На Рівненщині правоохоронці виявили схему незаконного вивезення мобілізованих із навчального центру. До організації втечі причетний інструктор одного з підрозділів, який співпрацював зі спільниками.
Про це повідомили у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону.
За інформацією слідства, військовослужбовець знаходив серед новобранців тих, хто бажав уникнути подальшої служби. За грошову винагороду він пропонував сприяння у незаконному залишенні військової частини та уникненні участі в бойових діях. Ціна таких «послуг» починалася від 3 тисяч доларів США і залежала від складності організації втечі.
Правоохоронці зафіксували злочинну діяльність і затримали інструктора під час отримання грошей. Затримання відбулося в момент, коли він на власному автомобілі намагався вивезти одного з військовослужбовців за межі навчального центру.
Підозрюваному повідомили про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за організацію дезертирства та сприяння в ухиленні від військової служби. Суд уже визначив для нього запобіжний захід.
Досудове розслідування продовжується. Правоохоронці встановлюють можливих співучасників та інших осіб, які могли скористатися цією незаконною схемою.
Архіви категорії: Розслідування
Розслідування: Чи використовували судді для вирішення земельних спорів?
Громадська рада доброчесності ухвалила висновок про невідповідність кандидатки на посаду судді Київського апеляційного суду — судді Обухівського районного суду Висоцької Ганни Володимирівни — критеріям доброчесності та професійної етики.
Про це повідомляється у висновку ГРД.
Причиною стала приватизація службової квартири свекрухи-судді. Ця колишня суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ отримала в Києві простору квартиру як службове житло. У 2015 році цю квартиру приватизували кандидатка, її чоловік Артем Висоцький та їхній малолітній син (83,1 м²). Сама свекруха в приватизації участі не брала. ГРД вважає, що це типова схема незаконної приватизації службового житла: виведення квартири з фонду службового житла без обґрунтованих підстав із подальшою приватизацією членами родини судді.
Закон чітко зазначає: службове житло надається конкретній особі на основі її трудових відносин, а не її родичам. Члени сім’ї судді не мали права приватизувати таке житло. Свекруха раніше вже приватизувала іншу квартиру в Шахтарську (Донецька область) як суддя місцевого суду, і там також виникають питання щодо законності цього процесу.
Надалі ГРД дослідила сумнівне походження коштів на придбання великої квартири (127,2 м²). У 2015 році свекруха та свекор подарували синові (чоловікові кандидатки) чотирикімнатну квартиру вартістю ≈ 1,41 млн грн (≈ 176 тис. доларів на той час). Проте з 1998 по 2013 роки родина заробила лише 164 тис. доларів. При цьому чоловік кандидатки раніше придбав:
– будинок у 2006 році за 22 771 грн (при доході ≈ 20 780 грн за період 2000–2006);
– автомобіль Subaru Legacy (2006);
– разом із кандидаткою — Ford Focus (2013).
ГРД виявила низку рішень, у яких Висоцька Г.В. задовольняла позови чоловіків щодо визначення місця проживання дитини саме з ними (справи №372/568/23, №372/5856/23, №372/6582/24, №372/3648/22). Позови визнавалися без спору (матері визнавали позов).
Такі рішення могли створювати штучні підстави для відстрочки від мобілізації.
Крім того, суддя ухвалювала рішення російською мовою (близько 36 рішень до 2012–2015 років), хоча судочинство має проводитися виключно українською. Чоловік кандидатки мав зв’язки з політиками та бізнесом, а також фігурував у журналістських розслідуваннях щодо сумнівних гонорарів адвокатів.
Витік декларацій: Що відомо про активи чиновників?
Керівник Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ігор Титла досі не подав нову декларацію перед призначенням на цю посаду, хоча зайняв її ще у вересні.
Людина Германа Галущенка?
Раніше чоловік обіймав посаду заступника начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради. У 2018-2019 роках працював заступником начальника управління – начальником відділу контролю за виконанням рішень головного територіального управління юстиції у Львівській області, а у 2020–2023 роках – першим заступником начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Доходи за 2024 рік
– Ігор Титла: заробітна плата в Управлінні майном спільної власності Львівської облради — 600 тис. грн
– Дружина Леся Титла: дохід від підприємницької діяльності — 205 тис. грн, заробітна плата в ТОВ «Аджілівей» — 258,7 тис. грн
– Донька Ореста Титла: гонорари та виплати за цивільноправовими договорами від ТОВ «Інфобіт» — 122 тис. грн, заробітна плата в Господарському суді Львівської області — 67 тис. грн
Нерухомість
– Квартира 51,6 м² у Львові (1996 рік) — спільна сумісна власність подружжя та доньки
– Три будинки по 298,7 м² у селі Сокільники Львівського району (2016 рік) — право безоплатного користування для Ігоря, дружини та доньки (власність іншої особи)
– Три ділянки по 2000 м² кожна у с. Сокільники (2009 рік) — право безоплатного користування для Ігоря, дружини та доньки (власність іншої особи)
Транспортні засоби
– Mercedes-Benz GL 350 (2014) — право безоплатного користування (Ігор Титла)
– Mercedes-Benz B 250e (2017), вартість на дату набуття 555 тис. грн — власність дружини Лесі Титла
Грошові активи — готівка: 25 тис. доларів (Ігор Титла)
Справа про закупівлю продуктів для ЗСУ: Нові докази викривають корупцію в Агентстві оборонних закупівель
Господарський суд Запорізької області частково задовольнив позов «Агенції оборонних закупівель» (правонаступник ДП «Державний оператор тилу») до запорізького підприємства ТОВ «МІК». Суд вирішив стягнути з постачальника 1 мільйон гривень замість заявлених 6,7 мільйона за порушення строків постачання військового спорядження.
