Під час судових засідань Вищого антикорупційного суду, які пройшли 15 і 16 вересня 2026 року, розглядалося питання щодо запобіжного заходу для Сергія Кропиви. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури наполягав на утриманні підозрюваного під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 120 мільйонів гривень, тоді як захист клопотав про домашній арешт та зменшення цієї суми до двох мільйонів. Суд залишив попередню постанову без змін, проте слухання дозволили оприлюднити чимало нових обставин у провадженні, відомому як справа «Карфаген».
Питання ймовірних надходжень від незаконних кол-центрів стало предметом гострих дискусій. За словами адвокатів, слідчі органи не навели жодних відомостей про конкретні установи, яким нібито сприяв Кропива, а також не встановили осіб, які передавали кошти, чи закриті кримінальні провадження. Захист наголошував на абсурдності таких звинувачень з огляду на попередній досвід роботи підозрюваного в Одеській обласній державній адміністрації, Національній поліції та Офісі генерального прокурора. Натомість прокурор САП навів дані з аудіозаписів за березень 2026 року, де згадувалося 505 кол-центрів із щомісячною платою у сім тисяч доларів з кожного, що загалом могло становити близько 3,5 мільйона доларів на місяць. Обвинувачення також послалося на протоколи спостереження від 24 жовтня 2025 року, згідно з якими водій Сергій Куций та спеціаліст Данило Сліпчук вносили готівку через пункт обміну валют. Сам Сергій Кропива повністю відкинув звинувачення в отриманні неправомірної вигоди та кураторстві таких структур.
Щодо легалізації активів, позиція адвокатів полягала у відсутності доказів первинного походження коштів та чіткої оцінки майна, вартість якого, на їхню думку, могла бути подвійно порахована. Прокурор нагадав про розслідування Bihus.Info «Хто інвестує мільйони в Буковель під час війни: від лікарів ВЛК до прокурорської рідні», опубліковане 9 лютого 2026 року щодо апартаментів у комплексі Glacier. За даними слідства, після виходу матеріалу фігуранти обговорювали ціни та варіанти оформлення майна на матір і дружину водія, а також на батька Кропиви через корпоративний інвестиційний фонд і криптовалюту. У межах епізодів за 2025–2026 роки слідство зафіксувало майно на суму 41 мільйон 761 тисяча 850 гривень за даними договорів. Кропива назвав ці твердження припущеннями та пообіцяв надати власні спростування.
Окрему увагу суд приділив питанню існування злочинної організації. Адвокати назвали об’єднання родичів, дівчини-підприємця, водія, помічника з IT та інвестиційного адвоката штучно сконструйованим слідством. Прокурор заперечив це, заявивши, що Кропива чітко розподіляв обов’язки, давав вказівки та контролював їхнє виконання, зокрема через поради щодо вибору КВЕДів та оформлення активів на інших осіб.
Стосовно ризику втечі також виникли суперечки. Захист нагадав, що Кропиву затримали поблизу залізничного вокзалу в центрі Львова, а не на кордоні, і раніше він неодноразово виїжджав з України та повертався. Обвинувачення ж зауважило на відсутність офіційного наказу про відрядження до Львова в Офісі генпрокурора, наявність у підозрюваного оперативних талонів для пересування та спроби розділитися з іншою підозрюваною перед затриманням. Сам Кропива пояснив свій візит робочими комунікаціями з регіональною прокуратурою і запевнив, що залишати країну не планує.
Обговорюючи ймовірність впливу на слідство та адекватність застави у 120 мільйонів гривень, адвокати вказували на відсутність у підозрюваного таких доходів з огляду на офіційні заробітки з 1998 до 2025 року, що становили трохи більше ніж 8 мільйонів гривень. Прокурор наполягав, що сума обґрунтована масштабом прихованих активів, включно з криптоактивами, бізнесом у США та закордонним майном.
Наприкінці засідання розглядалося питання аудіозаписів. Прокурор наголосив на збігу голосів та деталей із подальшими діями фігурантів, тоді як Сергій Кропива заявив, що певні фрази йому не належать, хоча й не став звинувачувати слідство у фальсифікації, пояснивши наявність деяких висловлювань специфічним лексиконом.