Обережно, шахрайство: зловмисники розсилають фальшиві рахунки за світло від імені Міненерго

Шахраї вигадали схему обману, маскуючись під Міністерство енергетики України. Зловмисники розсилають електронні листи та повідомлення в месенджерах, додаючи до них фальшиві рахунки на оплату електроенергії. Про це попереджає Національна поліція України.

Головна мета цієї схеми — змусити користувача перейти за посиланням на фішинговий сайт, ввести персональні чи банківські дані або завантажити шкідливі файли. У результаті зловмисники можуть отримати доступ до акаунтів, банківських рахунків, а також це може призвести до зараження пристрою шкідливим програмним забезпеченням.

Міністерство енергетики не надсилає споживачам рахунки на оплату електроенергії та не займається збором комунальних платежів. Рахунки виставляють виключно постачальники електроенергії, з якими укладено відповідний договір.

Як захиститися:
Якщо ви стали жертвою шахрайства, повідомте про це кіберполіцію через форму на їхньому сайті.

У Львові підліток постраждав від удару струмом на вагоні-цистерні

У Львові 13-річний хлопчик заліз на вагон-цистерну задля селфі, внаслідок чого зазнав потужного удару струмом. Постраждалого підлітка з численними опіками госпіталізували до реанімації. Про це поінформували в Національній поліції України. Як зазначають правоохоронці, дитина опинилася на даху вагона-цистерни, де її й уразив електричний струм. На цей час життю підлітка нічого не загрожує.

У Києві працівника телеканалу «Інтер» забрали прямо зі студії

За інформацією з Telegram-каналів, у Києві представники територіального центру комплектування та поліцейські вивели співробітника телеканалу «Інтер» із головної студії та посадили до автівки. На опублікованих відеокадрах зафіксовано, як правоохоронці й працівники ТЦК силоміць затягують чоловіка до автомобіля. Крім того, неподалік люди у військовій формі повалили на землю іншу людину.

Директора гонконзької компанії судили за митні порушення в Ужгороді

09 вересня 2026 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області виніс постанову стосовно директора гонконзької компанії «Wisesell limited». Керівника іноземної фірми визнано винним у порушенні митних правил, допущеному під час ввезення комерційної партії жіночого та чоловічого одягу.

Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах”, посилаючись на справву № 308/9286/26.

Подія трапилась у травні 2026 року на митному посту «Ужгород-автомобільний». У митному режимі «імпорт» на адресу харківського ТОВ «БУДТОРГМАТ» за допомогою вантажного автомобіля «Renault Master» транспортувався вантаж під назвою «новий одяг». Його вага становила 2201 кг, а задекларована вартість досягала 9 092 доларів США. Згідно з товаросупровідними документами, у мішках мали міститися легінси, сорочки, футболки, жилети та комплекти кількох торговельних марок.

Проте в ході повного митного огляду працівники митниці виявили значну незадекларовану партію незаявленого одягу, кількість якого склала 3 398 одиниць.

Відповідно до висновку експерта, вартість товарів, що виступили безпосередніми предметами порушення митних правил, становила 974 987,06 грн.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяна О.В., провівши розгляд матеріалів митниці, кваліфікувала дії директора WISESELL LIMITED за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України через подання документів із неправдивими відомостями про найменування, асортимент і кількість товарів.

Відповідно до постанови суду від 09.09.2026 року було ухвалено відповідне рішення.

У Чернігові затримали 29-річного чоловіка за пограбування двох магазинів

Оперативники кримінальної поліції Чернігівського районного управління поліції ідентифікували 29-річного громадянина, який причетний до відкритого заволодіння товарами у міських магазинах. За цим фактом розпочато кримінальне провадження, а підозрюваному загрожує ув’язнення терміном до 10 років. 17 вересня до правоохоронців звернулася продавчиня чернігівського магазину, яка заявила, що невідомий взяв товар з полиці та втік. На виклик одразу виїхали слідчо-оперативна група та оперативники районного управління поліції. Співробітники поліції визначили ймовірні шляхи втечі зловмисника, проаналізували відеозаписи з камер системи «Безпечна Чернігівщина» та виконали комплекс розшукових заходів. Завдяки взаємодії з працівниками відділу кримінального аналізу правоохоронці викрили та затримали підозрюваного, яким виявився 29-річний місцевий житель. У ході подальших слідчих дій з’ясувалося, що затриманий також причетний до аналогічного злочину, скоєного за кілька днів до цього. Тоді він аналогічно відкрито викрав товар з полиці іншого магазину. Фігуранта затримано згідно зі статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України та поміщено до ізолятора тимчасового тримання. Слідчий поліції, за процесуального керівництва Чернігівської окружної прокуратури, оголосив чоловікові про підозру у скоєнні злочину за частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України, що кваліфікується як грабіж, вчинений в умовах воєнного або надзвичайного стану. Статтею передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Нові подробиці у справі «Карфагена»: що обговорювали в суді щодо Сергія Кропиви та його справи

