Деталі справиЗа матеріалами справи, події відбувалися у травні-червні 2022 року. До Сергія Войтюка, який на той час обіймав посаду заступника начальника управління – начальника відділу організації протиепізоотичної роботи, звернувся представник фермерського господарства «Стельмащук». Фермеру потрібна була довідка про епізоотичний добробут господарства для продажу худоби та відкриття молокопереробного цеху.Слідство встановило, що Войтюк запропонував «вирішити питання» за 10 000 гривень. За ці кошти він пообіцяв вплинути на начальника Рожищенського районного управління Держпродспоживслужби (Олександра Барвінського), щоб той підписав довідку, попри наявні порушення в господарстві (зокрема, відсутність належної огорожі).30 червня 2022 року Войтюк зустрівся з представником ферми в кафе «Тіп-Топ» у місті Рожище, де отримав мічені купюри. Відразу після передачі грошей посадовця затримали правоохоронці.Позиція обвинуваченогоСергій Войтюк не визнав своєї провини за ч. 3 ст. 368 КК України (отримання хабаря). Він стверджував, що гроші не були неправомірною вигодою, а призначалися виключно для оплати лабораторних досліджень худоби, які власник ферми нібито попросив його провести через свою зайнятість. Також захист наполягав на тому, що з боку викривача мала місце провокація злочину.Рішення судуСуд відхилив версію про оплату аналізів, оскільки, відповідно до посадових інструкцій, Войтюк не мав повноважень приймати такі платежі, а самі дослідження на момент передачі грошей ще навіть не проводилися. Крім того, записи негласних слідчих дій (НСРД) зафіксували розмови про «розподіл» грошей між різними відділами, що спростовувало версію про офіційну оплату.Водночас суд вирішив змінити кваліфікацію злочину. Оскільки начальник районного управління не був безпосередньо підпорядкований Войтюку, його дії визнали не отриманням хабаря службовою особою (ст. 368), а зловживанням впливом (ч. 2 ст. 369-2 КК України).03 лютого 2026 року суд ухвалив:Визнати Сергія Миколайовича Войтюка винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.Призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 85 000 гривень.Стягнути з засудженого на користь держави 1510 грн за проведення експертиз.Повернути викривачу 10 000 гривень, які використовувалися під час спецоперації.
Архіви позначок: Волынская область
Спроба підкупити прикордонника завершилася штрафом
У Володимирі.Володимирський міський суд Волинської області виніс вирок у справі про спробу підкупити співробітника Державної прикордонної служби. Чоловіка визнали винним за надання неправомірної вигоди, передбачене ч.1 ст.369 Кримінального кодексу України. Суд призначив покарання у вигляді штрафу – 25 500 гривень.
За матеріалами справи, 26 травня 2024 року в пункті пропуску «Устилуг» особа призовного віку намагалася безперешкодно перетнути державний кордон України в умовах воєнного стану.
Високі ціни на скринінги у Волинській області: замовник витратив 6,39 млн грн на аналізи
КНП «Іваничівський центр первинної медико-санітарної допомоги» (Волинська область) 26 січня за результатами тендеру замовило ТОВ «Медична Лабораторія» послуги для проведення скринінгів здоров’я на суму 6,39 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро». Вартість аналізів по цьому замовленню вдвічі вища від розцінок в мережах, в які ця лабораторія входить.
До кінця року замовник власними силами братиме біологічний матеріал у маніпуляційних кабінетах. «Медична Лабораторія» має забезпечити стерильне приладдя (пробірки, контейнери для збору сечі) та забирати зразки з процедурних кабінетів. Дослідження виконуватимуть у день забору протягом доби. Результати надсилатимуть на електронну пошту замовника і пацієнта, а також видаватимуть у паперовому вигляді. Усі результати повинні з’являтися в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) не пізніше ніж через 24 години після проведення досліджень.
У скринінгу досліджуються наступні показники:
Завищена ціна
Нещодавно КНП «Нововолинський центр первинної медико-санітарної допомоги» також Волинської області замовляв аналогічні послуги по 1 028 грн, що на 17% дешевше.
КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Святошинського району Києва такі аналізи замовляв по 600 грн, але без розрахункової швидкості клубочкової фільтрації, яка у інших замовників вартує 93-120 грн. Навіть якщо врахувати клубочкову фільтрацію це все одно вдвічі дешевше ніж в Іваничівському центрі допомоги. Найдорожчим показником у вартості аналізів в Іваничах виявилося співвідношення альбумін сечі/креатинін сечі (ACR) по 480 грн. У інших замовників цей показник вказаний по 47-190 грн, що значно дешевше. ТОВ «Медична Лабораторія» співпрацює з мережами «Astra-Dia» і «МедЛаб», в яких відповідний аналіз коштує майже вдвічі дешевше – 250 грн та 290 грн. ПСМЛ «Ескулаб» пропонує по 375 грн, що на 22% дешевше.
