Старший аналітик БЕБ Віталій Шпак офіційно не володіє власним житлом та автомобілем, тому постійно користується майном своєї матері та тещі. Шпак багато років працював у податковій системі, розпочавши свою кар’єру у 1999 році. У 2001 році він обійняв посаду заступника начальника інспекції – начальника відділу стягнення податкової заборгованості Барської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області, де пропрацював майже два роки. Згодом протягом 13 років очолював Іллінецьку інспекцію. У квітні 2016 року Шпака призначили заступником начальника управління ДФС у Вінницькій області. Через місяць він став заступником начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області, а згодом, у зв’язку зі службовою необхідністю, виконував обов’язки начальника. У 2019 році Шпак очолив ДПС у Чернівецькій області, обіймаючи цю посаду до січня 2024 року. На початку 2024 року його заступниця Наталія Чернівчан спіймали на хабарі в розмірі 500 тис. грн. Сам Шпак подав заяву на звільнення, але майже одразу без труднощів влаштувався до Бюро економічної безпеки, де став старшим аналітиком. Сім’я Шпака (дружина Алла Шпак та двоє дітей) безкоштовно проживає у квартирі (102,5 кв. м) у Вінниці, яка з 2007 року належить його матері Шпак Галині Михайлівні. Вартість житла не вказано. У декларації Шпака за 2024 рік з’явився ще один цікавий об’єкт нерухомості. Чиновник безкоштовно проживав у квартирі (62 кв. м) у Києві, власником якої був Пірникоза Павло Віталійович. Це – колишній заступник начальника управління – ексначальник відділу обміну інформацією управління обміну інформацією та податкових угод департаменту міжнародного співробітництва ДПС. Він працював загалом понад 5 років – з 2020-го до червня 2025-го, а до держслужби займався підприємницькою діяльністю. Столичну квартиру Пірникоза продав у грудні 2025 року. До речі, на яких умовах Шпак проживав у квартирі Пірникози – невідомо. Дружині працівника БЕБ Аллі Шпак з 2020 року належить земельна ділянка (27 703 кв. м) у селі Тартак Вінницької області. Цю землю вона отримала у спадок від свого родича Пащенка Павла Петровича (імовірно, її батька). Вартість ділянки не вказано. Велика родина Шпака має право користування одним об’єктом незавершеного будівництва – будинком у Вінниці. Об’єкт належить тещі Пащенко Галині Петрівні. На неї ж зареєстрована і ділянка, на якій триває будівництво будинку. Віталій Шпак не зазначає, коли його теща розпочала будівництво, але ця недобудова почала з’являтися в його деклараціях у 2024 році. З 2022 року Шпак користується автомобілем TOYOTA CAMRY (2021), який оформлений на його матері Шпак Галині Михайлівні. Задекларована вартість авто – 800 тис. грн. Реальна вартість такої моделі наразі може сягати близько 1,2 млн грн. Його дружина з 2020 року безкоштовно їздить на кросовері TOYOTA RAV4 (2020), який належить компанії, де вона працює, – ТОВ РМК “Торгтехніка” (код ЄДРПОУ 02132409). Фірма зареєстрована у Вінниці та займається наданням в оренду та експлуатацією нерухомого майна. Вартість автомобіля Віталій Шпак не вказав. Наразі таке авто продається за 1-1,5 млн грн, залежно від стану та комплектації. За 2024 рік Шпак отримав 109 тис. грн зарплати у ГУ ДПС у Чернівецькій області (до звільнення наприкінці січня) та 376 тис. грн – у БЕБ. Алла Шпак отримала 103 тис. грн зарплати від компаній, що входять до орбіти вінницького бізнесмена Назарука Ігоря Святославовича. Також за 2024 рік пані Шпак отримала понад 5,2 млн грн доходу від підприємницької діяльності. Згідно з даними держреєстрів, спеціалізація її ФОП – “Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту”. Станом на кінець 2024 року Віталій Шпак зберігав готівкою 35 тис. доларів і 70 тис. грн, на банківських рахунках – 173 тис. грн. А грошові активи його дружини-підприємиці вражають: готівкою вона зберігала 102 тис. доларів і 200 тис. грн. Заощадження Алли Шпак на банківських рахунках чиновник не задекларував. Загальна сума заощаджень родини Шпаків на кінець 2024 року перевищує 6,3 млн грн.
