У Сумській області за 120 тисяч гривень продавали статус «багатодітного батька», щоб допомогти уникнути мобілізації. За даними поліції, чоловік і жінка пропонували військовозобов’язаним оформити фіктивне батьківство над своїми малолітніми дітьми для виїзду за кордон. Обом підозрюваним уже повідомили про підозру. Їм загрожує до 9 років позбавлення волі.
Архіви категорії: Розслідування
Готівка в пачках з-під кави: як у справі посадовиці екоінспекції намагалися врятувати вилучені кошти
31 жовтня 2025 року працівники Державного бюро розслідувань провели обшуки у співробітників Держекоінспекції в Дніпропетровській області. Про це повідомив “Судовий репортер”.
Слідчі дії відбувалися в межах кримінального провадження, у якому йдеться про те, що заступник керівника Держекоінспекції Придніпровського округу, син покійного народного депутата кількох скликань, за пособництва своїх підлеглих, зокрема начальниці управління Держеконагляду, нібито створив механізм вимагання та одержання неправомірної вигоди від субʼєктів господарювання.
За версією слідства, на підприємство надходила скарга від фіктивного заявника. Після цього інспектор отримував підставу для перевірки, виїздив на місце та начебто пропонував укласти договори на утилізацію відходів із фірмами, підконтрольними його керівництву, в обмін на приховування виявлених порушень.
Обшуки та негласні слідчі дії, як вказується, засвідчили, що спосіб життя чиновників не відповідав їхнім офіційним доходам. Вони користувалися дорогою нерухомістю та автівками, ймовірно оформлювали майно на підставних осіб і тримали вдома значні суми готівки. Мати посадовця екоінспекції пояснювала суду, що будинок придбала в 2022 році на власні заощадження та заощадження померлого чоловіка. За її словами, за життя чоловік займався науковою діяльністю, був кандидатом історичних наук, доцентом, професором, депутатом Верховної ради України ІІ, ІV, V cкликань, активно займався політикою та працював у дипломатичних установах. Втім, у цьому матеріалі йдеться про іншу фігурантку.
Начальниці Дніпровського районного відділу держеконагляду Дніпропетровської області Лілії Ч. інкримінували необґрунтовані активи на 46 млн грн. Серед них — квартира площею понад 100 м² у житловому комплексі преміумкласу та автомобіль BMW 520i. За даними слідства, право власності на майно нібито оформили на родича, щоб його приховати.
Найбільшу увагу привернуло те, що у підозрюваної вилучили 880 тисяч доларів США і 201,5 тис євро готівкою. В офіційній декларації таких сум не було, адже чиновниця жила на одну зарплату. Із протоколу та фото обшуку видно, що долари й євро зберігалися в упаковках з-під кави та в сумці «Gucci». Жінці повідомили про підозру в незаконному збагаченні, за яке їй загрожувало до 10 років увʼязнення. Її взяли під варту з альтернативою застави в 30 млн гривень. У СІЗО вона перебувала трохи більше місяця, поки апеляційний суд не зменшив заставу до 908 тисяч гривень, дійшовши висновку, що прокурор не довів необхідність більшої суми.
15 грудня 2025 року до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у місті Києві прибув Ігор Ж. Після попередження про кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення він заявив, що приблизно з 2021 року знає Лілію Ч. та має з нею дружні й довірливі стосунки. За його словами, 22-23 жовтня 2025 року вдень, через тимчасовий виїзд за кордон, він нібито передав їй на вулиці біля її будинку свої кошти на зберігання — 880 тис доларів США та 201 500 євро.
Після цих пояснень працівники ДБР гроші Ігорю Ж. не повернули, тож він звернувся з клопотанням до Печерського райсуду Києва.
Чоловік стверджував, що вилучені кошти належать саме йому та були зароблені в результаті кропіткої праці протягом усього життя. Він пояснив, що у 1986 році почав працювати майстром цеху, у 1989-му — інженером на «Днепрогипротранс», а в 1995 році отримав спадок від батька. З моменту проголошення незалежності України, за його словами, займається бізнесом. Він був засновником та керівником фірми «Імідж», яка здає в оренду нерухоме майно і займається різними видами оптової торгівлі. Крім того, він є фізичною особою – підприємцем, декларує свої статки та сплачує податки.
