У Києві головну бухгалтерку однієї з військових частин засудили за організацію незаконного виїзду військовозобов’язаного чоловіка за кордон під час воєнного стану. За інформацією суду, вона запропонувала укласти з нею фіктивний шлюб, щоб чоловік міг залишити Україну як особа, що супроводжує дружину з інвалідністю.
Вирок у справі № 753/13289/25 ухвалив Дарницький районний суд міста Києва. Дії жінки кваліфіковано за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України — організація незаконного переправлення осіб через державний кордон із корисливих мотивів.
Обставини справи
Обвинувачена, яка працювала у фінансово-економічній службі військової частини, вирішила скористатися обмеженнями воєнного стану. У месенджері Telegram вона розмістила оголошення про можливість переправлення чоловіків за кордон. Так вона знайшла «клієнта».
Вона пропонувала укладення фіктивного шлюбу з нею як особою з інвалідністю. За цю послугу вимагала 9 тисяч доларів.
2 березня 2025 року вона узгодила деталі з потенційним «клієнтом», а 1 квітня 2025 року під час особистої зустрічі в Києві пояснила схему: після реєстрації шлюбу чоловік зможе виїхати як особа, що супроводжує дружину з інвалідністю.
24 квітня 2025 року пара звернулася до Центру надання адміністративних послуг Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації для реєстрації шлюбу. Церемонію призначили на 29 квітня 2025 року.
У визначений день шлюб було зареєстровано. Після отримання свідоцтв про шлюб чоловік передав обвинуваченій частину обумовленої суми — 4 500 доларів США — у салоні автомобіля Renault Talisman.
Під час судового засідання обвинувачена повністю визнала свою провину, підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, та висловила щире каяття. Як мотиви вона вказала складне матеріальне становище, стан здоров’я та необхідність утримувати батьків-пенсіонерів.
Оскільки фактичні обставини ніким не оскаржувалися, суд розглянув справу в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України — без дослідження доказів щодо неоспорюваних обставин. Суд застосував стандарт доведення «поза розумним сумнівом», посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, і дійшов висновку про повне підтвердження вини.
Кваліфікація та призначене покарання
Dії обвинуваченої кваліфіковано як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та усунення перешкод, вчинене з корисливих мотивів (ч. 3 ст. 332 КК України). Суд визнав наявність кількох пом’якшувальних обставин: щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину; вчинення правопорушення через збіг тяжких особистих обставин; добровільне ініціювання розірвання фіктивного шлюбу.
Обтяжувальних обставин не встановлено.
З урахуванням ст. 69 КК України суд призначив покарання нижче мінімальної межі санкції — 5 років позбавлення волі без додаткового покарання у вигляді заборони обіятити певні посади. Водночас на підставі ст. 75 КК України жінку звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки. На неї покладено обов’язки: періодично з’являтися до органу пробації; повідомляти про зміну місця проживання чи роботи; не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.
Архіви позначок: вырок
Штраф замість ув’язнення: У Тернополі винесли вирок ветерану, який організовував схему втечі
18 лютого 2026 року Тернопільський міськрайонний суд виніс вирок Дмитру Синиці, працівнику місцевого підприємства та учаснику бойових дій, який за гроші організовував нелегальний перетин кордону для військовозобов’язаних. Завдяки угоді зі слідством, донатам на ЗСУ та пом’якшувальним обставинам чоловік уникнув реального терміну і заплатить штраф у розмірі понад 675 тисяч гривень. Про це стало відомо з матеріалів справи № 607/7081/25.
**Схема за 16 тисяч доларів**
Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2025 року Дмитро Синиця дізнався, що його знайомий шукає спосіб виїхати з України. Обвинувачений запропонував свої послуги з організації нелегального “трафіку”. Свою допомогу він оцінив у 16 000 доларів США. За планом, клієнт мав передати аванс у розмірі 3 500 доларів через їхню спільну знайому, а решту – 12 500 доларів – віддати вже безпосередньо під час переходу кордону. Зв’язок мав відбуватися через анонімні дзвінки з інструкціями щодо місця збору. 24 січня 2025 року на парковці поблизу супермаркету “Сільпо” на вулиці Кривоноса в Тернополі, перебуваючи в автомобілі Dacia, Синиця отримав обумовлений аванс ($3 500), після чого його діяльність потрапила у поле зору правоохоронців.
**Угода зі слідством та вирок суду**
За організацію незаконного переправлення осіб через держкордон з корисливих мотивів (ч. 3 ст. 332 КК України) чоловіку загрожувало від 7 до 9 років позбавлення волі. Проте у грудні 2025 року він пішов на угоду з Тернопільською окружною прокуратурою і беззастережно визнав свою провину. Під час винесення вироку 18 лютого 2026 року суд врахував низку пом’якшувальних обставин: Дмитро Синиця (працює монтажником на ТЗОВ «Тервікнопласт») має статус учасника бойових дій (УБД), утримує малолітню дитину, раніше не був судимий, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину. Крім того, він добровільно перерахував 50 000 гривень на потреби Збройних Сил України.