Архіви категорії: Розслідування
У Харкові затвердили будівництво укриття для дітей: переплата склала понад 7 мільйонів
Департамент з доброустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради 5 лютого за результатами тендеру замовив ПрАТ «Трест Житлобуд-1» будівництво протирадіаційного укриття на території КЗ «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №143 Харківської міської ради». Про це повідомляється у системі «Прозорро».До кінця 2027 року підрядник має збудувати укриття на 217 осіб. У підвалі передбачено приміщення для укриття людей, зберігання одягу, медпункт, пункт керування, буфетна, санвузли, фільтро-вентиляційне приміщення, електрощитова, дизельна електростанція та індивідуальний тепловий пункт. Проєкт у 2025 році розробило ТОВ «Алдена», позитивний експертний звіт видала філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Харківській області.В тендерній документації зазначено, що проєкт реалізується коштом місцевого бюджету. Проте 5 лютого на засіданні комісії Міністерства освіти і науки з питань облаштування безпечних умов у закладах дошкільної освіти зазначили, що громада готова профінансувати 50%, відтак проєкт вирішили включити до першого розподілу коштів субвенції.Договірна ціна динамічна і включає 7,85 млн грн на покриття інфляції (тут і далі ціни та суми з ПДВ). У кошторис бетон С25/30 W6 F150 вписали по 6 187 грн/куб. м. Харківський «Бетон плюс» за торішнім прайсом продає такий по 4 728-4 758 грн/куб. м, «Асфальтпром» – по 4 320-4 530 грн/куб. м, а «Завод Харківські Будматеріали» за свіжим прайсом без зазначення показників водонепроникності і морозостійкості ‒ по 4 100-4 220 грн/куб. м, що на 30-50% дешевше.Бетон В25 М350 С20/25 врахували по 6 045 грн/куб. м. Згадані виробники пропонують такий по 4 494-4 572, 4 056- 4 359, 3 940-4 030 грн/куб. м, а місцевий завод «Еталон» за торішнім прайсом – по 4 722-4 806 грн/куб. м, тобто на 25-50% нижче.Гарячекатану арматурну сталь періодичного профілю класу А-ІІІ діаметрами 12 та 16 мм заклали по 43 716 грн/т. «Залізний світ», який працює в Харкові, за цінами лютого продає таку по 34 630 грн/т, а «Метінвест СМЦ» – по 33 600 грн/т, що на 25-30% дешевше.Потовщену силікатну цеглу марки М150 вписали по 20,5 грн/шт. Згаданий «Завод ХБМ» продає її по 13,5 грн/шт, а місцеві магазини – по 14 та 17 грн/шт, що на 20-50% нижче.Тільки на цих позиціях потенційна переплата може становити близько 7 млн грн. Участь у торгах взяли три фірми: «Трест Житлобуд-1», ТОВ «Автомагістраль-Захід» та ПП «Будівельна фірма «Промтекс». Найнижчу пропозицію подав «Трест Житлобуд-1» ‒ 224,55 млн грн, причому згодом додатковою угодою суму контракту знизили до 221,18 млн грн.Учасники мали підтвердити наявність обладнання та матеріально-технічної бази із зазначенням підстави користування. Договори оренди або користування мали діяти мінімум до 31 грудня 2026 року. Що до персоналу, то обов’язковою була наявність спеціаліста-кошторисника (інженера-проєктувальника) з чинним кваліфікаційним сертифікатом.Фінансова спроможність підтверджувалася звітом про фінансові результати за 2024 рік, дохід мав становити не менше 90% очікуваної суми. Забезпечення виконання договору ‒ 0,1%.Департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради очолює Костянтин Лиска.Харківський «Трест Житлобуд-1» належить Олександру Харченку, колишньому депутату Харківської облради від Партії регіонів, керує фірмою В’чеслав Сідей.Компанія без визначеного статусу згадується у низці кримінальних справ, серед яких і провадження Слідчого відділу УСБУ в Харківській області щодо розкрадання бюджетних коштів під час будівництва фортифікаційних споруд у Харківській та Донецькій областях. За версією слідства, посадовці підрядних організацій разом із держслужбовцями завищували вартість закупівлі деревини і проводили фіктивні фінансові операції. До схеми були залучені десятки будівельних компаній.
Складні фінансові умови для сплати застави: коментар посадовця
Офіційний коментар показав, що сума застави, яку планує вимагати САП, становить 425 мільйонів гривень. За словами посадовця, в таких обставинах він може опинитися в СІЗО на тривалий термін, оскільки не має можливості здійснити необхідний внесок. Також було підкреслено відсутність знайомих осіб, здатних покрити таку велику суму.
