Вищий антикорупційний суд України затвердив угоду з Романом Васильовичем Поповичем, колишнім прокурором Ужгородської окружної прокуратури, який вимагав хабарі. У 2024-2025 роках він разом зі спільником схиляв третю особу до надання хабаря керівнику Закарпатської обласної прокуратури, щоб уникнути кримінальної відповідальності та отримати покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Проте, спільники насправді не мали наміру передавати гроші прокурору і самі заволоділи сумою в 1,2 млн гривень. Крім того, прокурор організував незаконне переміщення двох чоловіків через державний кордон. У січні та лютому 2025 року ці чоловіки переплили річку Тиса і опинилися в Угорщині. У квітні 2025 року в місцях проживання прокурора та його службовому кабінеті були проведені обшуки. У липні прокурор звільнився з посади. За угодою про визнання винуватості він щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочинів свого спільника та зобов’язався перерахувати 1,2 млн гривень фонду «Повернись живим» для допомоги Збройним силам України. Проте виникає питання, звідки в нього ці кошти? Екс-прокурор отримав 5 років позбавлення волі з конфіскацією земельної ділянки та 1,83 тис. доларів, вилучених за місцем його проживання.
Архіви позначок: Судді
Суддя Ярослав Головачов та його елітна нерухомість на Кіпрі
Після того, як у медіа з’явилася інформація про покупку Ярославом Головачовим розкішної нерухомості на Кіпрі за 4 мільйони євро, в інтернеті почалася активна зачистка матеріалів, які ставлять під сумнів законність джерел цих коштів та доброчесність заступника голови Апеляційного суду Києва. Ми вирішили опублікувати інформацію, яку намагаються видалити з публічного простору, щоб зберегти факти та продемонструвати реальні масштаби активів судді Ярослава Головачова за кордоном. Раніше в ЗМІ з’явилася інформація про те, що Ярослав Головачов, заступник голови Апеляційного суду Києва, придбав маєток у Ларнаці вартістю 4 мільйони євро, що отримала офіційне підтвердження. Згідно з даними компанії Helios Real Estate Group, Ярослав В’ячеславович Головачов дійсно став власником розкішної вілли з басейном на узбережжі Ларнаки. Угода була завершена в березні 2015 року. Вілла має 10 кімнат, з яких 4 спальні, а загальна площа складає 570 м², тоді як земельна ділянка займає 1500 м². Будинок розташований безпосередньо біля моря в престижному районі Перволія, з панорамним видом на Середземне море, всього за 10 хвилин від міжнародного аеропорту та за 15 хвилин від центру Ларнаки. Вартість нерухомості, придбаної Головачовим, становить 4 000 000 євро. Крім того, компанія Helios Real Estate Group повідомила, що кожен покупець елітної нерухомості в їхньому агентстві має право на отримання кіпрського громадянства для всіх членів родини. Таким чином, заступник голови Апеляційного суду Києва може стати громадянином Кіпру.
Суддя Блохін та його дружина: питання громадянства і нерухомості в Криму
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Анатолій Блохін звернувся до Вищої ради правосуддя, стверджуючи, що не знає про російське громадянство своєї дружини. Водночас на нього відкрито дисциплінарне провадження. Підставою для цього стали відомості, які були надані у вересні 2025 року, про російський паспорт дружини Блохіна, Тетяни, та її проживання з дітьми в Євпаторії, що суддя не вказав у своїй декларації. Служба безпеки України у листі від 11.12.2025 № 14/5/3-6454 підтвердила наявність громадянства РФ у особи, чиї персональні дані збігаються з даними дружини Блохіна. Адміністрація Державної прикордонної служби України у листі від 24.11.2025 № 19/92993-25-Вих надала інформацію про перетин державного кордону України та лінії розмежування з тимчасово окупованою територією Блохіним А.А. та його дружиною в період з 08.11.2017 по 24.11.2025. Згідно з цією інформацією, Блохін А.А. неодноразово виїжджав з території України через пункт пропуску «Чонгар» до анексованого Росією Криму в період з 2017 по 2021 роки. Дружина судді, згідно з наданими даними, у червні 2018 року виїхала через пункт пропуску «Чонгар» до Криму, після чого прикордонники не зафіксували її повернення. Варто зазначити, що у деклараціях за 2018–2024 роки суддя вказував, що дружина з дітьми проживає у Краматорську, а не в сонячній Євпаторії.