Враховуючи ці факти, суддя застосував ст. 69 Кримінального кодексу, яка дозволяє призначити покарання, нижче від найнижчої межі, передбаченої законом.
**Підсумок справи:** Дмитра Синицю визнали винним та призначили покарання у вигляді штрафу в розмірі 675 002 гривні (39 706 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Право на житло вище за договір: апеляційний суд заборонив коледжу виселяти жінку зі студентського гуртожитку
Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу наймачки кімнати у студентському гуртожитку – скасував рішення суду першої інстанції про її виселення без надання іншого житла й відмовив коледжу у задоволенні позову. Про це повідомив Апеляційний суд. У позові Кам’янець-Подільський фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну пояснював, що у 2019 році директор закладу уклав договір на тимчасове використання житлового приміщення в студентському гуртожитку та надав кімнату жінці, житло якої було непридатним для проживання. За словами позивача, строк договору найму сплив та продовжений не був. Однак відповідачка, яка порушувала умови договору, ніколи не мала та не має правових відносин з коледжем, не є його працівницею чи студенткою, виселятися відмовилася. Тож коледж звернувся до суду з позовом про її виселення без надання іншого житла. Кам’янець-Подільський міськрайонний суд задовольнив позов. Виходив з того, що мешканка гуртожитку порушувала умови договору найму, несвоєчасно сплачувала за проживання та не перебувала у правових відносинах із коледжем. Суд також вказав, що житло, в яке вона вселилася без ордера, було надане тимчасово – до серпня 2022, тому на підставі статей 127-129 Житлового кодексу України її слід виселити без надання іншого житла. Не погодившись із таким рішенням, відповідачка подала апеляційну скаргу з проханням його скасувати та ухвалити нове – про відмову в задоволенні позову. Апеляційний суд встановив, що гуртожиток навчального закладу є власністю держави й закріплений за коледжем на праві господарського відання. У липні 2023 року коледж повідомив відповідачку про виселення з гуртожитку у зв’язку із закінченням строку договору найму й відсутністю підстав для його продовження. У повідомленні також ішлося про численні порушення умов договору. Колегія суддів звернула увагу, що за актом обстеження умов проживання житловий будинок, де відповідачка раніше мешкала із сім’єю, є аварійним та перебуває під загрозою руйнування унаслідок зсуву ґрунту. Іншого житла жінка не має. Заборгованість зі сплати комунальних платежів і плати за проживання у гуртожитку вона погасила. Суд зазначив, що відповідачка вселилася до спірної кімнати у встановленому законом порядку на підставі договору тимчасового найму, який було пролонговано відповідно до вимог Цивільного кодексу України, на момент подання позову про виселення та на час розгляду справи вона не має іншого житла, придатного для проживання, тому кімната в гуртожитку є її «житлом» у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Колегія суддів зауважила, що з урахуванням приписів статті 8 Конвенції коледж не обґрунтував нагальної суспільної необхідності виселення жінки, тому таке виселення матиме характер неправомірного втручання у її право на житло.
Морква, борг та СБУ: в Одесі вимагання мільйона виявилося примусом до повернення реальної розписки
04 лютого 2026 року Київський районний суд міста Одеси ухвалив вирок у справі № 947/38994/23 щодо ймовірного вимагання майже мільйона гривень. Гучна справа, у розслідуванні якої брала участь СБУ, несподівано змінила свій напрям у суді: виявилося, що «неіснуючий борг», про який стверджував потерпілий Михайло Цонков, насправді був реальним.
Як наслідок, обвинувачені Вюгар Османов та Рабіл Алієв уникли тривалого ув’язнення та отримали умовні строки.
Суть конфлікту: морква, розписка і борги
Історія почалася ще у 2016 році, коли потерпілий Михайло Цонков разом із колишнім бізнес-партнером вирощували насіння моркви. Партнер позичив Цонкову значну суму грошей, і той власноруч написав боргову розписку на 927 тисяч гривень. Однак борг так і не повернув, пояснюючи це тим, що фуру з його насінням нібито заарештували в Києві.
Протягом років партнер намагався повернути свої кошти, але марно. Влітку 2023 року він вирішив розпочати новий аграрний бізнес разом із Вюгаром Османовим (директором ТОВ «Одеса Море +») та Рабілом Алієвим. Кредитор розповів їм про старий борг Цонкова і запропонував: якщо вдасться повернути гроші, вони стануть його внеском у їхню нову спільну справу.
Османов та Алієв узялися за повернення боргу. Відбулося кілька зустрічей: спочатку в селі Владичень Болградського району, де Цонков повернув 20 000 гривень готівкою (про що відразу зробили позначку на оригіналі розписки). Наступні зустрічі проходили в одеських ресторанах «Горець» та «Апшерон».