Під час судових засідань Вищого антикорупційного суду, які пройшли 15 і 16 вересня 2026 року, розглядалося питання щодо запобіжного заходу для Сергія Кропиви. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури наполягав на утриманні підозрюваного під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 120 мільйонів гривень, тоді як захист клопотав про домашній арешт та зменшення цієї суми до двох мільйонів. Суд залишив попередню постанову без змін, проте слухання дозволили оприлюднити чимало нових обставин у провадженні, відомому як справа «Карфаген».

Питання ймовірних надходжень від незаконних кол-центрів стало предметом гострих дискусій. За словами адвокатів, слідчі органи не навели жодних відомостей про конкретні установи, яким нібито сприяв Кропива, а також не встановили осіб, які передавали кошти, чи закриті кримінальні провадження. Захист наголошував на абсурдності таких звинувачень з огляду на попередній досвід роботи підозрюваного в Одеській обласній державній адміністрації, Національній поліції та Офісі генерального прокурора. Натомість прокурор САП навів дані з аудіозаписів за березень 2026 року, де згадувалося 505 кол-центрів із щомісячною платою у сім тисяч доларів з кожного, що загалом могло становити близько 3,5 мільйона доларів на місяць. Обвинувачення також послалося на протоколи спостереження від 24 жовтня 2025 року, згідно з якими водій Сергій Куций та спеціаліст Данило Сліпчук вносили готівку через пункт обміну валют. Сам Сергій Кропива повністю відкинув звинувачення в отриманні неправомірної вигоди та кураторстві таких структур.

Щодо легалізації активів, позиція адвокатів полягала у відсутності доказів первинного походження коштів та чіткої оцінки майна, вартість якого, на їхню думку, могла бути подвійно порахована. Прокурор нагадав про розслідування Bihus.Info «Хто інвестує мільйони в Буковель під час війни: від лікарів ВЛК до прокурорської рідні», опубліковане 9 лютого 2026 року щодо апартаментів у комплексі Glacier. За даними слідства, після виходу матеріалу фігуранти обговорювали ціни та варіанти оформлення майна на матір і дружину водія, а також на батька Кропиви через корпоративний інвестиційний фонд і криптовалюту. У межах епізодів за 2025–2026 роки слідство зафіксувало майно на суму 41 мільйон 761 тисяча 850 гривень за даними договорів. Кропива назвав ці твердження припущеннями та пообіцяв надати власні спростування.

Окрему увагу суд приділив питанню існування злочинної організації. Адвокати назвали об’єднання родичів, дівчини-підприємця, водія, помічника з IT та інвестиційного адвоката штучно сконструйованим слідством. Прокурор заперечив це, заявивши, що Кропива чітко розподіляв обов’язки, давав вказівки та контролював їхнє виконання, зокрема через поради щодо вибору КВЕДів та оформлення активів на інших осіб.

Стосовно ризику втечі також виникли суперечки. Захист нагадав, що Кропиву затримали поблизу залізничного вокзалу в центрі Львова, а не на кордоні, і раніше він неодноразово виїжджав з України та повертався. Обвинувачення ж зауважило на відсутність офіційного наказу про відрядження до Львова в Офісі генпрокурора, наявність у підозрюваного оперативних талонів для пересування та спроби розділитися з іншою підозрюваною перед затриманням. Сам Кропива пояснив свій візит робочими комунікаціями з регіональною прокуратурою і запевнив, що залишати країну не планує.

Обговорюючи ймовірність впливу на слідство та адекватність застави у 120 мільйонів гривень, адвокати вказували на відсутність у підозрюваного таких доходів з огляду на офіційні заробітки з 1998 до 2025 року, що становили трохи більше ніж 8 мільйонів гривень. Прокурор наполягав, що сума обґрунтована масштабом прихованих активів, включно з криптоактивами, бізнесом у США та закордонним майном.

Наприкінці засідання розглядалося питання аудіозаписів. Прокурор наголосив на збігу голосів та деталей із подальшими діями фігурантів, тоді як Сергій Кропива заявив, що певні фрази йому не належать, хоча й не став звинувачувати слідство у фальсифікації, пояснивши наявність деяких висловлювань специфічним лексиконом.