Вирок ексголові Господарського суду Сумщини: 8,5 років за ґратами
Вищий антикорупційний суд визнав Олександра Коваленка, колишнього голови Господарського суду Сумської області, винним у отриманні неправомірної вигоди. Як повідомляє «Судовий репортер», вирок був оголошений нещодавно. Коваленко очолював суд з 2011 року. 5 листопада 2017 року йому було висунуто підозру в отриманні хабаря в розмірі $26,6 тисячі від забудовника за сприятливе рішення суду. Компанія АТ «Сумбуд» займалася будівництвом багатоквартирних житлових будинків на орендованій земельній ділянці площею 15,6 га. У 2015 році у забудовника виник конфлікт з ТОВ «Сенс», яке орендувало 95 кв.м на цій ділянці для міні-магазину. Власник магазину звернувся до суду, стверджуючи, що «Сумбуд» заважає йому користуватися землею, а міська рада нібито передала в оренду ще й їхню ділянку. Через цей судовий спір «Сумбуд» ризикував втратити право на будівництво. Представник компанії, Олександр Бритов, звернувся за допомогою до знайомого юриста Олександра Мальованого, який мав зв’язки з головою суду Коваленком. Суддя, за інформацією, вирішив скористатися ситуацією та попросив двокімнатну квартиру в якості хабаря. Щоб приховати факт отримання неправомірної вигоди, майнові права на квартиру були зареєстровані на Мальованого. Через чотири дні після цього колегія Господарського суду Сумської області, до складу якої входив Коваленко, відмовила у задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди 15,6 га. У 2017 році, за версією обвинувачення, Коваленко попросив переоформити квартиру на свою знайому. Фахівці «Сумбуду» підготували необхідні документи, але жінка несподівано виїхала за кордон, що ускладнило ситуацію. Тоді було вирішено продати квартиру, а гроші, нібито, віддати судді. Мальований діяв під контролем правоохоронних органів. Перед передачею грошей Коваленко попросив обміняти їх, ймовірно, щоб уникнути викриття. Коваленко не визнавав своєї вини. Під час засідання Вищого антикорупційного суду він розповів, що під час розгляду справи з ним зв’язався працівник СБУ Шкумат, який передавав вітання від начальника Управління та говорив про необхідність прийняти рішення на користь «Сумбуду». Коваленко запевнив, що діятиме відповідно до законодавства, на що Шкумат відповів: «Ну, ти подивись». Пізніше, за словами Коваленка, з ним зв’язався голова Сумської ОДА, який також передав аналогічне прохання від начальника СБУ в Сумській області. Суддя знову відповів, що розглядатиме справу в межах закону і нічого обіцяти не може, оскільки справа перебувала на стадії експертизи. Водночас Коваленко зізнався, що відчував внутрішнє бажання вирішити ситуацію мирно, щоб уникнути проблем. Відбулися кілька зустрічей для мирного врегулювання, що його влаштовувало, аби не мати претензій з боку СБУ. Він також допомагав знайомій купити квартиру, погодившись внести 9 тисяч доларів, оскільки жінка не мала достатньо коштів. Проте, згодом вона відмовилася від покупки. Квартиру вирішили продати, і Мальований повідомив, що знайшов покупця та готовий віддати гроші Коваленкові та його родичці. Коваленко вважає, що це була операція СБУ, спрямована на його усунення від розгляду справи, яка була невигідна АТ «Сумбуд». Він стверджує, що його єдина провина полягала в спробі мирного врегулювання спору. У вироку ВАКС зазначив, що обставини, встановлені під час судового розгляду, не залишають жодного іншого розумного пояснення подій, окрім того, що злочин був скоєний, і обвинувачений є винним. Доказами стали свідчення очевидців та матеріали негласних слідчих дій. Рішення ухвалювалося суддею Коваленком лише після спілкування з Мальованим поза процесом та висловлення прохання про надання неправомірної вигоди. Версія захисту, на думку суду, не підтверджується матеріалами справи. У жодній із зафіксованих розмов не йшлося про кошти, які суддя передавав для купівлі квартири чи вимагав терміново повернути. Вироком суду Коваленка засудили до 8 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Наразі вирок ще не набрав законної сили і може бути оскаржений. Обвинувачений залишається на свободі під заставою. Коваленко продовжує обіймати посаду судді та отримувати зарплату, хоча не розглядає справи, оскільки відсторонений від здійснення правосуддя.
