Національний бюро розслідувань та Спеціалізована антикорупційна прокуратура підтвердили затримання колишнього міністра енергетики Галущенка в межах справи «Мідас». Тривають першочергові слідчі дії, які здійснюються відповідно до вимог законодавства та санкції суду.
Архіви категорії: Розслідування
Колишнього міністра енергетики Галущенка підозрюють у корупції
Затриманому при спробі перетину кордону України колишнього міністра юстиції та ексміністра енергетики Герману Галущенку планують вручити підозру, які тільки його доставлять до Києва.Про це повідомили джерела ZN.UA у правоохоронних органах.Співрозмовники підтвердили затримання ексміністра, ім’я якого фігурує у справі про масштабну корупцію в енергетиці, на кордоні. Також джерела зазначили, що затримали Галущенка як підозрюваного у кримінальній справі.Спеціалізована антикорупційна прокуратура у свою чергу заявила, що детективи Національного антикорупційного бюро затримали колишнього міністра енергетики у межах справи «Мідас» під час перетину державного кордону.«Тривають першочергові слідчі дії, які здійснюються відповідно до вимог законодавства та санкції суду. Деталі згодом», – повідомили там.Герман Галущенко фігурує у справі НАБУ про масштабну корупцію в енергетиці, зокрема впливі на НАЕК «Енергоатом», під проводом Тімура Міндіча. Попри наявність його прізвища на записах, опублікованих НАБУ, тривалий час підозру йому не оголошували.Сам Галущенко після відставки на той момент вже з посту міністра юстиції, куди він перейшов після багаторічного керівництва Міністерством енергетики, у публічному просторі не з’являвся. Відомо, що у листопаді він був на допиті НАБУ, а в середині січня з’явився на засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційної політики та прав людини під час дії воєнного стану. Там він сказав, що проходить у справі як свідок.Він підтвердив, що знайомий із Міндічем орієнтовно з 2017-2018 років, однак запевнив, що останній на нього жодного впливу не здійснював.Ці заяви суперечать записам НАБУ, на яких Тімур Міндіч давав Галущенку поради, як краще спілкуватися з президентом Володимиром Зеленським. Як писали журналісти, Тімур Міндіч завжди захищав Германа Галущенка перед президентом і називав його «єдиною його опорою і чесною людиною в енергетиці».
Слідство вимагає конфіскації активів колишнього заступника командувача Одеського РТЦК
Служба безпеки України (СБУ) через суд ініціює процедуру конфіскації активів Вадима Байштана, колишнього заступника начальника Київського РТЦК та СП Одеси.
За даними правоохоронців, аналіз фінансової діяльності Байштана та його родини показав, що неможливо встановити законне походження коштів на придбання нерухомості в Одесі та автомобіля Honda HR-V, вартість якого становить 2,9 мільйона гривень.
ВАКС виправдав заступника голови Дніпропетровської ОДА Орлова у справі про хабар
Вищий антикорупційний суд визнав невинуватим колишнього заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Володимира Орлова. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 11 лютого.
За версією обвинувачення, службовець висловив представнику ТОВ «Альфа Веахауз» прохання надати для себе та голову Дніпропетровської ОДА 200 тисяч доларів неправомірної вигоди за видачу розпорядження про виділення лісової ділянки державної власності у довгострокове тимчасове користування. Заявник Олексій Гончар, залегендований у справі як Тороп, у суді говорив, що знайомі з міста Рівне, які мають базу відпочинку, попросили його допомогти у виділенні землі для розширення бази, тому що місцева влада їм чомусь відмовляла. Перша зустріч із цього приводу між Орловим і Торопом відбулася до початку досудового розслідування і не була зафіксована технічними засобами. Про те, що зустріч була, обидва учасники підтвердили, але описали її по-різному.
Зі слів Торопа (Гончара), посадовець йому говорив, що знає цю проблему і підприємцям і далі відмовлятимуть, тому що тільки його «золота ручка» може підписати такий документ. І за вирішення питання просив готівкою 150 тисяч доларів США, казав, що Тороп (Гончар) може додати свої 50 тисяч і це буде всього 200 тисяч доларів. У суді Гончар схарактеризував Орлова як людину без принципів, котра любить гроші, владу, веде розкішний спосіб життя, що не відповідає доходам, і працювала при різних владах.