Фірма отримала замовлення без конкуренції, бо на відкриті торги більше ніхто не прийшов.Для участі в торгах учасники мали гарантувати, що аналізи виконуватимуться на спеціалізованому лабораторному обладнанні, яке сертифіковане в Україні, і в спеціалізованому медичному чи лабораторному закладі. Також учасник повинен був підтвердити, що він сам або його субпідрядник має лабораторію не далі ніж за 70 км від замовника – Волинська область, смт Іваничі, вул. Грушевського, 45. Для цього потрібно було надати документи, які підтверджують право власності або користування відповідним приміщенням.«Іваничівський центр первинної медико-санітарної допомоги» очолює Андрій Сторонський. В. о. голови Іваничівської сільради є Наталія Мазурок.За даними аналітичної системи «YouControl», київська «Медична Лабораторія» належить Ларисі Донцовій. Компанія входить у корпоративну групу, де головними активами є мережі лабораторій «МедЛаб» та «Astra-Dia».З 2019 року «МедЛаб» отримала державних замовлень на 36,30 млн грн, найбільше від нинішнього замовника.Як працює урядова програма скринінгуЗакупівля в Іваничах фінансується коштом державного бюджету по програмі «Скринінг здоров’я з метою запобігання захворюванням». Це відома урядова програма «Скринінг здоров’я 40+», яку координує Міністерство охорони здоров’я.Програмою передбачена фінансова допомога людям від 40 років для перевірки стану здоров’я. Аби вони могли виявити ризики серцево-судинних захворювань, цукрового діабету і проблем ментального здоров’я ще на ранніх етапах.Кожна людина від 40 років отримує запрошення на скринінг у застосунку «Дія» на 30-й день після дня народження. Після того як ви приймаєте запрошення, потрібно замовити Дія. Картку в застосунку або використати вже оформлену. Протягом 7 днів на картку надходять 2000 грн. Ці гроші можна витратити лише на проходження «Скринінгу здоров’я 40+».
Зловживання довірою: Суд засудив чоловіка до роботи на білоруських фермах
Володимирський міський суд визнав волинянина Марка Гученка винним у торгівлі людьми та трудовій експлуатації громадян України в Білорусі. Чоловік залучав людей, обіцяючи високооплачувану роботу, відбирав у них документи та примушував працювати без оплати. Суд призначив йому два роки випробувального терміну та зобов’язав сплатити постраждалим по 40 тисяч гривень як компенсацію.Згідно з вироком суду, на початку квітня 2014 року обвинувачений, знаючи про потребу в найманих працівниках на сільськогосподарському підприємстві «Зембінський» у Мінській області Білорусі, почав залучати жителів Волині для випасу великої рогатої худоби та догляду за тваринами. Постраждалим обіцяли офіційне працевлаштування, легальне перебування, належні умови проживання та заробітну плату до 10 тисяч гривень на місяць.Насправді, після переїзду до Білорусі чоловік відбирав у людей паспорти, обмежував їхню свободу пересування та не виплачував заробітну плату. Постраждалих змушували працювати цілодобово, без вихідних і належного харчування. За даними суду, обвинувачений регулярно погрожував фізичною розправою та штрафами у вигляді невиплати грошей, а в окремих випадках застосовував насильство.Зокрема, одного з постраждалих він бив руками, ногами та битою, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи. Загалом у період із квітня по жовтень 2014 року чоловік експлуатував 11 громадян України, привласнюючи результати їхньої примусової праці.Суддя Андрій Каліщук визнав Марка Гученка винним за ч. 2 ст. 149 КК України (торгівля людьми). Йому призначили п’ять років позбавлення волі, але звільнили від відбування покарання з випробувальним терміном на два роки.Окрім того, суд частково задовольнив цивільні позови 11 постраждалих та зобов’язав обвинуваченого виплатити кожному з них по 40 тисяч гривень як компенсацію за моральну шкоду. Загальна сума компенсацій перевищує 400 тисяч гривень. Вирок ще можна оскаржити.
Поліцейський з Волині засуджений за фальсифікацію даних
Локачинський районний суд Волинської області виніс вирок колишньому помічнику чергового Олексію Тимчуку. Поліцейський протягом тривалого часу вигадував правопорушення, оформлюючи протоколи на вигаданих людей або реальних громадян без їх відома, щоб штучно завищити показники своєї роботи.Про це стало відомо з вироку суду від 12 січня 2026 року у справі № 931/651/23.Схема «успішної» службиЗгідно з матеріалами справи, Олексій Тимчук, перебуваючи на посаді помічника чергового у селищі Локачі, з грудня 2021 по липень 2022 року займався систематичним підробленням документів. Працівник поліції власноруч заповнював постанови про адміністративні правопорушення за нібито розпиття алкоголю, куріння у заборонених місцях або порушення тиші.Серед «порушників» опинилися як повністю вигадані особи, так і реальні громадяни, зокрема Андрій Шишкін та Богдан Хомук, які насправді нічого не порушували.Як працювала схема:Поліцейський виписував фіктивну постанову (попередження).Передавав ці папери нічого не підозрюючим колегам-черговим.Колеги вносили дані до «Інформаційного порталу НП України» (база ІПНП).Таким чином у системі відображалася інтенсивна робота підрозділу, хоча фактично правопорушень не було.Позиція обвинуваченого та пом’якшувальні обставиниУ суді Олексій Тимчук повністю визнав свою провину та розкаявся. Він пояснив, що діяв так виключно заради «покращення показників діяльності».Суд врахував, що підсудний виховує двох неповнолітніх дітей, доглядає за племінницею з інвалідністю та не мав попередніх судимостей. Окремо було зазначено, що обвинувачений добровільно перерахував 2 000 гривень на потреби Збройних Сил України, що було визнано обставиною, яка пом’якшує покарання.Вирок судуСуд визнав Тимчука винним за трьома статтями Кримінального кодексу:ч. 1 ст. 366 (Службове підроблення);ч. 1 ст. 362 (Несанкціонована зміна інформації в комп’ютерних мережах);ч. 3 ст. 362 (Ті самі дії, вчинені повторно).Через закінчення строків давності за менш тяжкими статтями (ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 362), його було звільнено від покарання за ними. Проте за повторну несанкціоновану зміну бази даних (тяжкий злочин) суд призначив остаточне покарання:Штраф у розмірі 34 000 гривень.Заборона обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки.
