ВРП відкриває шлях до почесної відставки судді Ірини Цимбал

Перша дисциплінарна палата ВРП залишила без розгляду скаргу наших юристів на суддю Дарницького райсуду Києва Ірину Цимбал. Фактично після такого рішення жодних перешкод для того, щоб суддя пішла у почесну відставку з довічними виплатами, немає.
Суддя ухвалювала рішення у справах про визначення місця проживання дитини, фактично встановлюючи «самостійне виховання» батьком. У рішеннях Цимбал немає реального аналізу інтересів дитини, суд не досліджував умови проживання, висновки органів опіки, натомість — лише формальний виклад обставин. У деяких випадках батько проходив військову службу, а таке рішення дало б йому право звільнитися.
Цимбал також відома як суддя Майдану. У 2014 році вона брала під варту учасників протестів, зокрема за «схожість верхньої частини обличчя» на фото. У 2021 році взагалі опублікувала у Facebook привітання з «днем Победи».
Після цього заявила, що на той час «війни ще не було».Цимбал щонайменше двічі не з’являлася на кваліфікаційне оцінювання. Член ВРП Махінчук заявив, що це «не її вина», нібито щодо неї його не провели. Але є нюанс. Іспит у межах оцінювання на відповідність посаді їй якраз-таки призначали — і вона не з’явилася. Водночас ВККС зазначала, що не проводитиме повноцінне оцінювання, доки не завершить кваліфоцінювання як дисциплінарне стягнення.
Тоді ж на засіданні член ВРП Бурлаков запитував, чому процедура триває роками. У відповідь суддя поводилася зверхньо і навіть заявила, що «вже 8 років перебуває під санкціями».
Минулого тижня пленарний склад ВРП вже розглядав заяву Цимбал про звільнення. Тоді питання відклали саме через наявність дисциплінарної скарги. Член ВРП Маселко пропонував зупинити розгляд до проходження суддею кваліфу.Махінчук, який доповідає у питанні про відставку, тоді підтримував таке звільнення судді. І сьогодні вже в складі Палати він також проголосував за відхилення скарги — за пропозицією дисциплінарного інспектора Захарченка. Чекаємо на повний текст висновку інспектора, щоб побачити аргументацію.

Верховний суд Індії заборонив підручник з-за розділу про корупцію суддів

Верховний суд Індії зобов’язав негайно вилучити з обігу шкільний підручник з суспільствознавства для 8 класу, який містив розділи про «корупцію в судовій владі», скарги на суддів та процедуру їхнього відсторонення. Суд зобов’язав припинити друк і цифрове розповсюдження книги.

Колегія суддів на чолі з головою суду Сур’єю Кантом розглянула питання публікації підручника, підготовленого Національною радою з освітніх досліджень і підготовки кадрів (NCERT). Це державний орган, який формує навчальні програми та рекомендує навчальні матеріали для шкіл Індії. Суд виніс припис Міністерству освіти Індії та керівництву NCERT із вимогою пояснити, чому до них не слід застосовувати положення Закону про неповагу до суду або інші норми законодавства. У підручнику, зокрема в розділі про роль судової влади в індійському суспільстві, йшлося про:

* Окремий розділ під назвою «Затримка правосуддя — це відмова в правосудді» містив, як зазначається, неточні дані про кількість нерозглянутих справ в індійських судах.

* Судді заявили, що були «майже шоковані» публікацією такого змісту про судову систему.

* Голова суду Сур’я Кант назвав вихід підручника «глибоко вкоріненою та добре спланованою змовою» з метою дискредитації індійської судової влади.

Колегія суддів підкреслила, що наведені формулювання можуть створити враження, ніби щодо суддів не вживаються жодні заходи при надходженні скарг. Також суд звернув увагу, що слова колишнього голови Верховного суду Б.Р. Гаваї були використані поза контекстом, що могло створити хибне уявлення про нібито визнання існування корупції.

На думку суду, поширення таких матеріалів може підірвати авторитет інституції та довіру до неї, особливо серед дітей і молоді. Суд наголосив, що підручник читають не лише школярі, а й їхні батьки та ширше суспільство.

