Зеленський заявив про нові кадрові підходи у ДП «Ліси України»

Президент Володимир Зеленський обговорив із прем’єр-міністром Юлією Свириденко кадрові призначення, зокрема в державних підприємствах, серед яких і «Ліси України». Про це він повідомив у Фейсбуці.

За словами Зеленського, останніми тижнями надходить багато інформації про невирішені критичні проблеми лісової галузі, а також про питання охорони Карпат та інших важливих природних екосистем України. Президент зазначив, що разом із Прем’єр-міністром вони домовилися переглянути пріоритети відповідної політики та запровадити нові кадрові підходи.

Він також наголосив, що відповідні рішення ухвалять найближчим часом.

Гонорари прем’єрки: пояснення викладацької діяльності Юлії Свириденко

Секретаріат Кабінету міністрів відповів на запит «Главкома» щодо гонорарів та викладацької діяльності прем’єр-міністерки Юлії Свириденко. У відповіді заступник державного секретаря Кабміну Павло Полянський зазначив, що відповідно до статті 7 Закону України «Про Кабінет міністрів України», члени Кабміну мають право поєднувати свою службову діяльність з викладацькою, науковою та творчою діяльністю у позаробочий час. Крім того, в Кабміні підкреслили, що викладацька діяльність Юлії Свириденко у приватному навчальному закладі «Київська школа економіки» здійснюється відповідно до статті 25 Закону України «Про запобігання корупції», що дозволяє поєднувати основну роботу з викладацькою та науковою діяльністю.

МВФ і питання ПДВ для ФОП: позиція Свириденко

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко підкреслила, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) проявив «розуміння» щодо чутливості теми запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізичних осіб-підприємців (ФОП). Вона зазначила, що це питання є делікатним як для суспільства, так і для парламенту. Після завершення весняних переговорів у Вашингтоні, Свириденко повідомила про отриману підтримку від міжнародних партнерів, які визнали, що це дійсно чутливе питання і не є ефективною ініціативою. Прем’єр також додала, що під час консультацій з МВФ та європейськими партнерами обговорювалися альтернативні варіанти поповнення бюджету на 2027 рік. Проте вона не уточнила, чи було відкликано вимогу Фонду щодо запровадження ПДВ для ФОП.

Обговорення фонду URIF між США та Україною: перша інвестиція затверджена

Прем’єр-міністр Юлія Свириденко провела зустріч з міністром фінансів США Скоттом Бессентом, на якій обговорили діяльність фонду в рамках ресурсної угоди, повідомляє Міністерство фінансів США. Міністр Бессент висловив вдячність прем’єр-міністру Свириденко за досягнення у розвитку Фонду інвестицій у відновлення України (URIF), зокрема за важливий крок – затвердження першої інвестиції URIF у березні. Також зазначено, що американський міністр підтримує нову програму Міжнародного валютного фонду для України.

