Центральний районний суд Миколаєва ухвалив рішення у справі, що стосується великої митної махінації, пов’язаної з експортом сільськогосподарської продукції. Колишнього директора ТОВ «Ресурс Агротрейдінг» Андрія Павловича Єрмака, який родом із села Степова Долина Миколаївської області, оштрафували на 792 тисячі гривень за використання фальшивих документів з метою ухилення від сплати експортного мита. Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах”. Як зазначено в матеріалах справи № 490/8957/24, ця оборудка відбулася навесні 2023 року. Суть схеми полягала в тому, щоб зекономити пів мільйона на митних платежах. У березні 2023 року компанія ТОВ «Ресурс Агротрейдінг» організувала експорт понад 500 тонн насіння соняшника, вирощеного у 2022 році. Товар, вартість якого перевищувала 197 тисяч доларів США (близько 7,2 мільйона гривень за тодішнім курсом), був направлений до покупця в Об’єднаних Арабських Еміратах. Для суттєвої економії на податках директор фірми Андрій Єрмак вирішив скористатися митними пільгами. Стандартна ставка вивізного мита на насіння олійних культур становить 10%, але за наявності сертифіката походження EUR.1 експортер може отримати знижену ставку — лише 3,6%. Щоб отримати цей сертифікат, представники агрофірми подали декларації до Миколаївської митниці, вказавши, що соняшник нібито вирощений конкретним підприємством — Селянським фермерським господарством «СВС» з Кіровоградської області. Завдяки цим документам фірма отримала пільгу та зекономила понад пів мільйона гривень. Однак фермери спростували цю угоду, а податкова служба не виявила жодних звітів. Схема була викрита у 2024 році, коли Миколаївська митниця почала перевірку та надіслала запит до СФГ «СВС». Відповідь фермерів була чіткою: вони ніколи не мали жодних господарських відносин із ТОВ «Ресурс Агротрейдінг» і не продавали їм свій соняшник. Більше того, перевірка показала, що компанія-експортер не подавала податкову звітність протягом усього 2023 року. За підрахунками митниці, через використання підроблених декларацій державний бюджет недоотримав 528 029 гривень 52 копійки експортного мита. На судовому засіданні 12 березня 2026 року Андрій Єрмак не з’явився, і причини його відсутності суд не розкрив. Суддя І.І. Дірко розцінив це як спробу уникнути відповідальності та розглянув справу без його участі. Вивчивши матеріали митниці, суд визнав екскерівника компанії винним за статтею 485 Митного кодексу України (заявлення неправдивих відомостей з метою неправомірного зменшення митних платежів). Оскільки санкція цієї статті в умовах воєнного стану є суворою, суд призначив штраф у розмірі 150 відсотків від суми несплачених податків. Таким чином, Андрій Єрмак має сплатити до державного бюджету 792 044 гривні 28 копійок.
Архіви позначок: уклонения от уплаты налогов
Затримано BMW X5, що мав бути гуманітарною допомогою
Під час перетину кордону на КПП Шегини затримано кросовер преміумкласу вартістю понад 2 мільйона гривень. Товаросупровідні документи свідчили про доставку автомобіля одному з благодійних фондів Харкова для передачі військовослужбовцю ЗСУ від американських донорів. Однак, під час детального огляду, працівники Львівської митниці встановили, що відправником автомобіля є литовська компанія, а отримувачем – звичайний громадянин України.
Виявилося, що керівник фонду, з метою ввезення автомобіля як гуманітарної допомоги, подав митним органам документи з неправдивими відомостями про відправника, одержувача, вартість та характер товару. За цим фактом складено протокол про порушення митних правил відповідно до ч. 1 ст. 483 МКУ. Повідомлення про цей випадок направлено до ТУ БЕБ у Львівській області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 201-4 КК України.
Львівська колекціонерка повертала податкові борги на суму 13 мільйонів гривень
Детективи Теруправління БЕБ на Львівщині викрили місцеву мешканку на умисному ухиленні від сплати податків. Розслідування стосувалося продажу колекційних монет на суму 67 млн грн. У результаті, львів’янка відшкодувала державі 13 млн грн. Під час обшуку детективи вилучили гроші у різних валютах на загальну суму 67 млн грн, які були отримані від продажу монет та не задекларовані. Фігурантці повідомили про підозру в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 212 ККУ). Під час досудового розслідування жінка відшкодувала завдані державі збитки. У зв’язку з цим прокурори скерували до суду клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності.
