Місячні архіви: Квітень 2026

112 атак за день: де російські війська найбільше тиснуть на фронті

Оприлюднено автором

Станом на 16:00 24 квітня російські війська здійснили 112 атак. Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

На Сумщині внаслідок російських обстрілів постраждали Бачівськ, Рогізне, Голишівське, Рижівка, Кореньок і Малушине. У Чернігівській області під обстрілами опинилися Тимоновичі та Клюси. Іскрисківщина зазнала авіаудару.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог шість разів атакував, здійснив 60 обстрілів населених пунктів і позицій українських військ, зокрема 14 — із застосуванням РСЗВ.

На Південно-Слобожанському напрямку противник чотири рази намагався покращити своє положення в районах Ізбицького, Стариці та Зибиного. Одна спроба ще триває.

На Куп’янському напрямку росіяни п’ять разів проводили штурмові дії в районах Радьківки, Глушківки, Новоосинового та Новоплатонівки. Один бій досі триває.

На Лиманському напрямку українські військові відбили 13 спроб противника просунутися в бік Греківки, Новоєгорівки, Новосергіївки, Зеленого Гаю, Ставків, Дробишевого, Діброви та Лимана. Ще шість штурмів тривають.

На Слов’янському напрямку штурмових дій не було.

На Краматорському напрямку окупанти сім разів атакували в бік Міньківки, Никифорівки, Бондарного, Федорівки та Маркового. Одна атака ще триває.

На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 17 атак у бік Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки, Русиного Яру, Райського, Новопавлівки та Торецького. Три спроби просування досі тривають.

На Покровському напрямку окупанти 46 разів намагалися витіснити українських захисників із займаних позицій у бік Білицького, Дорожнього, Родинського, Мирнограда, Новоолександрівки, Гришиного, Василівки, Покровська, Котлиного, Удачного, Новомиколаївки, Муравки, Новопавлівки, Новопідгородного та Молодецького. Чотири атаки ще тривають.

На Олександрівському напрямку ворог тричі атакував у бік Олександрограда, Калинівського та Соснівки. Покровське зазнало авіаудару.

На Гуляйпільському напрямку відбулося сім атак у бік позицій українських захисників у районах Добропілля, Цвіткового, Прилук, Оленокостянтинівки та Гуляйпільського. Авіаударів зазнали Чарівне, Любицьке, Цвіткове, Гірке, Долинка, Верхня Терса та Святопетрівка.

На Оріхівському напрямку ворог проводить одну атаку в бік Приморського, а також завдав авіаударів у районах Микільського, Зарічного та Комишувахи.

На Придніпровському напрямку противник здійснив три штурмові дії в районах острова Білогрудий та Антонівського мосту. Одна з них ще триває.

Експрокурор Дмитро Казак через суд домагається ще 4,8 млн грн недоотриманої зарплати

Оприлюднено автором

Колишній Миколаївський обласний прокурор Дмитро Казак звернувся до Харківського окружного адмінсуду з вимогою доплатити йому 4,8 млн грн зарплати. У цьому ж суді він раніше домігся підвищення пенсії до 156,7 тис. грн на місяць. Тепер експрокурор вважає, що впродовж багатьох років йому, як і іншим прокурорам, неправильно нараховували зарплату.

Судячи з його сторінки в LinkedIn, Дмитро Казак продовжує шукати роботу у Швеції. 36-річний колишній прокурор уже кілька років живе в Лінчепінгу та отримує від ПФУ 156,7 тис. грн пенсії на місяць.

Пенсію він підвищував, уже перебуваючи за кордоном, куди виїхав після оформлення інвалідності в Україні. Завдяки інвалідності першу пенсію Казак отримав у 29 років, а з 32 років перейшов на прокурорську пенсію. Чинні норми Закону “Про прокуратуру” дозволяють працівникам з інвалідністю виходити на пенсію зі стажем у 10 років, тоді як без інвалідності прокурорам потрібно мати 25 років стажу.