Збірна команда ухилянт: ДБР викрило корупційну схему в Харкivській прокуратурі
Викрити керівництво Харківської обласної прокуратури вдалося напередодні звільнення Аміла Омарова. Розслідування ініціювало ДБР на підставі інформації від Генеральної інспекції Офісу генпрокурора. За даними слідства, посадовці Харківської обласної прокуратури зловживали своїм становищем під час воєнного стану, систематично вносячи свідомо неправдиві дані до офіційних документів щодо присутності на робочих місцях та виконання службових обов’язків окремими працівниками, зокрема водіями. Насправді ці особи не виконували своїх обов’язків, але отримували бронювання від мобілізації. Ідеться про службових водіїв прокуратури, на посади яких працевлаштовували сторонніх осіб. Останні, звісно, на роботу не з’являлися, а займалися власним бізнесом. При цьому вони мали бронювання. За інформацією, схема діяла з 2024 року. Кримінальне провадження відкрито за ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності ЗСУ), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) та ч. 3 ст. 190 (шахрайство) ККУ. Суд дав дозвіл старшим слідчим ДБР та прокурорам Генеральної інспекції ОГП на тимчасовий доступ до документів у приміщенні обласної прокуратури. За підбір кадрів у прокуратурі відповідав особисто Аміл Омаров.
Підпільна нафтобаза в Мерефі та тіньові АЗС: як на Харківщині легалізують сотні тонн фальсифікату під прикриттям ОВА
У Харківській області сотні мільйонів гривень щорічно проходять через державний бюджет, але на практиці осідають у приватних інтересах вузького кола осіб. Гроші, формально виділені на спорт, підготовку спортсменів та закупівлю палива, перетворюються на інструмент контролю та особистого збагачення. Завершується цей цикл у судах — там, де замість запуску розслідування з’являються формальні відмови, що дозволяють схемі продовжувати працювати, повідомляє НОН – СТОП.
Один із найбільш показових епізодів пов’язаний із паливним сектором регіону. Після роботи в обласній військовій адміністрації Олександр Скакун, за викладеною інформацією, зберіг вплив на ринок через мережу афілійованих компаній та довірених осіб. У центрі схеми — підпільний нафтопереробний комплекс у Мерефі, замаскований під складські приміщення. За твердженнями заявників, там виробляється фальсифіковане дизельне пальне із сирої нафти та газового конденсату, яке в документах проходить як «абсорбент» або «вуглеводнева сировина». Обсяги — сотні тонн на добу. Реалізація здійснюється через тіньові АЗС та фіктивні транзитні компанії, без сплати податків і акцизів.
Паралельно діє тендерний контур: підконтрольні структури створюють видимість конкуренції на публічних закупівлях, після чого кошти перерозподіляються між афілійованими компаніями з ознаками безтоварних операцій. Таким чином легалізуються доходи від нелегального палива, а реальні прибутки приховуються за бухгалтерськими схемами. Держава втрачає мільйони, ринок — прозорість, споживачі — якість.
За цими фактами неодноразово направлялися заяви до слідчого управління ГУНП у Харківській області. Результат — відсутність активних слідчих дій. Згодом були подані скарги до Київського районного суду Харкова на бездіяльність правоохоронців. Слідчий суддя Колесник С.А. у справі № 953/6/26 відмовив у зобов’язанні розпочати досудове розслідування, пославшись на наявність раніше зареєстрованого провадження, яке «відкриває можливість» збору доказів. При цьому суд не оцінив фактичну відсутність будь-яких слідчих дій та багатомісячну пасивність органу досудового розслідування.
Другий блок — фінансування харківського регбі. За останні роки на навчально-тренувальні збори в регіоні виділялися десятки мільйонів гривень. У 2023 році з 50 млн грн, спрямованих на збори, 11 млн припали на регбі — вид спорту з обмеженою кількістю учасників і низькою масовістю. За викладеною інформацією, через систему формальних і фіктивних заходів кошти перераховувалися на картки керівників федерації та пов’язаних осіб, за відсутності підтверджувальних документів про реальні витрати. Слідче управління ГУНП, як стверджується, не вбачало в цьому складу кримінального правопорушення.