Виклики Бюро економічної безпеки: проблеми та перспективи

Незважаючи на гучні обіцянки перезавантаження та призначення нового керівництва Бюро економічної безпеки (БЕБ) у квітні 2026 року, орган опинився в критичному стані. Штат БЕБ укомплектований менш ніж на третину, а фінансування може закінчитися вже у вересні. Як бездіяльність уряду та законодавчі колізії впливають на роботу БЕБ? Це питання обговорювалося у виданні “Економічна правда”. Взаємини між державою та бізнесом в Україні завжди були складними, зокрема через правоохоронні органи, які блокували роботу підприємств для отримання корупційної вигоди. Протягом багатьох років влада намагалася подолати це явище, яке стало відомим як “маски-шоу”. Однак спроби виправити ситуацію не увінчалися успіхом. У 2021 році Верховна Рада ухвалила закон, який забрав функцію розслідування економічних злочинів у всіх правоохоронців і створив новий орган – БЕБ, що мав замінити податкову міліцію. Проте за п’ять років БЕБ не виправдало сподівань влади, бізнесу та громадянського суспільства. Новий орган, очолений колишнім керівником податкової міліції, став її ослабленою версією. Уряд не завершив створення БЕБ, залишивши безліч законодавчих колізій і хронічно недофінансовуючи його діяльність. У 2024 році Верховна Рада ухвалила закон про перезавантаження БЕБ, що передбачав обрання нового керівника на відкритому конкурсі. Переможцем став Олександр Цивінський, призначення якого стало можливим лише під тиском суспільства у серпні 2025 року. Однак новому керівнику дісталися старі проблеми: невирішені законодавчі колізії, відсутність територіальних управлінь та персонал, який масово судиться з БЕБ. Як наслідок, фінансування бюро може закінчитися вже у вересні. Ліквідація податкової міліції та створення нового правоохоронного органу були очікуваною реформою для бізнесу. Податкова міліція, що мала репутацію репресивного органу, стабільно критикувалася. Спроби реформувати податкові органи після Революції гідності не принесли реальних змін. Після 2019 року почалася робота над реформою, яка мала ліквідувати податкову міліцію. Закон про створення БЕБ був написаний за участю бізнесу, що задовольнило підприємців і отримало підтримку міжнародних партнерів. Однак проблеми з реалізацією почалися з перших днів. Директором БЕБ призначили Вадима Мельника, який приніс старі підходи податкових міліціонерів. Уряд систематично не приділяв уваги роботі БЕБ, не ухвалюючи необхідних рішень для його ефективної діяльності. Наприклад, постанова про купівлю спеціальних технічних засобів для прослуховування була ухвалена лише в березні 2026 року. Рахункова палата вказала на систематичний саботаж з боку уряду. За п’ять років БЕБ не зуміло сформуватися як орган: з 24 територіальних управлінь функціонують лише дев’ять. У 2023 році уряд понад два роки не призначав нового керівника БЕБ, покладаючи управління на виконувачів обов’язків. У Верховній Раді зрозуміли, що реформа БЕБ провалилася. У 2024 році ухвалили закон про перезавантаження БЕБ, що передбачав новий відкритий конкурс. Переможцем став Цивінський, призначення якого затягувалося через підозри у зв’язках з Росією. Новому директору дісталися старі проблеми: несформовані територіальні управління та численні законодавчі колізії. За даними БЕБ, у березні 2026 року в бюро працювали 1 182 особи – 29% від штатної чисельності. Низький рівень зарплат обмежує можливість БЕБ залучати кваліфікованих працівників. Однією з причин є те, що їм не компенсують податок на доходи фізичних осіб. У Податковому кодексі йдеться, що ПДФО, сплачений з грошового забезпечення військовослужбовців та працівників низки правоохоронних органів, має відшкодовуватися. Проте БЕБ не входить до цього переліку. Уряд не вніс відповідних змін до постанови, що призводить до зниження зарплат працівників бюро. Ключова причина менших зарплат у бюро – занижений розмір прожиткового мінімуму. У 2026 році він становить 3 328 грн, відповідно, мінімальний оклад працівника БЕБ має становити 66,56 тис. грн. Однак уряд прописує в бюджеті знижений прожитковий мінімум для розрахунку окладів працівників низки органів. Це порушує закон, і деякі співробітники БЕБ подають до суду на орган з вимогою компенсувати недоотримані зарплати. У 2022-2026 роках експрацівники БЕБ відсудили 3,26 млн грн. Кошти на виплати за рішеннями суду БЕБ виплачує зі свого бюджету, але побоюється, що ці витрати зростатимуть. Після призначення Цивінського на БЕБ покладали великі сподівання, але за вісім місяців бюро не продемонструвало значних результатів. У бюджеті на 2026 рік уряд передбачив резерв для сектору безпеки та оборони обсягом 199 млрд грн, кошти в якому мають з’явитися внаслідок детінізації економіки. Проте чи може орган, укомплектований менш ніж на третину, забезпечити такі результати? Це питання залишається відкритим.

Корупційні викриття в Україні: нові обличчя старих проблем

Зловживання владою в умовах воєнного стану призвели наприкінці минулого року до серйозної політичної кризи, яка стала найбільшою з початку повномасштабного вторгнення. Політики, журналісти та небайдужі громадяни неодноразово попереджали про корупцію, що виникає через систему управління, побудовану на особистих зв’язках. В результаті, у столичному Козині, під час війни, з’явилися чотири маєтки площею приблизно 1000 квадратних метрів кожен. Ця інформація стала предметом обговорення в політичних колах, проте НАБУ і САП, здається, досі не можуть зібрати достатньо доказів для завершення розслідування. Тим часом, власник найбільшого з будинків може користуватися фактичним імунітетом від антикорупційного переслідування, поки залишається на посаді.

