Верховний Суд поставив крапку у справі екссудді Леонова: 11 років ув’язнення за хабарництво

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду ухвалив остаточне рішення у справі колишнього судді Бабушкінського районного суду міста Дніпра Андрія Леонова. Згідно з вердиктом, він засуджений до 11 років позбавлення волі. Додатковими покараннями стали конфіскація майна та заборона обіймати посаду судді протягом 3 років.

За даними слідства, Андрій Леонов вимагав 30 тисяч доларів США за винесення певних рішень у межах кримінального провадження, що стосувалося фермерського господарства «Дар». Екссуддя встиг отримати першу частину хабаря у розмірі 15 тисяч доларів.

Нагадаємо, що у березні 2023 року Вищий антикорупційний суд визнав Леонова винним. У листопаді того ж року Апеляційна палата ВАКС підтвердила цей вирок. Після розгляду справи Касаційним кримінальним судом Верховного Суду рішення набуло законної сили.

Вадим Столар пропустив термін внесення застави у 300 мільйонів гривень

Народний депутат Вадим Столар не вніс заставу у розмірі 300 мільйонів гривень у термін, визначений судом. Як повідомили у Вищому антикорупційному суді, через невиконання цього зобов’язання сторона обвинувачення отримала право звернутися з клопотанням про обрання більш суворого запобіжного заходу. Згідно з чинним законодавством, несплата застави у встановлений період дозволяє прокурорам ініціювати зміну умов тримання під вартою.

Судова перемога «Ліберті Фінанс»: як скасували штраф у 58 мільйонів гривень

Податкова служба намагалася стягнути з фінансової компанії «Ліберті Фінанс» 58,16 млн грн штрафу через виявлену розбіжність у касі. Проте суди різних інстанцій стали на бік бізнесу, скасувавши це рішення. Наразі справа розглядається у Верховному Суді.

Конфлікт розпочався 7 березня 2025 року, коли в миколаївському обміннику №193.31 (вул. Захисників Миколаєва, 23-А, офіс 19) правоохоронці провели обшук у межах кримінального провадження №12025152020000166 від 6 лютого 2025 року за ч. 4 ст. 190 КК. Перед початком слідчих дій згідно з Х-звітом у касі було 40 716 доларів, 7 755 євро, 1 800 злотих та 862 тис. грн. Під час обшуку вилучили значно більші суми: 229 534 долари, 20 075 євро, 1 800 злотих та 4,18 млн грн.

Податкова служба розцінила цю різницю як порушення п. 7 ст. 4 Закону про РРО, що передбачає п’ятикратний штраф від суми невідповідності. Розрахунок за курсом НБУ призвів до нарахування 58,16 млн грн штрафу. Однак 30 квітня 2025 року під час фактичної перевірки порушень у роботі обмінника не виявили.

Компанія пояснила, що розбіжність виникла через те, що обшук розпочався під час інкасації та перерахунку підкріплення каси, тому касир не встиг оприбуткувати кошти та сформувати Z-звіт. 9 квітня 2025 року Миколаївський апеляційний суд (справа №490/929/25) зняв арешт з вилучених коштів, зазначивши, що в протоколах обшуку є розбіжності в сумах. 18 квітня компанія офіційно оприбуткувала кошти через касові ордери.

Київський окружний адміністративний суд 22 грудня 2025 року скасував податкове повідомлення-рішення, а 23 квітня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд підтримав це рішення. Судді вказали, що податкова не врахувала специфіку роботи обмінного пункту та незавершене оприбуткування коштів, а також не довела вину компанії. 24 червня 2026 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за скаргою податкової, проте виконання попередніх судових рішень не зупинялося.

Варто зазначити, що «КИТ Груп» та WhiteBIT раніше згадувалися у справах щодо діяльності онлайн-наркомагазинів та торгівлі людськими тканинами.

Фінансовий скандал у КНУКіМ: розслідування щодо завищення бюджетних витрат

Навколо Київського національного університету культури і мистецтв розпочато розслідування нової кримінальної справи. Слідство припускає, що протягом 2022–2024 років керівництво вишу могло штучно завищувати кількість студентів та обсяги навчального навантаження. Така маніпуляція, ймовірно, використовувалася для отримання додаткового бюджетного фінансування.