Одеський податківець: Схема ухилення від сплати податків на 45 мільйонів гривень
Дружина скандального податківця з Одеси Хандусенка ухиляється від сплати податків — голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Дар’я Кочуріна володіє двома магазинами одягу в Києві та Одесі, а також веде онлайн-продажі, але офіційно це приносить мізерні суми до бюджету. Продажі жінка проводить через низку ФОПів. Як наслідок – бюджет щорічно недоотримує щонайменше 145 млн гривень. Гетманцев зауважив, що проаналізував діяльність жінки, яка продає одяг вартістю від кількох тисяч до кількох десятків тисяч гривень. При цьому лише онлайн-продажі, за словами самої підприємиці, становлять понад 300 замовлень щодня. Окремо нардеп підкреслив, що у швейному цеху Хандусенко працює 70 швачок, а обладнання, встановлене там, коштує щонайменше близько 20 млн грн. Проте весь цей бізнес, за словами Гетманцева, офіційно представлений лише двома компаніями – «Накарат радіп йонг», яка у 2025 році сплатила 5,8 тис. грн податків, і «Ліор Бутік», яка не звітує та нічого не сплачує до бюджету. «Натомість усе відбувається через ФОПи. Виробничий і торгівельний процес оформлюється або взагалі не оформлюється, адже далеко не всі продажі реєструються, через ФОПи другої групи. Ми з’ясували, що протягом двох років у договорах публічної оферти… змінилося щонайменше сім різних ФОПів. А під час контрольних закупівель в інтернет-магазині, які ми провели, було виставлено ще три рахунки від інших, сторонніх ФОПів», – пояснив голова податкового комітету. Данило Гетманцев підрахував, що бізнес жінки є великим, але маскується під малий. Така діяльність, за словами нардепа, призвела до того, що бюджет недоотримав понад 145 млн грн податків на рік. Він запропонував Дар’ї Хандусенко переоформити бізнес на загальну систему оподаткування, натякнувши, що нинішню її діяльність податкова служба ігнорує невипадково.
Слідство закликає бенефіціарів мережі ‘Ябко’ свідчити
Слідство за фактом контрабанди та ухилення від сплати податків розглядає можливість залучення свідчень від бенефіціарів мережі “Ябко”. Інформація аналогічна попереднім розслідуванням, не містить конкретних цифр та деталей.
Ситуація нагадує попередній випадок, коли виявлено залучення ФОПів до незаконного збуту. Слідство вимагає від бенефіціарів надати показання проти керівництва мережі.
Подальший розвиток подій залежить від свідчень свідків.
БЕБ зупинив складну схему з розмитненням авто на Волинській митниці
БЕБ робить красивий хід у загадковій історії кримінальної справи «0033», яка стосується схеми розмитнення авто на Волинській митниці. Дуже цікава тема, в яку варто вникнути. Вершиною контрабанди завжди є епізоди, в яких злочинці щось везуть, митниця їх ловить, але все обставляється таким чином, що ніхто не несе жодної відповідальності. Яскравим прикладом такої схеми є історія з розмитненням авто на Волинській митниці за підробленими сертифікатами EUR.1, яка останніми тижнями набула медійної уваги.
Нагадаю, що нам вдалося зафіксувати, а колегам з OBOZ.UA – масштабувати історію, в якій група компаній здійснювала ввезення авто за підробленими сертифікатами EUR.1, що давало право на преференцію у сплаті мита. Лише за виявленими епізодами цей конвеєр завдав державі збитків на 170 мільйонів гривень.
Цікаво, що за всіма епізодами Волинська митниця була дуже активною та на кожен факт складала протокол, вимагаючи штраф 300% від несплаченого мита. Проте коли справа потрапляла до суду, винуватці просили замінити адміністративний штраф приєднанням до кримінального провадження №42024030000000033. І суд таку вимогу задовольняв. І тут постає питання – у чому логіка просити заміну штрафу на потенційний вирок у кримінальній справі? Виявляється, що поки кримінальне провадження не закрито, стягувати штраф митники не мають права. При цьому терміни, впродовж яких можна вимагати сплату штрафу, становлять до двох років з моменту оформлення протоколу. Коли минає два роки, а кримінальне провадження все ще розслідується, митниця взагалі втрачає право стягнути штраф. Після цього справу щодо порушення митного законодавства закривають, і всі залишаються «при своїх». Але яким чином схема стала можливою? І тут усе ще цікавіше. Справа №42024030000000033 була зареєстрована 30.05.2024 за ч. 3 ст. 358 КК за фактом підроблення сертифікатів EUR.1. Реєструвала її Волинська прокуратура, доручивши розслідування волинській поліції.
