Міністерство оборони повідомило про вирішення питання статусу «в розшуку» для жінок у застосунку Резерв+. Це питання виникло через технічну помилку в одному з районних ТЦК, внаслідок якої жінок помилково поставили на військовий облік. Було виявлено 32 такі випадки. Статус «в розшуку» було знято ще 2 тижні тому, і штрафи не накладалися, оскільки для цього не було причин. Жінок, які помилково потрапили до загального військового обліку, знімуть до кінця квітня. Міністерство оборони також повідомило про зміну механізму, щоб уникнути впливу людського фактора в майбутньому. “Ідентифікували, визнали, виправили”, – зазначили в Міноборони.
Архіви позначок: Міноборони
Міноборони: для шкіл підходять і електронні військово-облікові документи
Міноборони пояснило, що школи не мають права вимагати від 17-річних учнів-хлопців військово-облікові документи лише в паперовому форматі, адже електронний формат також є прийнятним. У відомстві наголосили: запит таких документів — не ініціатива школи, а її обов’язок за законом. Для підтвердження достатньо показати застосунок «Резерв+» або «Дію», а також підійде роздруківка з QR-кодом. Також зазначено, що юнаки мають стати на військовий облік у ТЦК у рік досягнення 17-річного віку.
Міноборони уклало контракт на бодікамери Motorola за 290,91 млн грн після відхилення дешевших заявок
Міністерство оборони України 17 квітня за результатами тендеру замовило у ТОВ «Доля і Ко.Лтд» відеокамери на 290,91 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».
До 31 липня 2026 року до Києва мають поставити 5 525 нагрудних відеокамер Motorola із супутнім обладнанням. Оплату передбачено протягом 30 робочих днів після поставки, а гарантійний строк становить один рік.
Гривневі ціни залишилися такими самими, як і під час першої закупівлі сотні камер узимку. Зокрема, відеокамери VB400 зараз коштують 41 820 грн, або $958 за комплект, а відеокамери V500KF із LTE — 65 328 грн, або $1 497 за комплект. У грудні 2025 року Міноборони замовило їх у цієї ж компанії за такими самими гривневими цінами, що тоді дорівнювало відповідно $988 і $1 543.
У травні 2025 року поліція замовляла в іншого постачальника, ТОВ «Тес.Ла», камери Motorola VB-400 по 26 976 грн, або $647, і V500 по 49 800 грн, або $1 194. Це було дешевше, однак ті комплекти мали кріплення KF-DOCKCLAMP замість KF-DOCKCROCCLAT і не враховували ліцензій.
Найдешевшу пропозицію на торгах Міноборони подало ТОВ «Спектр-8» — 106,80 млн грн, що майже втричі менше за суму пропозиції «Доля і Ко.Лтд» у 290,91 млн грн. Компанія пропонувала продукцію BlackEYE виробництва ФОП Кириченко Антон Володимирович. Втім, замовник відхилив цю заявку через відсутність забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії, а також документів, що підтверджують ступінь захисту не нижче IP67 і стійкість до падінь та ударів.
ТОВ «Смарт Діфенс» за лотом щодо камер із LTE пропонувало продукцію Audax (Велика Британія) за 7,57 млн грн, що на 9% дешевше за ціну «Доля і Ко.Лтд» у 8,31 млн грн. Цю пропозицію також відхилили через відсутність документів, які засвідчують ступінь захисту не нижче IP67 та стійкість до падінь і ударів. Крім того, запропоновані відеокамери мали вдвічі менший обсяг пам’яті, ніж вимагалося, — 64 ГБ замість 128 ГБ, а також меншу кількість портів док-станцій — 4 замість 8.
Раніше анонімні фірми зверталися до замовника зі скаргами на вимогу надати протоколи або звіти випробувань щодо ступеня захисту не нижче IP67 та стійкості до падінь і ударів. Частина з них просила перенести подання цих документів на етап поставки, інші називали їх конфіденційними, однак замовник не погодився.
Також аноніми вимагали прибрати з тендерної документації вимогу про те, що «запропоноване обладнання повинно забезпечувати повну сумісність з обладнанням, що вже наявне і використовується у замовника», а саме з відеокамерами Motorola V500KF і VB400.
