Головне управління Національної гвардії України розпочало тендер для визначення постачальника польових кашкетів. Інформація про це з’явилася в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Національна гвардія планує витратити 15 мільйонів 735 тисяч гривень на придбання 95 тисяч бойових кепі (польових кашкетів). Постачання буде здійснено в три етапи влітку 2026 року: перші дві партії по 30 тисяч одиниць очікуються в червні та липні, а остання партія в 35 тисяч одиниць — до середини серпня. Закупівля включає кашкети різних розмірів. Аукціон заплановано на 1 квітня.
Архіви позначок: Госзакупки
Невиконаний замовлення на FPV-дрони: Розслідування тендерних процедур
Розслідування журналістів СтопКору виявило дивні обставини щодо тендеру на FPV-дрони. ЗМІ вже повідомляли, що компанія «Вирій» виграла значну кількість конкурсних торгів і пізніше відмовилася підписувати відповідні угоди, внаслідок чого військо отримало менше ніж 100 тисяч FPV-дронів. Прості можливості для збереження життя та знищення ворога просто не були реалізовані. З’являється питання про те, чи було реалізовано будь-який інтерес з боку правоохоронних органів до цієї ситуації.
Розслідування щодо закупівель в Мін’юсті: завершено досудове розслідування
НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі, пов’язаній з ймовірним заволодінням державними коштами під час закупівель Міністерства юстиції України. Офіційний Telegram-канал Національного антикорупційного бюро повідомило про це.Розслідування встановило, що серед підозрюваних – колишній державний секретар Мін’юсту, двоє колишніх керівників структурних підрозділів міністерства (начальник і заступник начальника управлінь), а також бенефіціарний власник і двоє керівників товариства з обмеженою відповідальністю.
За версією слідства, бенефіціарний власник ТОВ розробив план, за яким службові особи Мін’юсту організували внесення змін до кошторису на 2021 рік. Це дозволило провести закупівлю послуг з модернізації апаратно-програмного комплексу та багатофункціональних пристроїв.
Для створення завищеної очікуваної вартості закупівлі, на адресу ТОВ і заздалегідь визначених компаній направили запити щодо надання комерційних пропозицій та отримали “потрібні” відповіді.
Учасники схеми забезпечили формальну участь ще одного підприємства, чию тендерну пропозицію визнали менш комерційно привабливою, ніж у підконтрольного ТОВ.
У результаті, за даними слідства, Міністерство юстиції закупило послуги з модернізації апаратно-програмного комплексу та 1285 багатофункціональних пристроїв за завищеною вартістю. Державному бюджету завдано збитків на понад 19,5 млн грн, якими, за версією слідства, учасники оборудки заволоділи.Також правоохоронці стверджують, що для відмивання частини коштів (орієнтовно 10 млн грн) їх перерахували на рахунки суб’єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності.
Корупційний скандал: Звинувачення у завищених оборонних закупівлях та прихований автомобіль
Начальник Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління перебуває під арестом у справі про зловживання під час здійснення оборонних закупівель. Суд розглядає обвинувачення у недбалому ставленні до служби в умовах воєнного стану та наявності недостовірних даних у податковій декларації. Слідство встановлено, що у вересні 2023 року управління придбало 2000 двоярусних ліжок за 11,28 млн грн. Реальна вартість даної партії ліжок становила близько 7,3 млн грн. Ця переплата, яка склала понад 4 млн грн, ідентифікована як сума збитків, інкримінованих відповідальному за дії. Крім того, у декларації за 2023 рік посадовець не задекларував придбання та продаж автомобіля Toyota Land Cruiser 2022 року, який належав його дружині та коштував понад 3,3 млн грн.