Попри це, навіть із такою пенсією Казак вважає, що держава має виплатити йому більше. Перебуваючи у Швеції, він подав позов із вимогою перерахувати зарплату, яку раніше отримував у Харківській та Запорізькій обласних прокуратурах.

За його підрахунками, йому мають доплатити 4,8 млн грн. Із цієї суми 3,7 млн грн він вимагає від Харківської прокуратури, ще 1,1 млн грн — від Запорізької облпрокуратури. Йдеться про те, що роками прокурорам обмежували розмір окладів рішенням Кабміну: замість актуального прожиткового мінімуму при розрахунку застосовували суму, на яку вистачало коштів у бюджеті.

Подібний підхід використовували не лише щодо прокурорів. Казак вважає, що через це йому роками недоплачували, тому після переїзду до Швеції він звернувся до суду.

У матеріалах справи зазначено: “Позивач просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої частини заробітної плати, передбаченої ст. 81 Закону України “Про прокуратуру”, завданої окремими положеннями пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та Перехідні положення” Бюджетного кодексу України, які визнані неконституційними, за період з 01.07.2015 по 13.12.2019 та з 16.12.2019 по 10.09.2020″.

Поки що Харківський окружний адміністративний суд залишив позов без руху та надав експрокурору 10 днів для виправлення неточностей. Причина в тому, що Казак мав подати позов упродовж місяця, фактично одразу після звільнення ще у 2024-му, але цього не зробив. Тепер він має подати не лише вимогу про доплату, а й прохання поновити строки позовної давності.

Дмитро Казак звільнився з посади голови Миколаївської обласної прокуратури в січні 2024-го, яку очолював з 2022-го. До цього він керував Закарпатською облпрокуратурою. На цю посаду його призначили у 31 рік. Зараз Казаку 36 років, а пенсію він отримує з 29 років.

Дмитро Казак є прикладом “особливого” пенсіонера. Він не лише оформив інвалідність і відсудив собі прокурорську пенсію в розмірі 156,7 тис. грн на місяць, а й скористався статусом особи з інвалідністю, щоб виїхати з країни вже під час повномасштабної війни.

Зараз Дмитро Казак разом із дружиною Ренатою живе у Швеції. Там він шукає нову роботу, а також вказує, що нібито працює в українській компанії KPD Consulting, яку очолює його брат Кирило.

Після того як інформація про високу пенсію молодого прокурора, який виїхав за кордон, набула широкого розголосу, він подав новий позов проти ПФУ. 12 січня 2026-го колишній очільник Миколаївської прокуратури звернувся до Харківського окружного адмінсуду з вимогою зобов’язати Пенсійний фонд у Харківській області скасувати обмеження його пенсії. І знову виграв справу.

23 березня 2026-го суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов задовольнив позов Казака. Рішення опублікували 26 березня. Суд зобов’язав ПФУ у 2026-му не застосовувати коефіцієнти щодо пенсії колишнього прокурора.

У матеріалах справи сказано: “Із наявного у матеріалах справи протоколу перерахунку пенсії судом встановлено, що пенсія позивача становить 156 692,50 грн, утім пенсія позивача була обмежена сумою у розмірі 44 733,25 грн, що підтверджується матеріалами справи. Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом”.

Попри широкий розголос після публікації OBOZ.UA, Казак продовжує через суди відстоювати право на виплату, яка значно перевищує зарплату навіть чинного прокурора на цій посаді. Тепер він також має шанси отримати з українського бюджету мільйони гривень через нібито занижену зарплату.

У чотирьох регіонах України викрили проросійських агітаторів

Оприлюднено автором

Служба безпеки України затримала чотирьох ворожих агітаторів у різних регіонах країни. Вони підтримували російську агресію, закликали до обстрілів України та катувань українських військовополонених. Про це 24 квітня повідомила пресслужба відомства.

