Архіви категорії: Розслідування

Декларація оперуповноваженого ДВБ Нацполіції у Кременчуці: безоплатне проживання та авто із низько вказаною вартістю

Оприлюднено автором

Оперуповноважений внутрішньої безпеки Нацполіції у Кременчуці Євгеній Бондаренко задекларував квартиру, у якій проживає безоплатно, а також автомобіль, вартість якого може бути заниженою. Ці дані містяться в його декларації.

Серед задекларованого майна — квартира, власницею якої є Людмила Іванівна Мусієнко. Євгеній Бондаренко, його дружина Ольга та син Назар мають право користування цією нерухомістю для проживання. Навіть за стриманими оцінками, ринкова вартість такої квартири в Кременчуці на той час імовірно становила 800 тис. – 1,3 млн грн, тоді як задекларована сума є суттєво нижчою за орієнтовну ринкову.

Також у декларації зазначено автомобіль Skoda Octavia A7 2018 року, набутий 9 листопада 2024 року. Його задекларована вартість становить 483 тис. грн. Наприкінці 2024 року ринкова вартість аналогічних вживаних авто зазвичай коливалася в межах 530–750 тис. грн залежно від пробігу та комплектації, тому вказана сума перебуває в нижньому ціновому сегменті. Автомобіль оформлений на дружину Ольгу Бондаренко, а Євгеній Бондаренко має право користування.

Основним джерелом доходу Бондаренка була заробітна плата від Департаменту внутрішньої безпеки НПУ — 543 тис. грн. Також він отримував незначні суми з Головного управління Нацполіції в Полтавській області. Додатково надійшли соціальні виплати, кошти за програмами єПідтримка, «Зимова підтримка» та національний кешбек — невеликі суми.

Дружина отримувала соціальні виплати — близько 23 тис. грн та інші. Крім того, родина задекларувала 430 тис. грн готівкою.

Окрему увагу НАЗК може привернути значна розбіжність між задекларованою вартістю квартири у 2021 році та орієнтовними ринковими цінами того періоду. Хоча в декларації вказується вартість на момент набуття, суттєве заниження може стати підставою для додаткової перевірки.

Також уваги потребує право користування квартирою, оформленою на третю особу — Людмилу Мусієнко. Варто перевірити характер відносин і чи не приховує це інші активи чи угоди.

Раніше повідомлялося, що Бондаренко міг ігнорувати незаконні корупційні схеми в ТСЦ МВС у Кременчуці.

Апеляція ВАКС залишила справу Юлії Тимошенко у Вищому антикорупційному суді

Оприлюднено автором

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила захисту очільниці партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко, яку підозрюють у пропозиції хабаря народним депутатам, у передачі справи з ВАКС до іншого суду.

Про це повідомляють Transparency International Ukraine та ЦПК.

Раніше, 16 червня, під час підготовчого засідання Тимошенко подала клопотання до апеляційної палати ВАКС про передачу справи до Київського апеляційного суду.

Нардепка обґрунтовувала це тим, що нібито існує конфлікт між народним депутатом Сергієм Власенком та представниками ВАКСу, оскільки він, як голова ТСК, запитував інформацію щодо бюджету суду.

Як повідомляє Transparency International Ukraine, апеляційна палата ВАКС відмовила у передачі справи Тимошенко до іншого суду.

“Сьогодні АП ВАКС розглянула клопотання захисника народної депутатки Юлії Тимошенко про зміну підсудності кримінального провадження. Колегія суддів АП ВАКС відмовила у задоволенні клопотання та залишила справу на розгляді у Вищому антикорсуді”.

Побори з фур і маршруток у Дніпропетровській Укртрансбезпеці

Оприлюднено автором

Начальник відділу Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області Дмитро Дяденчук, за наведеними даними, примушує підлеглих збирати данину з кожної фури та маршрутки в регіоні. Йдеться про 100 доларів або 2000 гривень на день з кожного такого транспортного засобу.

У матеріалі зазначається, що щодня Дніпропетровщиною курсують сотні фур і маршруток, що й формує масштаб цих поборів.

Також стверджується, що Дяденчук змушує підлеглих наздоганяти автомобілі та навмисно влаштовувати ДТП на службовому транспорті, аби після цього ставити «лохів» на «касу».

П’ять ключових ризиків у держзакупівлях, які мають усунути до 2030 року

Оприлюднено автором

Корупція у сфері державних закупівель України давно вийшла за рамки простого привласнення бюджетних грошей і перетворилася на складні юридичні та технічні механізми. Про це пише ZN.ua.