Спроба оскаржити бездіяльність також завершилася відмовою. Слідчий суддя Бородіна Н.М. у справі № 953/12259/25 не зобов’язала правоохоронні органи розпочати розслідування. Критики вказують на системний характер таких рішень, які блокують процес ще до стадії слідства. Як приклад наводиться рішення того ж суду про встановлення застави в 340,5 тис. грн водію позашляховика, який збив двох дітей на пішохідному переході.
Окремо згадується, що, за інформацією джерел, керівництво суду, зокрема голова Шаренко С.А., нібито впливає на розгляд резонансних справ. Ці твердження потребують перевірки компетентними органами, однак сам факт регулярних відмов у зобов’язанні розпочати розслідування формує стійку тенденцію.
У Київській області затримали чоловіка, який продавав фіктивні діагнози для отримання відстрочки від служби
Чоловіка заарештували після того, як він обіцяв поставити діагноз серйозного захворювання щитовидної залози за $10 000, що забезпечило б відстрочку від служби. Шкодувальник отримував гроші поступово, частинами. Під час передачі останньої суми в розмірі $3000 його було затримано.
Новий в.о. Держлікслужби та декларація: що відомо
Після обшуків НАБУ і звільнення попереднього керівництва Держлікслужба отримала нового тимчасового очільника. Держлікслужба контролює якість, безпеку та обіг ліків і медичних виробів в Україні. Вона видає ліцензії, перевіряє дотримання стандартів та має право забороняти фальсифіковані препарати. Під час війни роль цього органу лише зросла, адже від його рішень залежить постачання медикаментів. Про це пише СтопКор.
Відповідно до розпоряджень Кабміну від 24 грудня 2025 року № 479-р та від 07 січня 2026 року № 5-р, виконання обов’язків голови служби покладено на Володимира Короленка. Раніше він обіймав посаду заступника керівника за каденції Романа Ісаєнка. Саме цей період супроводжувався низкою скандалів і перевірок.
НАБУ провело обшуки у центральному офісі Держлікслужби та в кабінеті Ісаєнка. Після слідчих дій він пішов на лікарняний. Рахункова палата за результатами аудиту заявила про низьку ефективність роботи служби. Зокрема, майже 51% імпортерів ліків не мали ліцензій за результатами січня-вересня 2023 року.
Окремий конфлікт виник довкола лабораторного контролю. Державну лабораторію Інституту ім. Марзєєва, яка понад 27 років перевіряла якість ліків, фактично відсунули від роботи. Натомість почала діяти приватна лабораторія “Добробут-Лік-лаб”, сертифікована у липні 2023 року. За даними журналістів, нова структура швидко отримала направлення на перевірки, хоча виникали питання щодо її матеріальної бази.
Ще один резонансний епізод стосується засобу “Кровоспас”. У 2022 році в Обухові діяло виробництво несертифікованих медичних виробів. У розслідуваннях стверджувалося, що служба тривалий час не реагувала належним чином на сигнали про порушення. Після скасування мораторію на перевірки у березні 2024 року проведені заходи називали формальними.
Згідно зі статутними даними, у декларації Володимира Короленка зазначено кілька об’єктів нерухомості. Він володіє земельною ділянкою 344 кв м у місті Остер, яку набув 10 лютого 2009 року. Також у нього є будинок площею 36,3 кв м у цьому ж місті, оформлений ще у 1995 році. У Києві Короленко має квартиру площею 34,41 кв м у спільній власності з матір’ю. У 2024 році він придбав ще одну квартиру площею 43,3 кв м. Її вартість на момент набуття права становила 2 447 660 гривень. Серед рухомого майна задекларовано автомобіль Nissan Rogue 2016 року, який перебуває у власності з жовтня 2022 року.
Основним джерелом доходу посадовця була робота у Держлікслужбі. За звітний рік він заробив 1 371 597 гривень. Додатково отримав 1 592 гривні за сумісництвом у навчальному закладі. Найбільшим одноразовим надходженням стала спадщина у розмірі 2 447 660 гривень від Ади Федорівни Жури.
Дружина посадовця задекларувала 173 082 гривні зарплати у НМУ імені Богомольця та 57 958 гривень у структурі АТ “Українська залізниця”. Вона також отримала 266 242 гривні виплат від Центру громадського здоров’я МОЗ та 31 000 гривень як самозайнята особа. Мати Короленка отримала пенсію у розмірі 78 988 гривень.
Серед заощаджень Короленко має 96 609 гривень на банківському рахунку та 19 000 доларів США готівкою. Його дружина зберігає кошти на рахунках і 11 000 доларів США готівкою.