Серед затриманих є клірик Московського патріархату. У Київській області правоохоронці викрили старшого диякона Київської митрополії Української православної церкви Московського патріархату. У Telegram-чатах він закликав окупантів катувати полонених воїнів ЗСУ, надовго залишати їх без їжі та води, а також відправляти «на каторгу».

На Черкащині підозру оголосили місцевому безробітному, який вихваляв кремлівський режим і закликав завдати удару по Києву балістичною ракетою «Орєшнік».

У Дніпропетровській області викрили колишнього настоятеля храму Сіверськодонецької єпархії УПЦ МП. За даними слідства, він виправдовував злочини рашистів і очікував на повну окупацію України. Після захоплення частини Луганської області у 2014 році клірик виїжджав до РФ, щоб заручитися підтримкою очільників РПЦ. Повернувшись в Україну, він проводив літургії в одному з храмів Дніпропетровщини, де підбурював парафіян підтримувати кремлівський режим.

На Прикарпатті співробітники СБУ разом із поліцейськими затримали уродженку Косівського району. У соцмережах вона закликала до відродження СРСР, публікувала у Facebook радянську символіку та агітувала українців ігнорувати чинне законодавство держави.

На підставі зібраних доказів слідчі СБУ повідомили фігурантам про підозру у виготовленні та поширенні комуністичної, нацистської символіки та пропаганді комуністичного і націонал-соціалістичного тоталітарних режимів, а також у виправдовуванні збройної агресії Росії проти України. Зловмисникам загрожує до 10 років позбавлення волі.

Міноборони прокоментувало скарги на умови служби бійців 14-ї ОМБр на Харківському напрямку

Оприлюднено автором

У соцмережах широко обговорюють ситуацію з військовими 14 бригади 2 механізованого батальйону ЗСУ, які перебувають на Харківському напрямку. За словами родичів, уже вісім місяців бійці знаходяться у вкрай складних умовах, зокрема регулярно стикаються з нестачею їжі та питної води.

Про це в Threads написала донька ексвійськовослужбовця бригади Іванна Побережнюк, повідомляє “Українська правда”. Вона зазначила, що військових прирядили до 30 бригади 2 батальйону.

У своєму дописі Іванна Побережнюк повідомила, що на позиціях бійці залишаються без їжі та води, а командування не реагує. За її словами, військові непритомніють від голоду, змушені пити дощову воду, а також мають проблеми зі зв’язком.

У коментарі для “УП. Життя” вона пояснила, що її батька демобілізували через стан здоров’я, однак він продовжує спілкуватися з побратимами. Саме під час такого листування вони розповіли про важкі умови, в яких перебувають, і надіслали фотографії.

Як зазначила Іванна, починаючи від 25 серпня військові стикалися із затримками в постачанні їжі, води, бензину та інших необхідних речей. Коли води не вистачало, їм доводилося збирати дощову.

Дружина одного з військових Анастасія Сільчук також оприлюднила у Facebook допис із закликом до командування звернути увагу на ситуацію. Вона поширила звернення самих бійців.

У ньому військові наголосили, що добровільно стали на захист України в перший день повномасштабного вторгнення та просять вище командування розібратися в ситуації й не допустити зрадницьких дій. Вони повідомили, що кожна посилка надходить на 7-14 днів, воду доводиться добувати самостійно — дощову, а взимку топили сніг. Якщо воду скидали, то її обсяг становив 1,4-2,5 літра. Також, за їхніми словами, бувають часті випадки повної відсутності зв’язку по 3-4 доби. Вони додали, що така ситуація є на всіх їхніх позиціях, а навіть критичні медикаменти доставляють лише разом з їжею.

На допис користувачки відреагували в Міністерстві оборони України. У відомстві заявили, що командир 14 бригади взяв це питання під особистий контроль.