Згідно з даними правоохоронців, частину цих коштів могли переводити у готівку. Загальна сума фінансування за програмою «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» склала 760 мільйонів гривень. Наразі ця цифра не є остаточним розміром збитків, і слідчі продовжують встановлювати точні суми завданих державі втрат.

Паралельно триває інше провадження, що стосується можливої експлуатації студентів. У цій справі фігурує мережа «Батьківська хата», яка є офіційною базою практики КНУКіМ і пов’язана з Михайлом Поплавським. За версією слідства, студентів могли примушувати до роботи.

Хоча прямого процесуального зв’язку між цими двома справами наразі не встановлено, в обох провадженнях вивчають питання обліку студентів, організації їхньої праці та практики, а також законність руху коштів, пов’язаних із цими процесами.

Ексочільник БЕБ Одещини Мунтян через суд намагається відновитися на посаді: деталі про статки та атестацію

Екскерівник Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області Сергій Мунтян, звільнений після невдалого проходження переатестації, вирішив оскаржити втрату посади у судовому порядку. Старт розгляду його позовної заяви в Одеському окружному адміністративному суді призначено на 10:00 17 вересня. Позивач вимагає скасування результатів атестації, поновлення на керівній посаді та виплати заробітної плати за період вимушеного прогулу. До цього в БЕБ офіційно підтверджували факт непроходження Мунтяном атестаційних процедур.

Ситуація навколо колишнього посадовця привертає значну увагу через низку оприлюднених фактів. У матеріалах із соціальних мереж зазначається, що ринкова ціна нерухомого майна його дружини становить майже пів мільйона доларів. При цьому в документах оформлення цієї ж нерухомості вказано за суттєво нижчою вартістю — близько 380 тисяч гривень. Зазначена інформація потребує додаткової перевірки за допомогою первинних документів та офіційних реєстрів.

Окрему увагу привертає історія з автомобілем Toyota Land Cruiser 200, оцінюваним орієнтовно у 1,7 мільйона гривень. Згідно з наведеними відомостями, позашляховик спочатку належав братові Мунтяна, згодом опинився у користуванні очільника БЕБ, а пізніше був переоформлений на його дружину.

У зв’язку з цим виникає питання щодо походження майна та способів формування власності у родині чиновника, який очолював обласний підрозділ органу економічної безпеки.

Також у публікаціях згадується брат Мунтяна, у чиїй власності перебував готель «Дворянський», розташований у центрі Одеси. Відповідно до оприлюдненої інформації, офіційно зареєстрованої особи для отримання прибутків від діяльності закладу не було, а розрахунки нібито здійснювалися безпосередньо на банківську картку.

Крім того, Мунтян раніше вже потрапляв у резонансні ситуації під час роботи в БЕБ. У 2023 році він підписав офіційний документ відомства про відсутність підстав для проведення розслідування щодо мільйонних статків родини одеського військкома Борисова. Пізніше працівники ДБР провели обшуки у самого Мунтяна, про що йдеться у матеріалах користувачів.

Дружина експосадовця — Любов Калініченко, яка працює суддею Київського районного суду міста Одеси. За наведеними даними, вона володіє об’єктом нерухомості площею близько 300 квадратних метрів та земельною ділянкою на 10 соток у престижному районі Одеси.

Наразі Мунтян розраховує повернутися на посаду. Розгляд його позову 17 вересня о 10:00 розпочне Одеський окружний адміністративний суд. В установі підтверджують, що одним із суддів є Костянтин Єфіменко.

Постать Єфіменка також має певний бекграунд. У документах Вищої ради юстиції зафіксовано, що у листопаді 2013 року він підтримав постанову Одеського окружного адмінсуду щодо обмеження права громадян на мирні зібрання, зокрема заборону акцій і пікетів у центрі Одеси в період Євромайдану.

Таким чином, 17 вересня суд розглядатиме не звичайну трудову суперечку. Мунтян прагне скасувати рішення атестаційної комісії, яка визнала його таким, що не пройшов переатестацію. За відомостями БЕБ, він став одним із чотирьох керівників територіальних управлінь, які не змогли її скласти.

Тепер колишній посадовець домагається повернення посади та виплати компенсації за весь час вимушеного прогулу. Фінальне рішення про те, чи поновиться чиновник після провалу атестації, ухвалить суд.