Показовою є типова ситуація, коли укриття вже придбали, ним користуються діти, а через рік ДАСУ виносить припис про розірвання договору. Аудит у таких випадках відбувається вже після витрачання коштів і завершення робіт. Стратегія-2030 декларує намір змінити цей підхід, але поки що закупівлі часто працюють за принципом «вгадай намір замовника».

Цього літа парламент планує ухвалити оновлену Антикорупційну стратегію, яка визначатиме державні пріоритети у сфері протидії корупції до 2030 року. У документі окреслено основні проблеми, що потребують вирішення, а також цілі, яких мають досягти. Один із розділів присвячено публічним закупівлям. Його основу становить дослідження корупційних ризиків, підготовлене командою DOZORRO TI Ukraine на замовлення НАЗК.

Перед розглядом проблем важливо врахувати два моменти. Перший полягає в тому, що не всі недоліки, які можна побачити в Prozorro, стосуються саме процедур закупівель. Наприклад, у 2022 році Коломия намагалася придбати металеву писанку за 600 тис. грн. Навіть за бездоганного проведення тендера залишалося б питання, чи була місту потрібна саме така фігура в той період і чи не варто було спрямувати кошти на інші потреби. Це вже сфера бюджетного планування, а не самої закупівельної процедури. Після розголосу закупівлю скасували, а писанку місто отримало безплатно.

Другий момент у тому, що не кожне порушення є ознакою корупції. Працівники, відповідальні за закупівлі, можуть помилятися, не встигати або не мати достатнього знання законодавства. У багатьох установах не вистачає персоналу, тому закупівлями нерідко займаються додатково до основної роботи і за невелику доплату. Це безпосередньо впливає на якість процесу.

У межах дослідження зафіксували понад сотню проблем і вразливостей — від незначних до системних. Після того як відсіяли ті, що не пов’язані з корупцією, згрупували решту та провели консультації з експертами, визначили п’ять пріоритетних напрямів.

Перший із них — дискримінація та надмірні вимоги. Це один із найпоширеніших інструментів для маніпуляцій з боку замовників, які орієнтуються на «своїх» постачальників. Вимоги можна виписати так, щоб їм відповідав лише один виробник, скоротити терміни подання пропозицій, вимагати велику кількість довідок або поставку за кілька годин.

Серед прикладів у закупівлях вугілля були вимоги надати сертифікат про рівень володіння державною мовою або експертний висновок про ринкову кон’юнктуру. Наслідком такої дискримінації стає зростання цін: у закупівлях із незаконними обмеженнями замовники в середньому переплачували 40 %.

Повністю заборонити дискримінаційні умови неможливо, адже тоді замовники втратять можливість формувати адекватні вимоги відповідно до власних потреб. Тому йдеться про точкове виправлення найпроблемніших місць, спрощення механізму оскарження для бізнесу та допомогу АМКУ в оперативнішому розгляді скарг. Окремо пропонують посилити електронізацію тендерної документації, щоб швидше виявляти «заточки».

Другий напрям — зловживання під час зміни договорів. Він безпосередньо пов’язаний із попередньою проблемою. Після того як умови закупівлі сформульовано так, щоб прибрати конкурентів, наступним кроком може стати зміна умов договору зі «своїм» підрядником на вигідніші для нього. Попри наявність правил зміни контрактів, їх дотримуються не всі, а самі норми мають прогалини.

Одним із найяскравіших прикладів стали закупівлі дизельного пального для «Укрзалізниці». У 2024 року ВАКС засудив начальника одного з управлінь УЗ на три роки позбавлення волі, а керівника приватної компанії — на понад п’ять років через безпідставне підвищення цін у договорах. Збитки залізниці становили майже 103 млн грн.

Серед запропонованих рішень — удосконалення правил укладання та зміни договорів, щоб вони були зрозумілішими для всіх учасників, а також розвиток електронного контрактингу, який дасть змогу автоматично блокувати недопустимі зміни.

Третій ризик — зловживання прямими закупівлями. Після початку повномасштабної війни уряд дозволив укладати великі контракти без тендерів, обмежуючись звітуванням у Prozorro. Це справді дало змогу оперативно реагувати у критичних обставинах, однак окремі замовники почали використовувати такі винятки не за призначенням.

Як приклад наводиться Кривий Ріг, де в листопаді 2024 року уклали прямий договір на 77 млн грн на ремонт тепломереж, пояснивши це терміновістю перед зимою. Однак, як встановила ДАСУ, ці роботи планували ще з липня, тому часу для проведення тендера було достатньо.