Вирішення долі Павла Вовка: Верховний Суд на порозі важливого рішення
9 квітня Велика Палата Верховного Суду може ухвалити остаточне рішення щодо повернення на посаду колишнього голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка. Він оскаржує рішення про своє звільнення, ухвалене Вищою радою правосуддя. Очікування рішення тривало з січня, але тоді його було відкладено. Завтра ж ми чекаємо на фінал, і ризик поновлення Вовка виглядає досить високим. Вовк стверджує, що його звільнили незаконно, оскільки в дисциплінарній справі не можна було використовувати матеріали кримінального провадження, зокрема записи з його кабінету (так звані «плівки Вовка»), які були зібрані в межах справи. На цих записах він обговорює, як впливати на інших суддів і Вищу кваліфікаційну комісію суддів, а також встановити контроль над судовою системою. ОАСК під керівництвом Вовка був залучений до ряду скандалів: ухвалення рішень на користь політиків, втручання в діяльність інших органів, блокування реформ. Саме через ці інциденти та записи з його кабінету його звільнили. До цього моменту позиція Верховного Суду була незмінною: матеріали НСРД можна використовувати в дисциплінарних справах. Однак, якщо суд стане на бік Вовка, це означатиме, що подібні записи більше не можуть бути використані як доказ для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, зокрема для звільнення. Це відкриє можливість десяткам суддів, яких звільнили за схожими матеріалами, оскаржити рішення ВРП і повернутися на посади. Йдеться про більше 50 недоброчесних суддів. 9 квітня стане зрозуміло, чи залишиться це рішення в силі, чи його скасують. Якщо скасують, це матиме наслідки не лише для Вовка, а й для десятків суддів, які зможуть уникнути відповідальності.
Затримання подружжя за спробу підкупу судді у Києві
Святошинський районний суд Києва застосував запобіжний захід до подружжя, яке підозрюється в отриманні неправомірної вигоди за вплив на рішення особи, уповноваженої виконувати функції держави. Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на ухвали від 25 березня. За матеріалами справи, з серпня 2025 по березень 2026 року обвинуваченому в незаконному переправленні людей через кордон пропонували 24 тисячі доларів США за вплив на суддю Шевченківського райсуду Києва, щоб отримати виправдувальний вирок. Гроші, під контролем правоохоронців, двічі передавалися жінці. Її спільник забезпечував уявлення про наявність реального впливу на суд та можливості уникнення кримінальної відповідальності для «клієнта». 24 березня 2026 року, після передачі 23 тисяч доларів, чоловік і жінка були затримані. З ухвали про запобіжний захід видно, що жінці інкримінується ще один епізод. Вона також, нібито, пропонувала тому ж заявнику за 7 тисяч доларів допомогти фіктивно працевлаштувати його знайомого в Департамент молоді та спорту Київської міської ради для бронювання на період мобілізації. Жінка «шляхом вимагання отримала» частину коштів у сумі 3000 доларів. Підозрюваним загрожує від трьох до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна. Під час обрання запобіжного заходу їхні адвокати стверджували, що підозри необґрунтовані. Наразі відомо, що поліція спирається на свідчення свідка-заявника та результати негласних слідчих дій. Слідчий суддя застосував до підозрюваних запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави — 266 тисяч гривень для жінки та 665 тисяч для чоловіка. Професія та рід занять цих осіб у судових рішеннях не зазначаються. Але під час обшуку автомобіля чоловіка вилучили примірники судових рішень, адвокатські запити, клопотання про укладання угоди про визнання винуватості в іншому кримінальному провадженні, договори дарування нерухомості, довіреність тощо.