Там повідомили, що попри ускладнену логістику триває робота над розв’язанням проблеми із забезпеченням військових та їхньою заміною. У Міністерстві оборони підкреслили, що до таких ситуацій не має доходити, однак обстановка на різних напрямках фронту іноді є доволі критичною. Також зазначено, що командування бригади та корпусу підтримує зв’язок із рідними.

У 14-й окремій механізованій бригаді в коментарі для “УП. Життя” заявили, що ситуацію контролює новий командир, а труднощі з постачанням їжі пов’язані з логістичними проблемами.

Начальниця відділу комунікацій бригади, майор Надія Замрига, сказала, що це абсолютно не виправдовує ситуації, яка склалася, однак комунікація є. Вона повідомила, що нещодавно призначений полковник Тарас Максімов спілкувався з родинами, а після оприлюднення інформації відбулося ще доставлення. За її словами, робиться максимально можливе, щоб виправити ситуацію та налагодити логістику, хоча це надзвичайно складно.

Після розголосу, як додала Іванна, становище дещо покращилося: за останню добу бійцям передали чотири посилки з їжею. Крім того, командування вийшло на зв’язок із рідними.

На Львівщині 24 квітня прощаються з чотирма полеглими захисниками

Оприлюднено автором

24 квітня у Львівській області відбувається прощання з чотирма Героями, які загинули у боротьбі з російськими загарбниками. Про це Львівська ОВА повідомила на своїй сторінці у Фейсбуці.

Сьогодні Львівщина віддає шану Володимиру Козаченку з Новояворівська, Василю Черевку з Поториці, а також львів’янам Юліану Боженку та Оресту Захарку.

Володимир Козаченко народився в Києві, жив у Новояворівську. На початку 2025 року він став на захист країни. Загинув 13 квітня 2025 року у віці 37 років.

Василь Черевко був жителем села Поториця. Проходив службу у військовій частині А2943 Харківської області. Був нагороджений відзнакою міністра оборони України “Хрест пошани”, а також отримав подяку 45 окремої артилерійської бригади за сумлінне виконання військового обов’язку. Також був нагороджений численними медалями.

Юліан Боженко був львів’янином. У 2024 році долучився до захисту Батьківщини у складі 1-ї окремої важкої механізованої Сіверської бригади. Загинув 16 січня 2025 року. Захисникові було 35 років.

Орест Захарко також був львів’янином. У 2024 році став на захист держави. Служив у лавах 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна “Червона калина”. Йому було 39 років.

На Прикарпатті судитимуть двох чоловіків за організацію незаконного переправлення військовозобов’язаних до Румунії

Оприлюднено автором

На Прикарпатті судитимуть двох чоловіків, яких обвинувачують в організації незаконного перетину кордону військовозобов’язаними до Румунії. Схему налагодили 41-річний чоловік із Дніпропетровщини та 36-річний житель Верховинщини. Вони шукали клієнтів і пропонували переправлення через гірську місцевість. За таку “послугу” брали 3 тисячі доларів з людини. Підозрюваних викрили та затримали у Верховині під час підготовки до переправлення чоловіка із Сумщини.

Аркадій Лапухін після «Кварталу 95»: що відомо про його життя та роботу в Магнітогорську

Оприлюднено автором

Аркадій Лапухін запам’ятався багатьом глядачам завдяки яскравим виступам у «Вечірньому Кварталі». Однак після початку повномасштабного вторгнення артист, чия кар’єра була тісно пов’язана з Україною, фактично зник із медіапростору.

Лапухін народився 1976 року в російському Магнітогорську. Вищу освіту він здобув за спеціальністю психолога в одному з місцевих вишів. Ще під час навчання брав участь в іграх КВК, де виступав за студентську команду.

Після закінчення університету він приєднався до магнітогорської команди КВК «Уездный город». У цьому колективі також були нинішні путіністи з «Дизель Шоу» — Сергій Писаренко та Євген Нікішин.

