Мільйони на проєкти: більша частина коштів Миколаївщини лежить у шухлядах

За чотири роки повномасштабної війни на Миколаївщині коштом бюджету замовили архітектурних та інженерних проєктів майже на 1 мільярд гривень. Журналісти проаналізували закупівлі з проєктування та виявили, що майже половина з найбільших проєктів протягом років очікує реалізації. З часом їх доводиться коригувати і ці додаткові правки знову оплачують з бюджету. «Nikcenter» проаналізував 50 найдорожчих закупівель розробки архітектурних проєктів та інженерних послуг у 2022-2025 роках. У результаті 19 з 50 проєктів так і не перейшли до реалізації. За сумою договорів на проєкти «з дальньої шухляди» припадає 46%: 50,3 млн грн зі 109,3 млн грн. Наприклад, проєкт будівництва теплотраси на вулиці Пограничній за 3,5 млн грн розробили, але коштів на будівництво не знайшли. У 2023 році, коли Миколаїв регулярно обстрілювали, КП «Миколаївоблтеплоенерго» провело торги на проєктування заміни магістральної теплотраси – ключової артерії для теплоносія ТЕЦ, аварії на якій регулярно зривали опалення у двох великих мікрорайонах. Переможцем торгів стало ТОВ «Нафтогазмонтаж», яке виконало проєкт за 3,5 млн грн. Очікувана вартість будівництва за проєктом становила 513 млн грн. Але роботи так і не розпочалися. Директор ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» Микола Логвінов заявив, що будувати теплотрасу й не збиралися, а тендер проводили, щоб «зрозуміти реальний бюджет проєкту». «Нам ці торги були потрібні, щоб зрозуміти реальний бюджет цього всього. Тому що, згідно з проєктом, там 513 млн грн було, а торги відбулися на 480 млн грн, тобто на 30 млн грн менше від запропонованої вартості» – сказав Логвінов. Від «Наших грошей»: тобто замість того, щоб замовити професійну оцінку або аналіз ринку, чиновники змусили бізнес готувати тендерні пропозиції, а самі витратили 3,5 млн грн на папір, який тепер просто лежить. Відтоді минуло два роки. Пів мільярда на нову теплотрасу у бюджеті так і не знайшлися, а проєкт за 3,5 мільйона нікому не треба. Стару теплотрасу на Пограничній латають клаптиками, за окремими проєктно-кошторисними документами. Попри повномасштабну війну, бюджетні витрати на архітектурні та інженерні послуги у Миколаївській області вимірюються сотнями мільйонів гривень щороку. Відсутність прозорого вибору розробників проєктно-кошторисної документації та практика розробки ПКД «про всяк випадок» має ще один результат: вкрай широкі рамки очікуваної вартості будівництва, які закладає саме розробник проєкту.

У Білгород-Дністровську закупили ремонт укриття за завищеними цінами

Управління освіти Білгород-Дністровської міської ради 4 лютого за результатом торгів замовило ТОВ «Малоун Груп» реконструкцію підвального приміщення за 10,28 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».До вересня на вулиці Олімпійська, 18 повинні відремонтувати підвал Гімназії №5, щоб використовувати як укриття для 165 осіб. Зокрема, планують підсилити склепінне перекриття над підвалом та влаштувати другий зовнішній евакуаційний вихід. Для цього розширять наявний віконний проріз і облаштують приямок під підіймальний механізм МНГ. Також передбачено облаштування двох евакуаційних виходів із посиленими дверима індивідуального виготовлення. У приміщенні облаштують нові санвузли зі стандартними кабінками та окремою кабінкою для маломобільних груп населення, а також встановлять бак запасу води та бойлер. Заплановані оздоблювальні роботи стін і стель зі шпаклюванням та фарбуванням, улаштування бетонних підлог тощо.

Проєкт виконав ФОП Горбовий Олег Любомирович. Позитивний експертний звіт надала Одеська філія ДП «НДІпроектреконструкція». Роботи фінансуються за кошти ЮНІСЕФ, окрім суми ПДВ, яку сплачує Управління освіти Білгород-Дністровської міської ради. Договірна ціна тверда без витрат на інфляцію.