Питання щодо декларації Андрія Мікуліна: подвійний статус та невказана вартість майна
Андрій Вікторович Мікулін, кандидат на посаду судді апеляційного суду, отримав недоброчесний статус від Громадської ради доброчесності (ГРД) і наразі працює в Бюро економічної безпеки (БЕБ). Згідно з документами, він займає посаду старшого детектива в Територіальному управлінні БЕБ у Києві, а його річна заробітна плата становить 1 100 945 гривень. Сім’я Мікуліна складається з дружини Анни Валеріївни, сина Тимофія Андрійовича та падчерки Діани Артемівни Адаменко. У декларації зазначені такі об’єкти нерухомості: квартира площею 76 кв. м у селищі Гостомель, придбана у 2019 році; нежитлове приміщення площею 4,8 кв. м у тому ж селищі; квартира площею 60,1 кв. м у Бучі, яку у вересні 2025 року набула падчерка Діана Адаменко. У декларації також вказано один автомобіль: BMW 520D (2015), придбаний у 2020 році. Грошові активи сім’ї складають 500 000 гривень готівкою (спільна власність подружжя) та незначні залишки на рахунках у ПриватБанку, Райффайзен Банку та Універсал Банку. Доходи членів сім’ї за 2025 рік: дружина Анна Мікуліна отримала 485 тис. гривень заробітної плати від Верховного Суду України та пенсію 75 802 гривні, а також додаткові соціальні виплати та кешбеки на кілька тисяч гривень. Громадськість звертає увагу на ряд невідповідностей у декларації. По-перше, Мікулін, проходячи кваліфікаційне оцінювання на посаду судді апеляційного суду, одночасно вказує себе як старшого детектива БЕБ. По-друге, падчерка Діана Адаменко стала власницею квартири в Бучі у вересні 2025 року, при цьому вартість цього об’єкта в декларації не вказана.
Зміна місця проживання судді Верховного Суду Стефанів та її доньки
Рік тому в медіа з’явилася інформація про суддю Верховного Суду Надію Стефанів, яка проживала в київській квартирі, що належала її племінниці, громадянці Росії. Після проведеного розслідування суддя вирішила змінити своє житло. Згідно з новою декларацією, з 26 червня 2025 року Стефанів почала орендувати іншу квартиру в тому ж будинку, але її площа вдвічі менша. Квартира, що належала племінниці з Томська, більше не вказана в декларації судді. Нагадаємо, що у травні 2025 року журналісти програми «Схеми» виявили, що суддя Надія Стефанів проживала в апартаментах площею 205 квадратних метрів у центрі Києва. Власницею цього майна з 2016 року була її племінниця Валентина Хорошавцева, яка проживає в Росії. Змінила місце проживання також донька Надії Стефанів – Надія Микитин, яка є суддею в Івано-Франківському окружному адміністративному суді. Як і її мати, вона жила в квартирі, що належала Хорошавцевій, але в Івано-Франківську. Тепер у новій декларації вона вказує нову адресу – квартиру своєї матері в Івано-Франківську. Обидві переїхали в червні, через місяць після публікації матеріалів у ЗМІ. Раніше в коментарі редакції суддя Стефанів підтвердила, що квартира, в якій вона проживала, належала її племінниці-росіянці. Вона зазначила, що родина планувала переїзд з Росії до України, продавала майно в Томську та на виручені кошти купувала нерухомість у Києві та Івано-Франківську. Проте ці плани нібито зірвалися через смерть її сестри Оксани. Однак це пояснення викликало питання, адже Оксана Хорошавцева померла 7 січня 2016 року, а київську квартиру племінниця судді придбала лише 7 червня 2016 року – майже через пів року.