Підозри у справі Марії Трифоновой щодо фальсифікованих ліків та тирзепатиду

Дії Марії Трифонової правоохоронці кваліфікували відповідно до ч. 3 ст. 28 та ч. 2 ст. 321-1 Кримінального кодексу України. Слідчі органи підозрюють її в керівництві збутом підроблених медикаментів у межах діяльності організованого угруповання. Згідно з матеріалами розслідування, Трифонова налагоджувала реалізацію таких препаратів через медичну установу, де обіймає посаду медичного директора, а також під час рекламних і просвітницьких подій. Водночас адвокати заперечують правомірність застосування статті 321-1 КК до даної продукції. Свою позицію захисники аргументують тим, що тирзепатид не проходив державну реєстрацію в Україні, через що товари з його наявністю, на їхнє переконання, не підпадають під визначення фальсифікованих ліків. Отже, адвокати ставлять під сумнів не лише сам процес реалізації, а й факт того, чи здатна подібна продукція виступати об’єктом правопорушення, згідно зі статтею 321-1 КК України. Остаточний вердикт щодо вчинків Трифонової та доводів обох сторін повинен винести суд.

На Подолі підлітки жорстоко побили чоловіка через зауваження про алкоголь

На Подолі двоє 16-річних підлітків вчинили жорстоке побиття 51-річного киянина. Конфлікт виник після того, як чоловік зробив хлопцям зауваження через вживання ними алкогольних напоїв у дворі житлового будинку. Про інцидент повідомила поліція. За інформацією правоохоронців, один із нападників ударив чоловіка в обличчя, від чого той упав на землю. Після цього обидва підлітки продовжили завдавати потерпілому ударів руками та ногами по голові й тілу. У результаті нападу чоловіка було госпіталізовано з тяжкими травмами, серед яких черепно-мозкова травма, переломи, а також ушкодження грудної клітини та внутрішніх органів. Обох зловмисників затримали, їм повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 121 КК України. За скоєне їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Суд обрав підліткам запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачивши можливість внесення застави.

Скандал у Кременчуці: мобілізація чоловіка з переломом хребта та звинувачення на адресу ТЦК

Житель Кременчука Марк Захаров заявив про те, що його мобілізували попри наявність перелому хребта, а також погрожували зброєю з метою примусити підписати необхідні документи. Про це він розповів під час засідання слідчої комісії Верховної Ради.

За словами Марка Захарова, 1 грудня 2025 року працівники патрульної поліції затримали його, коли він перебував на лікуванні після дорожньо-транспортної пригоди, та доправили до Кременчуцького ТЦК. Внаслідок аварії чоловік зазнав перелому хребта і був змушений пересуватися в корсеті.

Захаров стверджує, що в приміщенні ТЦК його утримували впродовж тижня. За його словами, у цей період він не отримував необхідної медичної допомоги, спав на підлозі, а його скарги на самопочуття ігнорувалися.

Згодом військово-лікарська комісія ухвалила рішення про визнання чоловіка придатним до військової служби. Окрім того, Захаров заявив про погрози пістолетом з вимогою підписати документи.

Зі свого боку, у Кременчуцькому ТЦК відкинули звинувачення щодо застосування зброї. Проведене службове розслідування, за заявою представників ТЦК, не виявило жодних порушень.

Водночас ситуацію стосовно мобілізації громадянина з переломом хребта у Кременчуцькому ТЦК залишили без коментарів.

Справа про землю в Конча-Заспі: СБУ ініціює заочний арешт Андрія Деркача

Служба безпеки України звернулася до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для колишнього народного депутата Андрія Деркача. Питання стосується кримінального провадження, що охоплює земельні ділянки в Конча-Заспі, вартість яких перевищує 595 мільйонів гривень.

Інформацію про це підтвердили у Вищому антикорупційному суді. Відповідне клопотання було подане слідчим Головного слідчого управління СБУ в межах провадження №62019100000001414, яке було зареєстроване 8 жовтня 2019 року.

За версією слідства, Андрій Деркач причетний до схеми незаконного виведення 41,5 га землі в Конча-Заспі. Загальна вартість цих активів оцінюється у понад 595 мільйонів гривень. У ВАКС припускають, що наразі підозрюваний може перебувати на території Росії.

Судові засідання для розгляду клопотання СБУ призначені на 17 та 21 вересня. Варто зазначити, що ще у серпні СБУ через ВАКС ініціювала продовження строків розслідування у цій справі. Це провадження є окремим від справи про державну зраду та незаконне збагачення, за якою Андрія Деркача вже було заочно засуджено до 15 років ув’язнення.