Архіви категорії: Розслідування

Розслідування: Схема з Незаконним Заробітком на Магістральній Трубі

Оприлюднено автором

Офіс Генерального прокурора порушив кримінальне провадження щодо колишнього народного депутата Віктора Медведчука, який причетний до масштабної схеми незаконного заволодіння державним майном. Слідство виявило, що у період з 2015 по 2018 роки, Медведчук створив та очолив групу осіб, яка фактично вкрала у держави частину магістрального нафтопродуктопроводу. Вартість об’єкта на той час склала 1,4 мільярда гривень.

Для реалізації цієї схеми, організатори, під керівництвом колишнього депутата, залучали експертів для надання недостовірних висновків у судових органах та зловживали своїми повноваженнями на різних рівнях. Після отримання контролю над об’єктом, учасники групи використовували його для особистого збагачення, легалізувавши понад 29,9 мільйони євро доходів, отриманих від експлуатації трубопроводу незаконним шляхом.

Колишньому депутату висунуто звинувачення в організації заволодіння майном в особливо великих розмірах, відмиванні коштів, зловживанні владою та підробці експертних висновків. Розслідування проводиться заочно, оскільки Медведчук перебуває на території Російської Федерації. Матеріали щодо інших учасників схеми виділені в окреме провадження, вони перебувають у розшуку. Держава продовжує активні дії щодо розшуку, арешту та конфіскації активів осіб, підозрюваних у злочинах проти держави та корупції. Це стосується майна як в Україні, так і за кордоном, яке має слугувати компенсацією за завдані державі збитки.

Офіційний представник міграційної служби з великою сумою готівки: деталі декларації Чегіля

Оприлюднено автором

Начальник головного управління ДМС у Дніпропетровській області Богдан Чегіль та його дружина Діана Чегіль, яка працює в податковій службі, протягом кількох років користуються майном, що належить третім особам. Родина міграційного чиновника не володіє власною нерухомістю. Чегіль разом із сім’єю з 2017 року зареєстровані у кімнаті площею 14 кв. м у Дніпрі (імовірно, це кімната в гуртожитку, надана як службове житло). Починаючи з 2020 року, родина Чегіля користується кількома об’єктами нерухомості, які належать громадянину Менджулу Ярославу Івановичу: квартирою та двома паркомісцями у Дніпрі. Площа та вартість цих об’єктів не уточнюються. На яких умовах Чегілі користуються майном Менджула та які зв’язки їх об’єднують – невідомо.

Минулого року Діана Чегіль придбала преміальний автомобіль AUDI Q7 (2018 року випуску) за майже 1,3 млн грн. Богдан Чегіль не має власного автомобіля, тому користується машиною дружини. Сама ж Діана їздить на VOLKSWAGEN JETTA (2016 року), що належить громадянину Баринову Сергію Геннадійовичу. Вартість цього авто не вказана, але така модель коштує приблизно 400 тис. грн. Діана Чегіль зазначила, що користується автомобілем третьої особи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

За минулий рік Богдан Чегіль отримав заробітну плату в розмірі 731 тис. грн. Діана Чегіль обіймає посаду головного державного інспектора відділу ліцензування торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального управління контролю за підакцизними товарами Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області. За 2024 рік вона заробила 407 тис. грн. Готівкою Богдан Чегіль зберігає 52 тис. доларів, на банківських рахунках – 86 тис. грн та 2,5 тис. доларів. Його дружина має готівкою 66 тис. доларів, а на банківських рахунках – трохи більше як 20 тис. грн. Загальна сума заощаджень подружжя перевищує 5 млн грн.

Посаду начальника головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області Богдан Чегіль обійняв у 2020 році. До цього він працював заступником директора – начальником слідчого управління управління ДБР у місті Мелітополі (з 2018 по 2020 рік). Перед роботою в ДБР Чегіль обіймав посаду прокурора на Дніпропетровщині. У 2021 році Чегіль висував свою кандидатуру на посаду директора Бюро економічної безпеки. У мотиваційному листі він зазначав, що прагне побудувати “правове та демократичне суспільство”, проте вже через рік скористався хитрою схемою під час воєнного стану.

Дружина посадовця Діана Чегіль до 2019 року працювала старшою державною інспекторкою сектору інформаційних технологій Нікопольського управління ДФС у Дніпропетровській області. Згодом вона влаштувалася до ДПС.