Згодом Лапухін переїхав до Києва і став частиною «Кварталу 95». У студії він працював із 2007 по 2010 рік. З учасниками «Кварталу» росіянин був знайомий ще до спільної роботи, адже вони часто перетиналися в Криму та Кривому Розі.

Аркадій був одружений, у цьому шлюбі народився син Михайло, але пізніше подружжя розлучилося. Вдруге він одружився з киянкою Інною, яка займалася танцями. «Такі на Уралі не ростуть! Інна – корінна киянка, працює у балеті А6, займається танцями з дітьми. Я її називаю моєю примою-балериною», – Аркадій Лапухін.

Після виходу з «Кварталу» гуморист зник із телеекранів і сцени. У 2014 році він говорив, що влаштувався в реабілітаційний центр у РФ. А у 2021-му його колишній колега Писаренко в інтерв’ю росЗМІ стверджував, що Лапухін працює в адміністрації Магнітогорська.

Роком раніше сам Аркадій заявляв, що працює у спортивній сфері: у місцевому футбольному клубі та спортивній школі. Також у Лапухіна є профіль на сайті послуг, де він вказаний як ведучий весільних заходів.

Щодо війни Лапухін публічно не висловлюється. Він уникає інтерв’ю і не коментує злочини, які Росія скоює на території України, де він жив і працював не один рік. У 2021-му російський ведучий Сергій Семакін опублікував фото з колишнім кварталівцем.

Росіянин давно закрив свою сторінку у Facebook, однак у соцмережі є інший профіль із тим самим ім’ям та прізвищем, що й у коміка.

Схема відмивання криптовалюти через біржі та нелегальний гральний сервіс в Україні

Оприлюднено автором

За матеріалами розслідування, група осіб побудувала схему викрадення криптовалюти з подальшою легалізацією коштів. Один із епізодів стався 2 жовтня 2025 року, коли потерпілий отримав у Telegram повідомлення від зловмисника, який представився співробітником школи FFA Trading. У результаті жертва втратила 21,45 тис. USDT.

Аналіз транзакцій показав, що викрадені кошти пройшли через ланцюг гаманців із «прогрівом», тобто відправкою TRX для оплати комісії. Після цього активи були акумульовані та виведені на біржі MEXC і Binance. За період із січня по листопад 2025 року один із ключових гаманців отримав понад 1,27 млн USDT. Слідство встановило причетність щонайменше трьох громадян України, які, за даними прокуратури, використовували акаунти на Binance та MEXC для легалізації викрадених коштів.

За інформацією кіберполіції, сайт 1win com продовжує працювати на території України, хоча не має відповідної ліцензії. Платформа надає українцям доступ до азартних ігор без перевірки юрисдикції, що суперечить закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Дослідження транзакцій також зафіксувало значні фінансові потоки від 1win на криптогаманці. Зокрема, один гаманець у Bybit отримав 1,43 млн USDT, із яких 934 тис. USDT надійшли безпосередньо від 1win. Chainalysis визначив ці надходження як кошти від азартних ігор (Gambling). Власником пов’язаних акаунтів на Bybit (UID 22636712) та Binance є громадянин України. У межах розслідування вважається, що саме ці гаманці використовувалися для легалізації коштів, отриманих від незаконної організації азартних ігор.

За даними слідства, підозрюваний є фактичним власником нелегальних обмінників валют і організатором шахрайських кол-центрів. Водночас офіційно за 2022-2024 роки він задекларував лише близько 50 тисяч гривень доходу. Попри це, за той самий період члени його сім’ї придбали елітні автомобілі на суму понад 8 млн гривень.

Окремо розслідування звертає увагу на можливі зв’язки 1win з російською юрисдикцією. Значна частина виведених коштів надходить громадянам рф. На думку прокуратури, це становить загрозу для національної безпеки та сприяє неконтрольованому переміщенню коштів на користь структур, пов’язаних із державою-агресоркою.