Оскільки ситуація у сфері закупівель уже стабілізувалася, пропонують скоротити перелік підстав для укладення прямих договорів. Крім того, необхідно зобов’язати замовників публікувати документи, які обґрунтовують такий вибір, а також надати чіткі рекомендації щодо розрахунку вартості.

Четверта проблема — недостатня ефективність контролю. Навіть за наявності електронної системи та формально зрозумілих правил людський фактор не зникає. Саме тому критично важливо своєчасно виявляти порушення. Основна роль у цьому належить Державній аудиторській службі, яка проводить моніторинги.

На практиці перевірки часто стартують запізно. Так сталося, зокрема, із закупівлею укриття на Дніпропетровщині: договір підписали в червні 2023-го, а моніторинг розпочався лише в липні 2024-го. Порушення виявили, контракт розірвали, але на той момент роботи вже були повністю завершені. Частка превентивних моніторингів зросла з 20 % до понад 30 %, однак цього поки недостатньо.

Серед необхідних змін називають запуск моніторингів на ранніх етапах, оптимізацію процедур, обов’язковий контроль найбільших закупівель і пришвидшений судовий розгляд висновків ДАСУ.

П’ятий напрям стосується складності притягнення порушників до відповідальності. Навіть коли порушення вже встановлено, покарати винних непросто. Серед причин — проблеми з доступом до персональних даних, короткі строки розгляду справ і застарілий перелік правопорушень. За 2024 рік за результатами моніторингів до суду передали лише 211 протоколів, а до відповідальності притягнули тільки 67 осіб. В інших випадках суди або обмежувалися зауваженнями, або не підтверджували порушення.

Цей блок потребує глибшого аналізу, однак уже тепер пропонують оновити перелік порушень у КУпАП та інтегрувати Prozorro із судовими реєстрами.

Подолання цих проблем не буде швидким і простим, адже йдеться про тривалий процес. Водночас за останні роки АМКУ вже вдалося зменшити окремі види дискримінаційних вимог, а ДАСУ підвищила якість моніторингів. Україна не є винятком у таких викликах, і миттєвих рішень тут немає. Проте послідовні кроки впродовж наступних п’яти років можуть зробити систему закупівель значно чеснішою та прозорішою.

Міськрада Івано-Франківська продала ділянку в центрі міста фонду «Ріверсайд» за 997 грн за квадратний метр

Оприлюднено автором

Івано-Франківська міська рада 3 липня дозволила продати земельну ділянку площею 0,6978 га на вул. Дністровська, 3 інвестиційному фонду «Ріверсайд». Кінцевим бенефіціаром фонду є Оксана Палиця — співвласниця ТОВ «Буковель» та колишня дружина народного депутата Ігоря Палиці. За це рішення проголосували 24 депутати з 32 присутніх. Про це повідомляє Bankova.

Йдеться про одну з найбільш ліквідних ділянок Івано-Франківська, розташовану поруч із Центральним продовольчим ринком і торговельним центром «Прикарпаття». Міськрада визначила вартість продажу на рівні 6,957 млн грн без ПДВ, або 997 грн за квадратний метр.

Продаж відбувся після експертної грошової оцінки, виконання якої 15 травня міська рада дозволила за кошти майбутнього покупця. Цільове призначення ділянки — «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», що робить її одним із найпривабливіших комерційних об’єктів у центральній частині міста.

Водночас відкритий ринок показує інші цінові орієнтири. Згідно з опублікованими оголошеннями, ділянки на вулиці Набережній, які розташовані значно далі від центру Івано-Франківська, пропонуються приблизно по 13,4 тис. грн за квадратний метр. Це більш ніж у 13 разів дорожче, ніж земля, продана біля Центрального ринку.

Покупцем стало АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ріверсайд», який контролює Оксана Палиця. Разом із сином Захаром Палицею вона є співвласницею ТОВ «Буковель». Ігор Палиця — колишній голова Одеської ОДА, багаторічний народний депутат, ексголова Волинської обласної ради та один із найбільш відомих бізнес-партнерів Ігоря Коломойського — раніше публічно заявляв, що розлучився з Оксаною Палицею ще 2002 року.

Для структур, пов’язаних із родиною Палиці, це не перша велика інвестиція. У 2023 році вони придбали мисливський комплекс біля Івано-Франківська, а у 2024 році отримали права на використання бренду «Мавка» під час будівництва нового аквапарку на території «Буковеля». Тепер до їхніх активів додається майже 7 тисяч квадратних метрів комерційної землі в самому центрі Івано-Франківська, придбаної за ціною 997 грн за квадратний метр.