Зростання боргів за озброєння: Критика АОЗ
На п’ятий рік повномасштабного вторгнення керівник АОЗ Жумаділов продовжує обманювати щодо рівня непоставок озброєння. Про це повідомляє виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк. Так, раніше Дар’я Каленюк оприлюднила суму дебіторської заборгованості Агенції оборонних закупівель (АОЗ), яка у 2025 році досягла 45,8 млрд грн. Дебіторська заборгованість – це сума коштів, які держава сплатила за контрактами, але озброєння так і не отримала. Порівняно з 2024 роком, дебіторська заборгованість за керівництва Арсена Жумаділова лише за один рік зросла втричі. Проте АОЗ тоді публічно заявили, що сума нібито значно менша – 18,02 млрд грн. А у відповідь на наші запити з Агенції надходять лише відписки, чому вони не можуть надати таку інформацію. Наприклад, через те, що “це вимагає створення нової інформації”. Хоча, очевидно, таку інформацію АОЗ регулярно подає як наглядовій раді, так і Міністерству оборони, тож має володіти цими даними. Вчора народна депутатка Вікторія Сюмар підтвердила, що АОЗ під керівництвом Жумаділова публічно надає неправдиву інформацію про дебіторську заборгованість. За її даними, а також за інформацією ЦПК, сума дебіторки з 24 лютого 2022 року становить майже 46 млрд грн. Те, як за один рік керівництва Агенцією заборгованість за поставками зброї зросла втричі порівняно з двома попередніми роками, – це яскравий приклад неефективності нинішнього керівника Арсена Жумаділова.
Тендер під німецький бренд і російський слід: АМКУ скасував закупівлю Рівненської ОДА на 22 мільйони
Антимонопольний комітет зобов’язав Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської ОДА скасувати рішення про визначення переможцем торгів ТОВ «Муніципальні будівельні технології» у закупівлі електролізних установок вартістю 22,41 млн грн. Йдеться про проєкт у межах програми Interreg NEXT «Польща – Україна 2021–2027», що співфінансується Євросоюзом. Закупівлю провели на 6 електролізних установок, які мали встановити на об’єктах водоочистки Рівненщини. Установки працюють на солі і виробляють дезінфікант на місці. У торгах брали участь три компанії: Дві дешевші на 30% пропозиції ОДА відхилила через невідповідність запропонованого ними обладнання технічним характеристикам і визначила переможцем ТОВ «МБТ» з обладнанням німецького виробника ProMinent. У первісній редакції тендерних документів прямо згадувалась установка CHLORINSITU IIa виробництва ProMinent із детальними технічними характеристиками. Після скарг і розголосу вимоги змінили, бренд прибрали, документацію скоротили. Загалом її переписували сім разів, але все ж перемогу віддали тому виробнику, на якого посилалися від самого початку. ЗМІ вже повідомляли, що попри надані учасником листи про «вихід з ринку Росії», на офіційному сайті ProMinent «Russia» доступна для вибору, а російське представництво ООО «ПроМинент Дозирующая техника» продовжує працювати. На цьому наголосив і ТОВ «Промтехвод Груп» у своїй скарзі до АМКУ. На засіданні комітету скаржник зазначив, що замовник мав врахувати сам факт присутності виробника на ринку країни-агресора, адже йдеться про обладнання подвійного призначення, на якому можна отримувати не лише гіпохлорит натрію, а й хлорати та перхлорати – складові вибухівки і ракетного палива. ОДА ж повідомила, законодавчі норми не передбачають заборони участі у закупівлі «з підстав того, що такі виробники або пов’язані з ними структури здійснюють діяльність на певних зовнішніх ринках або мають відповідні веб-ресурси». Також замовник підтверджував наявність досвіду виконання аналогічних договорів кількома контрактами. Один із них викликав зауваження, оскільки був підписаний директоркою за кілька днів до її офіційного призначення. Аргумент ОДА ‒ розбіжності можуть бути зумовлені технічними особливостями підготовки договорів ‒ шаблони, етапи погодження тощо. Другий договір, був датований вже після завершення прийому тендерних пропозицій і поданий замість попереднього документа з плутаниною у підписах. На засіданні замовник заявив, що для підтвердження кваліфікації було «достатньо і одного договору», а новий документ лише підтверджує, що компанія «і в 2026 році продовжує працювати». Щодо того одного, чи «достатнього» договору, то представник «Промтехвод Груп» наголошував ‒ електролізні установки є унікальним обладнанням із понад 20 модифікаціями, яке виготовляється під замовлення. «На базарі такої установки не існує і ви їх не купите. Офіційним імпортером є інша компанія, а переможець не мав митної акредитації, тож не міг самостійно завезти й розмитнити обладнання». У відзиві ОДА відповіла, що «чинне законодавство не встановлює обов’язку постачальника бути безпосереднім імпортером товару». Окремо під час розгляду обговорювалося питання використання солі. Скаржник наполягав, що заявлені технічні показники можливі лише за умови використання найчистішої імпортної солі, яка втричі дорожча. На його думку, це безпосередньо впливає на собівартість і окупність