У центрі Варшави стався конфлікт, який переріс у фізичне протистояння. Як повідомляє автор відео, нетверезий чоловік почав чіплятися до українського музиканта, а згодом завдав йому удару по голові. Внаслідок нападу музикант отримав переломи двох кісток, одна з яких виявилася роздробленою на кілька уламків. Для відновлення рухливості потерпілому необхідне хірургічне втручання.
Архіви позначок: Напад
У Варшаві призупинили справу про напад на українку в районі Прага
Поліція Варшави призупинила розслідування нападу на українку, яка зазнала перелому ноги. Протягом року правоохоронцям не вдалося встановити особу нападника.
Інцидент стався 4 серпня минулого року в районі Прага. Як розповіла мати постраждалої, до її доньки та двох її друзів з Білорусі підійшов невідомий чоловік. Він звинуватив їх у крадіжці автомобільних деталей і почав вигукувати ксенофобські образи.
За словами жінки, чоловік спершу кричав на молодих людей, а потім із вигуком: “Тримайте!” — штовхнув її доньку на прилавок овочевої палатки, вирвав у неї сумку та забрав паспорт. Одному з хлопців він кричав: “Бл**, я тебе вб’ю”, “йоб**ні українці, ви обкрадаєте поляків” і так далі. Після цього нападник пішов, а молоді люди рушили за ним, запитуючи: “Що відбувається?”, однак він утік.
Мати постраждалої стверджує, що від самого початку виникали труднощі зі спробами подати заяву до поліції.
За її словами, донька звернулася до поліції, але там відмовилися говорити з нею без перекладача. Наступного дня, 5 серпня, прийшов перекладач. Доньку викликали поліцейські, однак заяву так і не прийняли — відмовився весь комісаріат. Після цього сім’я звернулася до адвоката. У дівчини сильно боліла нога, а на руці були синці. Увечері 6 серпня вона поїхала зафіксувати травми. Лікарі відмовлялися це робити, доки не вдалося домогтися консультації ортопеда. Тоді з’ясувалося, що в дочки зламана нога. Гіпс їй наклали о п’ятій ранку 7 серпня. Адвокат підготував заяву до поліції. За словами жінки, її досі ігнорують, а провадження у справі затягують.
Сім’я постраждалої також заявляє, що в матеріалах розслідування не зазначено можливий ксенофобський мотив нападу.
Сікорський оцінив ризик провокацій з боку Росії проти Польщі
Росія наразі не має ресурсів для нападу на Польщу. Водночас, з огляду на те, що російський диктатор Володимир Путін уже ухвалював рішення на основі хибних оцінок, не можна повністю відкидати ймовірність нового подібного кроку. Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.
За його словами, у Польщі немає паніки через Росію, однак до її погроз там ставляться серйозно.
Сікорський зазначив, що занепокоєння існує, оскільки Путін напав на Україну, спираючись на оптимістичні й абсолютно хибні оцінки. За словами міністра, це божевільне й злочинне рішення про вторгнення в Україну спричинило величезні людські страждання та серйозні економічні збитки по всій Європі. Саме тому, наголосив він, не можна виключати, що навіть без здатності перемогти Путін може знову ухвалити схоже рішення.
Також глава польського МЗС відреагував на публікацію британської газети The Telegraph про те, що США нібито попередили Варшаву про можливу збройну провокацію Росії проти Польщі з метою “випробувати рішучість НАТО”.
Сікорський заявив, що не може ані підтвердити, ані спростувати цю інформацію. Водночас він зауважив, що ця новина з’явилася в авторитетному виданні, тому, ймовірно, є правдивою.
Крім цього, міністр висловив сподівання, що оприлюднення намірів Росії може змусити її відмовитися від таких планів.
Він пояснив, що саме тому росіянам надсилають сигнал: у Польщі знають, що вони щось готують, так само як це було перед вторгненням в Україну. За його словами, завчасне викриття цих намірів може допомогти переконати Росію відмовитися від своєї агресивної позиції.
Водночас Сікорський підкреслив, що Москва не має достатньо ресурсу для нападу на Польщу.