Волинські правоохоронці викрили канал збуту наркотиків, вилучили автівку та затримали підозрюваного
Співробітник військкомату припаркував автомобіль посеред дороги і заснув всередині
Ролик виклав колишній народний депутат Віталій Купрій. За його словами, за кермом, можливо, перебуває співробітник ТЦК з міста Ківерці Волинської області.
Є припущення, що він міг бути в стані наркотичного сп’яніння.
Трагічний випадок у Волинській області: загиблий дворічний хлопчик
За процесуального керівництва прокурорів Ковельської окружної прокуратури 25-річній жительці одного з сіл Ковельського району повідомлено про підозру у злісному невиконанні обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки (ст. 166 КК України).
Про це повідомляє Волинська обласна прокуратура.
Встановлено, що жінка, в якої захворів син, попри важкий стан дитини, не зверталася до лікарів, а намагалася вилікувати його вдома.
І навіть після того, як хлопчику стало гірше і лікар повідомив їй про необхідність негайної госпіталізації – знехтувала порадою і не повезла сина в лікарню. Внаслідок цього хлопчик, якому було всього рік та три місяці, помер.
Експерти засвідчили, що у разі своєчасного звернення матері за медичною допомогою, дитину можна було врятувати.
Досудове розслідування проводить Ковельське районне управління поліції.
Кар’єрний ліфт від ЦПК і НАБУ: як брат Олени Щербан карколомно став топпосадовцем “Укрзалізниці”
За останні роки в Україні сформувався окремий кадровий феномен: вихідці з НАБУ масово переходять на керівні посади в інших органах державної влади чи державних компаніях. Павлущик, Клименко, Цивінський, Риковцев, Бровко, Лікунов – це далеко не повний перелік колишніх співробітників НАБУ, які після роботи в Бюро обійняли топпосади в антикорупційних органах, правоохоронних структурах або стратегічних держкомпаніях, зокрема в логістичному секторі. Окреме місце в цьому ряду посідає Тарас Лікунов – колишній прокурор, згодом детектив НАБУ, а нині заступник директора з корпоративної безпеки АТ «Укрзалізниця». За збігом обставин він також має тісний родинний зв’язок з однією з керівниць Центру протидії корупції (ЦПК) Оленою Щербан, організації, яка системно співпрацює з НАБУ. Тарас Лікунов народився у невеликому селищі Колки Волинської області. Разом зі своєю сестрою, Оленою Щербан, він зробив стрімку кар’єру вже у столиці. У 2015 році Лікунов став одним із 70 переможців першого конкурсу на посади детективів НАБУ, перейшовши туди з прокуратури Луцька. Згодом він швидко обійняв посаду старшого детектива. Паралельно з цим її сестра Олена Щербан отримала свідоцтво адвоката у Волинській області. Вона подала декларацію вже як член правління Центру протидії корупції, а пізніше стала однією з керівниць організації. Під час роботи в НАБУ Тарас Лікунов, зокрема, займався кримінальними провадженнями, пов’язаними з діяльністю АТ «Укрзалізниця». Після одного з таких розслідувань він обійняв посаду заступника директора з корпоративної безпеки «Укрзалізниці». Перед призначенням Лікунов заздалегідь “розчистив” її під себе – сприяв кримінальному переслідуванню чинного посадовця компанії та організації підозри, після чого посада стала вакантною. Призначили Лікунова всупереч статті 26 Закону України «Про запобігання корупції», яка забороняє посадовцям, уповноваженим на виконання функцій держави, протягом року після звільнення укладати трудові договори з юридичними особами, щодо яких вони здійснювали контроль, нагляд або приймали рішення. У ЦПК заявили, що їм “не зрозуміло, яким чином з цим пов’язаний брат Олени Щербан”. Загалом історія Тараса Лікунова і Олени Щербан виглядає не просто як окремий кар’єрний успіх, а як ілюстрація того, як в Україні може працювати неформальний “антикорупційний ліфт” – із вибірковим контролем, вибірковою принциповістю і дуже гнучким трактуванням конфлікту інтересів.