Попередньо Верховний суд дійшов висновку, що публікація може підпадати під ознаки кримінальної неповаги до суду, якщо буде доведено умисел на дискредитацію судової влади. Суд постановив:

* Відповідальність за негайне вилучення та опечатування примірників покладено персонально на директора NCERT і директорів шкіл, до яких вже надійшла книга. Вони повинні надати звіт про виконання рішення.

* Крім того, суд зобов’язав NCERT надати імена осіб, причетних до підготовки забороненого розділу.

Судовий прецедент: Колишній суддя Херсонщини отримав довічне утримання

Колишній суддя Бериславського районного суду Херсонської області Валентина Миргород звільнена у відставку рішенням Вищої ради правосуддя. Це відбулося з правом на довічне грошове утримання з державного бюджету, що завершує її кар’єру після 28 років стажу. У підсумку, це означає отримання гарантованих виплати, які обійшлися державі у 2,1 мільйона гривень.

У 2018 році рішення Миргород сприяло вивезенню понад 250 тонн пшениці з однієї агрофірми в іншу, незважаючи на судову заборону та статус законного орендаря. Згодом держава виплатила компенсацію в розмірі 2,1 млн грн постраждалій компанії, що стало прямим бюджетним збитком, спричиненим судовим актом.

Перевірка виявила порушення обов’язків суддею. Однак, дисциплінарні заходи були обмежені доганою. Після цього Миргород скористалася правом на відставку.

Відставка у судовій системі передбачає довічне утримання коштом бюджету, де суддя зберігає статус і отримує виплати, які фінансуються платниками податків. Рішення, що спричинило збитки, не стало перешкодою для отримання цих гарантій. Залишенням у запасі знаходяться фінансові втрати, а персональна відповідальність – у межах формальної догани.

Дніпровського суддю відсторонили від посади після підозр у шахрайстві

Шевченківського районного суду міста Дніпра Ігоря Кондрашова тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя. Це рішення ухвалила Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя 11 лютого.Палата прийняла рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.Відсторонення діятиме до моменту, коли Вища рада правосуддя ухвалить рішення про звільнення судді з посади або скасує рішення Дисциплінарної палати.Судді підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 190 та частиною 2 статті 384 Кримінального кодексу України. Це стосується заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненого в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах; та надання свідомо підроблених доказів, вчиненого з корисливих мотивів (введення суду в оману).25 лютого 2025 року ВРП дала згоду на тримання під вартою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра.

Екссудді Дружківки засуджені до тривалого ув’язнення з конфіскацією активів

Апеляційна палата ВАКС підтвердила вирок для колишнього голови Дружківського міського суду Донецької області Геннадія Молібоги. Його засуджено за отримання неправомірної вигоди. Суд постановив призначити покарання у вигляді 7 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією половини майна та забороною обіймати посади в органах влади та місцевого самоврядування протягом 2 років.

Його співучаснику, експрокурору Василю Ягупецю, також залишили без змін вирок у вигляді 4 років і 6 місяців ув’язнення.

Нагадаємо, що у 2017 році прокурор, використовуючи особисті зв’язки, домовився з головою суду про закриття справи щодо водіння у нетверезому стані. Для Молібоги це не перший вирок. Його також визнали винним у іншій справі щодо хабаря в розмірі 13 тис. грн, і покарання було призначено за сукупністю злочинів. Рішення набуло законної сили з моменту його проголошення.

ВККС звільнила суддю ОАСК Нагорянського через майнові порушення та неефективність роботи

Вища кваліфікаційна комісія суддів визнала суддю ОАСКу Сергія Нагорянського таким, що не відповідає займаній посаді.Розглянемо деталі ситуації.

Ключовим питанням стало службове житло. У 2020 році Нагорянський отримав квартиру від держави і майже одразу почав приватизацію. Аргумент судді був стандартним: не мав власного житла за місцем роботи. Однак на той момент суддя проживав у квартирі матері, яка померла незадовго до цього. Він навмисно не оформив її в спадщину, оскільки спочатку прагнув приватизувати службову квартиру. Одночасно він будує будинок під Києвом площею близько 250 м².

Додатково, у Нагорянського є резервний варіант: він стоїть у черзі на постійне житло від Міноборони як військовий пенсіонер.

Також висловлювалися занепокоєння щодо заниження в деклараціях. У 2017 році син судді придбав земельну ділянку в селі Рожни площею 0,1755 га за 85 720 грн — що приблизно дорівнює 185 доларам за сотку. Ринкова ціна для цього району починається від 467 доларів. Заниження у більш ніж 2,5 рази.