Ігор Ж. також повідомив, що за останні 20 років отримав прибуток, який у доларовому еквіваленті перевищує 2,4 млн доларів США. На його думку, це більше, ніж було вилучено під час обшуку працівниками ДБР, а підтвердженням цього є податкові декларації та інші докази.
За словами заявника, влітку 2021-го він познайомився з Лілією Ч., і на тлі погіршення стосунків із дружиною вони почали товаришувати. Час від часу вони зустрічалися, пили каву та спілкувалися про життя, стосунки й інші теми. Після розлучення він продовжив періодично бачитися з Лілією Ч. Коли виїжджав за кордон, нібито залишав їй гроші на зберігання, оскільки вона жила в охоронюваному житловому комплексі, і це, за його словами, було надійніше, ніж тримати значну суму у власному порожньому неохоронюваному будинку. Так, як він стверджував, сталося і під час чергового відрядження у жовтні 2025-го.
Повернувшись в Україну, Ігор Ж. нібито з подивом дізнався, що його знайома перебуває під вартою, а з її квартири вилучили ті самі гроші.
27 січня 2026 року слідчий суддя Печерського суду Києва Сергій Вовк скасував арешт коштів. Однак уже 9 лютого суддя Світлана Шапутько наклала на них арешт повторно. Слідчий ДБР подав судді протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від 27.12.2025, у якому було зафіксовано листування та телефонні розмови. Згідно з цими матеріалами, підозрювана нібито обговорювала з третьою особою, від кого саме буде подано клопотання про скасування арешту майна, погоджувала текст свідчень, зокрема щодо знайомства з цим чоловіком, тривалого товаришування та обставин, за яких він нібито залишив у неї гроші на зберігання. Крім того, вона начебто просила надіслати їй фотографію Ігоря Ж., дату народження та приблизну адресу проживання, пояснюючи, що насправді ніколи його не бачила.
У результаті Ігоря Ж. звинуватили в наданні неправдивих показань слідчим ДБР з метою створення штучних доказів захисту про непричетність Лілії Ч. до тяжкого злочину.
Колишня дружина Ігоря Ж., з якою він перебував у шлюбі понад 30 років і має двох спільних дітей, заявила, що їй нічого не відомо про будь-які значні заощадження колишнього чоловіка, оскільки кошти він вкладав у бізнес.
Камери відеоспостереження житлового комплексу зафіксували, що впродовж 20-25 жовтня 2025 року Лілія Ч. не заносила до квартири жодних обʼємних пакунків. Водночас на мобільному телефоні чиновниці, який вилучили слідчі, не виявили жодного контакту з Ігорем Ж.
Співкамерниця з Київського СІЗО розповіла, що Лілія Ч. телефоном спілкувалася з якимось чоловіком і нібито отримувала вказівки, що саме про гроші слід говорити слідчому під час допиту.
16 червня 2026 року до Шевченківського райсуду направили обвинувальний акт: Ігоря Ж. судитимуть за введення слідства в оману.
18 червня до Печерського райсуду надійшло нове клопотання про скасування арешту грошей — уже від іншого чоловіка.
Цей заявник повідомив, що наприкінці 2023 року та на початку 2024 року продав земельних ділянок на суму майже 75 мільйонів гривень. За його словами, ці кошти він поступово обмінював на іноземну валюту за вигідним курсом, а потім через товариша передав на зберігання знайомій цього товариша, яка жила у квартирі з системою охорони.
Суд отримав копії двох договорів купівлі-продажу землі та платіжні інструкції, посвідчені нотаріусом.
Заявник підкреслював, що в цьому кримінальному провадженні йому особисто підозру не оголошували, а його процесуальний статус — свідок.
30 червня 2026-го суддя Світлана Гречана скасувала арешт коштів.
У Києві викрили схему з фіктивною «третьою дитиною» для ухилення від мобілізації
У Києві правоохоронці викрили нову схему ухилення від мобілізації. Чоловікам пропонували за гроші внести до державних реєстрів дані про неіснуючу третю дитину, щоб отримати дозвіл на виїзд за кордон. Водночас, як раніше наголошували в Нацполіції, умовний вирок за ухилення від служби не звільняє від подальшої мобілізації.
За даними слідства, схему організував 47-річний киянин, який називав себе адвокатом, хоча не мав відповідного свідоцтва. Йому вже повідомили про підозру. За процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури міста Києва чоловіку оголосили підозру у сприянні незаконному переправленню військовозобов’язаного через державний кордон. Цю інформацію підтвердила Київська міська прокуратура.
