В Україні незабаром стартують продажі санкційних активів. Це анонсувала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. За її словами, першим з молотка підуть київський торговий центр “Оушен Плаза” (ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь”), ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”, готель у Буковелі ТОВ “АМСТЕЛ-СКІ”, а також ТОВ “Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат”. Про це вона повідомила у Telegram. Глава уряду у вівторок, 17 лютого, провела зустріч з очільником Фонду державного майна України Дмитром Наталухою та т.в.о. голови Державної служби геології та надр Леонідом Музикусом. Зі свого боку, Наталуха доповів про стан продажу санкційних активів та виконання графіку цього, який затвердив Кабмін. Ці активи охоплюють 26 об’єктів по всій державі. За словами Свириденко, уряд повністю сприяє тому, щоб перші об’єкти були якнайшвидше виставлені на торги. Крім того, Музикус доповів під час зустрічі про перевірки “сплячих” спецдозволів на стратегічні корисні копалини та нафтогазоносні надра. Свириденко наголосила, що уряд вже очікує на перші результати. “Якщо родовище до початку повномасштабного вторгнення простоювало – ліцензії будуть анульовані. Активи не повинні простоювати, а мають працювати на економіку. Доручила прискорити аудит ліцензій і вийти на системні рішення у сфері надрокористування у березні”, – додала прем’єрка. Уряд у п’ятницю, 23 січня, спростив порядок продажу санкційних активів громадян Росії. Йдеться про ті, що були стягнуті у державну власність на відкритих аукціонах. Кошти будуть спрямовані на відбудову України.
Архіви позначок: Свириденко Юлия
Енергетиків відзначать преміями за роботу під обстрілами
Кабінет Міністрів України започаткував щорічну премію для працівників енергетичної галузі. Рішення передбачає щорічне присудження до 50 премій у розмірі 200 тисяч гривень кожна. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
Уряд ухвалив рішення про заснування щорічної премії Кабінету Міністрів України для працівників енергетичної галузі. Люди, які працюють цілодобово, попри морози та сніг, відновлюють мережі після обстрілів і забезпечують міста та громади світлом і теплом, часто ризикуючи власним життям, заслуговують на найвище визнання та нагороду. Рішення передбачає щорічне присудження до 50 премій у розмірі 200 тисяч грн кожна, – написала Свириденко.
Вона додала, що фінансування премії здійснюється користуючись з коштів держбюджету. Це додаткова подяка держави разом із щомісячними доплатами для працівників ремонтних бригад, які ми запровадили з початку року.
Регіони готуються до осінньо-зимового періоду 2026-2027: оновлені плани стійкості
Начальники ОВА протягом двох тижнів зобов’язані подати плани стійкості регіонів до осінньо-зимового періоду 2026-2027, які будуть представлені на затвердження президенту Володимиру Зеленському та прем’єр-міністерці України Юлії Свириденко. Про це повідомив віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
«Ключове питання – підготовка до осінньо-зимового періоду 2026/2027 та загальна стійкість систем життєзабезпечення: тепло, вода, електрика, транспорт, лікарні, соціальна інфраструктура – системи, які мають працювати навіть під час атак і блекаутів», – зазначив він.
Згідно з планом, кожен начальник ОВА протягом двох тижнів має подати план стійкості регіону з конкретними об’єктами, потужностями, резервами, фінансуванням і графіком реалізації. Плани будуть винесені на затвердження президенту та прем’єр-міністерці.
Уряд надає фінансову підтримку переселенцям для відновлення житла
Уряд запроваджує програму пільгових кредитів для сімей, які були змушені переїхати внаслідок надзвичайних ситуацій. Кредити на суму до 430 тисяч гривень надаватимуться без відсотків. Термін кредиту – до 15 років. Держава компенсує відсотки банкам, забезпечуючи безкоштовне отримання кредиту для заявників.