У 2019 році НАЗК склало на Нагорянського адмінпротокол за несвоєчасне повідомлення про істотні зміни в майновому стані, щодо 725 тис. грн суддівської винагороди.

Крім того, висловлювалися питання щодо якості здійснення правосуддя. Під час навчання суддя за 11 днів ухвалив 132 судові рішення. Це викликало сумніви щодо формальності навчання або відсутності фактичної участі судді у розгляді справ.

Дев’ять членів ВККС намагалися врятувати суддю, але їх голосів було недостатньо, щоб подолати негативний висновок Громадської ради доброчесності. П’ятеро членів проголосували проти визнання судді таким, що відповідає займаній посаді.

Все ж Комісія вирішила, що житлові схеми, проблеми з декларуванням та питання до здійснення правосуддя несумісні зі статусом судді. Далі ВККС внесе подання до ВРП про звільнення судді з посади.

Засуджений за держзраду суддя Купін вивіз до Росії коханку та всю родину

Колишній голова Балаклійського районного суду Харківської області Володимир Купін виїхав до Росії зі своєю співмешканкою-адвокаткою і батьками. Також туди переїхала його ексдружина з донькою. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 13 січня, яким Купіна за держзраду заочно засуджено до 15 років позбавлення волі.

Купіна призначено суддею Балаклійського районного суду Харківської області указом президента України в 2012 році. У листопаді 2021-го зборами суддів його обрали головою цього суду. У березні 2022 року росіяни захопили місто Балаклія. А в червні суддя Купін, за версією обвинувачення, пішов на співпрацю з окупантами. Він зайняв посаду в окупаційній адміністрації Харківської області — «заступника начальника управління – начальника відділу юридичного супроводу». У будівлі адміністрації Купін приймав громадян і надавав їм юридичні консультації за російським законодавством.

У приміщенні Куп’янського міськрайонного суду, яка використовувала окупаційна адміністрація, на службовому компʼютері виявлено електронні документи щодо призначення Купіна на посаду, про штатну чисельність «ВГА ХО», накази тощо. Знайшовся примірник трудового договору з окупаційною адміністрацією, підписаний Купіним.

У судовому засіданні показання дав місцевий адвокат, який проживав у Балаклії під час окупації. 14 липня 2022 року він поїхав до комендатури написати заяву про зникнення будівельних матеріалів. На зупинці біля входу свідок побачив чорний Део Ланос із позначкою «Z». З автомобіля вийшов суддя Купін і його співмешканка — адвокатка Альона Новікова.

Вони підійшли до свідка, спитали, що він тут робить, і запропонували йому працювати в окупаційну адміністрацію , бо Купін вже там працює, а Новікова його заступниця. Потім суддя зі співмешканкою зайшли до комендатури без черги і свідок почув розмову, що їх квартиру пограбували. Купін у різкій формі сказав, щоб тих, хто це зробив, розстріляли. Адже «вони не останні» і працюють у військовій адміністрації.

У 2022 році Купін, начебто, проходив конкурс на зайняття посади судді «ЛНР» в окупованому Луганську, але, очевидно, неуспішно. У вересні 2022 року під час звільнення Харківської області він виїхав до Росії. За оперативною інформацією, Купін та його цивільна дружина проживають у Бєлгороді, РФ. УМВД росії по Бєлгородській області видало Купіну паспорт громадянина РФ.

Батько і мати судді виїхали до РФ у той самий час. Його ексдружина Марина Купіна і дочка перебувають у місті Ростов-на-Дону РФ. Марина Купіна (дівоче прізвище Трофименко) у 2009-2014 роках була суддею Основʼянського (Червонозаводського) районного суду міста Харкова. Після закінчення в Купіної пʼятирічного строку повноважень Вища рада правосуддя відмовилася вносити її кандидатуру президенту для призначення на посаду судді безстроково. У січні-лютому 2014 року суддя Купіна прийняла два рішення про накладення адміністративних стягнень на учасників Революції гідності. Після зміни влади активістів від адмінвідальності звільнили, а до суддів, які приймали такі рішення, застосували люстраційні процедури. І суддя Купіна, заповнюючи декларацію доброчесності у 2016-му, зазначила, що подібних рішень взагалі не приймала.