Орлов вину не визнав і розповів, що 2 травня 2024 року Гончар приїхав подякувати йому за автівку для військової частини, а потім завів мову про ТОВ «Альфа Веахауз», якому з формальних причин ОДА вже декілька разів відмовляла в виділенні землі. Орлов, нібито, відповідав Гончару, що це не його компетенція і питання таке виключно на контролі в голови ОДА, а також куруючого заступника. Але Гончар жалівся, що в нього багато проблем, його четверо дітей навчаються в садку на Новопечерських липках, він має проблеми з правоохоронцями та зарплата на військовій службі мала. Гончар пояснював, що хоче заробити, тому що «Альфа Веахауз» пообіцяло йому певні гроші за допомогу, він бачить досить впевнено винагороду для себе і готовий поділитися. Орлову ця бесіда, нібито, була некомфортна і він намагався максимально швидко її завершити. Через пʼять днів після цієї зустрічі Тороп (Гончар) написав заяву в НАБУ про те, що голова Дніпропетровської обласної державної військової адміністрації і його заступник вимагають у нього 200 тисяч доларів за видачу розпорядження про виділення в довгострокове тимчасове користування лісової ділянки.
Ще за тиждень, коли розмови вже фіксувалися, Гончар зустрівся з Орловим і сказав, що в «Альфа Веахауз» просять зменшити суму до $150 тисяч. Обвинувачений пояснював, що був здивований, тому що раніше вони не обговорювали неправомірну вигоду. І навіть із матеріалів НСРД, начебто вбачається, що він «застиг» і Гончар йому каже «ти там брову поправ» і запитує що будем робити. А він на це відповів, що рухаємось потихеньку. Пізніше в суді Орлов пояснював, що Гончар зробив його заручником ситуації, адже вони мали дружні стосунки. Йому не хотілося відмовляти Гончару, але було незрозуміло, що це за земельна ділянка, навіщо стільки грошей за неї дає підприємство. Він запитав для себе, як Гончар бачить ситуацію і який його відсоток. На це Гончар відповів, що бачить 30%. Орлов переконував суд, що тоді для себе це вирішив, що не буде займатися цим і загальними фразами повів розмову до завершення.
Наступного разу, коли Гончар приїхав, то, як розповідав обвинувачений, він вже був заручником першої бесіди та просто обманював, що ходив до голови ОДА та спілкувався з ним по цьому питанню. Його фраза, що «він не хоче педалировать», начебто говорить про те, що він відмовлявся допомагати. Обвинувачений пояснював, що у 2024 році він виконував обовʼязки голови ОДА понад 29 днів і міг би підписати розпорядження щодо виділення землі, але не зробив цього. І навіть коли Гончар приїжджав за його місцем проживання, то він йому тричі відмовив, кажучи, що не буде цим займатися і йому це не цікаво. Орлов говорив, що його переконували підписати це розпорядження, бо про цю землю просять співробітники Служби безпеки України в Житомирській області. Також йому, нібито, телефонував знайомий адвокат, до якого звернувся керівник з Офісу Генерального прокурора по екологічного напрямку, чий син працює керівником одного з підрозділів детективів НАБУ. На запитання прокурора, чому не звертався до правоохоронних органів, обвинувачений Орлов відповів, що Гончар був його давній друг, який перебував на фронті, в зоні бойових дій, мав проблеми з правоохоронцями та скаржився на скрутне матеріальне становище. Тому він просто не надав значення цій розмові та вирішив, що не буде займатися тим, про що просить Гончар і намагався швидко завершити розмову.