Провадження ведеться за ч. 3 ст. 209 ККУ — легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом, в особливо великих розмірах. Кримінальне провадження № 42025102070000033 було зареєстроване 17 березня 2025 року.

Розмова, дрони і зв’язки: що обговорюють навколо оборонного скандалу

Оприлюднено автором

У публічному просторі обговорюють допис експрокурора САП Станіслава Броневицького, у якому він оприлюднив нібито записану НАБУ розмову між Умєровим і Міндічем. У ній ідеться про щомісячну «зарплатню» в розмірі 20 тисяч, імовірно доларів, для «антикорупційної» активістки Марії Берлінської.

Як зазначає Володимир Бойко, Берлінська є подругою Дар’ї Каленюк, виконавчої директорки «Центру протидії корупції». За його словами, у 2022–2023 роках Берлінська разом із Каленюк відвідувала Ореста Рудого — чоловіка Каленюк і засновника «Центру протидії корупції» — у той час, коли Каленюк переховувала Рудого за кордоном від мобілізації.

Новим власником інтернет-видання «Бабель» став Олексій Бабенко, на якого записана компанія з виробництва дронів «Вирій Індастрі». Бабенко, як стверджується, входить до найближчого оточення Берлінської, а його компанія є монополістом у виготовленні FPV-дронів на оптоволокні та отримує від МОУ замовлення на мільярди гривень.

За словами Коберник, вона продала Бабенку за 1 млн доларів 75% ТОВ «Бабель», статутний капітал якого становить 200 тис. грн. Того ж дня, коли Бабенко за 1 млн доларів придбав те, що, як зазначено, коштує 150 тис. грн, він також купив Porsche Macan.

У матеріалі також стверджується, що 27-річний Олексій Бабенко не є ані геніальним конструктором, ані видатним бізнесменом. Його називають ексцентричним танцюристом, який насправді займається організацією фаєр-шоу і є підставним власником «Вирій Індастрі».

Оскільки саме Берлінська, як зазначено, привела Бабенка в бізнес із дронами та рекомендувала його як підставну особу, автори цих тверджень роблять висновки про те, кому насправді може належати ТОВ «Вирій Індастрі» і хто забезпечує цій компанії мільярдні замовлення від Міноборони.

Як бізнес Іштвана Тіборча заробив на перемозі опозиції в Угорщині

Оприлюднено автором

Іштван Тіборч, зять Віктора Орбана, заробив значні кошти, зробивши ставку на поразку свого тестя на останніх парламентських виборах в Угорщині. Про це 23 квітня повідомила агенція Bloomberg.

Як зазначає видання, керуюча компанія Equilor Asset Management, яка входить до групи Equilor і перебуває під контролем Тіборча, завчасно готувалася до провалу прем’єра на виборах. Компанія відкрила «значно переважальну ринок» позицію за державними облігаціями Угорщини, а 12 квітня, за день до голосування, також і за акціями.

Ця стратегія виявилася успішною. Після тріумфу опонента Орбана Петера Мадяра та його партії «Тиса» на парламентських виборах угорські активи — акції, державні облігації та курс форинта — помітно зросли в ціні.

«Ми очікували впевненої перемоги „Тиса“ і відповідно вибудували свої позиції», — заявив головний інвестиційний директор Equilor AM Аттіла Сабо.

39-річний Тіборч, чоловік дочки Орбана Рахель, став відомим за роки правління свого тестя. За цей час він придбав численні активи, зокрема фонд нерухомості Granit, люксові готелі, гольф-клуб, ресторани, страхові фірми та інші бізнес-об’єкти, передає Bloomberg.

Як підсумовує агенція, Forbes поставив Тіборча на 13-те місце серед найбагатших угорців зі статком близько $700 млн. Активи інвестиційних фондів Equilor AM, які контролює Тіборч через заплутану корпоративну мережу, оцінюються у 500 млрд форинтів ($1,6 млрд).