Атака на незалежність НАБУ і САП розпочалася з емоційної заяви президента про те, що «вони полізли у сім’ю». Невдовзі троє близьких друзів президента опинилися в центрі корупційних скандалів. Президент публічно дистанціювався, заявивши, що під час війни «друзів не існує». Але питання залишилося: чи дійсно це так, чи просто змінився спосіб їхнього захисту?

Здавалося, що надмірна жадібність політичного центру, який концентрував владу за інерцією, може обернутися проти нього. Символом цього стало створення «Міністерства національної єдності» під конкретну людину, кума президента Олексія Чернишова. Але парламент, принижений липневим голосуванням, не спробував взяти реванш.

На початку нового року, після обшуків у керівника ОП Андрія Єрмака, НАБУ і САП несподівано завітали до парламенту. Юрій Кісєль та інші депутати отримали підозри в участі у злочинній організації, що роздавала хабарі за дисципліну. Це призвело до того, що багато депутатів втратили можливість виконувати свої обов’язки.

Таким чином, українська парламентсько-президентська республіка увійшла в 2026 рік не лише з проблемами енергетики, а й з підозрами в корумпованості обох центрів влади, що виглядало особливо небезпечно в умовах відсутності виборів.

Попри очікування, політичний шок від роботи НАБУ не став точкою переосмислення. Він не призвів до посилення відповідальності чи спроб обмежити концентрацію влади. Спікери влади звинувачували антикорупційні органи у викритті корупції. Єрмак, замість фронту, пішов на друге коло політичного олімпу через адвокатуру, а парламент зосередився на перемовинах про гарантії безпеки.

Хоча проведення виборів під час війни неможливе, президент і депутати залишаються єдиними громадянами, які мають простір для вибору. Проте реформи, які вимагали європейські партнери, так і не були реалізовані.

«Українська правда» намагалася розібратися, як Тимур Міндіч у фіналі операції НАБУ і САП під назвою «Мідас» може виявитися «Діонісом», чому фігуранти операції не здають один одного і де могла загубитися підозра Єрмаку.

Коли Діоніс мандрував світом, його супутник Сілен заснув у трояндовому саду. Мідас, отримавши дар, спочатку радів, але згодом зрозумів, що це прокляття. Найвпливовіші учасники українського політичного життя можуть провести паралелі з цим міфом.

Тимур Міндіч, за словами наближених до президента, був значно більше, ніж просто співвласником «Кварталу 95». Олексій Чернишов, який став віцепрем’єр-міністром, також має свої зв’язки. Як «Діоніс» міг консультувати міністра енергетики Германа Галущенка, стало відомо з плівок, опублікованих антикорупціонерами.

Після публікації розслідування про котеджне містечко, пов’язане з Чернишовим, НАБУ і САП відкрили кримінальне провадження. Будівництвом маєтків займався Чернишов, а підозра стосується не лише факту будівництва, а й можливого злочинного походження коштів.

Згідно з розшифровками розмов, Чернишов обговорював отримання великих сум грошей, а Міндіч – консервацію будівництва. Походження грошей і власники маєтків залишаються загадкою.

У політичних колах говорили про те, що Чернишов будує маєтки для себе, Міндіча, Єрмака і президента Зеленського. Операція «Мідас» могла б просуватися швидше, якби Державна служба фінансового моніторингу співпрацювала.

Нещодавно НАБУ і САП знову провели обшуки за адресою Грушевського, 9А, де раніше обшукували об’єкти Міндіча. Цього разу до суду викликали також Андрія Єрмака, що стало першим випадком, коли він з’являється в контексті справи.

Обшуки виявили нетиповий перелік вилучених предметів, що може свідчити про підготовку до біологічних експертиз. Міндіч не з’явився на засідання, оскільки залишив країну, а причина неявки Єрмака залишається невідомою.