Вже за кілька днів після реєстрації справи, 11 червня 2024 року, Волинська прокуратура санкціонувала проведення тимчасового доступу поліції на Волинській митниці, в ході чого було вилучено 45 протоколів про порушення митного законодавства, які готувалися до передачі в суд для притягнення автоімпортерів до адміністративної відповідальності. Поліція долучила ці протоколи до кримінальної справи «0033». Фактично з цього вилучення і відбувся запуск «схеми», в якій головну роль відігравало зовсім не БЕБ, а Нацпол та Волинська прокуратура.
Після першого кроку Любомльський суд почав «наповнювати схему сенсом», а саме – долучати до справи «0033» й інші протоколи за темою EUR.1. Майже через рік роботи схеми, 17.04.2025, Волинська прокуратура реєструє окреме провадження за ч. 1 ст. 212 КК (за фактом ухилення автоімпортерами від сплати податків), яке миттєво об’єднують із провадженням «0033» та через чотири дні передають від Нацполу до БЕБ у Волинській області. Попри цю заміну, Любомльський суд продовжує системно виносити рішення про приєднання протоколів митниці до справи «0033». Хоча на запити суду до БЕБ щодо нових протоколів БЕБ відповідав, що вони не входять до цієї справи. Так тривало до початку 2026 року, коли тема отримала резонанс та увагу оновленого керівництва БЕБ. Аналіз справи показав, що за півтора року Любомльський суд «конвертував» у кримінальне провадження «0033» 157 протоколів, у кожному з яких фігурують десятки автомобілів.
Оскільки «схему» було запущено в травні 2024 року, то в травні 2026-го штрафи на мільйони гривень, які були долучені до справи, почнуть анульовуватися за строком давності. Саме тому 02.02.2026 БЕБ приймає рішення, яке фактично «схлопує» схему. Детективи закривають окремий епізод справи, що стосується підробки сертифікатів EUR.1 (ч. 3 ст. 358 КК), та передають Любомльському суду назад усі 157 протоколів, щоб суд виніс рішення про адміністративну відповідальність і наклав 300% штраф на порушників. Таким чином, лише за кілька місяців до виходу з-під відповідальності схемники опинилися в пастці.
Фінансові махінації навколо проєкту «Енергія достатку»
Блогерка Богдана Гончарук, просуваючи проєкт «Енергія достатку», опинилася в центрі розслідування щодо переказу грошей з Росії та Білорусі. З’явилися аудіозаписи, де жінка, голос якої відповідає голосу Гончарук, обговорює схеми виведення коштів з банківських карт з цих країн в умовах повномасштабної війни. Ці записи були опубліковані автором YouTube-каналу «Скібі Тру» Максимом Скибинським.
Згідно з представленими даними, йдеться про систему переказу коштів через посередників і закордонні рахунки з подальшим зарахуванням грошей на українські банківські рахунки. В аудіозаписах також згадується, що проблем із банками немає, оскільки отримувач коштів зареєстрований як ФОП і сплачує податки. По суті, описується механізм легалізації грошей через формально законну підприємницьку діяльність.
Після суспільного резонансу на ситуацію відреагували банки. Співзасновник Monobank Олег Гороховський заявив, що дані передані до відділу фінансового моніторингу. У ПриватБанку повідомили про запуск внутрішньої перевірки. Це передбачає, що можливі операції будуть вивчені з урахуванням походження коштів, дотримання санкційних норм і вимог фінансового контролю в умовах воєнного часу.
Максим Скибинський стверджує, що після публікації з ним зв’язалися представники Богдани Гончарук і нібито запропонували грошову компенсацію за спростування інформації. За його словами, ця розмова була зафіксована на аудіо. Якщо ці відомості підтвердяться, ситуація може вийти за межі можливих порушень фінансового законодавства і зачепити спробу тиску на поширення інформації.
Наразі ні правоохоронні органи, ні регулятори не повідомили про початок кримінальної справи. Однак сукупність фактів — аудіозаписи з описом виведення коштів із Росії та Білорусі під час війни, реакція банків і заяви про можливий фінансовий тиск на автора розслідування — переводить історію Богдани Гончарук із категорії блогерських суперечок у площину потенційних порушень правил фінансового моніторингу та санкційної політики. В умовах війни подібні випадки неминуче набувають значення не лише з погляду репутації, а й з позиції національної безпеки.