На кошти можна витратити на придбання нерухомості, побутової техніки та обладнання, необхідного для облаштування нового житла. Для отримання кредиту один із повнолітніх членів сім’ї повинен подати заяву та надати довідку про свій статус до місцевих органів влади. Після схвалення заявки кошти будуть перераховані уповноваженим банком.
Програма розроблена з метою надання швидкої допомоги та сприяння поверненню постраждалих сімей до нормального життя, враховуючи всі надзвичайні ситуації, передбачені чинним законодавством.
Молдовська допомога зміцнить українську енергетику та медицину
Уряд Молдови надасть Україні гуманітарну та технічну допомогу на суму 700 тисяч євро. Про це повідомила міністр економіки України Юлія Свириденко. До посилення стійкості енергетичної системи та медичного сектору України увійдуть трансформатори, генератори та кабелі. Крім того, буде надано медичне обладнання та засоби пересування.
Схема з «Енергоатомом» та НКРЕКП: Збагачення приватних трейдерів
Два мільярди на різниці: як Ковтонюк, Власенко та «Д.ТРЕЙДИНГ» Ахметова отримали прибуток від електроенергії Енергоатому.
Січнева угода з продажу електроенергії АТ «НАЕК „Енергоатом“» — це не випадковість і не прикрий збіг обставин. Це спланована операція, в рамках якої державний ресурс був реалізований за заниженою вартістю безпосередньо перед зміною регуляторних норм, а мільярдні фінансові вигоди дісталися приватним трейдерам.Політичну основу даної схеми створює прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Галузеве управління перебуває у віданні міністра енергетики Дениса Шмигаля. Корпоративне управління державними активами курує міністр економіки Олексій Соболєв. Цінові ліміти визначає керівник НКРЕКП Юрій Власенко. Конкретні рішення про продаж — обсяги, терміни та вартість — приймалися в АТ «НАЕК „Енергоатом“» під керівництвом в.о. голови правління Павла Ковтонюка. Головним бенефіціаром на ринку стало ТОВ «Д.ТРЕЙДИНГ», пов’язане з бізнес-інтересами Ріната Ахметова.
14 січня «Енергоатом» реалізував 2 100 МВт базового навантаження на період з 21 по 31 січня за ціною 7 566 грн за МВт·год. Формально це відповідало чинним прайс-кепам. Однак фактично ціна вже через три дні перестала відповідати ринковим реаліям. На ринку «на добу наперед» вартість зросла до 13 233 грн за МВт·год, що на 75% вище.«Д.ТРЕЙДИНГ» придбав близько 20% від загального обсягу. Після підвищення цін це дозволило отримати близько 400 млн грн прибутку лише на перепродажі. Держава продала дешево, а ринок — дорого.Це не була разова угода. В аукціоні взяли участь понад 50 компаній, але поведінка ринку різко розділилася. П’ятнадцять учасників збільшили обсяги закупівель у 2–5 разів, тоді як приблизно 45 скоротили свої обсяги. Концентрація попиту зросла з 51,8% на попередніх аукціонах до 83,3% 14 січня: із 2 100 МВт 1 749 МВт дісталися вузькому колу компаній. Така концентрація виглядає не випадковою, а результатом заздалегідь спланованого сценарію.Потім сценарій був реалізований на регуляторному рівні. 14–15 січня проекти рішень НКРЕКП не передбачали підвищення прайс-кепів. Однак вже 16 січня цінові обмеження були збільшені на 82,5% — до 15 000 грн за МВт·год. Одночасно Кабінет Міністрів прийняв постанову №39, фактично підтримавши таке підвищення. Можливість дешевої покупки була закрита одразу після розподілу обсягів.У результаті 21–22 січня середня ринкова ціна склала 11 484 грн за МВт·год, що на 52% вище аукціонної. При обсязі 554 400 МВт·год різниця між аукціонною та ринковою ціною досягла близько 2 млрд грн. Ці кошти не надійшли до державного бюджету, а були перерозподілені на користь приватних структур в умовах дефіциту електроенергії та відключень.Основна проблема полягає у відсутності контролю всередині «Енергоатому». Наглядова рада фактично не функціонувала: незалежні члени не були призначені, представники держави не були делеговані. У підсумку Павло Ковтонюк приймав рішення про продаж стратегічного ресурсу без будь-яких інституційних обмежень і балансів.За цими фактами були подані заяви про можливі кримінальні правопорушення з вимогою розслідувати дії керівництва «Енергоатому», роль НКРЕКП під керівництвом Юрія Власенка, а також узгодженість рішень регулятора з діями Кабінету Міністрів.