Про це йдеться у рішенні суду від 7 січня 2026 року у справі № 908/3309/25.
Суть спору
У березні 2024 року Міноборони уклало контракт із ТОВ «МІК» на поставку 100 000 літніх польових панам (тип 4, клас 7). Ціна за одиницю становила 180 грн. Згідно з умовами (з урахуванням додаткової угоди), весь товар мав бути поставлений до 30 квітня 2024 року.
Однак постачальник не вклався у визначені терміни. Фактична поставка партій товару відбувалася із затримкою від 92 до 121 дня і завершилася лише наприкінці серпня 2024 року.
Через прострочення замовник нарахував штрафні санкції:
Загальна сума позову склала 6 760 800 грн.
Аргументи сторін
Представник Міноборони наполягав на повному стягненні, аргументуючи це тим, що своєчасне забезпечення армії впливає на обороноздатність держави, а відповідач, підписуючи контракт, усвідомлював ризики.
У свою чергу, ТОВ «МІК» визнало факт затримки, але просило суд зменшити розмір неустойки на 90%. Адвокат компанії пояснив затримку об’єктивними причинами:
Рішення суду
Суддя Світлана Дроздова врахувала аргументи відповідача. У рішенні зазначено, що підприємство продовжує працювати в умовах воєнного стану в наближеному до фронту регіоні, забезпечує робочі місця та сплачує податки.
Суд дійшов висновку, що стягнення повної суми штрафу стало б надмірним тягарем для виробника і могло б призвести до негативних наслідків для його діяльності.
З огляду на принципи справедливості та розумності, суд застосував ст. 551 ЦК України та зменшив розмір штрафних санкцій на 85%.
У підсумку з ТОВ «МІК» буде стягнуто:
1 014 120 грн штрафних санкцій (замість 6,7 млн грн).
81 129 грн судового збору (сплачується у повному обсязі).
Анна Павлова: Розкриті деталі декларації прокурора Донецької області
Прокуратурою Донецької області проведено перевірку щодо відповідності законним вимогам декларації прокурора [ім’я прокурора]. Під час перевірки виявили суттєві розбіжності між задекларованими активами та фактичним станом справ.
Зокрема, в декларації було зафіксовано невідповідності щодо нерухомості, транспортних засобів та коштів на рахунках. Було виявлено, що частина активів не була правильно задекларована, а деякі активи, які повинні були бути вказані, були пропущені.
За результатами перевірки, прокурору було винесено постанову про проведення додаткового розслідування та представлення додаткової інформації щодо задекларованих активів. Розслідування триває.
Військовий ухилянт перетнув кордон з Білорусі, незважаючи на повістку
Вадим Краснянський, військовий, спробував нелегально перетнути державний кордон України з Білорусі. Інцидент стався в Житомирській області.
За даними правоохоронців, чоловік не мав при собі посвідчення військовослужбовця та не мав дозволу на перетин кордону. Його дії кваліфікуються як незаконне перетин державного кордону та ухилення від служби в Збройних силах України.
Він був затриманий біларусськими та українськими правоохоронцями. У даний час він перебуває в слідчому ізоляції.
Подібні випадки є частиною загальної проблеми ухилення від військової служби в Україні, коли деякі громадяни відмовляються від виконання своїх конституційних обов’язків.
Зловмисник організовував незаконний перетин кордону за гроші
У Дніпрі затримано чоловіка, який незаконно переправляв військовозобов’язаних за кордон за гроші. 34-річного організатора схеми спіймали 14 січня під час отримання частини коштів – 6 тисяч доларів – від одного з клієнтів.
За даними слідства, чоловік пропонував військовозобов’язаним скористатися нелегальними маршрутами перетину кордону, оминаючи офіційні пункти пропуску та прикордонні патрулі.
Зловмиснику повідомили про підозру у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, передбачене частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України.