У відповідь замовник зазначив, що «не вимагає від учасників підтвердження сумісності еквівалентів з обладнанням чи програмним забезпеченням Motorola».
Після цього анонімні заявники вказали на суперечність і почали запитувати, яким чином замовник перевірятиме сумісність та чи відповідатиме тендерним вимогам пропозиція з бодікамерою іншого виробника, яка повністю відповідає технічним характеристикам, але не інтегрується з софтом та інфраструктурою Motorola.
Замовник відповідав, що потреба у сумісності зумовлена специфікою роботи ТЦК та СП. За його поясненням, учасник декларує сумісність уже самим поданням пропозиції, а «якщо при постачання товару виявиться, що він не сумісний з наявним у замовника обладнанням до постачальника будуть застосовані штрафні санкції та стягнення договірного забезпечення» (5%).
Окремо замовник зауважив, що «виробники, зацікавлені в довготривалій співпраці з державними замовниками, розробляють та інтегрують власні товари в системи, якими вже користуються замовники».
Держаудитслужба перевіряє ці торги на предмет порушень закону під час розкриття тендерних пропозицій, їх розгляду та оцінки. ДАСУ звернулася із запитом, як саме замовник визначав очікувану вартість.
Міноборони оприлюднило ціновий моніторинг, до якого включило три вищезгадані торішні тендери з поправкою на курс долара, а також три комерційні пропозиції: «Доля і Ко.Лтд» — 290,91 млн грн, ТОВ «IT-Інтегратор» — 308,08 млн грн і ТОВ «Альфателеком» — 324,88 млн грн.
Київська компанія «Доля і Ко.Лтд» належить Ярославу, Ларисі та Андрію Татарінцевим. Від заснування «Прозорро» у 2016 році з нею уклали угод на 938,14 млн грн. Найбільшим замовником компанії стало саме Міноборони — 409,24 млн грн. Відеокамери відомство замовляє у неї з грудня, а до того купувало радіостанції Motorola, акумулятори до них, зарядні станції та інше.
У вересні 2025 року Міноборони зобов’язало використовувати бодікамери представників ТЦК і СП, які працюють у групах оповіщення, а в грудні 2025 року почало впроваджувати бодікамери під час процедур контролю якості при прийманні тилового майна ЗСУ.
Корупційні схеми в оборонних закупівлях: чому прості рішення не працюють
Перед тим як критикувати Жумаділова, варто звернути увагу на ситуацію. Його «Агенція оборонних закупівель» продовжує безперешкодно співпрацювати з угрупуванням Глиняної, незважаючи на численні скандали. Ми всі чули плівки НАБУ, на яких Глиняна віддає вказівки своїм постачальникам виготовляти тушонку з сухожиль, щоб збільшити прибуток на поставках для військових. Проте Жумаділов у цій ситуації є лише виконавцем. Вироків у цій справі ще немає, і навіть якщо вони з’являться, ситуація навряд чи зміниться. У юридичних особах Глиняної вже давно нові засновники та керівники, тому формальних підстав для недопуску її компаній до тендерів не буде навіть після вироків. Більше того, вона може створити нові «прокладки», які братимуть участь у тендерах з чистим бекграундом.
Тому багато хто пропонує запровадити «чорні списки» фірм, щоб не допускати до торгів тих, хто порушив правила. Але я можу запевнити, що вже через кілька хвилин «чорні списки» можуть стати інструментом для корупційних схем. Недобросовісний замовник може включити до списку чесні компанії, які відмовляються давати хабарі, а натомість знижують ціну на тендері, в яку замовник заклав маржу для відкату. Приводом для цього можуть стати будь-які надумані причини. Наприклад, замовник може заявити, що постачальник привіз сосиски не круглі, а овальні. І все – формально претензія є. Навіть якщо сосиски були якісними, фірма змушена буде йти до суду, щоб довести свою правоту, а ця тяганина може тривати роками, під час яких фірма залишатиметься в «чорному списку» і не зможе брати участь у тендерах.