Засуджений нардеп Гунько включений до урядової робочої групи з реформи адвокатури
Народний депутат України Анатолій Гунько, якого у березні 2025 року Вищий антикорупційний суд визнав винним у підбурюванні до надання хабаря та шахрайства, і якому нещодавно Національне антикорупційне бюро України вручило ще одну підозру, увійшов до складу урядової робочої групи з удосконалення законодавства у сфері адвокатури в рамках Дорожньої карти з питань верховенства права, яку особисто затвердила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Рішення про створення робочої групи з питань удосконалення законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності, а також її склад Кабінет Міністрів ухвалив ще у січні, а постанову особисто затвердила глава уряду Юлія Свириденко. Серед членів групи є й депутат Гунько, якого ВАКС вже визнав винним у кримінальному правопорушенні, а його справу наразі розглядає Апеляційна палата суду. Ідеться про справу від серпня 2023 року, коли НАБУ та САП викрили Анатолія Гунька і двох його спільників на отриманні від підприємця $85 тис. Після цієї підозри Гунька навіть оперативно виключили з фракції «Слуга народу». Минулого року суд підтвердив, що депутат, який водночас був головою Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування фактів корупції на державних підприємствах, установах та організаціях Національної академії аграрних наук України, підбурював представника приватного підприємства до надання хабаря за сприяння у передачі приватному підприємству земельних ділянок загальною площею 1700 га, що перебували у постійному користуванні НААН. Йшлося про суму в розмірі 221 тис. доларів США, під час передачі частини якої депутата й затримали. Гунька визнали винним за низкою статей ККУ, призначили сім років позбавлення волі з позбавленням права обиратися до органів державної влади чи місцевого самоврядування, а також працювати на державній службі, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності. Однак, оскільки вирок був оскаржений в апеляції, Гунько досі залишається чинним депутатом ВРУ. Водночас буквально через кілька днів після включення Анатолія Гунька до нової реформаторської групи — вже у сфері адвокатури — він опинився в центрі нового скандалу, знову пов’язаного з оборудками із землею Національної академії аграрних наук, які спільно викрили НАБУ та Служба безпеки. За даними слідства, депутат організував схему привласнення майна Національної академії аграрних наук на загальну суму понад 30 млн грн.
Енергетикам та комунальникам – доплата до 20 тисяч гривень: як подати заявку в Дії
У мобільному додатку «Дія» розпочався прийом заявок на доплату. Доплата в розмірі 20 тисяч гривень виплачуватиметься працівникам аварійно-відновлювальних бригад. Доплата в розмірі 20 тис. грн виплачуватимуть за кожен місяць роботи протягом січня–березня 2026 року. Перші виплати обіцяють здійснити до кінця поточного місяця.
Процедура подачі заявки спрощена:
– Підприємства подаватимуть списки через «Дію» з 6 по 15 число;
– Працівникам не потрібно подавати заявки самостійно;
– Повідомлення про доплату надійде в «Дію» після 16 лютого або через роботодавця;
– Відкривати нові рахунки не потрібно – кошти будуть зараховані на поточний рахунок.