Енергетичний скандал: Аналіз підозри Галущенка
За даними підозри Галущенка, злочинна діяльність у сфері енергетики набула масштабу ще до повномасштабного вторгнення росіян. Про це заявив журналіст Ткач. Раніше було повідомлено про те, що НАБУ та САП ініціювали розслідування у справі, пов’язаній з ім’ям “Мідас”.
Ексміністр енергетики Галущенка підозрюють у відмиванні коштів та злочинній організації
Колишній міністр енергетики Галущенко отримав підозру, повідомляє НАБУ. Вчора його затримали під час спроби покинути територію України. НАБУ оприлюднило деталі справи, в рамках якої ексміністру енергетики Галущенку було вручено підозру. Його звинувачують у причетності до злочинного угруповання та відмиванні грошових коштів. За даними слідства, у лютому 2021 року на острові Ангілья було створено фонд для залучення приблизно 100 млн доларів під виглядом «інвестицій». Керівником фонду став громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який, як вважають правоохоронці, спеціалізувався на послугах з легалізації незаконних доходів. Як повідомляють у НАБУ, серед «інвесторів» фонду значилася родина Галущенка. Для маскування їхньої участі на Маршаллових Островах були зареєстровані дві компанії, включені до структури трасту на Сент-Кітс і Невіс. Бенефіціарами були вказані колишня дружина та четверо дітей ексчиновника. Згідно з версією слідства, через посередника, відомого як «Рокет», злочинна група отримала понад 112 млн доларів готівкою від незаконної діяльності в енергетичній сфері. Частина цих грошей була легалізована через криптовалюту та «інвестиції» у згаданий фонд. На рахунки фонду, які контролювала родина Галущенка, було переведено понад 7,4 млн доларів. Крім того, понад 1,3 млн швейцарських франків та 2,4 млн євро були видані готівкою або перераховані родині напряму в Швейцарії. Частина коштів була використана для оплати навчання дітей в елітних навчальних закладах Швейцарії, а решта грошей розміщена на депозитних рахунках.
Вирок за хабар: засуджено завідувачку хірургічного відділення
Залізничний районний суд міста Львова виніс вирок Юлії Фусс, завідувачці хірургічного відділення Львівської багатопрофільної лікарні №19. Лікарку визнано винною в отриманні неправомірної вигоди за вплив на рішення членів МСЕК щодо оформлення інвалідності чоловікові призовного віку. Про це стало відомо з вироку суду від 9 лютого 2026 року (справа № 462/6849/24).
Подробиці схеми
Згідно з матеріалами справи, Юлія Фусс, обіймаючи посаду завідуваччки хірургічного відділення філії ЦОЗ ДКВС України, погодилася допомогти львів’янину отримати статус особи з інвалідністю. Це рішення мало забезпечити чоловікові право на безперешкодний перетин державного кордону в умовах воєнного стану.
Суд встановив, що лікарка пообіцяла вплинути на голову та членів Франківської міжрайонної МСЕК. Свої «послуги» вона оцінила у 7 000 доларів США.
Передача коштів відбувалася у два етапи в торгово-розважальному центрі «Вікторія Гарденс»:- 18 січня 2024 року — отримала першу частину в розмірі 1 500 доларів;- 17 квітня 2024 року — була затримана під час отримання решти суми в 5 500 доларів.
Позиція обвинуваченої та зміна кваліфікації
Спочатку Юлії Фусс інкримінували ч. 3 ст. 369-2 КК України (вимагання хабаря), що передбачає більш суворе покарання. Однак під час судового розгляду прокурор змінив обвинувачення на ч. 2 ст. 369-2 КК України (зловживання впливом без ознак вимагання).
Під час судового засідання Юлія Фусс повністю визнала свою провину, підтвердила всі обставини справи та висловила щире каяття.
Рішення суду
Суддя визнав лікарку винною та призначив таке покарання:- Штраф у розмірі 93 500 гривень (5500 неоподатковуваних мінімумів);
– Заборона обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями у закладах охорони здоров’я, терміном на 2 роки.
Окрім того, суд застосував спеціальну конфіскацію: 1 500 доларів США (перша частина хабаря) вилучено на користь держави. Також засуджена зобов’язана сплатити 84 436 гривень за проведення судових експертиз. Заставу в розмірі 151 400 гривень, внесене за лікарку під час слідства, повернули заставодавцю.