Схема була орієнтована на чоловіків, які вже мають двох дітей і хочуть виїхати за кордон. За 8 700 доларів США підозрюваний обіцяв додати до баз даних Мін’юсту, а також до застосунків «Дія» та «Резерв+» відомості про третю дитину, якої насправді не існує.
Слідство встановило, що матір’ю такої фіктивної дитини могла бути як дружина «клієнта», так і будь-яка інша жінка. Наразі з’ясовується, яким способом підозрюваний технічно змінював дані в реєстрах і хто міг йому допомагати. Організатору інкримінують ч. 3 ст. 332 КК України — незаконне переправлення осіб через державний кордон. Також правоохоронці встановлюють можливих спільників і людей, які вже встигли скористатися цією послугою.
Згідно із законом, відстрочку від мобілізації можуть отримати чоловіки, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років. Саме на цій нормі й будувалася схема: у разі внесення неправдивих відомостей до реєстрів «клієнт» формально мав би підстави для відстрочки та виїзду. Розрахунок був на автоматичну перевірку інформації в «Дії» та «Резерв+», а також на наявні прогалини в системі.
СБУ та Національна поліція регулярно викривають нові механізми ухилення від мобілізації. Найчастіше організатори пропонують підроблені документи або незаконний виїзд через «зеленку» за суми від кількох до десятків тисяч доларів. Особливістю київської схеми стало те, що зловмисник намагався маніпулювати саме цифровими державними базами даних, а не паперовими документами.
Серед фігурантів подібних справ є військові, які самовільно залишили частини, ув’язнені, мешканці прикордонних областей, а також лікарі й псевдоадвокати. Київський підозрюваний належить саме до останньої категорії, адже позиціонував себе як фахівця з правових питань без жодних законних підстав. За такі дії передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України.
Фіктивний експорт сої: суд оштрафував директора компанії на понад мільйон гривень
Тернопільський міськрайонний суд ухвалив постанову у справі про масштабне порушення митних правил. Керівник підприємства, яке експортувало сільськогосподарську продукцію, намагався вивезти товар за кордон за підробленими документами.
Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 607/10300/26.
У листопаді 2022 року керівник ТОВ «ЄВРОКОМПЛЕКС 2022» Олександр Яблонський задекларував експорт понад 142 тонн соєвих бобів вартістю понад 1 млн гривень до Чехії з подальшим перенаправленням до Китаю. Для митного оформлення він подав договір із чеською компанією «AgroMaxWay s.r.o.» та сертифікат якості від українського виробника ТОВ «СВК Україна».
Під час перевірки з’ясувалося, що виробник товару ніколи не співпрацював із фірмою Яблонського та не видавав жодних сертифікатів. Також встановили, що чеський покупець був ліквідованою «фірмою-прокладкою» з віртуальною адресою, яка не здійснювала реальної діяльності. Гроші за поставку сої на рахунки підприємства не надходили.
Суд встановив, що Яблонський подав митним органам документи з неправдивими відомостями, щоб приховати реальні умови експорту сільгосппродукції. Попри виклики, він не з’явився до суду, тому справу розглянули без його участі на підставі доказів, наданих митниками.
Суд визнав Олександра Яблонського винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України — переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю. На порушника наклали штраф у розмірі 100% вартості товару, що становить 1 042 387,94 гривні. Якщо штраф не буде сплачений у встановлений строк, сума стягнення у примусовому порядку може зрости вдвічі та перевищити 2 млн гривень.
Поставки «Дніпровагонмашу» до НЛМК тривали з 2014 року до лютого 2022-го
Завод «Дніпровагонмаш», який належить раднику керівника Офісу президента Сергію Тігіпку, після початку російської агресії постачав вагони російському металургійному гіганту. Йдеться про період від 2014 року до середини лютого 2022-го. Як зазначено в розслідуванні агенції «Слідство.Інфо», цей комбінат забезпечував сталлю виробників озброєння та підприємства, пов’язані з розробкою російських ядерних ракет.
Журналісти з’ясували, що «Дніпровагонмаш» відправляв вагони «Новолипецькому металургійному комбінату» (НЛМК), власником якого є російський бізнесмен Владімір Лісін.
За даними розслідування, у 2014 році українське підприємство поставило російському комбінату 30 залізничних вагонів. У 2020-му завод передав рами та візки для використання виключно на території НЛМК. У 2021 році комбінат отримав 28 вагонів для перевезення окатишів — напівфабрикатів для виробництва сталі та чавуну. На початку 2022 року «Дніпровагонмаш» відправив НЛМК ще 16 вагонів для залишків металу після виробництва. Останні поставки виїхали з України 15 лютого, а до Росії прибули 24 та 28 лютого 2022-го.
Раніше «Схеми» повідомляли, що з 2014-го НЛМК активно постачав сталь підприємствам російського військово-промислового комплексу. Серед них — НВО «Електромашина», яке виготовляє бойовий модуль «Охотнік», а також «Марійський машинобудівний завод», де розробляють зенітні ракетні системи. Крім того, НЛМК продавав сталь двом російським держпідприємствам, що займаються виробництвом ядерної зброї: «Виробничому об’єднанню “Сєвєр”» і Російському федеральному ядерному центру.
У відповіді на запит журналістів пресслужба групи «ТАС», до складу якої входить «Дніпровагонмаш», заявила, що постачання продукції до НЛМК відбувалися «з дотриманням усіх вимог та обмежень українського законодавства, чинних на момент встановлення та виконання відповідних договірних зобов’язань».
В Офісі президента у відповідь на запитання, чи було відомо про співпрацю підприємства Сергія Тігіпка з НЛМК до того, як бізнесмену запропонували стати радником, повідомили лише, що «призначення Сергія Тігіпка позаштатним радником керівника Офісу президента відбулося з дотриманням чинних процедур та вимог законодавства».
«Новолипецький металургійний комбінат» перебуває під санкціями Ради нацбезпеки й оборони України з 2025 року.
Декларація Дмитра Букала: майно, доходи та занижена вартість автомобіля
Виконувач обов’язків керівника та адміністратор Територіального сервісного центру МВС № 5343 у місті Лубни Полтавської області Дмитро Букало задекларував майно, вартість якого, за даними розслідувачів, суттєво нижча за реальні ринкові показники. Зокрема, у декларації зазначено занижену ціну придбаного автомобіля Renault Kangoo.
У звітній документації посадовця вказані квартира, гараж, причіп, автомобіль, три великі земельні ділянки, а також значні суми заощаджень. Невідповідність задекларованої вартості активів ринковим цінам на момент придбання може стати підставою для повної перевірки з боку НАЗК.
Серед нерухомості та земельних активів Дмитра Букала зазначена квартира житловою площею 60,8 м² у Миргороді, придбана у 2018 році. Її оціночна вартість становить 75 тисяч гривень. Об’єкт перебуває у повній власності декларанта, а його дружина та донька мають право на спільне проживання.
Також у декларації вказані дві земельні ділянки площею по 2 гектари у селі Величківка Ромоданівської громади. Їх оформили у 2020 та 2021 роках, а вартість зазначена на рівні 42,1 тисячі та 43,7 тисячі гривень відповідно. Ще одна ділянка площею 2 гектари розташована в смт Ромодан, її набули у травні 2021 року, однак точна ціна в декларації позначена як «не відома».
Окремо задекларований гараж площею 18,4 м² у Миргороді, набутий у власність у жовтні 2025 року. Його оцінили у 100,3 тисячі гривень.
Серед транспортних засобів родини вказаний легковий автомобіль Renault Kangoo 2016 року випуску, придбаний у серпні 2024 року. На дату набуття права його вартість зазначена лише на рівні 20 тисяч гривень, що в рази менше за реальну ціну на вторинному ринку. Офіційною власницею автомобіля є дружина посадовця Альона Букало, а сам Дмитро Букало має право користування цим транспортним засобом. Крім того, у власності є причіп ЛЕВ 2021 року випуску, оцінений у 2 тисячі гривень.
У розділі фінансових активів і доходів за 2025 рік зазначено, що офіційна заробітна плата Дмитра Букала за місцем роботи в Регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС склала 452 тисячі гривень. Його дружина отримала соціальні виплати у розмірі 5 160 гривень та 2 580 гривень. Готівкові заощадження керівника ТСЦ становлять 280 тисяч гривень. На банківських рахунках у ПриватБанку розміщено 56,6 тисячі гривень у самого посадовця та 3,3 тисячі гривень у його дружини.
Журналісти звертають увагу на кілька сумнівних моментів у декларації, які, на їхню думку, потребують уваги антикорупційних органів. Ідеться, зокрема, про ймовірне приховування реальної вартості землі: ціна двох ділянок у Величківці вказана на рівні 21–22 тисяч гривень за гектар, тоді як середня ринкова ціна на Полтавщині у той період стартувала від 30 тисяч гривень і згодом лише зростала. Крім цього, приховування вартості третьої ділянки в Ромодані назване прямим порушенням правил декларування. Окремі питання викликає і купівля Renault Kangoo за 20 тисяч гривень, через що правоохоронці мають перевірити як реальне походження коштів на цей транспорт, так і легітимність укладеної угоди.
На Тернопільщині виявили схему заниження митної вартості тракторів із Китаю
Тернопільська митниця виявила масштабні махінації з митною вартістю під час ввезення тракторів із Китаю на суму понад 143 мільйони гривень. У червні за фактами подання фальсифікованих документів оформили 12 протоколів про порушення митних правил. Про це повідомила митна служба України.
Дії порушників кваліфікували за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України — переміщення товарів через митний кордон із приховуванням від митного контролю шляхом подання недостовірних даних для визначення їхньої вартості. Загальна вартість сільськогосподарської техніки, що стала предметом цих махінацій, становить 143,2 млн грн.
Під час слідчих дій з’ясували, що упродовж 2024–2025 років українське підприємство імпортувало трактори з Китайської Народної Республіки. Щоб перевірити законність і прозорість цих зовнішньоекономічних операцій, Тернопільська митниця направила офіційний запит колегам із КНР.
Документи, отримані від китайської сторони, зокрема експортні декларації та супровідні матеріали, показали істотні розбіжності. Вартість, зазначена в інвойсах, які імпортер подавав українським митникам, виявилася значно нижчою за реальні дані країни відправлення. Загальна різниця в митній вартості техніки перевищила 941 тисячу доларів США.
Наразі триває розгляд справ про порушення митних правил. Крім адміністративної відповідальності, фігурантам може загрожувати і кримінальне покарання: митники вже скерували відповідне повідомлення до правоохоронних органів про виявлення ознак злочину, передбаченого статтею 201-3 Кримінального кодексу України.
Апеляційна палата ВАКС залишила в силі заставу для Олександра Прокопенка
6 липня 2026 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду розглянула скарги захисту та обвинувачення на рішення слідчого судді ВАКС від 29.05.2026 щодо запобіжного заходу для судді Верховного Суду у відставці. Йдеться про заставу в розмірі 900 000 грн, повідомила пресслужба АП ВАКС.
Фігурантом справи є Олександр Прокопенко. Його підозрюють в одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб за ч. 4 ст. 368 КК України.
Після розгляду колегія суддів АП ВАКС не задовольнила апеляційні скарги сторін і залишила ухвалу слідчого судді ВАКС без змін. Це рішення набрало законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Також в АП ВАКС зазначили, що станом на зараз застава вже внесена, а на підозрюваного покладено низку процесуальних обов’язків.
Землю під ЦУМом у центрі Івано-Франківська продали компанії, пов’язаній із родиною Палиці
Івано-Франківська міська рада ухвалила одне з найгучніших земельних рішень року: майже 0,7 га в центрі міста, під ТЦ «Прикарпаття» (ЦУМ), продали без обговорення та дискусії. Про це йдеться у розслідуванні видання «Галка».
13 травня на сайті Івано-Франківської міської ради з’явився проєкт рішення «Про продаж земельних ділянок комунальної власності». З нього стало відомо, що на продаж готують ділянку площею майже 0,7 га на вулиці Дністровській, 3 — у самому центрі Івано-Франківська, де розташований ТЦ «Прикарпаття», який у місті також знають як ЦУМ.
Універмаг у 1996 році заснувала компанія «Мавекс» з корпоративної групи «Приват», власниками якої є Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов та Олексій Мартинов. Землекористувачем ділянки є акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ріверсайд»». Цільове призначення землі — «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі». Кінцевою бенефіціаркою АТ «Ріверсайд» є Оксана Палиця.
Інформація про підготовку до продажу швидко викликала суспільний резонанс. Уже 14 травня міський голова Руслан Марцінків в ефірі місцевого телеканалу пояснив позицію влади. Він заявив, що ділянка та простір довкола давно потребують змін: потрібно прибрати тимчасові споруди й облаштувати нормальну інфраструктуру. За словами мера, власники хочуть залучити архітекторів і представити концепцію оновлення. Марцінків також сказав, що підтримує участь бізнесу в розвитку міського простору, але лише в межах міських правил і вимог.
Уже 15 травня питання проведення експертної грошової оцінки для подальшого продажу винесли на позачергову сесію міської ради. Депутат від «Батьківщини» Руслан Терешко під час виступу назвав теперішній вигляд цієї території «привітом з 90-х» і «Шанхаєм». Він сказав: «Є територія, яка би мала бути магнітом, окрасою, а вона є ганьбою. Якщо вийти на Ратушу і глянути в ту сторону — це виглядає як Шанхай».
Водночас підтримки серед депутатів тоді не було одностайної. Олексій Петечел із «ЄС» запропонував зберегти частину території для спільного користування громади та зафіксувати сервітут до переходу землі у приватну власність. Він заявив: «Якщо ми убезпечимо громадський простір перед цим об’єктом нерухомості для спільного користування як власника нерухомого майна, так і всієї громади міста, це буде абсолютно правильно, коректно по відношенню один до одного».
У відповідь Руслан Марцінків зазначив, що частина площі залишиться комунальною, а будь-яке будівництво буде можливе лише після підготовки містобудівної документації та публічного представлення проєкту. Як сказав мер: «Без відповідного представлення проєкту, містобудівних розрахунків вони не зможуть нічого будувати». Попри це, голосуванням «за» депутати фактично вже тоді підтримали майбутній продаж землі в центрі міста.
Оксана Палиця — ексдружина народного депутата Ігоря Палиці, якого називають давнім соратником і бізнес-партнером олігарха Ігоря Коломойського. Журналісти-розслідувачі неодноразово стверджували, що розлучення подружжя, офіційно оформлене ще у 2002 році, є фіктивним і використовується для того, щоб не вносити значну бізнес-імперію до антикорупційних декларацій нардепа.
На Оксану Палицю та їхнього сина Захара оформлені найдорожчі родинні активи. Серед них — частка акцій курорту «Буковель», нафтовий бізнес, замок та компанії у Франції, елітна нерухомість у Швейцарії, Києві, Львові та Одесі.
Ігор Палиця публічно обіцяв внести родинне майно до своїх декларацій, однак у звітах за 2024 та 2025 роки ці активи так і не з’явилися. Нардеп і далі декларує лише особисті фінанси. Водночас під час війни його син Захар придбав новий елітний маєток під Києвом, а сам депутат офіційно витрачає на приватну охорону більше, ніж становить його річна зарплата у Верховній Раді.
Наприкінці 2022 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Державної податкової служби та примусово стягнув з Оксани Палиці майже 187 тисяч гривень податкового боргу. З’ясувалося, що вона протягом трьох років ігнорувала повідомлення від ДПС і не сплачувала податок на розкішну нерухомість, якою офіційно володіє.
Активи родини Палиці давно перебувають у полі уваги медіа та правоохоронців також через зв’язки з групою «Приват». У серпні 2024 року БЕБ та Офіс Генерального прокурора завершили досудове розслідування щодо Коломойського у справі про привласнення 5,3 млрд гривень. Нафтовий і нерухомий бізнес Палиці історично пов’язаний з активами цієї групи. Раніше ДБР також відкривало провадження щодо самого нардепа — за підозрою у відмиванні коштів через операції з нерухомістю.
2 липня міська рада все ж підтримала продаж. Ділянка на вулиці Дністровській, 3 увійшла до переліку разом іще з 11 об’єктами комунальної власності. Депутати розглянули це питання без будь-якого обговорення чи дискусії. «За» проголосували 24 обранець зі 32, і рішення було ухвалене.
Вартість ділянки в самому центрі Івано-Франківська визначили на рівні 6 млн 957 тис. 66 гривень із розстрочкою на 60 місяців, тобто 5 років.
Перед засіданням «Галка» намагалася взяти коментар у Романа Онуфріїва, голови фракції «Свобода», яка має одностайну більшість у міській раді. У кількох реченнях він сказав, що власник нерухомості має законне право викупити землю під своїм майном, тому нічого незвичайного в цьому немає. Після цього, як пише видання, він «втік» від журналістки і не відповів на інші запитання, зокрема про те, чи має громада право зберігати комунальна майно, а депутати міської ради — саме цим інтересом займатися.