Офтальмолог у Хмельницькому отримав вирок за хабар

Оприлюднено автором

У січні 2025 року батько семирічного хлопчика з вродженими вадами зору звернувся до лікаря-офтальмолога КНП «Хмельницька обласна дитяча лікарня» Олександра Тарамбули для консультації щодо можливості надання сину статусу дитини з інвалідністю. Під час зустрічі офтальмолог повідомив, що може посприяти в оформленні необхідних медичних документів і вплинути на директора лікарні та членів лікарської комісії. За це він попросив 1500 доларів. У разі відмови, за його словами, рішення про встановлення інвалідності могли не ухвалити.
29 січня батько знову прийшов на прийом, де лікар підтвердив суму хабаря. Наступного дня, після засідання комісії, дитині видали медичний висновок та індивідуальну програму реабілітації.
Того ж дня в ординаторській хірургічного відділення лікар отримав усю суму хабаря. Тоді його і затримали.
У суді Олександр Тарамбула визнав факт отримання грошей, однак заперечив вимагання. За його словами, гроші були подякою за лікування та представлення дитини на комісії. Він також заявив, що не мав наміру впливати на членів ЛКК.
Суддя Олександр Дзюбак визнав лікаря винним за ч. 2 ст. 369-2 КК України (зловживання впливом) і призначив йому 85 тис. грн штрафу. Вирок можна оскаржити в апеляційному суді.
Олександр Тарамбула навчався у Вінницькому національному медичному університеті ім. Пирогова (2008–2014, лікувальна справа), пройшов інтернатуру та клінічну ординатуру зі спеціальності «Офтальмологія» (2014–2018) на базі ВНМУ та Хмельницької обласної лікарні. У 2018 році здобув спеціалізацію «Дитяча офтальмологія» у Києві, а в 2020 році – магістерський ступінь з менеджменту в закладах охорони здоров’я у Західноукраїнському національному університеті. У Хмельницькому про нього є згадки як про лікаря у державних і приватних закладах.

Квартира в Одесі: Зміна Власника і Оцінки

Оприлюднено автором

Перша заступниця начальника Головного управління — начальниця слідчого управління ГУНП у Дніпропетровській області Інна Власова в лютому 2026 року стала власницею квартири в Одесі, яку раніше декларувала як службове житло. Об’єкт площею 88,4 кв. м оформлений у власність 13 лютого 2026 року. Джерело походження — Одеська міська рада. Зазначена вартість — 191 310 грн, повідомляє 190 Today. Ця цифра не змінилася з 2018 року, коли квартира вперше з’явилася в декларації Власової як службова. Тоді площа становила 91,1 кв. м, а власником вказувалося ГУНП в Одеській області. Вартість — ті ж 191 310 грн. У декларації за 2025 рік та ж квартира (91,1 кв. м, 191 310 грн) вже значиться власністю Хаджибейської районної адміністрації Одеської міськради. При цьому Власова з 2023 року працює поза Одесою, однак службова квартира залишалася місцем її реєстрації у 2025 році. У лютому 2026 року житло переходить у приватну власність Власової і одночасно «втрачає» кілька квадратних метрів — площа зменшується з 91,1 до 88,4 кв. м. Грошова оцінка при цьому залишається незмінною — 191 310 грн, що для квартири такої площі в Одесі виглядає заниженою сумою. Кар’єрна динаміка Власової супроводжує цю майнову історію. В органах внутрішніх справ вона служить майже 20 років, останні роки обіймає керівні посади. З 2017 по 2023 рік працювала в одеській поліції — заступницею начальника слідчого управління ГУНП в Одеській області. У 2023 році отримала посаду заступниці начальника ГУНП — начальниці слідчого управління в Рівненській області, де пропрацювала лише кілька місяців, після чого була переведена до Дніпра на аналогічну посаду. Публічний образ будується навколо заяв про відданість службі. У 2018 році на офіційному сайті одеської поліції виходив матеріал про її професійні досягнення, де Власова говорила про нестачу часу і про те, що встигала б більше, якби доба тривала довше як 24 годин. У 2023 році в Рівному вона дала інтерв’ю про «роботу як стиль життя», любов до професії та здійснену мрію. Інформаційний супровід кар’єри виглядав системним. За роки служби Власова не декларувала власного житла чи автомобіля. Після переведення до Дніпра з 2023 року вона проживає в квартирі площею 56,2 кв. м, що належить громадянці Березіній Олені Геннадіївні. Умови користування цим житлом у декларації не розкриті. Транспортні засоби — ні у власності, ні в користуванні — не вказані. Дохід за 2025 рік склав 927 тис. грн заробітної плати в ГУНП Дніпропетровської області. Готівкою задекларовано 10 тис. доларів і 900 тис. грн, на банківських рахунках — трохи більше як 3 тис. грн. Сукупні заощадження перевищують 1,3 млн грн.