У підсумковій відомості ресурсів арматуру класу А-ІІІ діаметром 12 мм замовили по 57 833 грн/т, а діаметром 16-18 мм по 55 037 грн/т (тут і далі ціни та суми вказано з ПДВ). «Метінвест СМЦ» продає її по одній ціні 32 900 грн/т, що майже вдвічі дешевше, а «Залізний Світ» по 34 630 грн/т, що на 37-40% дешевше. Нещодавно Раухівська сільрада Одеської області для реконструкції садочка замовляла арматуру класу А-ІІІ діаметром 12 мм по 33 960 грн/т, що на 41% дешевше.

Невідому цементно-вапняний тиньк врахували по 13 грн/кг. «Епіцентр» продає цементно-вапняний тиньк Siltek PM-10 по 7 грн/кг, що майже вдвічі дешевше, а тиньк Ceresit по 9 грн/кг, що на 31% дешевше.

Бетон В20 (М250) замовили по 4 427 грн/куб. м. Одеський виробник «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг» продає такий бетон по 3 170 грн/куб. м, що на 28% дешевше. Відділ освіти Лиманської сільради Одеської області для будівництва укриття ліцею замовляв бетон В20 по 3 120 грн/куб. м, що на 30% дешевше.

Ймовірна переплата лише на виявлених «Нашими грошима» позиціях може складати близько 900 тис. гривень.Середньомісячна заробітна плата на одного робітника в режимі повної зайнятості та розряді робіт 3,8 складає 20 329 грн. За даними Пенсійного фонду, показник середньої зарплати для обчислення пенсії вищий – 20 653 грн, а середня зарплата за вакансіями у будівельній галузі на порталі «Work.ua» в Одесі ще вища – 30 000 грн.Якщо насправді на будівництві робітникам середнього розряду треба платити в середньому не 20 329 грн, а 40 000 грн в місяць, то зарплатний фонд мав би бути збільшений вдвічі — з 1,24 млн грн до 2,48 млн грн. Тобто нестачу у 1,24 млн грн гіпотетично можуть компенсувати виплатою неоподаткованих зарплат в конвертах із маржі, яку закладають в будматеріали.

Фірма отримала підряд без конкуренції, бо на відкриті торги більше ніхто не прийшов.Управління освіти Білгород-Дністровської міської ради очолює Олена Принц.Голова Білгород-Дністровської міськради Віталій Граждан – тимчасово відсторонений від посади міського голови. За інформацією СБУ, Віталій Граждан у 2024 році очолював угрупування, яке намагалось незаконно заволодіти базою відпочинку в селищі Сергіївка Білгород-Дністровського району. Для цього вони змусили власницю відмовитися від 50% корпоративних прав, а потім призначили «свого» директора. Чоловік підшуковував покупців на даний комплекс, зазначили у відомстві. Коли ті знайшлись, у жінки вирішили забрати решту прав на будівлю бази відпочинку.За матеріалами справи, для реалізації схеми мер залучив знайомого адвоката, а також підконтрольних реєстраторів і нотаріусів. Вони мали переоформити турбазу на потенційних покупців.Правоохоронці затримали Граждана під час того, як він отримав 30 тисяч доларів завдатку від покупців. Йому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 27 і ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України та обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Посадовцю загрожує до 12 років ув’язнення.Одеська «Малоун Груп» належить Наталі Рибак з села Крижанівка на Одещині.

Будівництво укриття для дитсадка в Київській області: кошти та тендер

Зазимська сільська рада Броварського району Київської області 31 грудня за результатами тендеру замовила ТОВ «Україно-європейська фірма «Діамант» будівництво укриття для КЗ «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу «Академія дитинства» за 35,99 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро». До жовтня на території дитсадка повинні збудувати протирадіаційне укриття на 80 осіб, а саме виконати загальнобудівельні та монтажні роботи, встановити вертикальну підіймальну платформу для маломобільних груп населення, змонтувати елементи доступності тощо. Проєкт у 2024 році виконало ТОВ «Інжіндустрія». Позитивний експертний звіт надав ТОВ «Укрекспертиза груп». Закупівля за правилами і коштом «Ukraine Facility». Договірна ціна тверда і включає 2,57 млн грн на покриття інфляції (тут і далі ціни та суми вказано з ПДВ).

