Начальник Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Тюрін за 2025 рік задекларував доходи в розмірі майже 1,5 мільйона гривень. Серед його активів – близько 300 тисяч доларів готівкою, старовинна ікона та золотий браслет з дорогоцінним камінням. Ці дані наведені у декларації Сергія Тюріна за 2025 рік. У двох деклараціях він зазначив житловий будинок площею 91,2 м² у Хмельницькому, де він зареєстрований, а його син має право на користування. Ця власність є спільною для семи осіб. Також Тюрін вказав, що з 2020 року орендує квартиру площею 54,1 м² у місті. У декларації за 2024 рік він зазначив квартиру площею 60,6 м² у Києві, якою його син також мав право користуватися. Однак у декларації за 2025 рік ця квартира не фігурує. У деклараціях за 2024 і 2025 роки начальник Хмельницької ОВА задекларував старовинну ікону із зображенням Ісуса Христа, жіночий золотий годинник-браслет і золотий браслет з дорогоцінним камінням, вартість яких не вказана. Він зазначив, що право на це майно він набув до подання першої декларації. У декларації за 2025 рік Сергій Тюрін вказав заробітну плату в Хмельницькій обласній державній адміністрації – 1 мільйон 447 тисяч 673 гривні. У 2024 році його заробіток становив 1 мільйон 81 тисячу 570 гривень, що на 366 тисяч 103 гривні менше. У декларації за 2025 рік він також зазначив 290 тисяч доларів готівкою, а на банківських рахунках – 71 тисячу 287 гривень та 30 євро. У декларації за 2024 рік Сергій Тюрін мав 297 тисяч доларів готівкою, а на банківських рахунках – 42 тисячі 77 гривень та 30 євро. У розділах “Об’єкти незавершеного будівництва”, “Транспортні засоби”, “Цінні папери”, “Корпоративні права”, “Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї”, у обох деклараціях нічого не вказано.
Архіви категорії: Розслідування
Скандал з електроенергією: колишню чиновницю Дніпра підозрюють у розтраті 3 мільйонів гривень
Правоохоронці виявили колишню чиновницю міської ради Дніпра, яка завдала збитків на майже 3 мільйони гривень через службову недбалість. Під час блекаутів, викликаних обстрілами, вона, будучи заступницею директора одного з департаментів, уклала декілька угод з ТОВ на постачання електроенергії за необґрунтовано завищеними тарифами. Про це повідомила Кіберполіція. У рамках досудового розслідування, розпочатого за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, кіберполіцейські та слідчі поліції Дніпропетровської області зібрали докази протиправної діяльності, призначили необхідні судові експертизи та здійснили ряд процесуальних дій. За результатами розслідування чиновниці було оголошено підозру у службовій недбалості, що може призвести до покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 5 років.
Екстрадиція Тимура Міндіча: нові деталі від НАБУ
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ініціювало процес екстрадиції Тимура Міндіча з Ізраїлю у справі, відомій як «Мідас». Про це стало відомо завдяки інформації, наданій блогером Лаченковим. НАБУ вже направило до Офісу Генерального прокурора пакет документів, необхідних для екстрадиції Міндіча. Хоча клопотання ще не підписане, документи знаходяться в ОГП протягом останніх двох тижнів. У бюро сподіваються, що рішення буде ухвалене найближчим часом.
Ознаки незаконного збагачення у Нацполіції
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило ознаки незаконного збагачення на суму 30 мільйонів гривень у старшого оперуповноваженого департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Олексія Єлхіна. Агентство встановило, що житловий будинок із земельними ділянками у Києві, вартість якого становить 20,7 мільйона гривень, а також автомобіль Mercedes-Benz G63 (2023) вартістю 9,275 мільйона гривень, були придбані за дорученням Єлхіна через компанії, пов’язані з його родиною. Обидва активи оформлені на третіх осіб, але фактично використовуються дружиною декларанта. Основні порушення, виявлені НАЗК, включають: недостовірні відомості у декларації на суму 2,85 мільйона гривень, що перевищує 750 прожиткових мінімумів. Це стосується заниження готівкових коштів дружини, незадекларованих банківських рахунків, доходів від оренди та інших активів; неповне відображення прав користування об’єктами нерухомості та транспортом (будинок і ділянки в Києві, Mercedes-Benz G63); не зазначено фінансове зобов’язання дружини за оренду автомобіля та низку інших об’єктів; відомості про членів сім’ї, вартість земельних ділянок та доходи від підприємницької діяльності не відповідають даним реєстрів. НАЗК зазначає, що активи були придбані через схеми з позиками: компанії-прокладки, такі як «Тененсі Хаус» та «Трумекс Плюс», брали кредити на десятки мільйонів, одразу купували майно і відразу здавали його в оренду дружині Єлхіна. Кінцеві бенефіціари та керівники цих фірм є особами, пов’язаними з родиною декларанта, зокрема через спільні доходи в фармацевтичній сфері та спільні перетини кордону. У діях Єлхіна вбачаються ознаки кримінального правопорушення за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Також зафіксовано ознаки незаконного збагачення відповідно до статті 368-5 ККУ.
