Польща хоче пришвидшити легалізацію для громадян п’яти країн

Уряд Польщі підготував поправки до закону про іноземців, які мають прискорити легалізацію перебування для громадян США, Японії, Південної Кореї, Великої Британії та Австралії.

Ініціатива передбачає запровадження механізму «мовчазної згоди». Якщо воєвода не ухвалить рішення за заявою протягом 60 днів, її автоматично вважатимуть схваленою. Якщо в документах будуть помилки або бракуватиме даних, відлік цього строку починатиметься лише після їх усунення.

У владі пояснюють такі зміни затягнутими строками розгляду заяв. В окремих воєводствах очікування рішення може тривати понад рік. За даними МВС, у 2025 році середній строк розгляду в Сілезькому воєводстві становив 633 дні, тоді як у Малопольському воєводстві рішення ухвалювали найшвидше — у середньому за 175 днів.

Нові правила планують застосовувати лише до громадян країн, які Польща вважає низькоризиковими з погляду міграції. До цієї категорії належать держави з безвізовим режимом з ЄС, високим ВВП на душу населення та членством в ОЕСР.

Водночас перевірки безпеки залишаться обов’язковими. Нова процедура не поширюватиметься на громадян багатьох країн, зокрема України, Білорусі та Грузії.

Лукашенко знову заявив про «гібридну війну» проти Мінська та звинуватив Захід

Олександр Лукашенко під час звернення до білоруських військових заявив, що проти Мінська ведеться «гібридна війна», а на кордоні з Україною нібито відбуваються провокації.

Він сказав, що Білорусі війна не потрібна, наголосивши: «ми мирні люди», однак, за його словами, перед ворогом у країні не мають наміру схиляти голови.

Також Лукашенко поклав відповідальність за перешкоди до завершення конфлікту в Україні на «міжнародну партію війни». За його словами, «економічний диктат, політичний та інформаційний тиск» супроводжуються активним шпигунством і провокаціями на південних кордонах Білорусі.

Крім того, він заявив, що окремих західних політиків дратують самостійність і незалежність Білорусі, її союз із Росією та прихильність до мирного врегулювання конфлікту в Україні. Лукашенко також підкреслив, що білоруських військових «на цю бійню» ніхто не відправлятиме, повторивши, що війна країні не потрібна. Він додав, що погано те, що вона триває в Україні, і знову заявив про підтримку мирного вирішення питання, стверджуючи, що «міжнародна партія війни» цього не хоче.

Путін розповів про обговорення з Лукашенком заяв Зеленського щодо Білорусі

Путін заявив, що під час нещодавньої зустрічі з Лукашенком вони торкнулися теми заяв Зеленського на адресу Білорусі.

За словами російського лідера, детально це питання вони не розглядали, однак грубі заяви, як він стверджує, викликають занепокоєння. Водночас, за його словами, президент Лукашенко не панікує та реагує на ситуацію спокійно, урівноважено і зважено.

На кордоні з Білоруссю не зафіксовано скупчення військ, повідомили в ДПСУ

Держприкордонслужба не фіксує скупчення військ на кордоні з Білоруссю, попри заяви влади про підготовку вторгнення.

Речник ДПСУ Демченко заявив, що на безпосередній близькості до українського кордону не відбувається ані нарощування ударного угруповання, ані посилення військових підрозділів і техніки. За його словами, сили, які Білорусь утримує на напрямку українського кордону з 2022 року, не збільшуються за чисельністю, а лише періодично ротуються, що спостерігається і зараз.

У Гродненській області Білорусі стартували мобілізаційні навчання біля кордонів з ЄС

У Гродненській області Білорусі, що межує з Литвою та Польщею, з 20 червня розпочалися мобілізаційні навчання. Про це повідомило Міністерство оборони країни.

Військкомат Ошмянського району, який розташований на кордоні з Вільнюсом, викликає військовозобов’язаних для уточнення особистих даних. До 2 липня тут триватимуть військові збори та навчання із застосуванням зброї та техніки.

У Мінську заявляють, що ці навчання мають плановий характер.