Бетонні укриття в Буковелі: Збільшення активів родини генерала

Оприлюднено автором

Бетон для авіації — мільйони для сім’ї: як командування логістики перетворило укриття на елітну нерухомість. Поки країна живе під сиренами та комбінованими ударами, розраховуючи на ППО та авіацію, в тилу Повітряних сил, за даними слідства, будувалася зовсім інша оборона — особистих активів. СБУ спільно з Офісом генпрокурора затримали командувача логістики Андрія Українця та начальника управління СБУ в Житомирській області Володимира Компанієнка під час спроби передачі хабаря у 320 000 доларів. Гроші призначалися за «правильний» висновок щодо якості будівництва укриттів для бойової авіації. Йдеться про проєкт вартістю 1,4 млрд грн — на збірно-розбірні аркові конструкції для захисту літаків на аеродромі, повідомляє Bihus. За версією слідства, замість усунення виявлених порушень у будівництві та доопрацювання документації було ухвалено рішення «вирішувати питання» — фактично купити лояльність військової контррозвідки, яка перевіряла об’єкт. Фігурує сума в 13 млн грн — близько 1% бюджету проєкту — як ціна потрібного висновку. Передача коштів була задокументована. Контекст критичний: українська авіація та аеродроми — пріоритетна ціль для російських атак. Один точний удар по відкритому аеродрому означає втрату техніки вартістю десятки мільйонів доларів і пілотів, підготовка яких триває роками. Після удару по Миргороду в липні 2024 року питання захищених укриттів перестало бути теоретичним. Це елемент оборони, а не будівельна формальність. На цьому тлі декларації самого Українця виглядають підкреслено скромно: старі автомобілі, квартири в Житомирській області, мінімальний склад сім’ї у звітності. Однак аналіз майна найближчих родичів малює іншу картину. Батько — пенсіонер без бізнесу — у 2024 році придбав новий Kia Sportage і нерухомість у житловому комплексі в центрі Житомира: квартиру та кілька нежитлових приміщень. Ринкова вартість лише квартири такого формату наближається до 100 тис. доларів. Мати — також пенсіонерка — після реєстрації ФОП оформила апартаменти в комплексі Mountain Residence у Буковелі (орієнтовно близько 6,5 млн грн), квартиру в ЖК «Файна Таун» у Києві (приблизно 130–140 тис. доларів), а також об’єкти в ЖК «Софія» та «Варшавський». Загальна оцінка її нерухомості наближається до півмільйона доларів. Крім того, у 2020 році введено в експлуатацію великий приватний будинок під Житомиром, оформлений на матір. Син, 26-річний лікар, володіє квартирою в Києві (ЖК «Варшавський»), земельними ділянками, двома будинками в Житомирській області та паркомісцями. У публічних даних фігурує автомобіль Volkswagen Tiguan. Сумарний обсяг активів сім’ї за останні роки — сотні тисяч доларів, за консервативною оцінкою — близько мільйона і більше. На цьому тлі офіційні доходи самого командувача логістики виглядають непропорційними масштабам придбань. Історія виходить за рамки побутової корупції. Йдеться про спробу вплинути на контроль якості об’єктів, які мають фізично захищати авіацію в умовах війни. Якщо укриття не витримують удару, наслідки вимірюються не мільйонами гривень відкату, а знищеною технікою та людськими життями. Кримінальне провадження запущено. Але ключове питання залишається системним: як у проєкті оборонної інфраструктури на мільярди гривень контроль опинився в руках людей, які, за версією слідства, віддали перевагу бетонним укриттям особистих інвестицій в апартаменти, будинки та автомобілі.