Тому для тих, хто шукає прості рішення, є важливе повідомлення: простих рішень не існує. Потрібні не лише вироки, а й налагоджена система приймання товарів у Міноборони, щоб корумповані начальники не приймали неякісні продукти в обмін на вигоду. Необхідно, щоб «АОЗ» своєчасно накладала штрафи на всіх, хто порушує правила. Лише так можна уникнути мертвого ринку, де панують хаос і корупція. Навіть компанії Глиняної вже давно не є «прокладками»; у них справді є виробництво. Потрібно поставити на місце всіх, хто намагається нажитися на цьому. Але тут виникає проблема: військовий омбудсмен Решетілова нещодавно заявила, що солдати не скаржаться на якість харчів, отже, проблем з їжею немає. Легше звинувачувати Глиняну, яка, хоч і перебуває в Європі, продовжує отримувати вигоду.
Замах на радника міністра оборони: реактивний «шахед» влучив у будинок
Реактивний «шахед» атакував дім радника міністра оборони Сергія Бескрестнова, відомого як «Флеш». Про це він повідомив у своїх соціальних мережах. Бескрестнов зазначив, що це був цілеспрямований удар з боку Росії, метою якого стало його усунення. «Уночі росіяни намагалися мене ліквідувати. Реактивний керований «шахед» врізався в стіну мого будинку. Житла більше немає. Я отримав поранення від осколків, але дивом залишився живим», — підкреслив він.
Контракт на постачання балістичних окулярів: деталі та наслідки
Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» 8 квітня уклало контракт з ТОВ «ТС Трейд Україна» на постачання захисних балістичних окулярів на суму 8 мільйонів гривень. Інформація про це з’явилася в системі «Прозорро». Підрядник зобов’язався до 21 вересня 2026 року поставити 10 тисяч комплектів окулярів з діоптричною системою, призначених для людей із порушенням зору, у зеленому кольорі. Конструкція окулярів передбачає наявність трьох світлофільтрів: прозорого, сонцезахисного та контрастного. Окуляри повинні забезпечувати повний захист очей від ультрафіолетового випромінювання, механічних і балістичних уражень. Світлофільтри мають витримувати влучання уламків зі швидкістю понад 200 м/с та бути стійкими до температурних коливань від -5°С до +55°С. Переможець тендеру постачатиме окуляри китайської компанії Guangdong Yijia Optical Technology Co., Limited за ціною 800 гривень за комплект. Конкурентом на торгах було ТОВ «Еквіпторг», яке пропонувало окуляри німецької компанії Swiss Eye International GmbH. Минулого року ця фірма постачала окуляри з діоптріями за контрактом з ДП «Державний оператор тилу» за ціною 749 гривень за комплект. Участь у тендері вимагала наявності досвіду виконання аналогічних контрактів з 2023 року не менш ніж на 30% від очікуваної вартості, а також підтвердження фінансової спроможності в такому ж розмірі. ТОВ «ТС Трейд Україна» підтвердило наявність аналогічного досвіду контрактом з «Держоператором тилу», що стало основою кримінального провадження Головного слідчого управління ДБР. Йдеться про договір на постачання 18 000 балістичних окулярів-масок загальною вартістю 25,74 мільйона гривень, що визначено як збиток, завданий Міністерству оборони. За даними слідства, окуляри не пройшли перевірку науково-випробувального відділу Національного університету оборони України під час перших випробувань у грудні 2024 року, оскільки не витримали ударів імітатором осколків. Директор постачальника висловив категоричну незгоду з результатами. Замість перевірки товару в трьох незалежних лабораторіях, як цього вимагали умови договору, він надав документи лише від однієї приватної компанії — ТОВ «Науково-інженерного центру випробувань виробів та матеріалів захисту», яка видала позитивну експертизу. Це дозволило фірмі отримати бюджетні кошти. У рамках розслідування лабораторії Національного університету оборони та Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ провели нові дослідження, які підтвердили, що окуляри не відповідають вимогам балістичної стійкості та непридатні для використання. Внаслідок цього держава зазнала збитків на всю суму контракту. Директора підприємства підозрюють у привласненні бюджетних коштів в особливо великих розмірах, а колишньому керівнику Центрального управління контролю якості інкримінують службову недбалість. Провадження щодо експосадовця Міністерства оборони виділили в окрему справу. ТОВ «ТС Трейд Україна» зареєстроване в липні 2020 року, його власником є Світлана Федотова, а керівником — Сергій Бовкун. Федотова також має однойменний ФОП, що надає послуги перукарнями та салонами краси. Це вже другий контракт «ТС Трейд Україна» з Агенцією оборонних закупівель, що зробило її найбільшим замовником фірми. У лютому 2026 року підприємство уклало договір на 61,20 мільйона гривень на постачання захисних балістичних окулярів, вид 3. Дешевшим конкурентом «ТС Трейд Україна» на торгах було ТОВ «БСВ «Побратим логістикс», яке подало лише технічну специфікацію до тендеру. Аудитори виявили ряд порушень у документах «ТС Трейд», зокрема акт відповідності на окуляри іншого кольору, банківська гарантія, виписана на «ДОТ», а не на «АОЗ», а також неточна назва предмета закупівлі в документах на представництво від виробника. Агенція оборонних закупівель не погодилася з висновками і оскаржила їх у судовому порядку. Загалом з 2024 року фірма отримала підрядів на 126,67 мільйона гривень.