Про співмешканку Купіна Альону Новікову відомо, що адвокатське свідоцтво їй видала в 2018 році Рада адвокатів Полтавської області. У реєстрі адвокатів вона зазначила, що працювала в адвокатському обʼєднанні «Справар». Головою цього обʼєднання є депутат Харківської облради Анатолій Русецький. Наразі на сайті обʼєднання Новікова вже не значиться як член команди.

У грудні 2025-го дисциплінарна палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області зупинила адвокатське свідоцтво Альони Новікової на чотири місяці— до 3 березня 2026 року.

Суддя Сергій Рейті подав декларацію про продаж нерухомості та отримання готівки

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Сергій Рейті подав декларацію при звільненні, в якій зазначив продаж нерухомості за 6 млн грн та 200 тисяч доларів.Цю інформацію оприлюднено в його декларації.Найзначніша операція 2025 року — продаж нерухомого майна за 6 мільйонів гривень. Дохід від продажу нерухомості отримав безпосередньо суддя. Згідно з декларацією, продавцем виступила громадянка Олена Степаненко.Також у декларації вказано значні готівкові заощадження: 500 тис. грн та 200 тис. доларів.Сім’я судді володіє:– земельною ділянкою площею 750 м² в Ужгороді (власність дружини Габріелли Рейті)– житловим будинком площею 137,9 м², зареєстрованим на іншу особу (Наталію Корюкіну), але в якому проживають і зареєстровані подружжя РейтіАвтопарк родини поповнився у 2025 році: дружина Габріелла Рейті придбала Jaguar F-PACE (2021) за 1,05 млн грн.Сам суддя володіє Volkswagen Tiguan (2016), який був придбаний у 2022 році за 495 тис. грн.Основний дохід судді у 2025 році — заробітна плата в Закарпатському окружному адміністративному суді: 1,72 млн грн. Дружина Габріелла Рейті отримала 160 тис. грн заробітної плати в Ужгородському національному університеті.Сергій Рейті є членом Національної асоціації адвокатів України.

Пенсія у 33 роки та 156 тисяч на місяць»: як прокурори та судді стають мільйонерами коштом звичайних українців

В Україні з’явився новий вид «айтівців» — прокурори-пенсіонери. Дмитро Казак у 36 років отримує 156 тис. грн пенсії на місяць. Вийшов на «відпочинок» у 33! Поки ви чекаєте на 60 років і 35 років стажу, спецзаконодавство дозволяє силовикам ставати мільйонерами ще до першої сивини. Справедливість? Не чули.170 мільярдів гривень на рік — стільки Україна витрачає на спецпенсії для 1,3 млн осіб. Середня виплата судді — 112 тис. грн. Максимальна — 390 тис. грн. Водночас борг ПФУ за судовими рішеннями — 85,5 млрд. Ми будуємо систему, де податки працюючих ідуть на захмарні виплати тим, хто «правильно» відсудив собі старість у 45 років. Економічна правда розповідає про те, хто і як виходить на пенсію в молодому віці і скільки держава витрачає на привілейовані пенсіонери.

Прокурори, судді та правоохоронці можуть виходити на пенсію до 45 років та отримувати від держави по кількасот тисяч гривень. Як їм це вдається і що з цим планує робити уряд?

Аби отримувати пенсію за віком, необхідно досягти 60-річного віку і мати щонайменше 35 років трудового стажу. При цьому розмір виплати, на який може претендувати пересічний українець за підсумками своєї трудової діяльності, становитиме лише 30-40% від його середньої зарплати. Однак є в Україні й ті, кого держава підтримує вже із 40 років або раніше, а розмір цієї підтримки в десятки разів перевищує середню пенсію в країні. Зрештою, на цю проблему звернув увагу уряд і навіть підготував проєкт пенсійної реформи, яка мала б зробити всю систему більш справедливою. Поки доля цих змін під питанням.