Справа Мельниченко: Переоцінка дій завідувачки одеської психіатричної лікарні

Оприлюднено автором

В Одесі судять колишню завідувачку відділення № 18 (геронто-психіатричне) КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я» Одеської обласної ради Ірину Мельниченко за сприяння ухилянтам. Про це стало відомо з кримінального провадження №42024163030000036 від 15.04.2024. Засідання у справі за обвинуваченням відбудеться в Пересипському районному суді Одеси 3 березня. Спочатку Мельниченко було висунуто підозру за ч. 3 ст. 368 КК, але згодом слідство перекваліфікувало обвинувачення на ч. 2 ст. 369-2 КК. Слідчі з’ясували, що у квітні 2024 року Мельниченко запропонувала чоловіку, який шукав догляд за своїм родичем для отримання групи інвалідності, зайти до її службового кабінету. Під час розмови чоловік запитав про порядок розміщення у відділенні для свого дідуся (1940 року народження) та можливість отримання направлення на МСЕК для встановлення групи інвалідності, зазначивши, що у дідуся є відповідні захворювання. Під час бесіди у завідувачки виник злочинний намір отримати кошти. Вона повідомила, що вартість розміщення у відділенні становить 1,5 тисячі доларів та 8 тисяч гривень. На наступній зустрічі вона заявила, що видасть направлення на МСЕК та визначення першої групи інвалідності лише після передачі грошей. Чоловік був змушений погодитися на вимогу, оскільки йому потрібно було організувати лікування дідуся, який почувався погано та потребував госпіталізації. Мельниченко затримали під час передачі коштів. Після скандалу з хабарем Мельниченко звільнили з посади. Проте вона оскаржила це рішення в Пересипському районному суді. Суддя Олександр Боков 16 грудня частково задовольнив позов жінки до КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я». Суд визнав незаконним та скасував наказ про звільнення від 4 березня 2025 року № 70к/тр, яким позивачку звільнили з посади завідувачки за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП — через невідповідність займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. Ірину Мельниченко поновлено на попередній посаді з 16 грудня 2025 року. Рішення в частині поновлення та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню. З установи стягнуто на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 березня по 8 грудня 2025 року (198 робочих днів) у сумі 163 тисячі гривень. У задоволенні вимоги про компенсацію моральної шкоди на суму 45 тисяч гривень відмовлено через недостатність доказів. Роботодавець звільнив Мельниченко на підставі акту перевірки від 27 вересня 2024 року, де комісія виявила систематичні порушення: невідповідність обліку пацієнтів (відсутність допомоги 52 госпіталізованим особам, що створює високий корупційний ризик), невнесення даних до електронної системи охорони здоров’я (по 11 з 33 виписаних та по 21 стаціонарному пацієнту, через що заклад не отримав компенсації від НСЗУ), відсутність журналів, незаповнені медичні картки тощо. Представник відповідача зазначив, що позивачку було відсторонено від виконання обов’язків з 23 квітня по 17 червня 2024 року на підставі ухвали Приморського районного суду Одеси від 22 квітня 2024 року (справа № 522/6074/24) у кримінальному провадженні № 42024163030000036 від 15 квітня 2024 року — за підозрою в отриманні неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України). На цей період обов’язки завідувачки виконували інші особи. Суд дійшов висновку, що порушення свідчать про неналежне виконання обов’язків через несумлінне ставлення, а не через брак кваліфікації чи стан здоров’я. Такі обставини не є підставою для звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП (недостатня кваліфікація). Якщо є провина, можливе звільнення за дисциплінарний проступок (п. 3 ч. 1 ст. 40), але не за цією статтею. Рішення вже оскаржено до Одеського апеляційного суду. Засідання по суті справи ще не розпочалися.

Судовий процес щодо компенсації Сученка

Оприлюднено автором

Колишній перший заступник військового прокурора Центрального регіону України (реорганізована структура) В’ячеслав Сученко, якого було звільнено за законом “Про люстрацію” у 2014 році, відсудив у держави компенсацію в розмірі 4,3 млн гривень. Посадовця піддали люстрації у 2014 році. У декларації за 2024 рік Сученко вже зазначив, що обіймає посаду начальника відділу управління моніторингу та аналізу департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС. Він подав позов проти спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 3,44 млн гривень. Позивача було звільнено 23 жовтня 2014 року наказом Генеральної прокуратури №1500-к на підставі пункту 7-2 статті 36 КЗпП України (у зв’язку з припиненням трудового договору) та Закону України «Про очищення влади» (люстрація). Підставою для звільнення стало те, що з січня 2011 року по лютий 2014 року він обіймав посади першого заступника військового прокурора Центрального регіону та першого заступника прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері — посади, які підпадали під люстраційні обмеження. Суд першої інстанції, а слідом за ним і Шостий апеляційний адміністративний суд, визнали звільнення незаконним. 21 січня 2026 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року залишено без змін. Колегія суддів (головуюча — Олена Карпушова, судді Оксана Епель та Віталій Файдюк) дійшла висновку, що застосування люстрації лише на підставі факту обіймання посади, без доведення індивідуальної провини, участі в антидемократичних діях чи загрози правам людини, є непропорційним втручанням у право на приватне життя (стаття 8 Європейської конвенції з прав людини), порушує принципи презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності та рівного доступу до державної служби (статті 3, 8, 19, 24, 38, 43 Конституції України). Суд послався на практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі «Полях та інші проти України» від 17 жовтня 2019 року), висновки Венеціанської комісії та Резолюцію ПАРЄ №1096 (1996), а також на постанови Верховного Суду України (зокрема, від 04.06.2020 у справі №817/3431/14), які підкреслюють: люстрація не може бути автоматичною чи колективною відповідальністю, а вимагає індивідуальної оцінки поведінки особи. Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону залишено без задоволення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів. Справа тривала понад 11 років: провадження призупиняли через звернення до Конституційного Суду та практику ЄСПЛ, відновили у 2022 році після рішення ЄСПЛ щодо надмірної тривалості розгляду подібних справ. Сученко задекларував два доходи, отримані на виконання рішення суду, у розмірі 3,26 млн та 1,04 млн гривень.

