СБУ зупинила підготовку масштабних терактів та замаху, організованих ексзаступником голови ДСНС Авер’яновим і лідерами політсил

Служба безпеки України провела багатоетапну спецоперацію, в ході якої вдалося попередити серію резонансних злочинів, зокрема замовні напади, підпали та теракти. Підозру оголошено колишньому заступнику голови ДСНС та його спільникам, які готували замах на громадського активіста.

Крім того, спецслужба зафіксувала протиправну діяльність очільників Чернігівських обласних організацій відомих політичних партій. Згідно з даними слідства, один із них переховується за межами України та координував і фінансував підпали й теракти на півночі та заході держави. Джерела вказують, що йдеться про Олега Авер’янова. Іншим фігурантом виявився Дмитро Нікітін, який керує Чернігівським обласним осередком партії ВО «Батьківщина».

Зловмисники планували підірвати будівельний кран поблизу житлового масиву у Чернігові. За задумом організаторів, після підриву важка техніка мала впасти на сусідній багатоквартирний будинок та припарковані автівки громадян, що могло призвести до масових жертв серед місцевих мешканців.

Для втілення злочинного плану фігуранти шукали виконавців через особисті контакти у кримінальних кола. Цими питаннями передусім займався ще один учасник угруповання, який маскувався під керівника регіонального відділення відомої громадської організації.

Оперативники СБУ контролювали кожен крок зловмисників від самого початку. Завдяки проведеній комбінації на випередження вдалося ввести до лав угруповання підконтрольних осіб та інсценувати вибух.

Таким чином вдалося запобігти ще одному теракту — вибуху в ТЦК на Прикарпатті. Виконавці виготовили саморобний вибуховий пристрій із пластиду та електродетонаторів згідно з інструкціями організаторів, маючи намір закинути його у вікно установи. Завдяки взаємодії з керівництвом Івано-Франківського ТЦК та СП співробітники СБУ імітували вибух на об’єкті.

Згодом ексзаступник голови ДСНС замовив підрив помешкань голови та двох суддів Чернігівського апеляційного суду, які у 2024 році винесли вирок про призначення йому 7 років ув’язнення за викрадення транспортного засобу.

Окрім цього, колишній високопосадовець організував замах на місцевого блогера-активіста з Чернігівщини, якому наказав прострелити кінцівки з вогнепальної зброї та облити сірчаною кислотою.

Завдяки контролю за вчиненням злочинів усі готувані теракти, підпали та замахи було вчасно попереджено, а організаторам оголошено підозри за відповідними статтями Кримінального кодексу України.

Ймовірне майно Руслана Кравченка в ОАЕ: деталі розслідування

Відсторонений генеральний прокурор Руслан Кравченко після виїзду за кордон може перебувати в одній із країн ЄС або в Об’єднаних Арабських Еміратах. Про це повідомив журналіст «Української правди» Михайло Ткач. Згідно з даними джерел видання, зокрема серед представників бізнесових кіл, існує ймовірність, що Кравченко, його родина або пов’язані з ними особи володіють апартаментами в Дубаї. Михайло Ткач наголосив на необхідності ретельної перевірки цієї інформації. Зокрема, важливо з’ясувати факт наявності такої нерухомості та встановити її власників. Журналіст також припустив, що об’єкт міг бути отриманий як подарунок від певної неформальної бізнесової групи.

Деталі збройного конфлікту між СБУ та ГУР у Києві

У Києві стався збройний конфлікт за участю представників СБУ та ГУР, внаслідок якого щонайменше троє військовослужбовців отримали поранення. За інформацією «Української правди», одного зі співробітників СБУ було затримано, а стосовно нього розпочато кримінальне провадження.

Інцидент розпочався вночі, коли боєць підрозділу «Тимур» здійснив попереджувальний постріл з автомата біля будинку, де перебував раніше затриманий боєць РДК. Вранці ситуація загострилася, коли співробітники СБУ намагалися вивезти трьох затриманих осіб, а бійці «Тимура» спробували заблокувати конвой.

Під час протистояння один із представників ГУР спрямував пістолет на співробітника СБУ, у відповідь на що той вистрілив йому в ногу. Ще один боєць ГУР був поранений, імовірно, через рикошет. Крім того, джерела видання повідомляють, що співробітник СБУ Назар Верхола вистрілив у третього бійця ГУР, який лежав на землі та не чинив опору. Наразі Верхолу затримано, проти нього відкрито кримінальне провадження за перевищення службових повноважень із застосуванням зброї.

PlayCity оштрафував ТОВ «Гориллабет» за використання неліцензійного софту

Регулятор PlayCity застосував фінансові санкції до організатора азартних ігор ТОВ «Гориллабет», зобов’язавши компанію сплатити штраф у розмірі 432 350 грн. Підставою для такого рішення стало використання програмного забезпечення від постачальників, які не мають необхідної ліцензії. Про це поінформувала пресслужба PlayCity після проведення позапланової перевірки діяльності оператора. Згідно з чинним законодавством, гемблінг-оператори повинні використовувати лише те програмне забезпечення, що було розроблене та надане B2B-компаніями, які володіють офіційною українською ліцензією. Під час перевірки ТОВ «Гориллабет» було встановлено факт використання софту від провайдерів, які не мають відповідного дозволу на роботу. Це не перший випадок застосування санкцій до цього оператора. У жовтні минулого року PlayCity вже штрафував ТОВ «Гориллабет» на 400 000 грн через порушення термінів відповіді на запит регулятора. Тоді причиною затримки стала технічна недбалість, пов’язана з втратою доступу до поштового сервісу через несплату послуг. Той штраф був сплачений компанією добровільно.