обладнання, і «воно ніколи не окупиться». Замовник відповів, що ДСТУ щодо солі в документації взагалі не встановлювалися, а вимоги до показників є «специфічними вимогами виробника до його установок». Щодо технічних характеристик установок ProMinent, замовник пояснив, що будь-які розбіжності в паспорті компенсуються порівняльною таблицею показників, де учасник гарантував дотримання всіх параметрів. В ОДА додали: «Те що в паспорті немає чогось, не значить що його немає у виробника і він це не поставить. Ми не вимагали паспорт саме на наше обладнання, тому виробник надав загальний». Закид про те, що замовник і переможець ще до розкриття тендерних пропозицій завантажили один і той самий документ, що, на думку скаржника, свідчить про комунікацію поза тендерною процедурою, в ОДА заявили, що сам факт ні про що не говорить, оскільки технічна документація виробника або офіційного дистриб’ютора може надаватися «як замовнику, так і потенційним учасникам незалежно один від одного». Ну а те, що переможець завантажив довідку від НАЗК на директора, ще за дві години до оприлюднення протоколу про визнання компанії переможцем, замовник пояснив тим, що «довідку можна замовити будь-коли – можливо, брали для іншого тендеру». У підсумку обміну аргументами АМКУ став на бік скаржника, та ухвалив зобов’язати замовника скасувати рішення про визначення переможця торгів. Рішення може бути оскаржене в судовому порядку.
Тінь Медведчука на оборонних замовленнях: як Богдан Пукіш постачав браковані деталі для мін і “вався” за спецзавданнями СБУ
Брак для фронту, погрози ветерану та слід статті 328: справа Богдана Пукіша.Ситуація зі 120 тисячами неякісних мінометних мін, вироблених в Україні, давно вийшла за межі виробничого скандалу. Вона все більше нагадує перевірку правоохоронної системи на здатність завершувати розслідування, навіть якщо у схемі постачання замішані особи з політичним минулим.У травні 2025 року «5 канал» розповів про дефектні міни, вироблені на «Павлоградському хімічному заводі»: корпуси не відповідали нормативам, порох намок через погане пакування, підривачі та капсулі працювали нестабільно. Боєприпаси застрягали у стволі або вибухали поблизу розрахунку, створюючи пряму загрозу для солдатів. У квітні 2025 року СБУ затримала двох керівників ПХЗ та двох співробітників Міноборони.Постачальник комплектувальних — ПП «ВЕСТХІМ» (ЄДРПОУ 19394119), пов’язане з Богданом Пукішем, — не потрапив до числа затриманих, хоча постачав деталі, від яких залежала справність мін.Пукіш був координатором руху «Український вибір» Віктора Медведчука в Івано-Франківській області у 2012 році. Він заперечує зв’язок із Медведчуком та його оточенням, включно з Петром Бельзом, стверджуючи, що його участь була «спецзавданням СБУ», нібито погодженим із головою обласного управління Петром Дідухом. Однак Дідух очолив управління СБУ в регіоні лише у квітні 2015 року — пізніше часу, про який говорить Пукіш.За цим фактом СБУ відкрила справу № 22025000000001246 за ч. 1 ст. 328 КК України (розголошення державної таємниці). Слідству належить з’ясувати, чи була це секретна операція, чи спроба заднім числом виправдати співпрацю з проросійською організацією.Окрема тема — реакція правоохоронців на повідомлення про постачання неякісних комплектуючих. Військовослужбовцю, який вказав на можливі порушення з боку співробітників «ВЕСТХІМ», відмовили у внесенні даних до ЄРДР. Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Офісу Генпрокурора не визнала його потерпілим. Формально — через відсутність складу злочину, фактично — через позбавлення процесуального статусу.За словами адвоката військовослужбовця, після звернень почався тиск. Стосовно Пукіша відкрито справу № 12025105060000716 за ч. 1 ст. 397 КК України (втручання в діяльність захисника). Адвокат повідомляє про телефонні погрози, спроби залякування, демонстрацію обізнаності про особисте життя та погрози відібрати ліцензію.Розслідування «5 каналу» про роль «ВЕСТХІМ» було видалено. Пукіш закрив свої профілі у соцмережах, де раніше розміщував фото з Москви з російським прапором (2015), і публічно звинуватив журналістів у роботі на ворога, стверджуючи, що публікації про оборонну сферу «грають на руку противнику».Правозахисна організація «Нон-Стоп Україна» заявила про ознаки організованої схеми за участю «ВЕСТХІМ», «Павлоградського хімічного заводу» та посадових осіб різних рівнів, які могли сприяти розтраті бюджетних коштів через постачання бракованої продукції. Організація направила запити до правоохоронних органів із вимогою провести незалежну перевірку.Наразі у справі фігурують три кримінальні провадження, публічні звинувачення, журналістське розслідування та заяви ветерана. Однак питання відповідальності постачальника комплектуючих залишається без процесуального рішення. Якщо система реагує на дії директорів і чиновників, але не оцінює роль компанії, що бере участь у ланцюжку постачання для фронту, це вже не лише проблема якості мін, а і якості правозастосування.