Житомирський суд закрив справу проти директора Viterra Ukraine щодо митних платежів
Житомирський апеляційний суд відмовив митникам у притягненні до відповідальності Олександра Москальчука, директора ПІІ «Вайтерра Україна» (Viterra Ukraine). Митниця звинувачувала топменеджера в умисному заниженні митних платежів на суму понад 17 мільйонів гривень через помилки в документах на експорт соняшнику. Про це стало відомо з постанови суду від 4 лютого 2026 року у справі № 295/11815/23.
Суть звинувачень
Житомирська митниця склала низку протоколів на керівника агротрейдера за ст. 485 Митного кодексу України (ухилення від сплати митних платежів). За версією митників, компанія експортувала насіння соняшнику, користуючись пільговою ставкою вивізного мита 3,6% (замість стандартних 10%) в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.
Претензія полягала в тому, що у деклараціях та сертифікатах походження EUR.1 як «виробників» товару було вказано елеватори (наприклад, «Балтське ХПП», «Любашівський елеватор» тощо), які фактично лише зберігали зерно, а не вирощували його. Митниця розцінила це як подання неправдивих відомостей для неправомірного отримання пільги.
Позиція захисту та висновки суду
Суд першої інстанції, з яким погодилася й апеляція, встановив, що в діях Олександра Москальчука відсутній склад правопорушення, а саме — умисел на несплату податків.
Ключові аргументи суду
Апеляційний суд залишив без змін постанову Богунського районного суду м. Житомира, якою провадження відносно Олександра Москальчука було закрито. Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.
Довідково: ПІІ «Вайтерра Україна» (Viterra) є одним із найбільших експортерів сільськогосподарської продукції в Україні, що входить до глобальної мережі Viterra з головним офісом у Нідерландах.
FloraVIPLuxe: Унікальна Угода з ДПС про Уникнення Перевірок та Штрафів
Компанія FloraVIPLuxe досягла домовленості з Державною податковою службою щодо відсутності проведення особових оглядів діяльності компанії та фізичних осіб, які діють від її імені.Згідно з отриманою інформацією, FloraVIPLuxe звільнена від проведення перевірок та уникнення накладення штрафів.Компанії було надано спеціальний ‘абонемент’, який необхідно щомісяця подовжувати.
В Одесі визнали Еміля Мамедова винним у масштабній контрафікції сигарет
29.01.2026 Хаджибейський районний суд міста Одеси у справі №521/3367/25 ухвалив вирок у гучній справі щодо незаконного обігу тютюнових виробів без акцизних марок та відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Обвинувачений, Еміль Мамедов, який працював експедитором у логістичній компанії, протягом 2021-2024 років займався купівлею, зберіганням, транспортуванням і продажем незаконно виготовлених сигарет. Торгівля здійснювалася через Telegram-канал, де публікувалися оголошення з цінами у доларовому еквіваленті. Замовлення приймалися онлайн, а доставляння відбувалося через “Нову пошту” та “Делівері” під вигаданими іменами для уникнення викриття. Під час обшуків у березні та жовтні 2024 року правоохоронці вилучили понад 80 тисяч пачок контрафактних сигарет на складах в Одесі, а також мобільний телефон і комп’ютер, які використовувалися для координації діяльності. Загальний обсяг реалізованої продукції перевищив 2000 коробів (по 500 пачок у кожному), а дохід від схеми склав щонайменше 30,5 мільйонів гривень. Суд кваліфікував дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України (незаконна торгівля тютюновими виробами групою осіб) та ч. 1 ст. 209 КК України (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом). Мамедов повністю визнав свою провину, пояснивши, що його втягнув у справу брат, і він отримував фіксовану зарплату в розмірі 10 тисяч гривень на місяць. Він також знімав кошти з банківських рахунків і передавав їх спільнику. Аналіз банківських операцій показав незадекларований дохід у розмірі понад 6,6 мільйона гривень. Обвинуваченого засуджено до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна та штрафом у розмірі 170 тисяч гривень. Суд призначив додаткові санкції: конфіскацію та знищення вилучених сигарет, мобільного телефону та комп’ютера, а також заборону займатися господарською діяльністю з підакцизними товарами протягом 2 років.