Фінансові зловживання в ДП «Документ»: аудит виявив розкрадання 71 мільйона гривень
Аудит державного підприємства «Документ», розташованого в Києві, виявив серйозні фінансові порушення на загальну суму 71 мільйон гривень. Серед них понад 18 мільйонів гривень становлять прямі збитки, пов’язані з необґрунтованими виплатами зарплат, надбавок та премій. Це не просто технічні помилки в обліку, а систематична практика перерозподілу бюджетних коштів на користь керівництва та окремих співробітників, як повідомляє GunDolla. Одним із найбільш яскравих прикладів є колишня посадова особа підприємства, яка займала керівні посади в Україні, Польщі та Німеччині одночасно. Вона отримувала повні виплати за всіма напрямками, незважаючи на фізичну неможливість виконувати обов’язки в кількох країнах одночасно. Навіть після звільнення в Україні, виплати продовжувалися за кордоном, загальна сума яких склала близько 9,5 мільйона гривень. Ще близько 9 мільйонів гривень, згідно з висновками аудиторів, були витрачені на безпідставні премії для керівництва, оплату фактично невідпрацьованого часу та завищені надбавки для співробітників іноземних філій. Ці виплати не мали прозорого обґрунтування і формувалися всередині управлінської вертикалі без зовнішнього контролю. Окремо слід зазначити порушення, пов’язані із закупівлями. ДП «Документ» уклало контракти на суму понад 52 мільйони гривень, не дотримуючись передбачених процедур. Це свідчить про обхід конкурентних механізмів і фактичне ручне розподілення контрактів, що створює ризики завищення вартості послуг та неефективного використання коштів. За результатами перевірки на керівника підприємства складено 10 адміністративних протоколів, а можливий розмір штрафу коливається від 330 тисяч до 1,7 мільйона гривень. Матеріали ревізії передані до правоохоронних органів, а підприємству видано припис усунути порушення та компенсувати завдані збитки. Ситуація, зафіксована аудитом, свідчить не лише про окремі зловживання, а про цілісну модель, в якій державне підприємство використовується як фінансовий інструмент для виплат, що не мають відношення до реальної роботи. Масштаб і структура порушень вказують на тривале існування цієї практики та відсутність ефективного контролю на рівні управління.
Розслідування активів заступника начальника Львівського ТЦК: нові деталі
Олександр Драпинський, полковник та заступник начальника Львівського обласного ТЦК та СП, наразі є фігурантом кількох кримінальних справ, зокрема проваджень №62023000000000876 від 12 жовтня 2023 року та №62025140120001054 від 2 вересня 2025 року. Основна мета цих справ полягає у з’ясуванні походження активів, які не відповідають його офіційним доходам, повідомляє Шептун UA. У рамках першого провадження, 10 січня 2024 року, під час обшуків у Драпинського було вилучено мобільний телефон, проте його захист домігся визнання цього вилучення незаконним. Слідство згодом зосередилося на майнових аспектах. У фокусі розслідування опинився житловий будинок площею 139 кв. м у Львівському районі, а також автомобілі Mercedes-Benz GL 350 та Nissan. За інформацією джерел, восени ці автомобілі вже підлягали перевірці під час обшуків, але формально не було виявлено жодних доказів. Mercedes оформлений на батька Драпинського і має наклейку «людина з інвалідністю». Проте доходи батька, згідно з документами, не відповідають вартості автомобіля, що викликало додаткові запитання у слідства. Аналогічна ситуація спостерігається і з будинком — його походження також не підтверджується офіційними доходами. Захист Драпинського спирається на розбіжності між позиціями різних відомств. ДБР вказує на недекларування майна родичів — батька та сестри, тоді як НАЗК вважає, що йдеться про фактично контрольовані активи самого Драпинського, які мали бути задекларовані як його власні. На цьому протиріччі захист намагається побудувати свою аргументацію. Також висувається версія, що фінансування могло надходити через родину, зокрема через тещу, яка працює в Італії і, за версією захисту, могла забезпечити придбання нерухомості. Проте слідство стикається з труднощами у доведенні фактичного зв’язку Драпинського з автомобілями, які формально оформлені на інших осіб. Окремою загрозою для Драпинського є можливе звернення САП до ВАКС з позовом про спеціальну конфіскацію активів. За інформацією джерел, захист зосереджений на тому, щоб уникнути переходу справи в цю площину. У цій ситуації також присутній особистий аспект: за даними джерел, дружина Драпинського дізналася про його зради і розглядала можливість розлучення з поділом майна. Не виключено, що частина інформації могла стати відома саме через цей конфлікт. Загалом, ситуація виглядає так: активи є, але зрозумілого та підтвердженого джерела фінансування для їх придбання немає. Частина активів оформлена на родичів, а слідство та захист сперечаються про те, кому вони насправді належать. Поки ці протиріччя залишаються невирішеними, справа не просувається вперед, а застрягає в колі.