Як зазначив міністр, у Польщі серйозно сприймають російські погрози. Однак сьогодні, за його словами, Путін не має засобів, щоб напасти на Польщу, і максимум, на що він здатен, — це спроба якоїсь провокації. Сікорський також наголосив, що росіянам досі не вдалося завоювати Донбас після майже тринадцяти років спроб.
Розвідувальні звіти США вплинули на зміну риторики Трампа щодо України, — WSJ
Президент США Дональд Трамп несподівано змінив свою публічну риторику щодо України в позитивний бік. Як пише The Wall Street Journal із посиланням на власні джерела серед офіційних посадовців Сполучених Штатів, на цю зміну позиції американського лідера безпосередньо вплинули останні звіти розвідки США.
У цих матеріалах детально описуються успіхи та масштаби українських далекобійних ударів. За даними журналістів, Дональд Трамп почав регулярно отримувати закриті розвідувальні доповіді про розвиток українських ударних можливостей, зокрема у сфері виробництва та застосування далекобійних безпілотників. Саме ці досягнення, за інформацією видання, справили на нього сильне враження.
Крім того, розвідка інформує главу Білого дому про суспільні настрої в самій Росії. Йдеться про те, що населення дедалі більше прагне завершення війни саме через успішні українські атаки по військових об’єктах на території РФ.
The Wall Street Journal зазначає, що раніше Трамп дорікав Володимиру Зеленському через брак аргументів, однак тепер перейшов до значно прихильніших оцінок. Зокрема, на саміті НАТО він заявив про готовність надати Україні право виробляти ракети для систем Patriot, а також назвав українські удари по РФ кроком, що може наблизити фінал війни.
У Білій Церкві на вулиці Ярослава Мудрого поранили 18-річного хлопця
Увечері 11 липня в центрі Білої Церкви стався надзвичайний інцидент. На вулиці Ярослава Мудрого невідомий чоловік відкрив вогонь і поранив 18-річного юнака.
Як повідомляє поліція Київщини, за попередніми даними, нападник вистрілив із пневматичної зброї. Хлопця з отриманими травмами оперативно доправили до лікарні.
Наразі офіційних подробиць про стан пораненого та мотиви нападника немає. Поліція розшукує стрільця і встановлює всі обставини кримінального правопорушення. Детальнішу інформацію обіцяють повідомити згодом.
Європа прискорено розширює оборонну промисловість через війну РФ проти України
Європейська оборонна промисловість переживає стрімке зростання, адже країни регіону намагаються виконати укладену рік тому угоду НАТО про підвищення витрат на оборону до 3,5% ВВП до 2035 року. Члени Альянсу в Європі прагнуть відновити свої збройні сили, щоб бути готовими до потенційного нападу з боку Росії.
Як зазначає The Economist, Європа готується до протистояння з РФ без підтримки США. Поштовхом до цього стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
У виданні навели приклад заводу Hagglunds у Швеції, що належить оборонній компанії BAE Systems. Якщо ще 10 років тому підприємство скорочувало витрати заради виживання, то тепер британська компанія нарощує виробничі потужності у п’ять-шість разів, щоб відповідати різкому зростанню попиту.
За словами генерального директора компанії Томмі Густафссона-Раска, виторг BAE Systems піднявся з 211 млн доларів у 2018 році до 1,1 млрд доларів у 2025 році й наближається до рівня понад 2 млрд доларів на рік.
BAE Systems, нагадали журналісти, випускає бойові машини піхоти CV90, які використовують, зокрема, українські війська. На знак вдячності за підтримку 21-а окрема механізована бригада навіть передала компанії український прапор із написом “Дякуємо, завжди”.
Водночас переозброєння Європи має і зворотний бік. На нещодавній демонстрації в Брюсселі тисячі людей вийшли на вулиці з гаслом “Добробут, а не війна”. Минулого року в Італії профспілки також організували протест, вивівши близько 500 000 осіб проти збільшення витрат на оборону.
The Economist підкреслює, що Європі в будь-якому разі доведеться шукати компроміс, якщо вона хоче отримати більш боєздатні збройні сили. Для цього потрібні або більші державні запозичення, або підвищення податків, або скорочення соціальних витрат, або поєднання всіх трьох варіантів.
Журналісти зазначають, що далеко не всі європейські члени НАТО зможуть вийти на рівень 3,5% ВВП, якщо й надалі збільшуватимуть оборонні витрати нинішніми темпами. Це стосується навіть Великої Британії та Франції.