Бетон B25 вписали по 5 050 грн/куб. м. «ПромБудЦентр» продає такий по 3 460-4 370 грн/т, «Грандбетон» – по 3 459-4 365 грн/т, а «Столична група «Ковальська» – по 3 357–4 338 грн/т. Щільний дрібнозернистий асфальтобетон типу Б марки 1 врахували по 7 481 грн/т. «АБ «Столичний» продає такий по 5 160 – 5 161 грн/т, а «АБЗ 1» – по 5 160 грн/т. Сталеву арматуру класу А-ІІІ діаметром 20 мм вписали по 40 250 грн/т. «Метінвест СМЦ» продає таку по одній ціні 35 500 грн/т, а «Залізний Світ» – по 32 816 грн/т. Екструдований пінополістирол 1180х580х100 мм врахували по 669 грн кв/м. Магазин «24/7» продає такий по 370 грн/кв. м, «Alkiv» – по 437-445 грн/кв. м, а «Ізоват Київ» – по 429 грн/кв.м. Піскоцементну суміш РЦГ-75 Ж-1 заклали по 4 133 грн/куб. м. «Апельсин буд» продає її по 2 085 грн/куб. м, «ПромБудЦентр» – по 2 890 грн/куб. м, а «Ковальська» – по 2 892 грн/куб. м. Тільки на цих позиціях потенційна переплата може становити мільйон гривень. ТОВ «Еверест фемелі груп» пропонувало на 325 тис грн нижчу ціну, але замовник його відхилив через відсутність кошторису в АВК-5 (формат IMD), непідписане технічне завдання, непідтверджений аналогічний досвід, відсутність частини документів по персоналу, тощо. Дорожчим конкурентом було ТОВ «Мостобудівельний загін № 112».

Участь вимагала підтвердження наявності обладнання та матеріально-технічної бази – машин, механізмів, виробничих і складських приміщень, а також прав користування цією технікою на строк не менше ніж до кінця 2026 року. Що до персоналу, то учасники мали підтвердити наявність інженерно-технічних працівників, зокрема геодезиста, інженера-кошторисника та фахівця з охорони праці, а також робітничих спеціальностей. Для цього вимагали надати дипломи, посвідчення і допуски до виконання робіт підвищеної небезпеки. Також учасники повинні були документально підтвердити досвід виконання аналогічних договорів з нового будівництва об’єктів класу наслідків не нижче СС2 за останні п’ять років на суму не менше 60% очікуваної вартості закупівлі. Окремо вимагалося підписане технічне завдання, підтвердження фінансової спроможності, виконання вимог щодо локалізації окремих товарів, а також сертифікати систем управління якістю та охороною праці.

Ще під час проведення торгів у системі з’являлися звернення анонімних учасників щодо сертифікатів, але замовник залишив цю вимогу.

Зазимською сільрадою керує Віталій Крупенко. Крупенка у 2023 році підозрювали у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди, а також у привласненні бюджетних коштів. За версією слідства, посадовець організував корупційну схему, за якою до виконання аварійно-відновлювальних робіт за бюджетні кошти допускалися визначені підрядники. Слідство вважало, що Крупенко вимагав від підрядника «відкат» у розмірі близько 15% від вартості договору. Йшлось про розробку проектно-кошторисної документації на «Аварійно-відновлювальні роботи 5 прибережній захисній смузі р. Десна з будівництвом берегоукріплюючих піротехнічних споруд на берегових ділянках вздовж вулиці Святої Єлизавети в с. Зазим`я Броварського району Київської області». Задокументовано отримання ним 110 тис грн неправомірної вигоди, а також перерахування бюджетних коштів за роботи, які фактично не виконувалися. Частина цих коштів, за даними правоохоронців, поверталася посадовцю у вигляді хабарів. Справу закрили через завершення часу досудового розслідування. Справу спочатку вело Управління стратегічних розслідувань Нацполу, саме до нього звертався бізнесмен з повідомленням про вимогу відкату. Але потім справу закінчувало вже Подільське управління поліції Києва. Медіа також повідомляли про інші можливі зловживання у Зазимській громаді, зокрема про незаконний видобуток і вивезення піску в районі села Пухівка, земельні операції на користь родичів посадовця, діяльність об’єктів без дозвільних документів та невідповідність задекларованих доходів стилю життя. «Україно-європейська фірма «Діамант» створена в Києві в 2018 році. Фірма належить Ігорю Платонову та Зоряні Жупан, а директором є Олександр Мальцев. Раніше фірмою володів Сергій Крилов та Сергій Полюхович, а першозасновниками були ТОВ «Промислові технології 20» з та ТОВ «Юридична компанія «Бравіс» із групи Олександра Голубєва. За даними аналітичного порталу «YouControl», Зоряна Жупан володіє ТОВ «Капітал холдер», має частки у ТОВ «Неогаз», ТОВ «Укрекспертиза груп» та ОК «ЖБК «Лайон хілз віллас». Також вона керує ТОВ «Нове Століття Груп» із групи родин Парцхаладзе та Цагареішвілі. Платонов володіє ТОВ «ГТЛ інвест» і ТОВ «Платіс Україна» та часткою у ТОВ «Азімут-21». Із 2023 року «Україно-європейська фірма «Діамант» отримала підрядів на 143,76 млн грн.