Підозра у розтраті 3,9 млн грн під час реконструкції ліцею на Вінниччині

Оприлюднено автором

У Вінницькій області начальницю відділу освіти однієї із сільських рад підозрюють у розтраті майже 3,9 млн грн під час реконструкції ліцею.

Як повідомили в БЕБ, у 2023–2024 роках посадовиця затверджувала кошториси, у яких ціни на будівельні матеріали були завищені. Через це громада зазнала збитків в особливо великих розмірах.

Жінці оголосили підозру в розтраті бюджетних коштів. Відповідальність за це передбачена ч. 5 ст. 191 КК України.

Суд на Закарпатті оштрафував жінку за спробу ввезти через «зелений коридор» сотні кілограмів мюслі та пива

Оприлюднено автором

Ужгородський міськрайонний суд притягнув до адміністративної відповідальності громадянку, яка намагалася ввезти з-за кордону велику партію продовольчих товарів без обов’язкового митного декларування та сплати відповідних зборів. Про це повідомляє телеграм-канал Судом по схемах із посиланням на офіційні матеріали судової справи № 308/7107/26.

Інцидент, за матеріалами розслідування, стався 16 квітня 2026 року. Ольга Карбованець поверталася в Україну після приватної поїздки до Словаччини. Для перетину кордону в пункті пропуску «Ужгород-автомобільний» вона обрала смугу спрощеного митного контролю — «зелений коридор», чим підтвердила відсутність речей, які підлягають обов’язковому декларуванню або мають обмеження на ввезення.

Під час перевірки автомобіля Volkswagen Passat за допомогою спеціальних скануючих систем митники виявили підозрілі об’єкти в багажному відділенні. Замість особистих речей інспектори знайшли значні обсяги продуктів харчування. У машині було 252 банки пива Smadny Mnich загальним об’ємом понад 138 літрів, 30 кілограмів борошна макри Vitaflora, а також понад 209 кілограмів мюслі бренду Emco різних найменувань.

У суді представники митної служби зазначили, що перевезення таких обсягів продукції через спрощений коридор є грубим порушенням закону. Оскільки жінка перебувала за межами України менше ніж 24 години, її право на пільгове ввезення майна було суттєво обмежене. Крім того, обсяги виявленого вантажу, за їхніми словами, чітко вказували на його комерційне призначення.

Сама правопорушниця на судове засідання не з’явилася. Під час затримання на кордоні вона відмовилася коментувати ситуацію, скориставшись своїм конституційним правом не свідчити проти себе.

Після розгляду доказів суд визнав Ольгу Карбованець винною у порушенні митних правил за частиною 3 статті 471 Митного кодексу України, яка передбачає відповідальність за недекларування обмежених до ввезення товарів. Суд наклав на жінку штраф у розмірі 5 100 гривень. Також увесь виявлений продовольчий вантаж, за винятком дозволеної законодавством норми пива об’ємом 4,4 літра, конфіскували на користь держави.

Майно, ФОП і декларації: що відомо про схему посадовця Офісу генпрокурора Дмитра Петрова

Оприлюднено автором

Посадовець Офісу генпрокурора Дмитро Петров, який вважається мільйонером, як він сам вважає, вибудував доволі показову схему з оформленням майна.

Ще у 2019 році його тодішня дружина Людмила Приходько вказувала у декларації, що проживає в кімнаті, яка належала Черкаському національному університету ім. Хмельницького.

Однак уже з 2021 року в деклараціях та реєстрах Петрова, які нині приховані, на дружину було записано значний обсяг майна. Серед нього — майже 2 га землі в Черкаській області, квартира у Києві площею 48 кв. м, квартира під Києвом площею 36 кв. м, ділянка під забудову 0,2 га, нежитлове приміщення у Києві площею 54 кв. м, нежитлове приміщення під Києвом площею 50 кв. м, три нежитлові приміщення в Ужгороді по 35 кв. м кожне, а також земельні ділянки під Києвом площею 0,5 га, 0,44 га, 0,1 га та 6 соток. Окрім цього, на ній значиться авто з салону вартістю 75 тис. доларів.

Окремої уваги заслуговує те, що в жовтні 2019 року Людмила Сергіївна Приходько за вказівкою Петрова зареєструвала ФОП. Вказаний код виду діяльності — 68.20, тобто надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. При цьому постає питання, яке саме нерухоме майно могла мати Приходько, якщо вона навіть не мала власного житла.

Як стверджується, це було зроблено для того, щоб забрати спільне майно в ексспівмешканки Петрова — депутата Обухівської райради Анастасії Орлової. Йшлося про маєток у селі Ходосівка, який пізніше продали за 1,1 млн доларів.