Орлов розповів, що знає Гончара з 2011-2012 років, вони познайомилися в спільній компанії. Йому відомо, що той дійсно росіянин, мав декілька прізвищ, які змінював. Колись їх повʼязували дружні стосунки, вони спілкувалися. Гончар відіграв певну роль у його житті, за що він дійсно вдячний. У 2013 році, коли Орлов звільнився з митних органів, Гончар, начебто, ініціював перед міністром оборони України допомогти Орлову з працевлаштуванням на державне підприємство. А потім Гончар познайомив його з Миколою Герасимюком, який після Революції Гідності став прокурором міста Києва і запросив Орлова працювати в Управління транспорту прокуратури Києва. Наприкінці 2023 року Гончар зʼявився знову, написав смс та розповів, що має проблеми з законом, що його сфальсифіковано затримали співробітники Служби безпеки України за махінації з землею на понад 1 мільйон доларів. Потім Гончар почав приїздити в Дніпро й Орлов власним коштом селив в готелі. Гончар вів розмови про продаж обладнання Чорноморського торгівельного порту, якісь карʼєри у місті Біла Церква. Орлов, нібито, відповідав, що у когось спитає, але нічого насправді не робив і погодився тільки допомогти військовій частині. На початку квітня 2024-го Гончар попрохав автівку, і Орлов це організував. 3 травня 2024 року благодійники разом вручали машину для військової частини, і фото були опубліковані в фейсбуці.
Сторона захисту стверджувала про провокацію у справі. Тому що Гончар, як виявилося, мав тривалу співпрацю з Національним антикорупційним бюро (зокрема, був заявником по справі ексголови судової адміністрації Олексія Сальнікова — ред.).
Зasновниця і бухгалтерка ТОВ «Альфа Веахауз» в суді повідомили, що в питанні отримання земельної ділянки до третіх осіб за допомогою не зверталися. Торопа (Гончара) не знають і довіреність йому не видавалась.
У підсумку суд вирішив, що обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура вже заявила, що оскаржуватиме цей виправдувальний вирок.
Депутат за хабар спробував усунути проблеми з розшуком та забезпечити бронювання
Затримано депутата Почаївської міської ради за сприяння в знятті з розшуку та працевлаштуванні. За даними слідства, він пообіцяв своєму знайомому, який перебував у розшуку, оновити військово-облікові документи у столичному РТЦК без його присутності. Також планувалось посприяти у працевлаштуванні до структурного підрозділу одного з міністерств. Під час одержання 77 тис. грн, а згодом 10 тис. доларів США, чоловік був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
Системна корупція у КМКЛ №3: схема продажу довічної інвалідність за 12 тисяч доларів
У центрі нового розслідування опинилася Київська міська клінічна лікарня №3 — комунальний медичний заклад, який утримується коштом платників податків. За даними журналістів, саме тут після ліквідації старої системи МСЕК запрацювала схема з продажу фіктивних рішень про інвалідність.Головним фігурантом називають лікаря Олексія Кулака — члена комісії з оцінки повсякденного функціонування особи, від підпису якого залежить, чи отримає громадянин відстрочку від мобілізації або право на виїзд за кордон.Формально нова система мала стати очищеною альтернативою дискредитованим МСЕК. Фактично, як стверджують розслідувачі, вона стала перезапуском старих практик під новою назвою. За інформацією журналістів, вартість «вирішення питання» становить 12 тисяч доларів США — понад півмільйона гривень за поточним курсом. За ці гроші, за свідченнями, здорова людина може отримати довічну інвалідність другої групи та назавжди зникнути з поля зору ТЦК.Лікар, за даними розслідування, діє не один. Його ключовим партнером називають Дмитра Онищенка — медійника, раніше пов’язаного з чиновником, який фігурував у земельних та тендерних скандалах. Тандем медика і людини з медійними та адміністративними контактами дозволив, як стверджується, вибудувати стійкий механізм: пошук клієнтів, комунікація, супровід та відчуття «даху».Один із клієнтів на ім’я Роман описав, як працює система. За його словами, після передачі грошей вже наступного дня він отримав витяг із рішення експертної команди з рекомендацією надати йому довічну інвалідність другої групи. Термін — 24 години. Без тривалих обстежень, без історії хвороби, без об’єктивних підстав. В умовах війни така швидкість перетворює медичну комісію на комерційний сервіс.Окремий пласт питань викликає поведінка фігурантів. За наявною інформацією, вони нібито відкрито демонструють впевненість у своїй недоторканності, заявляючи про зв’язки в правоохоронних органах. Якщо ці заяви відповідають дійсності, йдеться не про побутову корупцію, а про системний захист схеми. Покарання ж, як показує практика, часто обмежуються штрафами або умовними термінами, які перекриваються доходом від кількох угод.