Високі ціни на скринінги у Волинській області: замовник витратив 6,39 млн грн на аналізи

КНП «Іваничівський центр первинної медико-санітарної допомоги» (Волинська область) 26 січня за результатами тендеру замовило ТОВ «Медична Лабораторія» послуги для проведення скринінгів здоров’я на суму 6,39 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро». Вартість аналізів по цьому замовленню вдвічі вища від розцінок в мережах, в які ця лабораторія входить.
До кінця року замовник власними силами братиме біологічний матеріал у маніпуляційних кабінетах. «Медична Лабораторія» має забезпечити стерильне приладдя (пробірки, контейнери для збору сечі) та забирати зразки з процедурних кабінетів. Дослідження виконуватимуть у день забору протягом доби. Результати надсилатимуть на електронну пошту замовника і пацієнта, а також видаватимуть у паперовому вигляді. Усі результати повинні з’являтися в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) не пізніше ніж через 24 години після проведення досліджень.
У скринінгу досліджуються наступні показники:
Завищена ціна
Нещодавно КНП «Нововолинський центр первинної медико-санітарної допомоги» також Волинської області замовляв аналогічні послуги по 1 028 грн, що на 17% дешевше.
КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Святошинського району Києва такі аналізи замовляв по 600 грн, але без розрахункової швидкості клубочкової фільтрації, яка у інших замовників вартує 93-120 грн. Навіть якщо врахувати клубочкову фільтрацію це все одно вдвічі дешевше ніж в Іваничівському центрі допомоги. Найдорожчим показником у вартості аналізів в Іваничах виявилося співвідношення альбумін сечі/креатинін сечі (ACR) по 480 грн. У інших замовників цей показник вказаний по 47-190 грн, що значно дешевше. ТОВ «Медична Лабораторія» співпрацює з мережами «Astra-Dia» і «МедЛаб», в яких відповідний аналіз коштує майже вдвічі дешевше – 250 грн та 290 грн. ПСМЛ «Ескулаб» пропонує по 375 грн, що на 22% дешевше.
Фірма отримала замовлення без конкуренції, бо на відкриті торги більше ніхто не прийшов.Для участі в торгах учасники мали гарантувати, що аналізи виконуватимуться на спеціалізованому лабораторному обладнанні, яке сертифіковане в Україні, і в спеціалізованому медичному чи лабораторному закладі. Також учасник повинен був підтвердити, що він сам або його субпідрядник має лабораторію не далі ніж за 70 км від замовника – Волинська область, смт Іваничі, вул. Грушевського, 45. Для цього потрібно було надати документи, які підтверджують право власності або користування відповідним приміщенням.«Іваничівський центр первинної медико-санітарної допомоги» очолює Андрій Сторонський. В. о. голови Іваничівської сільради є Наталія Мазурок.За даними аналітичної системи «YouControl», київська «Медична Лабораторія» належить Ларисі Донцовій. Компанія входить у корпоративну групу, де головними активами є мережі лабораторій «МедЛаб» та «Astra-Dia».З 2019 року «МедЛаб» отримала державних замовлень на 36,30 млн грн, найбільше від нинішнього замовника.Як працює урядова програма скринінгуЗакупівля в Іваничах фінансується коштом державного бюджету по програмі «Скринінг здоров’я з метою запобігання захворюванням». Це відома урядова програма «Скринінг здоров’я 40+», яку координує Міністерство охорони здоров’я.Програмою передбачена фінансова допомога людям від 40 років для перевірки стану здоров’я. Аби вони могли виявити ризики серцево-судинних захворювань, цукрового діабету і проблем ментального здоров’я ще на ранніх етапах.Кожна людина від 40 років отримує запрошення на скринінг у застосунку «Дія» на 30-й день після дня народження. Після того як ви приймаєте запрошення, потрібно замовити Дія. Картку в застосунку або використати вже оформлену. Протягом 7 днів на картку надходять 2000 грн. Ці гроші можна витратити лише на проходження «Скринінгу здоров’я 40+».