Скелелазіння: Росія та Білорусь повернулися до Всесвітньої федерації

Всесвітня федерація скелелазіння відновила членство Росії та Білорусі. Це рішення було прийнято Всесвітньою виконачою радою федерації напередодні Олімпійських ігор 2028 року в Лос-Анджелесі. Раніше, у березні 2022 року, обидві країни були тимчасово відсторонені від федерації. Спортсмени з Росії та Білорусі братимуть участь у змаганнях у нейтральному статусі.

Чехія приєдналася до бойкоту Ігор у Мілані через участь Росії та Білорусі

Чеська паралімпійська збірна відмовилася брати участь у церемонії відкриття Ігор-2026 у Мілані. Це рішення ініційовано Україною та пов’язане з допуском представників Росії та Білорусі з національною символікою. Збірна не буде представлена спортсменами, а також відмовиться від запису відео присяги атлетів. У заяві на офіційному сайті Чеського паралімпійського комітету зазначено, що участь країни-агресорки під своїм прапором і з гімном, коли війна в Україні триває, є абсолютно аморальним рішенням. Представники комітету висловили тверду та незмінну позицію щодо відсутності російських та білоруських спортсменів на Іграх. Вони завжди виступали проти їхнього повернення в будь-якому форматі. Міжнародний паралімпійський комітет допустив до Паралімпіади шістьох спортсменів із Росії та чотирьох – із Білорусі. Представники РФ отримали два місця в параальпійських лижах, два в паралижному кросі та два в парасноубордингу.

Викриття білоруської шпигунської мережі: як Інна Кардаш працювала на ГУР МО

Громадянка Білорусі Інна Кардаш, згідно з матеріалами справи, змогла влаштуватися на роботу до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу від 2 лютого, якою суд заарештував майно, вилучене в підозрюваної.

За даними слідства, перебуваючи на території України з 2019 року та займаючись журналістською діяльністю, Кардаш постійно підтримувала зв’язки з громадянином Республіки Білорусь, знаючи, що він співпрацює зі спецслужбами цієї країни. 6 вересня 2025 року під час особистої розмови цей знайомий, як стверджується, дав Кардаш інструкції щодо зустрічі в місті Будапешт, Угорщина. 16 вересня 2025 року Кардаш прибула до Будапешта і для конспірації придбала новий мобільний телефон, на який встановила додаток для зашифрованого конфіденційного спілкування. Після цього вона зателефонувала своєму знайомому, який долучив до розмови ще одного чоловіка, який, за припущенням, завербував Кардаш до співпраці з представниками Комітету державної безпеки Республіки Білорусь. Виконуючи вказівки кураторів, жінка влаштувалася до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими ГУР МО, де мала власний робочий кабінет. За версією слідства, з 21 листопада і принаймні до 19 грудня 2025 року Кардаш систематично збирала службову інформацію — фотографувала документи та записувала на аудіо усні розмови інших співробітників. Ці відомості становлять державну таємницю у сфері державної безпеки та охорони правопорядку.

Після затримання Кардаш в СБУ заявили, що Головне управління розвідки взяло її в розробку ще тоді, коли вона намагалася влаштуватися до одного зі штабних підрозділів. «Завдяки вчасному викриттю шпигунки, співробітники СБУ та ГУР розпочали з білоруською агенткою довготривалу оперативну гру, яка дозволила не лише задокументувати кожен її крок, а й через неї регулярно дезінформувати білоруську спецслужбу», — повідомили в СБУ. Затримали Кардаш 20 січня 2026 року за адресою: місто Київ, вул. Верхній Вал, 30 — це адреса торгового центру. Судячи з фотографій, Кардаш затримали в закладі громадського харчування — на столику видно чашку кави та навіть скляну пляшку, можливо, з алкоголем. При собі підозрювана мала 2150 доларів, два мобільні телефони та зовнішній накопичувач об’ємом 2 ТБ з паперовою биркою, на якій написано: «2000-12-14 Свердл обл. ТГ @lifepatrik».