30-річні пенсіонери

На початку 2026 року багатьох шокувала новина про колишнього очільника Миколаївської обласної прокуратури Дмитра Казака, який у 36-річному віці отримує пенсію 156 тис. грн на місяць.У грудні 2025 року він виграв суд проти Пенсійного фонду. Справа стосувалася обмежувальних коефіцієнтів, які уряд запровадив для надвеликих пенсій (понад максимально дозволені на той час 23,1 тис. грн). Експрокурор вимагав, аби рішення уряду не застосовувалося до нього. Суд з цим погодився.Додаткового резонансу справі Казака додає те, що, за даними суду, він має другу групу інвалідності. Раніше розгорівся справжній скандал навколо прокурорів з фіктивними інвалідностями, який призвів до відставки генпрокурора Андрія Костіна та ліквідації медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).

Згідно з матеріалами справи, Казак почав отримувати пенсію у вересні 2022 року. На той момент йому було 33 роки. Наявність інвалідності стала однією з причин, але не єдиною, раннього виходу на пенсію.У тому ж рішенні суду йдеться про те, що, попри наявність інвалідності, експрокурор отримує пенсію за вислугу років – аналог пенсії за віком. Однак якщо більшість українців можуть претендувати на такі виплати, маючи мінімум 35 років трудового стажу, то Казак отримує їх у 36 років. Його приклад не унікальний.

Насправді прокурорам не обов’язково отримувати статус осіб з інвалідністю для виходу на пенсію в відносно ранньому віці. Для цього достатньо мати 20 років трудового стажу, з яких десять – у прокуратурі, і трохи терпіння.Хоча законодавство визначає умовою виходу на пенсію для прокурорів наявність 25 років трудового стажу (з них 15 – у прокуратурі), але юридично-підкованих осіб це обмеження не зупиняє. Вони подають до суду на Пенсійний фонд і вимагають, аби той нарахував їм пенсію не за чинним законом “Про прокуратуру” від 2014 року, а за законом від 1991 року, у якому вимоги до трудового стажу лояльніші.Ба більше, старий закон гарантував прокурорам набагато вищі пенсії: 80-90% від зарплати проти 60% у чинному. Цією лазівкою скористався і Казак, попросивши суд зобов’язати Пенсійний фонд рахувати йому пенсію за нечинним законодавством.У 2025 році середній вік виходу прокурорів на пенсію за вислугу років становив 47 років. При цьому в Україні нараховувалося шість прокурорів-пенсіонерів, яким не виповнилося навіть 40 років. Як правило, такі люди продовжують працювати в органах прокуратури, отримуючи і пенсії, і зарплати.

Щоразу, коли розміри їхніх зарплат змінюються, вони звертаються до суду з вимогою перерахувати розміри пенсії, аби вони становили 80-90% від заробленого. У 2025 році в Україні було 5 739 прокурорів, які отримували пенсію за вислугу років. З них 2 262 працювали. З них 1 150-м не виповнилося 50 років.Прокурори – не єдині, хто може виходити на відпочинок у відносно ранньому віці. Пільговий пенсійний вік держава передбачила і для інших категорій громадян.

Зокрема – для колишніх кадрових військових та працівників правоохоронних органів (45 років), “чорнобильців” (50-55 років), суддів (законодавство не обмежує мінімальний вік, у якому суддя може отримувати довічне грошове утримання), людей, які працювали на небезпечних виробництвах (45-55 років).Деякі громадяни можуть поєднувати пенсійні пільги за різними законами, тому є чимало тих, хто отримує пенсію у віці до 45 років. За даними Пенсійного фонду, у грудні 2025 року таких було 7,6 тис. З них 3 тис. отримували пенсію за віком, 4,6 тис. – за вислугу років (колишні військові, правоохоронці, прокурори та судді).

Без обмежень

Законодавство чітко встановлює мінімальний та максимальний розміри пенсії. Вона не може бути меншою за прожитковий мінімум (ПМ) для осіб, які втратили працездатність (у 2026 році – 2 595 грн), та більшою за десять таких прожиткових мінімумів (25,95 тис. грн). Ці обмеження поширюються на всі пенсії.Проте так було не завжди. Пенсії для прокурорів, колишніх правоохоронців та кадрових військових обмежували поступово, аби запровадити єдині стандарти для всіх видів пенсійних виплат. Незгодні з такими обмеженнями оскаржували їх у Конституційному Суді. Посилаючись на його рішення, пенсіонери зобов’язували Пенсійний фонд нараховувати їм виплати в розмірі понад десять ПМ.Розмір максимальних спецпенсій вимірюється сотнями тисяч гривень на місяць. Середній розмір довічного утримання судді (аналог пенсії) у січні 2026 року становив 112,39 тис. грн, найбільша виплата судді у 2025-му сягнула 390 тис. грн.1 січня 2026 року в Україні було 35,2 тис. пенсіонерів, розміри виплат яких перевищували встановлені законодавством ліміти. З них 23,9 тис. – колишні правоохоронці та кадрові військові, 10,1 тис. – “чорнобильці”, 1,1 тис. – прокурори.