Суд виправдав начальника освіти Святошинського району Сукеннікова у справі про закупівлю цукру
Кримінальна справа стосувалася подій 2021 року. Тоді Управління освіти Святошинської РДА уклало договір із компанією «Інва-Софія» на постачання цукру-піску за ціною 24,32 грн/кг. Згодом сторони підписали додаткові угоди, внаслідок яких ціна зросла до 28,79 грн/кг, а обсяг постачання зменшився.Прокуратура стверджувала, що Сукенніков діяв умисно в інтересах постачальника, порушивши закон «Про публічні закупівлі» (зокрема, щодо обмежень на зміну ціни раніше ніж через 90 днів). Збитки для держави оцінили у 151 044 гривні.Позиція захисту та обвинуваченогоОлексій Сукенніков не визнав своєї провини. У суді він заявив, що підписував додаткові угоди, спираючись на рекомендації підлеглих спеціалістів — тендерного комітету та юристів. Основною метою було забезпечення безперебійного харчування в дитячих садках в умовах різкого зростання ринкових цін на цукор.Захист підкреслював відсутність корисливих мотивів та прямого умислу. Також стало відомо, що за помилки під час підготовки угод відповідали відповідальних підлеглих (керівника тендерної групи та юриста) раніше вже притягнули до дисциплінарної відповідальності.Рішення судуПроаналізувавши матеріали справи та заслухавши свідків, суд дійшов висновку, що в діях посадовця відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.Основні мотиви рішення суду:Відсутність умислу: Суд встановив, що Сукенніков не мав наміру отримати неправомірну вигоду для компанії-постачальника.Добросовісна помилка: Підписання угод стало результатом неправильного тлумачення законодавства профільними спеціалістами управління, а не злочинним задумом начальника.Відсутність змови: Слідство не надало доказів корупційних домовленостей між Сукенніковим і директором компанії-постачальника.Повернення коштів: Суд врахував, що надмірно сплачені кошти вже були повернуті державі з постачальника в порядку господарського судочинства.02 лютого 2026 року суддя ухвалила остаточне рішення: визнати Олексія Сукеннікова невинним та повністю виправдати.
Невиконані контракти на дрони: Чому не доставили обладнання на фронт
Компанія Vyriy отримала державні контракти на постачання понад 100 тисяч оптоволоконних безпілотників та аванс від АОЗ, однак виконання зобов’язань було зірване. Йдеться про постачання на суму понад 7 мільярдів гривень, і дрони вчасно не потрапили на фронт. Офіційною причиною зриву компанія називає різке підвищення цін на оптоволоконні компоненти з боку китайських постачальників, що унеможливило закупівлю комплектуючих за попередніми умовами. У публічному просторі лунають звинувачення, що кошти могли бути фактично привласнені.
Корупційний скандал з сіллю: Схорони витрати у комунальному підприємстві
Посадовцю комунального підприємства «ШЕУ Шевченківського району м. Києва» оголошено підозру у зв’язку з переплатою за дорожню сіль, яка склала понад 500 тисяч гривень. Розслідування виявило, що відповідальний за публічні закупівлі працівник не провів достатнього аналізу ринкової вартості продукту, що призвело до закупівель за завищеними цінами наприкінці 2023 року.