Це породжує питання: чи може виклик до суду свідчити про спробу слідства встановити, чи належать вилучені речі Єрмаку? Чи може Міндіч надавати Єрмаку квартири?

Цікаво, що антикорупційні органи підтвердили факти використання Єрмаком послуг нумерологів перед ухваленням рішень. Наприкінці року з’явилася інформація про доплати депутатам у конвертах. Підозри отримали депутати від «Слуги народу», і це призвело до парламентської кризи.

Депутати боялися голосувати, оскільки могли бути притягнуті до відповідальності. Проте за чотири місяці після перших підозр жоден з нардепів не отримав нових звинувачень. Керівники НАБУ і САП спростували будь-які домовленості в цій справі, наголошуючи, що розслідування триває.

Ніхто з тих, хто перебуває на вершині влади, не демонструє готовності співпрацювати зі слідством. Ситуація виглядає так, що українське суспільство ризикує так і не дізнатися, хто насправді стоїть за корупційними схемами.

Світло на Великдень: Юлія Свириденко запевнила у стабільному електропостачанні

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко провела нараду з керівництвом “Укренерго” та іншими зацікавленими сторонами, щоб обговорити актуальну ситуацію в енергетичній системі. Вона поділилася цими новинами у своєму телеграм-каналі. За словами Свириденко, учасники зустрічі узгодили спільні кроки для підтримки стабільності енергосистеми, зокрема, щодо збільшення імпорту електричної енергії. “Енергосистема функціонує стабільно. Ми робимо все можливе, щоб у найближчі дні електропостачання було забезпечене без графіків і відключень. Важливо, щоб українські родини мали світло у великодні свята”, – зазначила прем’єрка.

Україна отримала остаточні вимоги ЄС щодо трьох кластерів для вступу

Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила, що українська делегація в Брюсселі отримала від Європейського Союзу умови щодо трьох завершальних переговорних кластерів. Цікаво, що Україна вперше в історії отримала повний пакет умов, виконання яких є необхідним для вступу до ЄС. Раніше, у грудні, Київ отримав бенчмарки за трьома іншими кластерами.

Укрзалізниця отримає конфісковані вантажні вагони

Кабінет міністрів прийняв рішення передати в розпорядження “Укрзалізниці” 1592 вантажні вагони, які раніше належали російським підприємствам. Цей рухомий склад був вилучений у рамках процедури конфіскації активів держави-агресора. Про це повідомила прем’єр-міністриня Юлія Свириденко.

Управління майном доручено Фонду державного майна України, який відповідатиме за подальшу передачу вагонів на баланс залізничного перевізника. Свириденко пояснила, що оціночна вартість конфіскованого рухомого складу становить приблизно 2,2 мільярда гривень.

Ці вагони раніше використовувалися підсанкційними російськими організаціями, такими як ВЕБ-Лізинг, ВЕБ.рф, Державна транспортна лізингова компанія та компанії Норд. До початку повномасштабного вторгнення, вони здійснювали комерційні перевезення по території України та країн Європейського Союзу.

Держгеонадра готує перелік стратегічних родовищ

За результатами аудиту стратегічних надр і так званих «сплячих ліцензій», проведеного на виконання доручення Премьер-міністерки Юлії Свириденко в серпень 2025 року – було виокремлено близько 40 спеціальних дозволів на користування надрами. З них 10 – права на ділянки надр із покладами вуглеводнів, щодо яких присутні ознаки не виконання програми робіт станом на початок повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року, а решта – дійсні спецдозволи на користування стратегічними надрами. Державна служба геології та надр України незабаром може оприлюднити цей перелік. Таке випливає з відповіді т.в.о. Голови Держгеонадр Леоніда Музикуса на запитання Nadra.Info під час Публічного звіту Держгеонадр за 2025 рік, який відбувся у середу, 25 лютого 2026 року в режимі онлайн. Леонід Музикус заявив, що не має зауважень проти оприлюднення цього переліку, і після консультацій з юристами Держгеонадра опублікують офіційний список на вебсайті або нададуть за запитом. Тим часом власні джерела NADRA.INFO у центральних органах виконавчої влади та на ринку надрокористування повідомляють, що до згаданого переліку могли потрапити наступні спецдозволи/надрокористувачі: