В Україні розпочато судове розглядання матеріалів розслідування корупційної схеми, пов’язаної з закупівлею продуктів для державних потреб під час війни. У цій справі фігурують колишні високопосадовці, зокрема Тарас Висоцький, колишній перший заступник міністра аграрної політики та продовольства, та Олександр Грибан, ексзаступник міністра економіки. За даними слідства, через завищення цін та використання посередницьких компаній державі завдано збитків на майже 64 млн грн. Інформацію про цю схему надало Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Згідно з джерелами OBOZ.UA, Висоцького та Грибана звинувачують у зловживанні службовим становищем, що призвело до збитків державі на суму близько 64 млн грн. Події розгорталися навесні 2022 року, коли після початку повномасштабного вторгнення виникла термінова потреба в постачанні продуктів харчування до регіонів. Слідство стверджує, що була організована схема постачання продуктів через підконтрольні компанії-посередники. Закупівлі проводилися для обласних військових адміністрацій, а оплату здійснювало АТ “Укрзалізниця”. Суть схеми полягала в тому, що продукція закуповувалася за ринковими цінами у виробників за кордоном (Польща, Туреччина), але до моменту постачання її вартість штучно підвищувалася через посередників. У результаті ціна на окремі товари зростала приблизно на 150% – наприклад, з близько 30 грн до 75 грн за кілограм у першому епізоді. За даними слідства, посадовець погоджував відповідні документи, рахунки та акти виконаних робіт, що дозволяло переказувати кошти на рахунки компаній-посередників. При цьому він мав доступ до офіційної статистики цін і знав реальну ринкову вартість продукції, а також можливість закупівлі безпосередньо у українських виробників. У справі зафіксовано щонайменше два епізоди. Загалом за цими двома епізодами збитки державі оцінюються майже у 64 млн грн. Після отримання коштів, за матеріалами слідства, вони виводилися на іноземні рахунки компаній із ознаками фіктивності, що свідчить про легалізацію незаконно отриманих доходів. Нагадаємо, правоохоронці викрили цю схему ще в серпні 2023 року. Досудове розслідування тривало до грудня 2024 року. Справу розглядають як приклад зловживань у сфері державних закупівель під час воєнного стану, коли швидкість прийняття рішень поєднувалася з підвищеними ризиками корупції та відсутністю належного контролю.
Архіви категорії: Розслідування
Вирішення долі Павла Вовка: Верховний Суд на порозі важливого рішення
9 квітня Велика Палата Верховного Суду може ухвалити остаточне рішення щодо повернення на посаду колишнього голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка. Він оскаржує рішення про своє звільнення, ухвалене Вищою радою правосуддя. Очікування рішення тривало з січня, але тоді його було відкладено. Завтра ж ми чекаємо на фінал, і ризик поновлення Вовка виглядає досить високим. Вовк стверджує, що його звільнили незаконно, оскільки в дисциплінарній справі не можна було використовувати матеріали кримінального провадження, зокрема записи з його кабінету (так звані «плівки Вовка»), які були зібрані в межах справи. На цих записах він обговорює, як впливати на інших суддів і Вищу кваліфікаційну комісію суддів, а також встановити контроль над судовою системою. ОАСК під керівництвом Вовка був залучений до ряду скандалів: ухвалення рішень на користь політиків, втручання в діяльність інших органів, блокування реформ. Саме через ці інциденти та записи з його кабінету його звільнили. До цього моменту позиція Верховного Суду була незмінною: матеріали НСРД можна використовувати в дисциплінарних справах. Однак, якщо суд стане на бік Вовка, це означатиме, що подібні записи більше не можуть бути використані як доказ для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, зокрема для звільнення. Це відкриє можливість десяткам суддів, яких звільнили за схожими матеріалами, оскаржити рішення ВРП і повернутися на посади. Йдеться про більше 50 недоброчесних суддів. 9 квітня стане зрозуміло, чи залишиться це рішення в силі, чи його скасують. Якщо скасують, це матиме наслідки не лише для Вовка, а й для десятків суддів, які зможуть уникнути відповідальності.
Обшуки у директора департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА
Сьогодні правоохоронці завітали до помешкання директора Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА Віктора Лисака для проведення слідчих дій за рішенням суду. Відомо, що правоохоронці не є місцевими. Інші подробиці наразі залишаються невідомими. Нагадаємо, що 2 квітня правоохоронці виявили ймовірну схему подвійного фінансування медичних послуг у рамках Програми медичних гарантій. Серед підозрюваних — керівник Полтавської обласної лікарні та дві лікарки-офтальмологині. Попередні оцінки свідчать, що збитки для державного бюджету можуть перевищувати 11 млн грн. Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич повідомив про ініціативу провести аудит у всіх обласних медичних закладах щодо можливих випадків подвійних оплат.
Завершення розслідування щодо корупційних дій у Верховній Раді
Національне антикорупційне бюро разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування стосовно керівниці однієї з фракцій Верховної Ради. Її підозрюють у спробі підкупу народних депутатів з інших фракцій в обмін на їхні голоси. Про це повідомляє НАБУ. Хоча ім’я підозрюваної не було розкрито, з матеріалів справи стає зрозуміло, що йдеться про народну депутатку та лідерку фракції «Батьківщина» Юлію Тимошенко. Згідно з інформацією НАБУ, у грудні 2025 року, незважаючи на викриття фактів корупційних дій серед депутатів, підозрювана почала вести переговори з окремими парламентаріями щодо системи винагород за підтримку у голосуваннях. «Мова йшла про стабільний механізм співпраці з виплатами наперед. Народні депутати мали дотримуватися вказівок щодо голосування — «за» чи «проти», утримання або ж неучасті», — зазначається у повідомленні.
Запобіжний захід для депутата Ковальчука: деталі справи
Соломʼянський районний суд, реагуючи на клопотання детектива, ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу до Володимира Ковальчука, депутата Сокальської міської ради Львівської області. Його підозрює Національне антикорупційне бюро у наданні неправдивих свідчень. Про це повідомляє «Судовий репортер», посилаючись на ухвалу від 18 березня. У серпні 2024 року підозру в незаконному збагаченні отримав голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко. Детективи НАБУ виявили у родичів його дружини 21 об’єкт нерухомості та розкішний автомобіль. Офіційно справою Кириленка почали займатися після публікації журналістського розслідування програми «Схеми». У липні 2025 року НАБУ та САП передали справу до Вищого антикорупційного суду для розгляду. Кириленко, разом із дружиною, постане перед судом за незаконне збагачення. Різниця між вартістю спірного майна та офіційними доходами посадовця та його дружини становить 72 млн грн. Кириленко заперечує свою провину. Захист стверджує, що родичі дружини заробили гроші через бізнес та інвестиції. Тесть Кириленка, Олександр Матієнко, свідчив, що позичив 800 тис. доларів для купівлі елітної нерухомості в Києві. Під час обрання запобіжного заходу для Кириленка виявилося, що суддя Печерського суду Києва у відставці Віта Бортницька листувалася з невідомою особою щодо кримінальної справи Кириленка. У переписці обговорювалися плани щодо приховування злочину та створення версій захисту. Прокурор зачитував проєкт свідчень, які має дати тесть Кириленка, а також обговорювалося, хто може виступити позикодавцем. На мобільному телефоні тещі Кириленка знайшли листування з контактом «Берча Саша», який у липні 2024 року надіслав фото договору позики, а жінка запитала про контакти цього позикодавця. 6 грудня 2024 року та 30 червня 2025 року Володимир Ковальчук під час допиту в НАБУ заявив, що в липні 2021 року позичив тестю Кириленка 800 тисяч доларів. У березні 2025 року Ковальчук подав щорічну декларацію до НАЗК, вказавши цю позичку, хоча раніше не декларував цей борг. У квітні 2025 року Ковальчук звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом про стягнення 800 тисяч доларів з тестя та тещі Кириленка, подавши, за версією НАБУ, підроблений договір позики. У серпні 2025 року Ужгородський міськрайонний суд задовольнив позов Кириленка, постановивши стягнути кошти. Спеціалізована антикорупційна прокуратура оскаржила це рішення, спростовуючи дійсність договору. Подружжя Матієнків визнало існування боргу, підтвердивши, що позичило гроші на інвестиції в нерухомість для подальшого продажу з метою отримання прибутку. Матієнки просили відмовити у задоволенні позову та подали апеляцію, оскільки не можуть повернути ці кошти, які були вкладені в арештовану нерухомість у рамках кримінального провадження. У березні 2026 року Ковальчуку було повідомлено про підозру в наданні завідомо неправдивих показань свідка, пов’язаних зі штучним створенням доказів захисту, використанням завідомо підробленого документа та внесенням завідомо недостовірних відомостей до декларацій про майновий стан. Ковальчук не визнає свою провину. Його адвокат заявив, що підозра є необґрунтованою. У матеріалах справи немає експертного висновку, який би підтверджував підробку договору. Раніше в Ужгородському міськрайонному суді прокурор надав висновок експерта Одеського НДІСЕ, який зазначав, що рукописні записи на договорі позики не відповідають даті, а підписи мають ознаки штучного старіння. Проте, під час судового засідання з’ясувалося, що дослідження провів експерт, чий сертифікат на момент видачі висновку вже був скасований. Крім того, печатка Одеського НДІСЕ на документі була неналежної якості, тому суд відмовився приймати цей доказ. У кримінальному провадженні Соломʼянський райсуд Києва, за клопотанням прокурора, призначив Ковальчуку запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 66 560 гривень. У декларації за 2025 рік депутат Ковальчук, окрім позички тестеві Кириленка, вказав на інші значні активи, які належать йому та членам його сімʼї: 3,2 млн грн, 1,1 млн євро, 1,6 млн доларів США, внесок до житлово-будівельного кооперативу на 20,9 млн грн та інше майно.
Фінансові активи та майно Валерія Дубіля у 2025 році
Продовжуємо серію публікацій про фінансові статки та доходи посадовців Чернігівщини. У цій статті ми розглянемо фінансові заощадження та доходи Валерія Дубіля, народного депутата України, за 2025 рік. Вся інформація про майно та кошти відображена у Єдиному державному реєстрі декларацій.
Нерухомість
Валерій Дубіль орендує земельну ділянку площею 1900 квадратних метрів у селі Дідівці, що належить Дідовецькій сільській раді Сухополов’янської громади. Його дружина, Валентина Дубіль, володіє двома нежилими приміщеннями в Києві, одним з яких Валерій має право безкоштовного користування. Валентина також має житловий будинок у селі Дідівці Сухополов’янської громади та земельну ділянку в цьому ж селі.
Валентина Дубіль має право користування земельними ділянками, що належать Лідії Дубині, а також має право розпорядження та користування за довіреністю 12 ділянками. Аналогічні права вона має на три ділянки, що належать Віті Присяжнюк. Крім того, Валентина має право розпорядження, користування та володіння за довіреністю квартирою в Криму, що належить Лідії Дубині, а також житловим будинком, що в рівних частинах належить Лідії та Анатолію Дубінам, розташованим у селі Дубовий Гай Прилуцького району. Вона також має право розпорядження, користування та володіння за довіреністю квартирою та житловим будинком садибного типу, що належать Віті Присяжнюк.
Валентині Дубіль належить об’єкт незавершеного будівництва – приватний будинок з критою верандою, місцем для паркування, садом і басейном на Кіпрі. Подружжя має право безкоштовного користування земельною ділянкою площею 2000 квадратних метрів та дачним будинком площею 354,3 м2 у селі Хлепча Київської області, що належить Іллі Дубілю. Також Валерій і Валентина Дубілі мають право безкоштовного користування квартирою в Києві площею 147.3 м2 та житловим будинком у селі Дідівці площею 530,6 м2, які належать Івану Дубілю. Крім того, подружжя має право безкоштовного користування двома земельними ділянками в селі Дідівці, що належать Івану Дубілю.
Транспортні засоби
Валентині Дубіль належать два легкові автомобілі: BMW X4 xDrive30d G02 2022 року випуску та Audi Q7 2024 року випуску. Валерій Дубіль має право безкоштовно користуватися обома автомобілями. Також Валентина має право користування автомобілем Peugeot Partner 2010 року випуску, що належить Лідії Дубині. Окрім того, вона має право розпорядження, користування та володіння за довіреністю легковою автівкою Audi A6 2016 року випуску, що належить Віті Присяжнюк. Натомість Валерій Дубіль має лише мотоцикл марки ММВЗ, 1992 року випуску (мотоцикл «Мінськ»).
Доходи
Валерій Дубіль задекларував 575 914 грн заробітної плати народного депутата. У свою чергу, Валентина Дубіль отримала дохід від підприємницької діяльності в розмірі 4 783 932 грн.
Грошові активи
Валентина Дубіль має готівкою 137 673 гривні та 2000 євро. На банківських рахунках Валентини Дубіль – 108 427 грн, 2592 євро, 102 долари США, 10 польських злотих і 151 швейцарський франк. Валерій Дубіль задекларував 2 855 251 грн – як право вимоги сплати грошових коштів унаслідок укладення договору про відступлення права вимоги, а також 198 480 грн – кошти, внесені при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави. Валерій Дубіль має боргове зобов’язання перед своєю дружиною в розмірі 2 855 251 грн.
Перетворення «Дії»: що це означає для користувачів
Державне підприємство «Дія» дійсно перебуває в процесі припинення. Це не означає закриття сервісу, а свідчить про зміну його форми. «Дія» буде трансформована в акціонерне товариство з 100% державною власністю. Для користувачів це не призведе до жодних змін. Застосунок і портал продовжують працювати у звичному режимі, документи залишаються доступними, а послуги надаються цілодобово. Тому не варто панікувати, «Дія» залишиться доступною.