У виданні вважають, що ця тема може спричинити жорсткі суперечки на саміті НАТО 7–8 липня в Анкарі. Раніше президент США Дональд Трамп і американський міністр оборони Піт Хегсет уже критикували європейських членів Альянсу, заявляючи, що ті користуються гарантіями безпеки США, одночасно забезпечуючи своїм громадянам щедрі пільги та тривалі відпустки.
Найближче до бажаного показника 3,5% ВВП перебувають передусім країни, які найбільше відчувають загрозу з боку Росії, зокрема країни Балтії та Польща. Литва для цього запровадила новий податок — “внесок на забезпечення безпеки”, а Фінляндія суттєво скоротила видатки на охорону здоров’я та соціальні послуги.
За оцінками рейтингового агентства Fitch, загалом 11 європейських країн покривають щонайменше половину зростання оборонних витрат за рахунок підвищення податків або скорочення інших видатків. Опитування аналітичного центру “Європейська рада з міжнародних відносин” свідчать, що це зазвичай легше зробити в державах, розташованих ближче до лінії фронту, де більшість населення підтримує урізання соціальних витрат заради фінансування оборони.
Окремо у виданні згадали країни, які мають значні можливості для запозичень, — Данію, Швецію та Німеччину. Вони планують довести оборонні витрати до 3,7 % від ВВП до 2030 року.
Водночас є держави, які прагнуть досягти мети, але мають обмежені можливості для запозичень і слабку підтримку підвищення податків або скорочення соціальних виплат. Серед них — Велика Британія та Франція.
Як зазначає видання, становище Великої Британії настільки складне, що минулого місяця міністр оборони Джон Хілі подав у відставку через мізерне заплановане збільшення бюджету. Після подальших суперечок було погоджено лише невелике підвищення на 0,1% ВВП до 2030 року, що загалом дасть 2,7%. Аналітики сумніваються, що країна зможе вийти на 3,5% до 2035 року.
Франція, за оцінкою The Economist, відстає ще сильніше. Париж планує довести витрати на оборону лише до 2,5% ВВП до 2030 року, але навіть для цього доведеться йти на компроміси у формі підвищення податків або скорочення бюджету в інших сферах.
Є також країни, які демонструють байдужість до підвищення оборонних витрат. Іспанія, наприклад, домоглася для себе винятку та заявила, що зупиниться на рівні 2,1% ВВП.
Португалія теж залишається серед таких держав: вона витрачає на оборону лише 2% від ВВП. У країні запевняють, що вийдуть на цільовий показник до 2035 року, але, як зауважили журналісти, не докладають для цього жодних зусиль.
Італія раніше звітувала про 39-відсоткове збільшення витрат, щоб минулого року досягти 2% ВВП. Однак, як наголосили у виданні, реальне зростання склало лише 7%, а решта була наслідком бухгалтерських хитрощів.
The Economist наголошує, що проблема полягає не тільки в можливому недосягненні цільових показників, а й у тому, як саме ці кошти витрачаються.
Багато європейських держав, за оцінкою видання, надто багато вкладають у власну промисловість, що веде до фрагментації. У Європі використовують 12 типів танків і виробляють п’ять різних моделей гаубиць, тоді як в Америці існує по одній моделі кожного виду.
Є і приклади відверто неефективних витрат. Минулого місяця Німеччина скасувала програму суднобудування вартістю 10 млрд євро, оскільки вона відставала від графіка, а її вартість зросла до 18 млрд євро. У результаті 2,3 млрд євро було витрачено на фрегати, які військово-морський флот так і не отримає.
Східний фланг НАТО готується до перших днів можливої війни з Росією без негайної допомоги США
Країни східного флангу НАТО посилюють оборону, збільшують армії та готуються до того, що перші дні можливої війни з Росією їм доведеться пройти переважно власними силами. Про це пише Politico.
Журналісти Axel Springer Global Reporters Network побували на трьох вразливих ділянках східного кордону Європи: на лісистому кордоні Фінляндії з Росією, на укріпленій лінії Польщі з Калінінградом і Білоруссю, а також на околицях Литви біля Сувалкського коридору. Їхньою метою було з’ясувати, наскільки ці держави готові до можливого нападу Росії на альянс.
