За чотири роки повномасштабної війни на Миколаївщині коштом бюджету замовили архітектурних та інженерних проєктів майже на 1 мільярд гривень. Журналісти проаналізували закупівлі з проєктування та виявили, що майже половина з найбільших проєктів протягом років очікує реалізації. З часом їх доводиться коригувати і ці додаткові правки знову оплачують з бюджету. «Nikcenter» проаналізував 50 найдорожчих закупівель розробки архітектурних проєктів та інженерних послуг у 2022-2025 роках. У результаті 19 з 50 проєктів так і не перейшли до реалізації. За сумою договорів на проєкти «з дальньої шухляди» припадає 46%: 50,3 млн грн зі 109,3 млн грн. Наприклад, проєкт будівництва теплотраси на вулиці Пограничній за 3,5 млн грн розробили, але коштів на будівництво не знайшли. У 2023 році, коли Миколаїв регулярно обстрілювали, КП «Миколаївоблтеплоенерго» провело торги на проєктування заміни магістральної теплотраси – ключової артерії для теплоносія ТЕЦ, аварії на якій регулярно зривали опалення у двох великих мікрорайонах. Переможцем торгів стало ТОВ «Нафтогазмонтаж», яке виконало проєкт за 3,5 млн грн. Очікувана вартість будівництва за проєктом становила 513 млн грн. Але роботи так і не розпочалися. Директор ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» Микола Логвінов заявив, що будувати теплотрасу й не збиралися, а тендер проводили, щоб «зрозуміти реальний бюджет проєкту». «Нам ці торги були потрібні, щоб зрозуміти реальний бюджет цього всього. Тому що, згідно з проєктом, там 513 млн грн було, а торги відбулися на 480 млн грн, тобто на 30 млн грн менше від запропонованої вартості» – сказав Логвінов. Від «Наших грошей»: тобто замість того, щоб замовити професійну оцінку або аналіз ринку, чиновники змусили бізнес готувати тендерні пропозиції, а самі витратили 3,5 млн грн на папір, який тепер просто лежить. Відтоді минуло два роки. Пів мільярда на нову теплотрасу у бюджеті так і не знайшлися, а проєкт за 3,5 мільйона нікому не треба. Стару теплотрасу на Пограничній латають клаптиками, за окремими проєктно-кошторисними документами. Попри повномасштабну війну, бюджетні витрати на архітектурні та інженерні послуги у Миколаївській області вимірюються сотнями мільйонів гривень щороку. Відсутність прозорого вибору розробників проєктно-кошторисної документації та практика розробки ПКД «про всяк випадок» має ще один результат: вкрай широкі рамки очікуваної вартості будівництва, які закладає саме розробник проєкту.