Деталі трагедії в приватній клініці: адвокатка Алла Цимановська розкрила мотиви вбивства директора Ільїна

Директора приватного медичного центру Ігоря Ільїна застрелив військовослужбовець через помсту за загибель своєї дружини. Вона померла після проходження курсу лікування в цій медичній установі.

Цю інформацію офіційно підтвердила адвокатка Алла Цимановська.

За її словами, згідно з попередньою версією слідства, напад міг статися на ґрунті конфлікту, пов’язаного з лікуванням дружини затриманого. Прокуратура уточнювала, що жінка померла саме після лікування в цьому центрі, а не в результаті нього, що є важливою юридичною відмінністю.

На даний момент правоохоронні органи продовжують з’ясовувати всі обставини та можливі мотиви цього злочину.

Спроба вивезення раритетних журналів LIFE: рішення суду у Львові

10 вересня 2026 року Галицький районний суд м. Львова виніс постанову у справі № 461/6757/26, що стосується незаконного вивезення з України друкованих видань без відповідних дозволів. Про це стало відомо з телеграм-каналу «Судом по схемах».

Інцидент стався 4 липня 2026 року о 13:03 на митному посту «Грушів-Будомєж». Громадянка України, прямуючи до Польщі на автомобілі BMW 116D, обрала для проходження контролю «зелений коридор». Під час огляду її речей митники виявили 16 примірників американського журналу «LIFE», виданих у 1945 році.

Згідно з Інструкцією Мінкультури №258, друковані видання, випущені до 1945 року включно, можуть вважатися культурними цінностями та потребують спеціального свідоцтва для вивезення за кордон. Водійка пояснила, що журнали були придбані її знайомим на eBay за $68,21 як подарунок для друга в Німеччині. Вона перевозила їх транзитом і не була обізнана про необхідність отримання дозвільних документів.

Експертиза, проведена Львівською національною науковою бібліотекою України імені В. Стефаника, засвідчила, що ці журнали не є унікальними чи рідкісними та не мають статусу культурних цінностей. Загальна вартість вилучених видань була оцінена у 14 400 грн (по 900 грн за кожен примірник).

Попри висновок експертів, спроба вивезення видань 1945 року через «зелений коридор» без належного свідоцтва кваліфікується як правопорушення за ч. 3 ст. 471 МК України. Суддя Галицького районного суду м. Львова В.Є. Радченко, врахувавши відсутність комерційного умислу, пояснення жінки та висновок бібліотеки, ухвалив рішення про накладення штрафу у розмірі 5100 гривень, при цьому конфіскації майна вдалося уникнути.

СБУ викрила та затримала російського агента, що готував теракт в Ізмаїлі

Контррозвідка Служби безпеки України успішно попередила терористичний акт на Одещині. У Білгород-Дністровському районі було затримано агента російських спецслужб, який готував підрив адміністративної будівлі державної установи в місті Ізмаїл.

Як повідомляє СБУ у своєму Telegram-каналі, зловмисник планував розмістити біля цілі саморобний вибуховий пристрій потужністю 10 кг у тротиловому еквіваленті. Для збільшення ураження вибухівку було начинено металевими болтами та шурупами. Російські куратори мали намір активувати пристрій дистанційно у годину пік, щоб спричинити якомога більше жертв серед цивільного населення.

Затримання відбулося у квартирі підозрюваного саме в момент завершення збірки вибухового пристрою. Зловмисником виявився місцевий мешканець, який страждає на наркотичну залежність. Він був завербований російськими спецслужбами у липні цього року, коли шукав підробіток у Telegram-чатах.

Для дистанційного підриву агент використовував мобільний телефон, до якого російські спецслужби мали віддалений доступ. Наразі слідчі СБУ повідомили затриманому про підозру у підготовці терористичного акту. Чоловік перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Скандал у податковій: чому затримання на Тернопільщині викрило системні проблеми ДПС