Спецоперація СБУ та суд
Не бажаючи повертати решту боргу, Михайло Цонков звернувся до правоохоронних органів, заявивши, що з нього погрозами вимагають «неіснуючий борг». Згодом у справу втрутилася СБУ: Цонкова оснастили прослуховуванням, видали мічені 500 доларів США, які він передав обвинуваченим під час зустрічі в ресторані «Горець».
Під час останньої зустрічі біля ресторану «Апшерон» третя особа (справа щодо якої виділена в окреме провадження) вдарила Цонкова в груди. Після цього Османова та Алієва жорстко затримали, звинувативши у вимаганні в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 189 КК України), що загрожувало їм позбавленням волі на строк від 7 до 12 років.
Однак під час судового розгляду версія слідства розвалилася.
По-перше, сам Михайло Цонков у суді плутався у свідченнях і зрештою визнав, що розписка справжня, він її підписував і дійсно мав фінансові зобов’язання.
По-друге, свідки підтвердили, що Османов і Алієв не привласнювали гроші собі — передані Цонковим 500 доларів США того ж дня були перераховані на банківську картку доньки справжнього кредитора.
Рішення суду
Суддя дійшов висновку, що дії обвинувачених не можна кваліфікувати як вимагання, оскільки вони не намагалися заволодіти чужим майном для власної вигоди. Вони намагалися змусити боржника виконати його реальні зобов’язання, але робили це незаконними методами (погрозами).
Тому суд перекваліфікував дії Вюгара Османова та Рабіла Алієва з ч. 4 ст. 189 (Вимагання) на значно м’якшу ч. 2 ст. 355 Кримінального кодексу України (Примушування до виконання цивільноправових зобов’язань).
Обом обвинуваченим призначили покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, але суд звільнив їх від реального відбування покарання, призначивши 1 рік іспитового строку (умовно).
Затримана в Києві: 20-річна студентка отримала 11 років за смертельне ДТП
Катерина Андріївна Дагаєва була засуджена до позбавлення волі на строк 11 років. 20-річна жінка стала винуватицею ДТП у Києві на вул. Старокиївській, унаслідок якого загинули дві людини. Вона є студенткою четвертого курсу Київського університету культури.
Дівчина стверджувала, що не була за кермом увечері 14 листопада, але зізналася, що вживала алкоголь перед аварією. Офіціант закладу, де затримана перебувала перед ДТП, розповів, що вона замовила сім келихів вина по 150 мл.
Раніше, у лютому 2023 року, в Обухові Катерину Дагаєву зупинили в стані алкогольного сп’яніння, а в червні Обухівський районний суд оштрафував її на 17 тис. грн і позбавив права керувати автомобілем на один рік.
Катерина Андріївна Дагаєва значиться серед співвласників ТОВ “5-й Київський авторемонтний завод”, керівником якого є Дагаєва Тетяна Юріївна. Раніше Тетяна Дагаєва обіймала посаду “старшого інспектора з особливих доручень відділу організаційної роботи та документального забезпечення Департаменту громадської безпеки”, але потрапила під дію закону “Про очищення влади”.
Водночас Дагаєва Ганна Юріївна, ймовірно, тітка водійки, — раніше згадувалася в ЗМІ як співробітниця Генеральної прокуратури.
За інформацією видання “Вечірній Київ”, дід підозрюваної у смертельному ДТП був дуже впливовою особою за часів президентства Леоніда Кучми (1994-2005 рр.).
Генерал-лейтенант Юрій Дагаєв з 1994 по 1998 рік очолював управління Державтоінспекції. Згодом два роки працював заступником міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка. Після створення у 2000 році Державного управління справами Адміністрації президента (ДУСя) Дагаєв був призначений керівником цього відомства. Головний завгосп часів Кучми помер від гострого тромбофлебіту в Австрії, де на той час проходив лікування.
Молитва і підтримка волонтерів: Як уникнув ув’язнення крадій у Нововолинську
У Нововолинську крадій був звільнений від умовного терміну. Замість ув’язнення суд постановив призначити умовний термін. Під час судового розгляду сторона захисту представила докази, які вплинули на рішення судді. Важливими факторами, що переконали суд, стали:1. Активна участь у волонтерській діяльності, зокрема будівництво укріплень на передовій.2. Виражене бажання виправити свою поведінку та принахилювання до релігійних традицій.3. Значний внесок у фінансову підтримку ЗСУ.
Спроба підкупити прикордонника завершилася штрафом
У Володимирі.Володимирський міський суд Волинської області виніс вирок у справі про спробу підкупити співробітника Державної прикордонної служби. Чоловіка визнали винним за надання неправомірної вигоди, передбачене ч.1 ст.369 Кримінального кодексу України. Суд призначив покарання у вигляді штрафу – 25 500 гривень.
За матеріалами справи, 26 травня 2024 року в пункті пропуску «Устилуг» особа призовного віку намагалася безперешкодно перетнути державний кордон України в умовах воєнного стану.