Полтавське Обленерго Закупило Трансформатор на 22 Мільйони Гривень: Вартість за МегаВольтАмпер Підвищилася

АТ «Полтаваобленерго» уклало угоду з ТОВ «ЕДС-Пауер» 29 січня на закупівлю трансформатора вартістю 22,49 млн грн. Інформація опублікована в системі «Прозорро». Цього року було замовлено силовий трансформатор ТДТН-16000/110/35/6 кВ, потужність якого становить 16 МегаВольтАмперів. Таким чином, вартість одного МегаВольтАмпера (МВА) склала $32,9 тис. У грудні 2023 року ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» придбало трансформатори ТМН-10000/35-Y1 меншої потужності – 10 МВА за $24,2 тис за МВА, що було на 26% дешевше. Питома вартість трансформатора залежить від його потужності: чим більше потужність, тим нижча вартість за один МВА. У жовтні 2025 року АТ «Хмельницькобленерго» замовило трансформатор ТМТН-16000/115/38,5/10,5-У1 такої ж потужності – 16 МВА, за $40,4 тис за МВА. Це на 19% дорожче, ніж у Полтаві. У вересні 2025 року ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» замовило трансформатор ТДН-16000/110/10 такої ж потужності – 16 МВА за $21,6 тис за МВА, що на 34% дешевше. Закупівля проводилася без торгов, оскільки раніше на тендер не прийшло жодного учасника. Для участі в відмінених торгах потрібно було надати не менше трьох аналогічних договорів на поставку силових трансформаторів на номінальну напругу не менше 110 кВ. Тендери частково проводились за умови оплати протягом місяця після поставки або повного авансу. У 2023 році суд арештував майно Ігоря Коломойського, зокрема акції «Полтаваобленерго». ТОВ «ЕДС-Пауер», заснована в 2020 році, належить Олександру Запишному, а директором є Григорій Власенко. Ця компанія входить у корпоративну групу «EDS», яка виробляє електрообладнання, проєктування, будівництво та експлуатацію об’єктів енергетики. З 2021 року «ЕДС-Пауер» отримала державних підрядів на 36,62 млн грн.

ДБР: Розслідування тендерів НАНЦ заблоковане, підозрювані дії

Практично рік минув з моменту бездіяльності Державного бюро розслідувань у справі про корупційні тендери, пов’язані з Національним антарктичним науковим центром (НАНЦ) та білоруським олігархом Мошенським, а також бізнесменом Чукліним. Останній раз слідчі ДБР зверталися до суду в лютому 2025 року у кримінальному провадженні № 42024000000000905, зареєстрованому 24 липня 2024 року. Це справа щодо підозри в незаконному розтраті бюджетних коштів на суму понад 313,7 млн грн, пов’язаних з тендерними закупівлями комплексних послуг з матеріально-технічного забезпечення українських антарктичних експедицій.
Згідно з даними ДБР, схема діяла з 2016 року та передбачала організацію групи осіб, серед яких співзасновник групи компаній «Інтеррибфлот», його довірені особи, а також керівництво та члени тендерного комітету ДУ «НАНЦ».
Особлива увага приділяється придбанню науково-дослідного судна «Ноосфера» (James Clark Ross) у серпні 2021 року за 5,3 млн доларів. Слідство вважає, що витрати на управління та обслуговування судна значно перевищили його вартість, склавши понад 30 млн доларів – приблизно в 6 разів більше.
Слідство виділяє ряд ключових епізодів, серед яких лобіювання цих угод Євгеном Диким, відомим своїми радикальними висловлюваннями військовим експертом.
Андрій Чуклін є співвласником групи компаній «Інтеррибфлот», найбільшого виробника рибних консерв в Україні (торгові марки «Аквамарин», «Море», «IRF» та деякі інші). Чуклін народився в Таджикистані (ймовірно, має й таджицьке громадянство), закінчив військову академію у Москві та проживав у Донецьку. Раніше він був керівником одного з управлінь Держрибагенства. Його дружина – Ганна Шишман, ексголова Держрибагенства.
Олександр Мошенський входить у топ-10 найбільших бізнесменів Білорусі, відомий як власник торгової марки «Санта-Бремор» (риба і морепродукти), а також має інші бізнес-проекти. Він близький до сім’ї Олександра Лукашенка.