Саме ФОП Приходько зареєстрований у селі Ходосівка Обухівського району за адресою вул. К. Скрябіна, 14, кв. 4. Це ЖК One Family. Наразі однокімнатні квартири тут коштують від 36 тис. доларів. Звідки в жінки гроші на таку квартиру — питання вже до Держфінмоніторингу.

Також привертає увагу факт, що 17 вересня 2024 року Приходько придбала квартиру для няні їхньої новонародженої дитини. Це житло площею 36,2 кв. м розташоване в Обухівському районі, с. Ходосівка, на вул. Кузьми Скрябіна, 14, квартира 4.

Справу Костянтина Кулика передали до суду через незаконне списання податків на понад 641 мільйон гривень

Оприлюднено автором

Колишній заступник начальника департаменту Генеральної прокуратури України Костянтин Кулик постане перед судом. Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура обвинувачують його у пособництві у зловживанні службовим становищем одному з керівників Державної фіскальної служби, що призвело до багатомільйонних збитків державі.

Про це повідомляє НАБУ.

За даними правоохоронців, Кулик сприяв одному з керівників Державної фіскальної служби у зловживанні службовим становищем, через що держава зазнала збитків на суму понад 641 млн гривень. Перший заступник голови ДФС, до повноважень якого входило підписання рішень за результатами розгляду скарг, в інтересах суб’єкта господарювання та за пособництва підозрюваного не підписав готовий проєкт відповідного рішення у встановлений строк.

Унаслідок реалізації цієї схеми приватне підприємство уникнуло сплати значних коштів до державного бюджету. Наразі розслідування завершено, а матеріали скеровано до суду.

За версією слідства, схема діяла через маніпуляції з процедурою розгляду скарг у податковій сфері. Суб’єкт господарювання звернувся до Державної фіскальної служби зі скаргою на рішення про стягнення податків. Перший заступник голови ДФС, який безпосередньо відповідав за ухвалення рішень за результатами розгляду таких скарг, вирішив посприяти бізнесу та умисно не підписав відповідний проєкт рішення у чітко визначений законодавством строк.

Слідство вважає, що реалізації цього плану посприяв Костянтин Кулик. В останній день процесуального строку розгляду скарги він офіційно витребував у фіскалів усі матеріали перевірки компанії-скаржника.

Це дало можливість керівнику Державної фіскальної служби послатися на фізичну відсутність документів як на офіційну причину неможливості своєчасно ухвалити рішення. Через штучне затягування часу скаргу підприємства автоматично задовольнили за принципом мовчазної згоди, а державний бюджет втратив можливість стягнути податки та штрафні санкції на загальну суму понад 641 млн гривень.

Суд у Львові конфіскував молочну продукцію за порушення митних правил

Оприлюднено автором

Галицький районний суд міста Львова визнав винним громадянина України Володимира Абрамчука у порушенні митних правил. Він намагався ввезти в Україну партію молочних продуктів через смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор», але не задекларував товар, який підлягав обмеженням.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на матеріали судової справи під відповідним номером.

Правопорушення зафіксували двадцять другого травня дві тисячі двадцять шостого року. Володимир Абрамчук, керуючи автомобілем «Volkswagen Caddy», повертався в Україну з-за кордону через пункт пропуску «Шегині».

Обравши «зелений коридор», водій офіційно підтвердив, що не перевозить речей, які підлягають обов’язковому декларуванню або сплаті митних платежів. Однак під час митного огляду автомобіля інспектори виявили у багажному відділенні незадекларований вантаж:
– сметана «Pilos» — сорок вісім упаковок;
– грецький йогурт «Pilos» — тридцять шість упаковок;
– йогурт «Pilos» — дванадцять упаковок.

Митники встановили, що водій перебував за межами України менше ніж двадцять чотири години. За таких обставин, відповідно до чинного законодавства, особа має право лише на мінімальну пільгу, тоді як виявлена кількість молочної продукції підпадала під обмеження і вимагала обов’язкового письмового декларування.

На судове засідання Володимир Абрамчук не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Представник Львівської митниці повністю підтримав протокол та наполягав на притягненні чоловіка до відповідальності за недекларування обмежених до переміщення товарів.

Суд дійшов висновку, що дії водія відповідають ознакам адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті чотириста сімдесят першої Митного кодексу України.

Згідно з рішенням суду, чоловік має сплатити штраф у розмірі п’ять тисяч сто гривень у дохід держави. Усі вилучені дев’яносто шість упаковок іноземної молочної продукції конфісковано на користь держави.