НАЗК виявив недостовірну інформацію в декларації закарпатської чиновниці
Під час перевірки НАЗК виявлено серію неточностей у декларації головного спеціаліста відділу з питань громадянства управління ДМС Закарпаття Рахівської Олени Андріївни. Порушення стосувалися даних щодо грошових активів. Зокрема, не була зафіксована позика, надана у 2020 році Геворкяну Т.М. у розмірі 100 тисяч доларів (за курсом НБУ на момент надання — 2,72 млн гривень). Кошти не були повернуті, а суб’єкт декларування вживав заходів для їх стягнення. Також було внесено неправдиві дані про члена сім’ї – Рахівського Ю.В., не задекларовано домоволодіння, яке належить батькові, і інформацію про автомобіль Jeep Grand Cherokee (2016), який належав колишньому чоловіку та не перебував у користуванні. У діях Рахівської О.А. виявлено ознаки, що потребують подальшого розгляду згідно з вимогами законодавства.
Мільярди під ризиком: аудитори КМДА виявили порушень на 435 мільйонів гривень, але жоден чиновник не був звільнений
У 2025 році “муніципальні” аудитори здійснили 38 перевірок фінансово-господарської діяльності столичних КП, структурних підрозділів КМДА і РДА і зафіксували при цьому факти порушень на загальну суму 435,8 млн гривень, з яких 49,3 млн визнали остаточно втраченими. Це – більше, ніж було виявлено “ревізорами” позаминулого року, коли було встановлено факти порушень на 348 млн гривень – щоправда, тоді “в нікуди” пішли 108,2 млн гривень. Як завжди, у 2025 йшлося про неправомірне завищення вартості та обсягів робіт, “прописані” під конкретних учасників дискримінаційні тендери, “дивні” нарахування премій та надбавок працівникам, недоотримання коштів від оренди комунального майна тощо. При цьому за весь минулий рік керівництво Києва піддало “легким дисциплінарним покаранням” лише 8 посадовців, з яких жоден не був звільнений. Правоохоронці за результатами торішніх аудитів відкрили 11 кримінальних проваджень. Однак, вочевидь, такі справи будуть розслідуватися роками без особливих результатів – як це зазвичай відбувається у таких ситуаціях.Про те, які факти фінансових зловживань і маніпуляцій в роботі міських комунальних структур були зафіксовані “муніципальними ревізорами” у минулому році, КВ стало відомо зі звіту Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міськдержадміністрації (КМДА) про результати діяльності за 2025 рік.Як зазначено у документі, протягом минулого року в столичних КП, структурних підрозділах КМДА і районних в Києві державних адміністраціях (РДА) було проведено 38 аудитів (усі – планові, жодного позапланового). При цьому, у звіті за рік, вочевидь, вперше зазначено лише інформацію по перевіркам, які проводив саме Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту – раніше у таких документах повідомлялося про усі подібні перевірки, якими також займаються підрозділи внутрішнього аудиту при різних управліннях і департаментах столичної мерії та РДА. Принаймні, у звіті-2025 немає даних про “інші ревізії”.За результатами цих аудитів “ревізори” встановили порушень на загальну суму 435,8 млн гривень, а саме: 280,7 млн гривень – порушення, що не призвели до втрати фінансових та матеріальних ресурсів, 105,8 млн – порушення з ризиком втрат і 49,3 млн – порушення, що призвели до втрат. Крім того, “ревізори” з’ясували, що внаслідок неефективних управлінських рішень міським бюджетом було втрачено 51,8 млн гривень, а ще 866,3 млн гривень столична влада ризикувала втратити. Частину вищезазначених порушень було усунуто. Так, за даними аудиторів, було відшкодовано втрат та усунуто інших порушень на суму 127,9 млн гривень, у тому числі за рахунок минулих періодів – 11,7 млн гривень (йдеться, вочевидь, про повернення коштів, втрату яких було зафіксовано у аудитах за попередні роки. – КВ). Також структурні підрозділи КМДА, столичні КП і РДА все ж усунули недоліки внаслідок неефективного використання коштів на суму 5,9 млн гривень та недоліків і порушень із ризиком втрат на суму 11 млн гривень. За інформацією Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, загальний фінансовий ефект від врахування у 2024 році рекомендацій “ревізорів” становить 604,1 млн гривень. Мова йде про ті комунальні ресурси, які були заощаджені та повернуті. У свою чергу, економічний ефект від “роботи комунальників та чиновників над своїми помилками” становить 93,5 млн гривень. У даному випадку йдеться про “майбутню вигоду від врахування рекомендацій та усунення порушень, що не призвели до втрат”.