Перехід прокурорки: Як дія «помилки» вплинула на майно олігарха

Оприлюднено автором

Перший заступник керівника прокуратури Дніпропетровської області Ольга Миргородська призначена на посаду заступника прокурора Харківської області. Миргородська здобула популярність після скандалу зі “зливом” справи “регіонала” Олександра Клименка. До роботи в Дніпрі протягом 2021-2024 років жінка обіймала посаду заступника керівника Обухівської окружної прокуратури. На цю посаду вона потрапила після скандальної історії. У 2017-2019 роках Миргородська працювала у Головній військовій прокуратурі ГПУ під керівництвом одіозного Анатолія Матіоса, де фактично сприяла інтересам ексміністра доходів і зборів Олександра Клименка. У кожній справі були встановлені свої терміни розслідування. Під час об’єднання кількох проваджень в одне прокурорка Головної військової прокуратури Миргородська неправильно підрахувала тривалість слідства, через що терміни закінчилися. Згодом справу Клименка передали до НАБУ та САП, але виявилося, що частина доказів, зібраних проти Клименка, була отримана вже після закінчення строків. Простіше кажучи, через “помилку” Миргородської частина доказів втратила юридичну силу для суду. Завдяки діям прокурорки раніше арештоване майно Клименка вартістю в десятки мільйонів доларів повернулося у власність його компаній та наближених осіб. Іронічно, що тодішній керівник Головної військової прокуратури регулярно хвалився успіхами у розслідуванні справи Клименка, яку саме ця прокуратура в особі Ольги Миргородської фактично “злила”. Сама Миргородська відмовилася коментувати свою “помилку”. Наприкінці 2019 року вона тихо подала декларацію про звільнення з посади заступника начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури. У 2020 році вже експрокурорка зареєструвала ФОП і надавала юридичні послуги як підприємець, але ненадовго – у 2021 році вона знову повернулася до прокурорської діяльності, отримавши посаду заступника керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області.

Розслідування щодо закупівель в Мін’юсті: завершено досудове розслідування

Оприлюднено автором

НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі, пов’язаній з ймовірним заволодінням державними коштами під час закупівель Міністерства юстиції України. Офіційний Telegram-канал Національного антикорупційного бюро повідомило про це.Розслідування встановило, що серед підозрюваних – колишній державний секретар Мін’юсту, двоє колишніх керівників структурних підрозділів міністерства (начальник і заступник начальника управлінь), а також бенефіціарний власник і двоє керівників товариства з обмеженою відповідальністю.
За версією слідства, бенефіціарний власник ТОВ розробив план, за яким службові особи Мін’юсту організували внесення змін до кошторису на 2021 рік. Це дозволило провести закупівлю послуг з модернізації апаратно-програмного комплексу та багатофункціональних пристроїв.
Для створення завищеної очікуваної вартості закупівлі, на адресу ТОВ і заздалегідь визначених компаній направили запити щодо надання комерційних пропозицій та отримали “потрібні” відповіді.
Учасники схеми забезпечили формальну участь ще одного підприємства, чию тендерну пропозицію визнали менш комерційно привабливою, ніж у підконтрольного ТОВ.
У результаті, за даними слідства, Міністерство юстиції закупило послуги з модернізації апаратно-програмного комплексу та 1285 багатофункціональних пристроїв за завищеною вартістю. Державному бюджету завдано збитків на понад 19,5 млн грн, якими, за версією слідства, учасники оборудки заволоділи.Також правоохоронці стверджують, що для відмивання частини коштів (орієнтовно 10 млн грн) їх перерахували на рахунки суб’єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності.

Вінницький скандал: Лікарів викрили на шахрайстві з інвалідностями

Оприлюднено автором

У Вінниці правоохоронці викрили двох лікарів на незаконному оформленні інвалідності. Під час обшуків було виявлено значну суму готівки. Зі слів генерального прокурора Кравченка, правоохоронці вилучили 956 тис. грн, 221 тис. доларів, 5740 євро, а також 87 ювелірних виробів та чорнові записи з іменами та сумами грошей.