Україна та Польща узгоджують нові кроки військової допомоги
У четвер, 5 лютого, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко провела перемовини з польським колегою Дональдом Туском щодо спільної протидії України та Польщі викликам, спричиненим повномасштабним російським вторгненням.Про це голова українського уряду поінформувала у соціальних мережах.Військова підтримка “Ми приділили значну увагу питанню спільного реагування на виклики, пов’язані з повномасштабним вторгненням Росії, наслідки якого відчуває вся Європа, включно з Польщею. Основний акцент — на продовженні військової допомоги для протидії терористичним атакам росіян на цивільну інфраструктуру та наші міста”, — зазначила Свириденко.Відновлення енергетичного сектору УкраїниСторони також обговорили ще одну важливу тему співпраці — енергетику. Зокрема, йшлося про шляхи швидкого відновлення та забезпечення надійного захисту української енергетичної інфраструктури.”Ми продовжуємо співпрацю між нашими нафтовими та газовими компаніями, а також обговорили можливості збільшення потужності інтерконекторів між нашими країнами”, — повідомила голова уряду.Свириденко підкреслила, що перша партія американського скрапленого природного газу (LNG) цього року надійшла в Україну саме завдяки партнерству між українськими та польськими енергетичними компаніями.За словами прем’єр-міністерки, спільними зусиллями будуть збільшуватися обсяги постачання LNG для забезпечення енергетичної стабільності України в умовах сильних морозів та безпрецедентних російських атак на енергетичну інфраструктуру.Інші питання зустрічіОкрім цього, прем’єр-міністри обговорили практичні кроки для розвитку прикордонної та логістичної інфраструктури, а також розширення можливостей транспортного сполучення між Україною та Польщею.Також Свириденко та Туск приділили увагу підготовці до проведення Ukraine Recovery Conference, яку цього року прийматиме Польща, а також підготовці чергового засідання спільної Українсько-польської комісії з питань економічного співробітництва та нового раунду міжурядових консультацій.”Особливу увагу ми приділили українцям, які перебувають у Польщі, та забезпеченню їхніх потреб. Українці стали невід’ємною частиною польського суспільства і забезпечують понад 2,7% ВВП Польщі (згідно з даними 2024 року)”, — додала очільниця українського уряду.
Кличко: Уряд ігнорував попередження про загрозу обстрілів Києва
Мер Києва прочинив завісу над відносинами між місцевою та центральною владою напередодні масштабних обстрілів столиці та під час ліквідації їхніх наслідків. Віталій Кличко зазначає, що має погану комунікацію з урядом, а у відповідь на свої занепокоєння отримав лише заспокійливі слова. Зрештою, через кілька годин після розмови мера з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко ворог завдав потужного удару по Києву.Про це Віталій Кличко повідомив у середу вдень, 4 лютого 2026 року, під час виступу на заході, організованому народним депутатом Олексієм Гончаренком у його Гончаренко-центрі, пише Інформатор.За словами мера, ще до початку інтенсивних обстрілів Києва (з 27 грудня та 9 січня) він усвідомлював можливість реалізації найгірших сценаріїв у місті. Тож намагався зустрітися з представниками центральної влади.”Я передбачав це. Звернувся до прем’єр-міністра 8 січня. Зрештою потрапив на прийом, адже з комунікацією у нас (не склалося – Ред.), і описав ситуацію, різні сценарії, зокрема й негативний. Адже важливо прораховувати все, щоб місцева та центральна влада разом долали ці виклики. Мені відповіли: ’Віталій Володимирович, ви знову панікуєте, це панічні настрої’. Я кажу: ’Ні! Я говорю про реальні речі, які можуть статися!’ Наступного дня стався обстріл, і 6 тисяч будинків залишилися без опалення”, – розповів Кличко.За словами міського голови, він позитивно оцінює створення штабу з ліквідації надзвичайної ситуації, який було організовано кілька тижнів тому і про який оголошував віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики Денис Шмигаль. Загалом він відчуває зусилля, спрямовані на подолання наслідків. Однак помічає також “хайп”, тобто обурення, яке виникло після того, як він порадив киянам виїжджати з міста на період холодів у місця, де є опалення та електрика.”