Автори дійшли висновку, що Європа поспіхом зміцнює свій східний рубіж на тлі загрози, з якою, як вважають європейці, Вашингтон може більше не впоратися. Президент США Дональд Трамп ставить під сумнів усталені гарантії безпеки та прагне скоротити американську військову присутність у Європі.
Politico зазначає, що після переобрання у 2024 році Трамп не раз висловлював сумніви щодо зобов’язань Вашингтона за статтею 5 НАТО, яка передбачає, що напад на одного члена означає напад на всіх. Додаткову невизначеність спричинила війна в Ірані, після якої команда президента США пригрозила переглянути членство Штатів у НАТО через відмову європейських союзників долучитися до конфлікту.
Водночас супутникові знімки свідчать, що Росія посилила військову присутність біля кордону з Фінляндією та іншими країнами ЄС, зводячи казарми й розміщуючи техніку. Керівник шведської військової розвідки охарактеризував це як підготовку до можливого протистояння з НАТО.
Фінляндія виходить із того, що перший удар доведеться стримувати самостійно. Її кордон із Росією завдовжки 1343 кілометри є найдовшим сухопутним кордоном альянсу з Москвою. Перехід закрито з 2023 року.
Командир прикордонного округу Північної Карелії полковник Матті Піткяніітті сказав: “Росія – наддержава, а ми – маленька країна. Треба бути обережним, коли спиш поруч із ведмедем”.
Фінський законодавець Юкка Копра, який очолював парламентський комітет з питань оборони, наголосив, що Гельсінкі не очікує швидкого застосування статті 5. За його словами, Фінляндія розуміє, що спершу має завдати першого удару самостійно, і лише потім буде активовано статтю 5 НАТО.
Серед головних військових переваг країни автори називають її територію: густі ліси, глибокий сніг, мінусові температури та короткий світловий день узимку. У травні Фінляндія провела навчання “Північна зірка 26” та “Карельський меч 26”, під час яких військові з Франції, Великої Британії та США відпрацьовували дії саме в таких умовах.
Минулого року Гельсінкі разом із Польщею та трьома балтійськими державами вийшло з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Поясненням стало те, що Росія ніколи не приєднувалася до цього договору і вже застосовує таку зброю в Україні.
Польща робить ставку на “Східний щит” і рекордне посилення армії. Ще у листопаді 2024 року прем’єр Польщі Дональд Туск у селі Домбрівка неподалік кордону з Калінінградом представив першу ділянку цих укріплень. Тоді він заявив: “Мені не потрібно нікому пояснювати, що цей кордон потрібно охороняти надзвичайно ретельно”.
Проєкт включає протитанкові та піхотні рови, бетонні бар’єри, бункери, дрони, тепловізори та мінні поля вздовж 800-кілометрового кордону з Білоруссю і Калінінградом. У польському Міноборони оцінюють повну вартість системи приблизно у 10 млрд євро.
“Східний щит” є складовою ширшої Лінії стримування східного флангу, яка має простягнутися від Фінляндії до Румунії. Водночас Politico пише, що на окремих відтинках кордону цей проєкт поки більше виглядає як перспектива, ніж як завершена реальність. На значних ділянках видимих укріплень немає, а протитанкові “їжаки”, що були складовані поблизу Домбрівки, після візиту Туска так і не встановили на позиціях.
Поштовхом до прискорення розробки польської системи протидії дронам SAN став випадок, коли 19 російських дронів увійшли у польський повітряний простір. Літаки НАТО збивали їх ракетами з винищувачів F-16 та F-35, і таке реагування коштувало мільйони євро, хоча самі дрони коштували лише частку цієї суми. SAN має дати Польщі змогу захищатися від безпілотників без використання винищувачів.
У Литві та інших країнах Балтії готуються до сценарію, за якого підкріплення може не бути до двох тижнів. Командувач збройних сил Литви Раймундас Вайкшнорас вважає малоймовірним раптовий напад Росії, оскільки системи попередження НАТО ускладнюють приховування масштабного переміщення військ.