Детективи НАБУ здійснили затримання заступниці керівника податкової служби у Тернопільській області. Слідство підозрює посадовицю у вимаганні хабаря за легальне повернення ПДВ підприємцям. На тлі цієї події журналіст Євген Плінський виступив із заявою про глибоку корупційну кризу в Державній податковій службі та закликав ретельно перевірити роботу відомства за останній дворічний період. Згідно з даними розслідувача, робота ДПС під керівництвом Лесі Карнаух упродовж останніх двох років уникала уваги правоохоронних органів, незважаючи на численні скарги бізнесу на вимагання та діяльність конвертаційних центрів. Плінський пов’язує такий імунітет із політичною підтримкою з боку ексгенерального прокурора Руслана Кравченка, якому, за його словами, підпорядковувалося відомство. Крім того, очільник колишнього нагляду нібито мав квоти на призначення заступників Карнаух. Журналіст зазначає, що після зникнення цього політичного «кришування» ситуація стрімко змінилася: прем’єр-міністр Сергій Корецький звільнив Карнаух, а правоохоронці почали відкрито інформувати про зловживання в податковій. Зокрема, НАБУ викрило схему на Тернопільщині, де за законне відшкодування ПДВ вимагали відсоток у розмірі 11,5% від загальної суми. Під час одержання коштів із частини повернення у 14,6 млн грн силовики затримали заступницю начальника обласної податкової Марію Мельник, чиє ім’я Плінський навів із посиланням на колегу Тараса Середича. Плінський акцентує увагу саме на високому розмірі відсотка, що, на його переконання, вказує на масштабну систему, яка виходить далеко за межі одного регіону. ПДВ, на думку журналіста, є не лише базовим бюджетоутворюючим податком, а й головним корупційним механізмом податкової системи, а збір подібних коштів на рівні регіонів може свідчити про централізований розподіл у Києві. Окремо розслідувач критикує урядову ініціативу підняти ставку ПДВ до 21%, попереджаючи, що подібні побори зроблять такі схеми ще дорожчими для підприємців, а в результаті тягар ляже на плечі кінцевих споживачів. Він також застерігає, що потенційне створення фонду для підтримки постраждалого від війни бізнесу може породити нові ризики — від вимагання откатів до оцінки лояльності підприємців до влади. На думку Плінського, ДПС залишається головним корупційним осередком держави, де змінюються лише фінансові куратори, тоді як сама схема функціонування не змінюється. Він запитує, чи наважиться НАБУ провести глибоку перевірку діяльності служби за попередні два роки, запевняючи, що проваджень відкрито багато і докази зібрано, проте раніше існувала заборона на їхній розгляд. У цьому контексті журналіст процитував фрагмент аналітичної довідки силовиків щодо схеми нелегального виготовлення пального. У документі йдеться про систематичне уникнення сплати акцизу під виглядом випуску біоетанолу, хоча фактично здійснювалося незаконне виробництво етилового спирту. Його продавали без податкового контролю за нульовою акцизною ставкою з подальшою легалізацією через фіктивну переробку. Згідно з текстом довідки, ці незаконні операції покривалися посадовцями ДПС, зокрема директором Департаменту контролю за підакцизними товарами Х.Г. Боженко за згодою в.о. голови Л.А. Карнаух. У період з 1 січня 2025 року до 1 березня 2026 року обсяг таких операцій досяг 17,68 млн літрів, а збитки державного бюджету перевищили 3,5 млрд грн, у чому автори документа вбачають ознаки організованого злочину. Проте, як зазначає Плінський, акцизний департамент і досі контролюється так званою «групою Монако», представники якої дистанційно заробляють на цих схемах. Експерт наголошує, що в умовах війни йдеться про колосальні ресурси, нагадуючи, що щоденні потреби України на оборону становлять $190 млн. Він переконаний, що безкорислива зміна підходів у ДПС не дозволить заповнити бюджет навіть через нові податки на посилки чи доходи від OnlyFans. За оцінками журналіста, тіньова корупційна частка економіки становить 30%, і саме там приховані найбільші резерви для фінансування держави.

На Волині за два тижні зафіксували дві смерті військовослужбовців Нацгвардії: тривають розслідування

У Луцькому районі сталося вже двоє трагічних випадків загибелі військовослужбовців Національної гвардії України за двотижневий період. Наразі правоохоронці з’ясовують усі обставини обох подій.

Перша трагедія сталася 2 вересня у Луцькому районі, коли в автомобілі знайшли мертвою 32-річну військовослужбовицю Національної гвардії.

Другий випадок зафіксували 12 вересня — у Луцькому районі виявили мертвим 44-річного курсанта Національної гвардії.

Обставини смерті обох військовослужбовців наразі встановлюють у межах відкритих розслідувань.