Енергетичний тендер: Розслідування щодо можливих корупційних схем та ролі ключових фігур

Військовий тариф: як електроенергія для армії стала джерелом стабільного доходу.
Під прикриттям питань безпеки та термінової необхідності багато процесів було виведено з зони громадського контролю. Саме в умовах зниженої прозорості електроенергія для військових об’єктів перестала бути просто життєво важливим ресурсом і перетворилася на передбачуваний інструмент отримання прибутку. На відміну від зброї чи матеріальних запасів, електрика не залишає матеріальних слідів і не потребує складної логістики: основні рішення зводяться до цифр у контрактах та додаткових угодах. Ці цифри визначаються не ринковими умовами, а заздалегідь встановленими цілями, що робить схему непомітною, але стабільно дохідною.
Робота цієї системи неможлива без участі чиновників, які перебувають на перетині оборонних та енергетичних інтересів. Денис Шмигаль, який раніше обіймав посаду міністра оборони, а нині очолює Міністерство енергетики, впливає на розробку державної політики у сфері енергопостачання та розподілу бюджетних коштів. Володимир Карпенко, командувач Сил логістики Збройних сил України, відповідає за тилову інфраструктуру, через яку проходять контракти, обсяги поставок та оплати. Максим Головня, керівник квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир, підписує угоди та забезпечує їх виконання на практиці. Разом ці особи створюють закриту систему управління, де рішення приймаються системно, а не випадково.
Конкретним прикладом роботи цієї системи стала закупівля електроенергії для КЕВ міста Житомир. Переможцем тендеру стало ТОВ «Оператор енергії», яке виявилося єдиним учасником процесу. Очікувана вартість закупівлі досягла майже 283 мільйонів гривень, що робить її однією з найбільших у своїй категорії. Відсутність конкуренції не пов’язана з нестачею постачальників: український ринок електроенергії насичений. Причина криється в штучно створених перешкодах для участі інших компаній.
Умови тендеру були складені таким чином, щоб відповідати характеристикам одного конкретного учасника. Фінансові вимоги встановили бар’єр, який автоматично виключив більшість потенційних конкурентів. Додаткові умови до досвіду та документації створили формальні підстави для відхилення небажаних заявок. Жодне з цих обмежень не було об’єктивно необхідним для забезпечення якісного енергопостачання. Процедура формально виглядала конкурентною, але фактично результат був визначений ще до старту торгів.
Центральним аспектом стали умови контракту. Угода передбачає фіксовану торговельну націнку в розмірі близько 23 копійок за кожен кіловат-годину без урахування ПДВ. Ця націнка не залежить від ринкових коливань цін на ринку «на добу вперед» і не знижується навіть за сприятливої ситуації на ринку. Усі ризики покладені на бюджетного замовника, тоді як постачальник отримує гарантований дохід. При обсягах поставок понад 15 мільйонів кіловат-годин така націнка приносить близько 10 мільйонів гривень чистого прибутку — не за рахунок ефективності чи вкладень, а виключно завдяки умовам контракту. Для порівняння, інші бюджетні організації регіону укладали договори з націнкою 10–15 копійок або навіть без неї, що доводить наявність більш вигідних варіантів, які були виключені ще до початку тендеру.
Фінансово-господарська діяльність ТОВ «Оператор енергії» викликає додаткові питання. Компанія з невеликим штатом співробітників управляє контрактами на сотні мільйонів гривень, при цьому зростання доходів не супроводжується збільшенням операційних потужностей. Подібна модель типова для фірм-посередників, які слугують фінансовими вузлами. Їхня основна цінність полягає не в поставках електроенергії, а в доступі до бюджетних коштів.