Зростання цін на електроенергію: Як компанія “Д.Трейдінг” скористалася аукціоном “Енергоатому”
Компанія «Д.Трейдінг» отримала значний прибуток, завдяки можливості купити дешеву електроенергію на аукціоні, проведеному «Енергоатомом» за два дні до різкого зростання цін. Загальний прибуток компанії Ріната Ахметова та інших трейдерів може скласти близько 2 мільярдів гривень. Це сталося завдяки стратегічному закупівлі електроенергії перед підвищенням цін на ринку «На добу наперед».
Голова парламентського Комітету з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус наголошує, що «Енергоатом» продав 2 100 МВт базового навантаження на період з 21 по 31 січня за ціною 7 566 грн за МВт*год. «Д.Трейдінг» купила значний обсяг електроенергії (380 МВт), що дозволило їй заробити близько 400 млн грн на стрибку цін. Остаточний прибуток компанії та інших трейдерів становить близько 2 мільярдів гривень, враховуючи прогнозоване подальше зростання цін.
Офіційний представник «Д.Трейдінг» пояснив, що збільшення обсягів закупівлі було зумовлено високою конкуренцією та підвищенням цін на електроенергію, а не наявністю преважної інформації про майбутні зміни.
Аналіз ситуації показує, що підвищення цін на електроенергію було спричинено рішенням НКРЕКП про підвищення «прайс-кепів» – максимальної ціни на електроенергію в Україні. Цей крок мав збільшити імпорт електроенергії з Європи, але наслідком стало зростання цін на всю енергію в Україні. «Д.Трейдінг» скористалася цим, купивши електроенергію за низькою ціною та продавши її вже за підвищеними цінами.
Герус закликає до негайного розірвання договорів продажу «Енергоатому» та проведення повторного аукціону, щоб запобігти подальшим збиткам для державної компанії.
Розслідування у КМДА: Затримано керівника Департаменту фінансів
У Департаменті фінансів Київської міської ради розпочалися обшуки, пов’язані з підозрою у фінансових правопорушеннях. Керівнику Департаменту фінансів було повідомлено про підозру.
За результатами слідчих дій виконується рішення Київської міської ради від 2020 року «Про здійснення запозичення», яке передбачало випуск облігацій внутрішніх місцевих позик.
Кар’єрний ліфт від ЦПК і НАБУ: як брат Олени Щербан карколомно став топпосадовцем “Укрзалізниці”
За останні роки в Україні сформувався окремий кадровий феномен: вихідці з НАБУ масово переходять на керівні посади в інших органах державної влади чи державних компаніях. Павлущик, Клименко, Цивінський, Риковцев, Бровко, Лікунов – це далеко не повний перелік колишніх співробітників НАБУ, які після роботи в Бюро обійняли топпосади в антикорупційних органах, правоохоронних структурах або стратегічних держкомпаніях, зокрема в логістичному секторі. Окреме місце в цьому ряду посідає Тарас Лікунов – колишній прокурор, згодом детектив НАБУ, а нині заступник директора з корпоративної безпеки АТ «Укрзалізниця». За збігом обставин він також має тісний родинний зв’язок з однією з керівниць Центру протидії корупції (ЦПК) Оленою Щербан, організації, яка системно співпрацює з НАБУ. Тарас Лікунов народився у невеликому селищі Колки Волинської області. Разом зі своєю сестрою, Оленою Щербан, він зробив стрімку кар’єру вже у столиці. У 2015 році Лікунов став одним із 70 переможців першого конкурсу на посади детективів НАБУ, перейшовши туди з прокуратури Луцька. Згодом він швидко обійняв посаду старшого детектива. Паралельно з цим її сестра Олена Щербан отримала свідоцтво адвоката у Волинській області. Вона подала декларацію вже як член правління Центру протидії корупції, а пізніше стала однією з керівниць організації. Під час роботи в НАБУ Тарас Лікунов, зокрема, займався кримінальними провадженнями, пов’язаними з діяльністю АТ «Укрзалізниця». Після одного з таких розслідувань він обійняв посаду заступника директора з корпоративної безпеки «Укрзалізниці». Перед призначенням Лікунов заздалегідь “розчистив” її під себе – сприяв кримінальному переслідуванню чинного посадовця компанії та організації підозри, після чого посада стала вакантною. Призначили Лікунова всупереч статті 26 Закону України «Про запобігання корупції», яка забороняє посадовцям, уповноваженим на виконання функцій держави, протягом року після звільнення укладати трудові договори з юридичними особами, щодо яких вони здійснювали контроль, нагляд або приймали рішення. У ЦПК заявили, що їм “не зрозуміло, яким чином з цим пов’язаний брат Олени Щербан”. Загалом історія Тараса Лікунова і Олени Щербан виглядає не просто як окремий кар’єрний успіх, а як ілюстрація того, як в Україні може працювати неформальний “антикорупційний ліфт” – із вибірковим контролем, вибірковою принциповістю і дуже гнучким трактуванням конфлікту інтересів.