На проблему надвеликих пенсій, які перевищують встановлені законодавством ліміти, звернув увагу уряд. У закон “Про державний бюджет на 2025 рік” Кабмін заклав спеціальні обмежувальні коефіцієнти. Вони застосовуються до виплат, що перевищують десять ПМ. Ця норма перекочувала в бюджет-2026.Спочатку рішення урядовців спрацювало і найбільші пенсійні виплати вдалося суттєво скоротити, проте це тривало недовго. За даними Пенсійного фонду, у січні-вересні 2025 року 7,5 тис. пенсіонерів оскаржили застосування коефіцієнтів. Так само зробив Казак, якому суд повернув пенсію 156,7 тис. грн. Після застосування обмежувальних коефіцієнтів вона становила 42,11 тис. грн.

Надвеликі виплати – це питання не лише справедливості пенсійної системи та довіри до неї, а й відчутне навантаження для державних фінансів.У січні-вересні 2025 року (останні дані Пенсійного фонду) на виплату спецпенсій уряд спрямував 127,07 млрд грн (170 млрд грн, якщо екстраполювати на весь 2025 рік). Отримувачами таких виплат були 1,3 млн українців, більшість з яких – колишні кадрові військові, правоохоронці та “чорнобильці”.Виплата спецпенсій спричиняє ще один фінансовий наслідок для держави. Більшість таких виплат здобуваються або оскаржуються через суди. Останні зобов’язують Пенсійний фонд не лише переглянути розміри виплат, а й повернути пенсіонерам-позивачам “недоплачені” кошти за попередні періоди.Як правило, на виконання цієї частини рішень судів у бюджеті коштів немає. Через це заборгованість Пенсійного фонду становить 85,5 млрд грн.

Реформа (не) на часі

Наприкінці 2024 року Міністерство соціальної політики напрацювало проєкт пенсійної реформи, яка мала врахувати демографічні реалії України і зробити пенсійну систему більш справедливою та легшою в адмініструванні.Реформа передбачала довгоочікуване запровадження другого рівня пенсійної системи (його існування на рівні закону передбачили ще у 2003 році, але реалізувати це досі не вдалося) – обов’язкових накопичувальних пенсій.Зміни передбачалися і для першого, солідарного, рівня пенсійної системи: пропонувалося запровадити базову виплату (однакову для всіх) та спростити розрахунок страхової, яка залежить від трудового стажу людини.Проєкт реформи стосувався і спецпенсій. За задумом, усі спеціальні пенсійні режими мали об’єднати в один закон, а джерелом виплати збільшених пенсій мали стати додаткові внески роботодавців у професійні накопичувальні пенсійні фонди, аби це навантаження не лягало на плечі платників податків.

Чи зробить такий підхід пенсійну систему справедливішою? За підрахунками Мінсоцполітики, упродовж життя “спецпенсіонери” (зокрема, прокурори) роблять до Пенсійного фонду внесків на 3,1-3,8 млн грн менше, ніж потім держава виплачує їм у вигляді пенсій. Підвищений розмір ЄСВ може перекрити цю різницю.

Судовий конфлікт: Коломойський та суддя обмінюються різкими словами через заборону трансляції

Під час судового засідання між бізнесменом Ігорем Коломойським та суддею стався конфлікт через рішення суду щодо заборони трансляції процесу. Коломойський висловив критику щодо дій судді, припустивши, що той виконує зовнішні вказівки.

Конфлікт між сторонами полягав у питаннях щодо процесуальних аспектів та дозволу на пряму трансляцію. Суддя наголосив на необхідності захисту конфіденційних матеріалів справи.

В ході обміну словами, Коломойський поставив питання про джерело вказівок судді, а також висловив обурення щодо заборони трансляції.