Зменшення терміну ув’язнення для ексдиректора аеропорту «Бориспіль»
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду зменшила термін ув’язнення колишньому керівнику аеропорту «Бориспіль» та авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України» (МАУ) Євгенію Дихне, а також його спільниці. Вирок Дихне зменшено з 5 років ув’язнення до 4 років, а його спільниці, Олесі Левочко, з 4 років до 3. Крім того, з обох осіб стягнуть близько 1,3 мільйона гривень, тоді як у первісному вироку сума становила близько 11 мільйонів гривень на користь Фонду державного майна. Ухвала суду набрала законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців. Слідство встановило, що в період з 2014 по 2019 роки службовці аеропорту «Бориспіль» порушили порядок передачі державного майна в оренду. Вони передавали приміщення підприємцям на основі укладених договорів попередньої оренди, хоча це майно належало Мінінфраструктури України, і передавати його в оренду міг лише Фонд держмайна через відповідну конкурсну процедуру. Слідство також зазначило, що приміщення передавали за заниженою вартістю, що призвело до збитків у понад 15,7 мільйона гривень. У березні 2023 року Дихне було визнано винним у зловживанні владою або службовим становищем і отримав 5 років в’язниці, а його спільниця, колишня начальниця служби орендних відносин аеропорту, отримала 4 роки ув’язнення. Адвокат Дихне з юридичної компанії «Міллер» повідомив, що подаватимуть апеляцію на рішення суду, оскільки в цій справі, на їхню думку, корупції немає. Сторона захисту стверджує, що Дихне підписував договори, поки Фонд держмайна проводив конкурси, які тривали близько двох років, і що аналогічні договори підписували всі директори «Борисполя» з 2011 року.
Схема фейкової перереєстрації автомобілів на 6,5 млн грн
У Києві Нацполіція викрила велику схему, пов’язану з незаконною перереєстрацією автомобілів, що завдала збитків у розмірі 6,5 млн грн. Злочинна група використовувала підконтрольні фірми та електронні цифрові підписи для внесення фальшивих даних у державний реєстр, що дозволяло реєструвати автомобілі без власників. Вони оформлювали транспортні засоби за допомогою підроблених документів, включаючи розшукувані автомобілі, та занижували їхню вартість за допомогою фіктивних оцінок. Схема діяла в Київській, Житомирській, Вінницькій, Черкаській та Одеській областях, залучивши понад 50 осіб. 12 учасникам справи вже повідомлено про підозру, їм загрожує до 15 років ув’язнення.
Фінансові досягнення Олександра Формагея в НКРЕКП
Олександр Формагей, підозрюваний у корупційних схемах, продовжує отримувати значні доходи в НКРЕКП, незважаючи на викриття схем, пов’язаних із Міндичем і Галущенком. Протягом минулого року його декларація показала доходи в розмірі 3,62 млн гривень. Його дружина, Юлія Формагей, заробила 1,34 млн гривень на посаді в ПрАТ «Укргідроенерго», а також отримала додаткові виплати від профспілки. Сім’я володіє квартирою площею 117,8 м² у Києві, яку придбали в листопаді 2024 року за 2,27 млн гривень (спільна власність). Крім того, у них є квартира площею 64,8 м² в Енергодарі (спільна власність з родичами), квартира площею 56,7 м² у Києві (право проживання), будинок площею 83,2 м² та дві земельні ділянки по 1000 м² у Борисполі (на дружину). Також в декларації вказано об’єкт незавершеного будівництва — дачний будинок площею 40 м² у Глевасі Київської області, який, можливо, вже завершено. Автопарк родини складається з KIA Stonic (2020 року, право керування у Олександра Формагея) та KIA Sportage (2023 року, право користування у нього, власник — дружина). Грошові активи включають 20 тис. доларів та 19,5 тис. євро готівкою у самого декларанта, а також кошти на рахунках у ПриватБанку, Укрсиббанку та інших фінансових установах.
Самбірська РДА: Чиновниця відсторонена від посади підозрою у хабарництві
Посадову особу Самбірської РДА відсторонили від роботи через підозру в хабарництві. За інформацією слідства, вона сприяла оформленню документів для уникнення мобілізації. Сума хабаря становила 2300 доларів. За даними розслідування, посадова особа надавала довідки про догляд за людьми похилого віку, що забезпечувало відстрочку від призову. Суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 266 тис. грн та арештував майно.