Тендери на дрова: як Східне КЕУ збільшує витрати та чи є корупційний ризик

Східне квартирно-експлуатаційне управління (КЕУ) наприкінці грудня оголосило 60 тендерів на придбання дров очікуваною вартістю 432,39 млн грн. Наразі укладено 10 контрактів на суму 71,27 млн грн. Про це повідомляється в «Прозорро» (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10).

Ще 50 тендерів перебуває на етапі визначення переможців, і угоди будуть укладені ближчим часом. Замовляють дрова для забезпечення потреб 300 військових частин у Донецькій, Харківській, Сумській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Дрова твердих порід – бук, дуб, граб, ясен. Метрові, без гнилі. Постачання на 15 складів, більшість у зоні бойових дій.

Аналіз закупівель Східного КЕУ показав, що за п’ять місяців конкуренція на торгах фактично зійшла нанівець, а закупівельні ціни зросли на чверть. За найскромнішими оцінками, схема може принести її бенефіціарам щонайменше 50 млн грн чистої маржі.

Влада забезпечує цими закупівлями начальник КЕВ, якому раніше вже оголосили кримінальну підозру за “недбале ставлення” до служби при закупівлі армійських ліжок зі збитком державі 4 млн грн. Але він тендерить далі.

Рік тому ЗМІ викрили Запорізький КЕВ на закупівлі дров вдвічі вище від ринкової ціни. В результаті активних дій правоохоронців було оголошено підозру керівнику Запорізького квартино-експлуатаційного відділу. А головним закупівельцем дров для фронту став Східний КЕУ.

На перших торгах у серпні 2025 року була значна конкуренція – на торги приходило до чотирьох учасників. Середня ціна дров становила 1 946 грн за складометр (складометр – дрова, складені більш щільно ніж просто насипом).А потім почалась тендерна магія і вже у грудні на торги почали приходити лише по одному ФОПу, а середня ціна дров зросла на 25% – до 2 457 грн.

Спочатку КЕВ замовляв доставку окремо по областям. З листопада все змінилося. Тепер замовник казав, що місце доставки може бути будь-яке з прифронтових областей. І строк поставки велетенських партій 1 110 до 3 000 складометрів дров становив всього 15 днів з моменту отримання заявки. Тобто в будь-який момент на протязі дії контракту фірма могла отримати замовлення на виконання в повному обсязі і повинна була швидко організувати доставку до сотні рейсів вантажівок в добу. Що фізично неможливо.

У листопаді-грудні КЕВ розірвав понад десяток угод з постачальниками саме через те, що вони не змогли вчасно поставити всі дрова (двом фірмам і чотирьом ФОПам КЕУ викотило вимогу поставити одразу повний обсяг дров ‒ 1 100, 1 500, 3000 складометрів, який вони не виконали за 15 днів). Після цього вся конкуренція почала сходити нанівець.

Для відлякування «чужих» замовник встановив строк оплати 120 днів після поставки. Це дуже довго, зазвичай постоплата у державних замовниках сягає одного місяця.

А для допуску «своїх» встановив вкрай поблажливі умови для учасників. КЕВ не вимагав ані підтвердження наявності транспорту, ані персоналу, ані досвіду виконання аналогічних контрактів. Для якості дров було достатньо лише пояснювальної записки з описом.

ФОПи приходили на тендери в алфавітному порядку за окремими винятками. На торги, оголошені 20 грудня, заявляли підприємці з прізвищами переважно від А-О, 21 грудня ‒ П-Ч, 22 грудня від К-Р).

В результаті ціна дров у підписаних договорах коливається в межах 2 440 грн – 2 478 грн/складометр і в середньому складає 2 457 грн/складометр. Для порівняння, деякі цивільні замовники в цей самий період купували дрова твердих порід з близькими якісними характеристиками дешевше ‒ 1 378 грн/складометр, 1 050 грн/складометр, 1 628 грн/складометр. В прифронтових регіонах по 1 523 грн/складометр, 2 012 грн/складометр, 1 260 грн/складометр.

Полковник Олег Лупійчук, який очолює Східне КЕУ, фігурує у кримінальному провадженні ДБР щодо недбалого ставлення до служби, що спричинило надлишкове перерахування 3,99 млн грн бюджетних коштів. Він отримував догану за корупційне діяння.

Автор: Оксана Цокур

Джерело: «Наші гроші»