Інноваційні підходи в управлінні військовими підрозділами
Впровадження дроново-штурмових підрозділів, що поєднують безпілотні системи з піхотою, дозволило значно ефективніше звільняти території на півдні України. Міністерство оборони України повідомляє, що в Україні активно реалізується інноваційна система, в якій повітряні та наземні безпілотники інтегруються з піхотними підрозділами в єдиний механізм. Ця модель дозволяє мінімізувати втрати особового складу та підвищити точність ударів. Представники оборонного відомства зазначають, що цей підхід кардинально змінює тактику штурмових дій на фронті. Застосування новітніх підрозділів вже продемонструвало конкретні успіхи на полі бою. Зокрема, на півдні України завдяки цій системі з лютого 2026 року вдалося звільнити значні обсяги територій.
Невиконаний замовлення на FPV-дрони: Розслідування тендерних процедур
Розслідування журналістів СтопКору виявило дивні обставини щодо тендеру на FPV-дрони. ЗМІ вже повідомляли, що компанія «Вирій» виграла значну кількість конкурсних торгів і пізніше відмовилася підписувати відповідні угоди, внаслідок чого військо отримало менше ніж 100 тисяч FPV-дронів. Прості можливості для збереження життя та знищення ворога просто не були реалізовані. З’являється питання про те, чи було реалізовано будь-який інтерес з боку правоохоронних органів до цієї ситуації.
Критика ідеї залучення іноземних найманців
Український волонтер Роман Донік висловив критику щодо ідеї Міністерства оборони щодо вирішення проблеми ухилянтів та СЗЧ за допомогою іноземних найманців. Він наголосив, що основна мотивація для таких респондентів – заробіток. Донік наводив приклад колумбійців, які воюють на боці ЗСУ. Перші, за його словами, були «відмінними, мотивованими бійцями», але «пізніше почали приїжджати переважно ті, хто шукає заробіток». Він зазначав, що ці люди не прагнуть до участі в бойових діях, шукають безпеку, не бажають отримати поранення чи загинути. Цілі підрозділи часто покидали позиції за найменшої загрози та вимагали продовжувати тренування на полігонах. У деяких випадках вони ішли в СЗЧ та розривали контракти. Донік заявляв, що не бачить можливості вирішити проблеми мобілізації та СЗЧ за рахунок іноземців, оскільки це переважно найманці та ті, хто шукає заробіток. Він підкреслив, що військові романтики вже давно там, або на одному боці, або на іншому, і не варто будувати ілюзій про швидке вирішення проблем.
Нова система мобілізації в Україні: оновлення від міністра оборони
Усвідомлюючи необхідність вдосконалення, міністр оборони Михайло Федоров підтвердив, що триває робота над комплексною реформою мобілізації в Україні. Він заявляє про розробку «системного рішення», яке має на меті усунути накопичені проблеми та забезпечити збереження обороноздатності країни. Деталі щодо цього рішення поки що не розголошуються, а також не визначено жодних термінів.