Також у звіті повідомляється, що торік до правоохоронних органів були передані матеріали за 55 об’єктами аудиту, з яких 14 – це матеріали за аудитами, що були здійснені в 2025-ому (решта матеріалів стосуються більш ранніх перевірок. – КВ). Усього станом на 31 грудня 2025 року у правоохоронних органах було зареєстровано 273 кримінальних провадження, які були зареєстровані за матеріалами перевірок аудиторського департаменту КМДА або до яких були долучені матеріали таких перевірок. Із них 11 справ було відкрито за результатами саме минулорічних аудитів.Також аудитори КМДА поінформували, що по всіх цих кримінальних провадженнях підготовлено 108 повідомлень про підозру “відповідальним за правопорушення осіб”, а по 61 кримінальному провадженню до судів вже було передано обвинувальні акти. Крім того, минулоріч за результатами аудитів до різних видів відповідальності було притягнуто 8 посадових осіб, з яких 4 особам було винесено попередження, 2 особам було винесено догани, а інших 2 осіб було позбавлено премій та надбавок або ж такі виплати були зменшені. При цьому у 2025 році під час перевірок аудиторами було надано 570 рекомендацій щодо усунення різних порушень та їхнього недопущення у майбутньому, із яких 347 були виконані повністю, 91 – виконані частково, 96 – не виконані, а ще по 36 зауваженням не настав термін виконання (станом на кінець минулого року).Що знаходили аудиториУ звіті за 2025 рік аудитори згрупували “найяскравіші” встановлені ними недоліки за 13 напрямами, в рамках яких описано, які саме структури допустили порушення і як це сталося. При цьому, не всі такі випадки прямо призвели до втрат чи ризику втрат бюджетних коштів. КВ вирішила описати частину прикладів по деяким напрямам – переважно по тим, по яким наше медіа раніше не готувало оглядові матеріали. Бо про деякі перевірки, які описані у звіті-2025, КВ писала протягом минулого року – наприклад, про аудит управління туризму та промоцій КМДА і підпорядкованого йому “Київського міського центру розвитку туризму” та інші перевірки.Як зазначено у звіті, протягом минулого року в столичних КП, структурних підрозділах КМДА і районних в Києві державних адміністраціях (РДА) було проведено 38 аудитів (усі – планові, жодного позапланового). При цьому, у звіті за рік, вочевидь, вперше зазначено лише інформацію по перевіркам, які проводив саме Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту – раніше у таких документах повідомлялося про усі подібні перевірки, якими також займаються підрозділи внутрішнього аудиту при різних управліннях і департаментах столичної мерії та РДА. Принаймні, у звіті-2025 немає даних про “інші ревізії”.За результатами цих аудитів “ревізори” встановили порушень на загальну суму 435,8 млн гривень, а саме: 280,7 млн гривень – порушення, що не призвели до втрати фінансових та матеріальних ресурсів, 105,8 млн – порушення з ризиком втрат і 49,3 млн – порушення, що призвели до втрат. Крім того, “ревізори” з’ясували, що внаслідок неефективних управлінських рішень міським бюджетом було втрачено 51,8 млн гривень, а ще 866,3 млн гривень столична влада ризикувала втратити. Частину вищезазначених порушень було усунуто. Так, за даними аудиторів, було відшкодовано втрат та усунуто інших порушень на суму 127,9 млн гривень, у тому числі за рахунок минулих періодів – 11,7 млн гривень (йдеться, вочевидь, про повернення коштів, втрату яких було зафіксовано у аудитах за попередні роки. – КВ). Також структурні підрозділи КМДА, столичні КП і РДА все ж усунули недоліки внаслідок неефективного використання коштів на суму 5,9 млн гривень та недоліків і порушень із ризиком втрат на суму 11 млн гривень. За інформацією Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, загальний фінансовий ефект від врахування у 2024 році рекомендацій “ревізорів” становить 604,1 млн гривень. Мова йде про ті комунальні ресурси, які були заощаджені та повернуті. У свою чергу, економічний ефект від “роботи комунальників та чиновників над своїми помилками” становить 93,5 млн гривень. У даному випадку йдеться про “майбутню вигоду від врахування рекомендацій та усунення порушень, що не призвели до втрат”.