Литва стежить за залізничними вузлами та логістичними пунктами й відповідає власними навчаннями на військові маневри Росії та Білорусі. Однак, на відміну від Фінляндії та Польщі, балтійські держави мають значно менше простору для маневру. Литва, Латвія та Естонія надто малі й надто близькі до Росії та Білорусі, щоб, за висловом авторів, “торгувати територією заради часу”. Із рештою НАТО їх з’єднує приблизно 65-кілометровий Сувалкський коридор.
Біля села Лаворішкес у Литві встановлено попереджувальний знак: “Не ризикуйте своєю безпекою – не їдьте до Білорусі. Ви можете не повернутися”. Сам кордон укріплено колючим дротом і бетонними “зубами дракона”, покликаними зупиняти танки.
Ці споруди входять до Балтійської оборонної лінії — спільного проєкту Естонії, Латвії та Литви, який передбачає протитанкові рови, бункери, оборонні перешкоди та мінні поля.
Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес застерігає, що в найгіршому сценарії, якщо НАТО буде заскочено зненацька, а Польща не зможе допомогти балтійським країнам, їм, можливо, доведеться воювати до двох тижнів без підкріплення від більш віддалених союзників.
Німецькі та литовські чиновники, однак, наголошують, що такий розвиток подій не буде несподіваним. На їхню думку, російському нападу передуватимуть помітні військові приготування, що дадуть НАТО можливість перекинути підкріплення ще на ранньому етапі.
У Техасі засудили вісьмох активістів за напад на імміграційний центр, а колишній морпіх отримав 100 років ув’язнення
Суд у Техасі ухвалив суворі вироки вісьмом активістам, яких визнали винними у нападі на імміграційний центр «Прейріленд» у місті Альварадо. Найжорсткіше покарання призначили лідеру групи Бенджаміну Сонгу — колишньому морському піхотинцю США, засудженому до 100 років позбавлення волі.
Інцидент стався 4 липня 2025 року. За даними прокуратури, після настання темряви близько десятка людей у чорному прибули до об’єкта Імміграційної та митної поліції США. Учасники акції розмалювали стіни та службовий автомобіль, пошкодили камери спостереження і запускали феєрверки.
Центральним епізодом справи стала стрілянина по поліцейському, який прибув на виклик. Слідство стверджує, що Сонг, озброєний гвинтівкою, перебував неподалік від центру і відкрив вогонь по співробітнику поліції, поранивши його. Після цього нападники втекли з місця події.
Путін заявив про невдоволення заявами Заходу щодо можливої війни з Росією
Російський диктатор Володимир Путін заявив, що йому «не подобається» те, що західні країни відкрито говорять про підготовку до можливої війни з Росією. Для обґрунтування своєї позиції він знову звернувся до згадки про Йосипа Сталіна.
Таку заяву він зробив під час виступу перед випускниками вищих військових навчальних закладів РФ.
За словами Путіна, на Заході вже прямо заявляють про готовність воювати з Росією та збільшують військові бюджети. Він також поскаржився, що лідери НАТО та ЄС, за його словами, продовжують поширювати брехню про «російську загрозу», щоб виправдати ці витрати і мілітаризацію.
Путін стверджує, що Захід спершу сам створює загрози для Росії, «змушує» її реагувати, а згодом «обвинувачує у всіх смертних гріхах».
Окремо він заявив, що навіть після віроломного нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 року Захід нібито намагався перекласти відповідальність за агресію на СРСР і Сталіна.
Водночас диктатор запевнив, що Росія нібито виступає за «рівну й неподільну безпеку для всіх», але готова «швидко й жорстко відповісти на будь-які загрози».
Варто нагадати, що Друга світова війна почалася саме з агресії нацистської Німеччини та Радянського Союзу, які спільно поділили Польщу.
Побиття пенсіонера у ЖК «Традиція» після зауваження через лайку
Жителі столичного ЖК «Традиція» заявляють, що безчинства з боку Бесіка Беселії тривають. Зафіксовано на відео, що 27 квітня Беселія, відомий як «Бес», серед білого дня накинувся з кулаками на літнього чоловіка. Причиною стало зауваження щодо нецензурної лайки в публічному місці.
Окрему увагу жителі звертають на те, що зараз у будинку демонтуються всі камери відеоспостереження під приводом «заміни». На їхню думку, це виглядає як спланована акція, щоб приховати подібні напади.