Під виглядом енергоефективності країні знову пропонують «реформи», тоді як під час блекаутів люди залишалися без світла, а енергосистема працювала на межі. На тлі скандалу кінця 2025 року навколо «Енергоатому» та зв’язки Міндіча через закупівлі без конкуренції проходять сотні мільйонів гривень. Кошти зосереджуються у пов’язаних структурах, які одночасно фігурують як постачальники і як отримувачі ресурсу. Починається все з визначення «потрібного» підрядника.

2 березня 2026 року АТ «Фонд декарбонізації України» (ЄДРПОУ 38519070) оголосило тендер, але торги не відбулися через відсутність учасників. Після цього, не змінюючи умов, було застосовано переговорну процедуру. Переможцем стало ТОВ «ГрідВі» (ЄДРПОУ 45283887), з яким підписали договір на 192 000 000 грн. Закупівля відбулася без конкуренції, без альтернативних пропозицій і без будь-якого зниження ціни.

Після зриву торгів тендерні умови не переглядалися, що фактично відсікло інших можливих постачальників. Саме відсутність учасників використали як підставу для переходу до переговорної процедури. Вартість у 192 млн грн не формувалася в умовах конкуренції. Увесь обсяг закупівлі — 40 000 пристроїв — передали одному підряднику без поділу лота та без альтернативи.

Підрядником виступило ТОВ «ГрідВі» (ЄДРПОУ 45283887). Серед засновників компанії вказані Акобян Самвел та Прівалов Даніїл, а 50% передано ТОВ «РІО» (ЄДРПОУ 45434000), бенефіціаром якого є колишній прокурор Степанченко Андрій. Додаткові зв’язки простежуються через інші компанії, зокрема АТ «МАЙСЕН». Таким чином компанія входить до групи пов’язаних осіб, які задіяні на різних етапах цієї ж схеми.

Закупівля та фінансування проходять через управлінську вертикаль, до якої входять віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба, голова Держагентства з енергоефективності та енергоощадження Ганна Замазаєва та генеральний директор АТ «ФДУ» Олеся Міщенко. Саме в межах цієї структури ухвалюються рішення про запуск закупівель, погодження коштів і визначення переможця.

Після цього весь обсяг обладнання передають ТОВ «Газорозподільні мережі України» (ЄДРПОУ 44907200). У структурі компанії, пов’язаній з Олександром Калиною та Олексієм Чернишовим, раніше вже була сформована централізована система контролю за договорами та підрядниками. Філії у 21 регіоні укладали договори без конкуренції, зокрема з АО «Квантум», що давало змогу контролювати витрати та юридичний супровід. Через цю модель проходить і розподіл отриманого обладнання.

Придбані за 192 млн грн пристрої інтегрують у газорозподільну систему, а споживачам вони надходять уже не як безплатний ресурс, а як елемент комерційної моделі. Керівництво газорозподільних мереж реалізує ці лічильники кінцевим користувачам або включає їх у тарифні та сервісні платежі. Джерелом фінансування є державний бюджет, однак дохід формується вже всередині цієї структури. Держава один раз оплачує закупівлю, після чого цей актив фактично перепродається і приносить прибуток не бюджету.

За наведеними фактами вже подано скаргу до органів контролю з вимогою перевірити дотримання законодавства про публічні закупівлі під час тендеру АТ «Фонд декарбонізації України» (ЄДРПОУ 38519070), встановити причини відсутності учасників і наявність дискримінаційних вимог у тендерній документації, перевірити формування очікуваної вартості закупівлі в розмірі 192 000 000 грн та її відповідність ринковим цінам, а також провести аудит виконання договору і фактичного постачання 40 000 пристроїв.

Отже, 192 млн грн з бюджету спрямували на закупівлю, що пройшла без конкуренції, з одним учасником і без зниження ціни. Далі це обладнання потрапляє до газорозподільних мереж, де через систему договорів і підконтрольних підрядників доходить до споживачів уже як платна послуга або частина тарифу. У підсумку держава фінансує закупівлю, а продаж і дохід отримують інші структури. Така модель дає змогу спочатку оплатити один і той самий ресурс з бюджету, а потім повторно продати його населенню.