Затримки в ХаркІвській перевірці: чи впливає це на процес?
Прокурор Харківської області, Аміл Омаров, провів координаційну нараду з керівниками правоохоронних органів області. Обговорювалися питання стану правопорядку та протидії злочинності. Звучали ключові тези, які визначає генпрокурор Кравченко: захист бізнесу, права дітей та контроль за коштами на відновлення інфраструктури. Участь взяли всі заступники, які раніше перебували на лікарняних обліках.
Перевірка з Офісу генпрокурора триває. Проте, комісія не може завершити документ.
Усвідомлюється, що комісія не виявляє порушення, а лише фіксує наявну інформацію.
Мільйони на проєкти: більша частина коштів Миколаївщини лежить у шухлядах
За чотири роки повномасштабної війни на Миколаївщині коштом бюджету замовили архітектурних та інженерних проєктів майже на 1 мільярд гривень. Журналісти проаналізували закупівлі з проєктування та виявили, що майже половина з найбільших проєктів протягом років очікує реалізації. З часом їх доводиться коригувати і ці додаткові правки знову оплачують з бюджету. «Nikcenter» проаналізував 50 найдорожчих закупівель розробки архітектурних проєктів та інженерних послуг у 2022-2025 роках. У результаті 19 з 50 проєктів так і не перейшли до реалізації. За сумою договорів на проєкти «з дальньої шухляди» припадає 46%: 50,3 млн грн зі 109,3 млн грн. Наприклад, проєкт будівництва теплотраси на вулиці Пограничній за 3,5 млн грн розробили, але коштів на будівництво не знайшли. У 2023 році, коли Миколаїв регулярно обстрілювали, КП «Миколаївоблтеплоенерго» провело торги на проєктування заміни магістральної теплотраси – ключової артерії для теплоносія ТЕЦ, аварії на якій регулярно зривали опалення у двох великих мікрорайонах. Переможцем торгів стало ТОВ «Нафтогазмонтаж», яке виконало проєкт за 3,5 млн грн. Очікувана вартість будівництва за проєктом становила 513 млн грн. Але роботи так і не розпочалися. Директор ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» Микола Логвінов заявив, що будувати теплотрасу й не збиралися, а тендер проводили, щоб «зрозуміти реальний бюджет проєкту». «Нам ці торги були потрібні, щоб зрозуміти реальний бюджет цього всього. Тому що, згідно з проєктом, там 513 млн грн було, а торги відбулися на 480 млн грн, тобто на 30 млн грн менше від запропонованої вартості» – сказав Логвінов. Від «Наших грошей»: тобто замість того, щоб замовити професійну оцінку або аналіз ринку, чиновники змусили бізнес готувати тендерні пропозиції, а самі витратили 3,5 млн грн на папір, який тепер просто лежить. Відтоді минуло два роки. Пів мільярда на нову теплотрасу у бюджеті так і не знайшлися, а проєкт за 3,5 мільйона нікому не треба. Стару теплотрасу на Пограничній латають клаптиками, за окремими проєктно-кошторисними документами. Попри повномасштабну війну, бюджетні витрати на архітектурні та інженерні послуги у Миколаївській області вимірюються сотнями мільйонів гривень щороку. Відсутність прозорого вибору розробників проєктно-кошторисної документації та практика розробки ПКД «про всяк випадок» має ще один результат: вкрай широкі рамки очікуваної вартості будівництва, які закладає саме розробник проєкту.