Після сесії голова фракції «Європейська солідарність» Олексій Петечел, який ще у травні пропонував зафіксувати сервітут на площу перед ЦУМом, повідомив «Галці», що цього разу також не підтримав рішення. Він пояснив: «Я минулого разу заперечував щодо цього проєкту рішення, тому що можна в інший спосіб передбачити спільну організацію площі перед універмагом «Прикарпаття». Зараз це буде приватна власність, і в нового власника будуть зовсім інші можливості, ніж у міської ради. Фактично, після цього рішення у мерії вже не буде жодних важелів, щоб якось регулювати це питання».
За словами Петечела, фракція не виробляла спільної позиції з цього питання, тому кожен депутат голосував на власний розсуд.
Як стало відомо «Галці» з власних джерел у міській раді, уже готовий проєкт нового великого сучасного торгового центру, ймовірно, з підземним паркінгом.
У 2016 році Луцька міськрада уклала договір на оренду землі у центрі міста з ПАТ «Універмаг «Луцьк». У квітні 2025 року право оренди перейшло до АТ «Ріверсайд» після купівлі офісно-готельного комплексу. Однак строк дії договору завершився, а компанія не подала заяву про його поновлення разом. Через це міськрада офіційно припинила договір оренди з 26 квітня 2026 року та зобов’язала фірму повернути ділянку.
Івано-Франківська міська рада натомість обрала інший шлях — передала все компанії Палиці.
І попри те, що роками у гаслах Руслана Марцінківа та на його банерах по всьому місту звучали обіцянки «боротися з олігархами», у 2026 році мер навіть не спробував відстояти майно громади. Натомість він дав зелене світло на продаж землі в центрі міста родині олігарха.
Автор: Іра Блаженко
Доходи, держконтракти та автопарк компанії співзасновника Work.ua Артура Міхна
Артур Міхно сьогодні належить до найуспішніших гравців ІТ-ринку. У 2025 році його компанія задекларувала понад 1,23 млрд грн доходу та понад 708 млн грн чистого прибутку, що відповідає рентабельності понад 57 %.
Упродовж 2018–2023 років Артур Міхно отримав щонайменше 2 млн гривень від державних університетів, навчальних закладів та інших бюджетних установ. Найбільший платіж становив 1 мільйон гривень і надійшов у грудні 2023 року від департаменту соцполітики Дніпровської міської ради. Серед замовників були КНУКіМ, КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, ДонНУ ім. Василя Стуса, Сумський НАУ, ТНМУ, ХНМУ, ОНЕУ, ДНУ та інші державні й комунальні заклади освіти.
Найбільші контракти сервіс укладав з АТ «Укрпошта», якій Артур Міхно висловлював подяку на вже згаданих білбордах. Зокрема, лише у червні 2026 року державна служба доставки придбала послуги з розміщення вакансій і доступу до бази кандидатів на 6,7 млн грн.
ТОВ «Ворк ЮА» зазначене як боржник у трьох виконавчих провадженнях. Усі вони стосувалися стягнення штрафів у сфері безпеки дорожнього руху за адміністративні правопорушення, накладених Інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради. Підстави для таких штрафів у компанії є, адже у її власності перебуває значний перелік дорогих автомобілів.
Компанія має шість автівок марки Land Rover Range Rover: один 2011 року вартістю близько 20 тис. доларів, ще один 2019 року вартістю від 55 тис. доларів, три автомобілі 2021 року ціною від 70 тис. доларів кожен, а також один 2024 року із середньою ціною від 190 тис. доларів.
Крім того, компанія, співзасновником якої є Міхно, володіє двома Jaguar F-Pace 2021 та 2023 років. На вторинному ринку такі автомобілі зараз коштують від 40 тис. доларів.
Серед інших авто у власності є Toyota RAV4 2016 року ціною від 20 тис. доларів, Toyota Land Cruiser 2021 року ціною від 65 тис. доларів, а також Volvo XC40 2021 року вартістю від 26 тис. доларів.
Щодо нерухомості, то компанії належать лише чотири об’єкти: два в Києві та два в Дніпрі. Водночас адреси цих об’єктів і кадастрові номери земельних ділянок приховані.