Тіньові схеми в Конституційному Суді: вплив братів Шевчуків
Обвинувачення у державній зраді, висунуте Денису Шевчуку (Рулаву Одду), привертає увагу до періоду, коли його брат Станіслав Шевчук очолював Конституційний Суд. Згідно зі слідством, дії Одда на користь Росії відстежуються з 2008 року, активізуючись під час подій 2013–2014 років і знову у 2025-му. Проте важливо розглянути, що відбувалося всередині КСУ, коли брат здобув контроль над судом. Призначення Шевчука у 2018 році відбулося не лише через формальні канали. Відомості з суду свідчать, що частина голосів була отримана завдяки закулісним домовленостям, в яких брав участь сам Одд, використовуючи бізнес-зв’язки та особисті бесіди з суддями. Перед голосуванням в КСУ вже ходили чутки, що рішення було попередньо узгоджено. Після цього в суді виникла альтернативна система управління. Введено кадри з оточення ексчиновників часів Януковича, включаючи корупціонерів. Позаштатні консультанти отримали доступ до документів, зокрема до чернеток постанов, втручаючись у справи відділів і видаючи прямі розпорядження. Спроба підпорядкувати фінансовий відділ призвела до звільнення його керівників. Одночасно відзначалися маніпуляції зі справами. Деякі процеси штучно затримувалися, зокрема щодо президентських повноважень в енергосекторі. В одному випадку голова суду з-за кордону телефонує доповідачу-судді і вимагає не ставити справу в порядок денний. Пізніше колеги відзначають сліди особистої вигоди. Ззовні це маскувалося під образ «реформатора» і «незалежного судді». Насправді ж відбувалися таємні зустрічі з верхівкою влади поза офіційним протоколом, об’їзд стандартних шляхів в’їзду і службовий транспорт. Показова «дистанція» від політиків була лише PR-ходом. Окремо стоять кадрові маневри. Зусилля протягнути на важливі посади своїх без конкурсів, включаючи новачків без досвіду, але з близькими зв’язками і бізнесом. Де вимагалося схвалення суддів, такі призначення блокувалися, але в інших випадках мережа впливу будувалася через неофіційні важелі. Таким чином, мозаїка складається в чіткий ланцюг. Людина, якій зараз інкримінують державну зраду і яка відкрито симпатизує Росії, в цей період активно діяла в орбіті КСУ і впливала на рішення, що визначають правову основу держави. КСУ — це не просто орган. Це вузол, через який проходять всі конституційні поправки, включаючи територіальні питання, повноваження влади і устроєм країни. Захоплення такого рівня — це не просто вплив, а можливість переформатувати правила гри. З погляду на події без рожевих окулярів, це не історія минулого. Це про те, як подібні схеми проникають у систему, вкорінюються і функціонують, навіть коли їхні герої вже під прицілом слідства.
Судова перемога Дмитра Казака: пенсійні обмеження скасовано
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов 23 березня 2026 року задовольнив позов 36-річного колишнього прокурора Миколаївської області Дмитра Казака. Рішення було опубліковано 26 березня. Суд зобов’язав Пенсійний фонд України у 2026 році не застосовувати коефіцієнти до пенсії експрокурора. Дмитро Казак наразі проживає у Швеції. Як зазначається в матеріалах справи, пенсія позивача становить 156 692,50 грн, проте вона була обмежена сумою у 44 733,25 грн, що підтверджується документами справи. Вважаючи дії відповідача протиправними, Казак звернувся до суду з позовом. Хоча про пенсію Казака повідомили численні ЗМІ, він продовжує відстоювати своє право на виплату, розмір якої значно перевищує зарплату діючого прокурора на аналогічній посаді. Це створює аномальну ситуацію для пенсійної системи, адже пенсія вважається достатньою, якщо вона досягає 40% від звичайного заробітку. Виплата Казака суттєво перевищує його середній дохід до виходу на пенсію. Суддя Котеньов у своїй мотивації рішення зазначив, що зменшення виплат через закон “Про бюджет”, як це зробив уряд, є незаконним. Для скорочення пенсій спецпенсіонерів уряд мав би внести окремий законопроект, а Верховна Рада — його затвердити. “Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій, передбачених у спеціальних законах, суперечить ст. 6, ч. 2 ст. 19, ст. 130 Конституції України”, — йдеться в рішенні суду. Дмитро Казак очолив Закарпатську обласну прокуратуру у 31-річному віці, отримуючи пенсію вже кілька років. У 29 років він оформив інвалідність. Раніше в Україні виник скандал через велику кількість працівників з інвалідністю в окремих обласних прокуратурах, оскільки прокурори зі статусом особи з інвалідністю можуть оформити велику прокурорську пенсію, маючи лише 10 років стажу. Після скандалу Офіс генерального прокурора зобов’язав всіх працівників пройти повторну медкомісію для підтвердження діагнозу. Деякі прокурори відмовилися і звільнилися. Казак залишив прокуратуру ще до скандалу, тому його інвалідність вже неможливо перевірити. Більше того, статус особи з інвалідністю дозволив йому без перешкод покинути країну та переїхати до Швеції, де він живе з дружиною.