Того ж дня провели обшук робочого місця «військовослужбовця ГУР МО Кардаш» і вилучили записник, диктофон та 7 аркушів паперу формату А4 з рукописними записами. За місцем проживання підозрюваної вилучили мобільні телефони, комп’ютерну техніку, блокнот із написом російською мовою «Интерфакс» та інше. Серед цих речей був аркуш паперу, на якому кольоровими фарбами роздруковано зображення екрану ноутбука, де, за словами Кардаш, нібито розміщена робоча інформація з ГУР МО України. Також знайшли записник з інформацією про поїздку до Будапешта, квитки до цього міста. Завершував список вилученого майна предмет циліндричної форми з написом «Тротиловая шашка 75г». Усі ці предмети, речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, і суд наклав на них арешт.

Раніше повідомлялося, що Кардаш, ймовірно, доручили збирати інформацію про білорусів і росіян, які воюють проти Росії на боці України, а також встановлювати зв’язки з працівниками посольства КНР та збирати дані про китайських дипломатів в Україні. В Україні Кардаш спочатку отримала роботу на телеканалі Медведчука «112». Згодом влаштувалася в інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». У листопаді 2024 року Кардаш повідомила у Facebook, що завершила роботу там. Директор «Інтерфакс-Україна» підтвердив «Детектору медіа», що Інна Кардаш працювала в штаті агентства з 2021 по 2024 рік.

Українські спецслужби оприлюднили деякі аудіо- та відеозаписи, на яких Кардаш зізнається, що працює під прикриттям. Білоруський спецслужбовець, як стверджується, запропонував Кардаш платити 3000 євро щомісяця, а також обіцяв їй «підтримку від першої людини» в країні.

Фінансові махінації навколо проєкту «Енергія достатку»

Блогерка Богдана Гончарук, просуваючи проєкт «Енергія достатку», опинилася в центрі розслідування щодо переказу грошей з Росії та Білорусі. З’явилися аудіозаписи, де жінка, голос якої відповідає голосу Гончарук, обговорює схеми виведення коштів з банківських карт з цих країн в умовах повномасштабної війни. Ці записи були опубліковані автором YouTube-каналу «Скібі Тру» Максимом Скибинським.

Згідно з представленими даними, йдеться про систему переказу коштів через посередників і закордонні рахунки з подальшим зарахуванням грошей на українські банківські рахунки. В аудіозаписах також згадується, що проблем із банками немає, оскільки отримувач коштів зареєстрований як ФОП і сплачує податки. По суті, описується механізм легалізації грошей через формально законну підприємницьку діяльність.

Після суспільного резонансу на ситуацію відреагували банки. Співзасновник Monobank Олег Гороховський заявив, що дані передані до відділу фінансового моніторингу. У ПриватБанку повідомили про запуск внутрішньої перевірки. Це передбачає, що можливі операції будуть вивчені з урахуванням походження коштів, дотримання санкційних норм і вимог фінансового контролю в умовах воєнного часу.

Максим Скибинський стверджує, що після публікації з ним зв’язалися представники Богдани Гончарук і нібито запропонували грошову компенсацію за спростування інформації. За його словами, ця розмова була зафіксована на аудіо. Якщо ці відомості підтвердяться, ситуація може вийти за межі можливих порушень фінансового законодавства і зачепити спробу тиску на поширення інформації.

Наразі ні правоохоронні органи, ні регулятори не повідомили про початок кримінальної справи. Однак сукупність фактів — аудіозаписи з описом виведення коштів із Росії та Білорусі під час війни, реакція банків і заяви про можливий фінансовий тиск на автора розслідування — переводить історію Богдани Гончарук із категорії блогерських суперечок у площину потенційних порушень правил фінансового моніторингу та санкційної політики. В умовах війни подібні випадки неминуче набувають значення не лише з погляду репутації, а й з позиції національної безпеки.

Жіночий футбол: УЄФА присудив технічні поразки Естонії та Литві

Жіночим збірним Естонії та Литви присудили технічні поразки через їхню відмову від гри зі збірною Білорусі у відбіркових іграх чемпіонату Європи серед дівчат до 17 років. Федерації обох країн висловили небажання брати участь у матчах з білоруською командою, але «нейтральна» позиція УЄФА призвела до офіційного рішення — автоматичних поразок. У підсумку збірна Білорусі здобула шість очок із шести можливих і посіла перше місце в турнірній таблиці, не провівши жодної гри.