Сімейний бізнес на інвалідності: історія митника Таравського
Митник Володимир Таравський, старший зміни на пункті «Угринів» Львівської митниці, використовує свою «інвалідність» для того, щоб уникнути призову сина до ЗСУ через лікарняні схеми. Поки одні військові гинуть на фронті, інші намагаються отримати довідки. Тарас Таравський, раніше залучений до переправлення осіб призовного віку за кордон, також отримав інвалідність через Львівську залізничну лікарню. Виписки та документи готуються на ЕКПФО. Таким чином, сімейний підряд на привілеї став своєрідним бізнесом.
Схема розкрадання в «Укргазвидобування»: збитки на 295 мільйонів гривень
В Україні виявлено схему закупівель, що призвела до значних збитків у «Укргазвидобуванні» на суму 295 млн грн. Фіктивні компанії здійснювали закупівлю матеріалів, необхідних для видобутку газу, за ринковими цінами. Після цього ці матеріали неодноразово «перепродавалися» між собою. Вигадані угоди штучно завищували вартість реагентів у 2-3 рази. В результаті продукція була реалізована державній компанії через тендер за завищеною ціною. Маніпуляції з «фірмами-прокладками» призвели до збитків для АТ «Укргазвидобування» на понад 295 млн грн.
Повернення Юрія Бахмата до «Київзеленбуду»: нові деталі справи
Юрій Бахмат, генеральний директор КО «Київзеленбуд», який раніше був затриманий у справі про ймовірні «відкати», може відновити виконання своїх обов’язків після зміни запобіжного заходу. У комунальному об’єднанні ситуацію не коментують, але джерела повідомляють про зміну запобіжного заходу. Як стало відомо, журналіст звернувся до приймальні КО «Київзеленбуд» з проханням організувати коментар керівника підприємства або надати інформацію щодо його статусу. У відповідь приймальня повідомила, що керівник відсутній, і порадила звертатися до прессекретаря. Прессекретарка підприємства відмовилася коментувати ситуацію довкола керівництва комунального об’єднання, зазначивши: «Ми не коментуємо цю ситуацію». Журналісти також намагалися зв’язатися з Юрієм Бахматом для отримання коментаря щодо його подальшої роботи в «Київзеленбуд», але відповіді не отримали. За інформацією джерел, Юрій Бахмат мав вийти на роботу 3 квітня, оскільки йому змінили запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на нічний, що потенційно дозволяє повернення до виконання посадових обов’язків. Офіційного підтвердження його поновлення чи звільнення з посади наразі немає, проте формально він залишається генеральним директором КО «Київзеленбуд». Тимчасові обов’язки керівника підприємства виконує Ольга Манько, яка раніше керувала КП по утриманню зелених насаджень Подільського району. Вона вступила на посаду після затримання Юрія Бахмата, який очолював «Київзеленбуд» з 19 жовтня 2023 року. Питання фактичного управління підприємством залишається відкритим. У березні 2025 року правоохоронці заявили про викриття ймовірної злочинної організації в КО «Київзеленбуд», до якої входили керівник підприємства, його перший заступник та інші посадовці. За процесуального керівництва Київської міської прокуратури шістьом особам було повідомлено про підозру за участь у злочинній організації та одержання неправомірної вигоди. Слідство встановило, що посадовці налагодили схему отримання коштів від підрядників комунального об’єднання у вигляді так званих «відкатів» у розмірі 15% від суми укладених договорів. Лише за лютий 2025 року зафіксовано кілька випадків отримання неправомірної вигоди на загальну суму понад 3 млн гривень. Загалом, за оцінками слідства, учасники схеми планували отримати щонайменше 25 млн гривень. Кошти передавалися після підписання актів виконаних робіт, а також як «плата» за можливість подальшої участі у тендерах «Київзеленбуду». У межах кримінального провадження правоохоронці провели обшуки, під час яких вилучили документацію, електронну техніку та частину грошових коштів, які, за версією слідства, призначалися для розподілу між учасниками схеми. Генерального директора, його першого заступника та ще одного посадовця затримали, а Печерський районний суд Києва обрав їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Розмір застави для окремих фігурантів становив 51,4 млн гривень. Столичний міський голова висловлював намір звільнити підозрюваних посадовців. Досудове розслідування проводить територіальне управління Державного бюро розслідувань у місті Києві за оперативного супроводу Нацполіції.