Сумський поліцейський підозрюється у причетності до шахрайства з грошима дитини

Начальнику сектору поліції Сумщини оголосили підозру у пособництві під час замаху на заволодіння чужим майном через обман. За даними слідства, правоохоронець діяв у змові з іншим чоловіком та невстановленими особами. Зловмисники телефонували дитині з Києва, видаючи себе за представників правоохоронних органів. Вони переконали дитину, що кошти її батька потрібно перевірити на зв’язок із державою-агресором. Дитина продемонструвала по відеозв’язку 54,5 тисячі доларів та 90 тисяч гривень, що зберігалися вдома, після чого погодилася передати сумку з грошима таксисту. Водій таксі дізнався про злочинні наміри, тому поліцейські замінили кошти на імітаційні засоби. Пізно ввечері в Сумах кур’єр забрав сумку у таксиста, плануючи передати її посадовцю поліції, проте був затриманий. Начальника сектору ГУНП в Сумській області, якого підозрюють у пособництві, затримали через три дні після першого фігуранта. Під час обрання запобіжного заходу адвокат заявив про необґрунтованість підозри, зазначивши, що вона базується лише на свідченнях іншого підозрюваного, а його клієнт не знайомий із потерпілими. Сам поліцейський, який наразі перебуває у декретній відпустці, провину заперечує. Він стверджує, що знайомий з іншим підозрюваним кілька років, але не обговорював із ним злочинних планів, а в момент затримання перебував удома з дитиною. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 199 тисяч гривень.

Знущання над сином Героя України та скандал у спортшколі: поліція розслідує інцидент на зборах у Болгарії

Столичні правоохоронці розслідують обставини цькування 10-річного Тимофія Севрюка — сина Героя України Павла Севрюка, який воює на передовій. Інцидент стався під час навчально-тренувальних зборів у Болгарії, куди хлопець вирушив у складі хокейної команди «Київські бульдоги» від комплексної дитячо-юнацької спортивної школи «РИНГ». Мати потерпілого є прокуроркою у справах Майдану.

За даними поліції Києва, інформацію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 137 Кримінального кодексу України (неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей). Слідчі опитують свідків і дають правову оцінку діям тренерів та осіб, які супроводжували дітей.

За словами матері хлопчика Наталі Севрюк, під час тихої години в готелі однолітки зачинили двері кімнати, замотали ноги Тимофія в ковдру, тримали його та душили подушкою, граючи в «ТЦК» і називаючи його «ухилянтом». Поруч перебував син тренера команди Павла Легачева. Про знущання, удари, висміювання та скидання речей у басейн матір дізналася від іншої жінки після повернення дітей. Внаслідок пережитого у Тимофія почалися панічні атаки.

Пізніше жінка, яка спершу розповіла про інцидент, заявила журналістам, що булінгу не було. Наталя Севрюк пов’язує таку зміну позиції з тиском тренера та адміністрації. Про подібні випадки розповіла ще одна матір вихованця «Рингу» Вікторія Агапова: над її сином з аутизмом та епілепсією також знущалися, а на батьківських зборах керівництво намагалося звести ситуацію до «поодиноких конфліктів».

Адміністрація КДЮСШ «РИНГ» публічно заявила про готовність до комунікації та захист інтересів дітей, водночас пригрозивши судовими позовами за посягання на честь працівників. Коли слідчі в липні звернулися до школи за документами про поїздку та кваліфікацію тренера Павла Легачева, керівництво відмовило, пославшись на Закон «Про захист персональних даних». 19 серпня слідча суддя Оболонського районного суду Києва надала дозвіл на проведення обшуку в межах кримінального провадження.

Старший тренер відділення хокею «Рингу» Павло Легачев також очолює клуб «ШВСМ Колос «Берсерки Патріот» (раніше — «Рулав Одд»). Цей клуб у листопаді 2020 року він створив разом із Рулавом Оддом (Денисом Шевчуком) — братом ексголови Конституційного Суду Станіслава Шевчука.

На початку 2026 року ДБР повідомило Рулаву Одду про підозру в державній зраді (ст. 111 КК України). Слідство встановило, що він здійснював підривну діяльність із 2008 року, очолював проросійську партію «РУСЬ», а під час Євромайдану в 2013 році співпрацював із Володимиром Сівковичем та Андрієм Клюєвим, зокрема інформував про умови для силового розгону активістів «Беркутом». Після повномасштабного вторгнення Одд продовжив поширювати російську пропаганду. Співпраця Легачева з Оддом припинилася напередодні повномасштабної війни виключно через брак фінансування з боку останнього.

Кінець епохи Держлікслужби: чому уряд ліквідував скандальне відомство та створює Українське фармацевтичне агентство

Згідно з постановою Кабміну №739 від 4 червня 2026 року, Держлікслужбу офіційно ліквідують, а на її базі утворюють Українське фармацевтичне агентство. Нова структура має повноцінно розпочати свою роботу 1 січня 2027 року. Новостворений орган об’єднає величезний спектр функцій: реєстрацію лікарських засобів, ліцензування, стандарти GMP, фармаконагляд, медичні вироби, косметику, наркотичні речовини, прекурсори, а також систему крові. Штат центрального апарату агентства становитиме 730 співробітників, тоді як у попередній службі їх налічувалося лише 128. Фінансове забезпечення діяльності планується здійснювати за рахунок держбюджету, галузевих зборів та надання платних послуг. Про це інформує Главком.

Попередні керівники Держлікслужби неодноразово ставали фігурантами гучних скандалів. У період керівництва Олексія Соловйова журналістські розслідування виявили фармацевтичний бізнес його батька Станіслава під назвою «Істок Плюс» та «Істок Плюс ЛТД», партнером у якому значився Михайло Жирнов. Тоді відомство запроваджувало заборони на обіг серій закордонного «мілдронату». Сам Соловйов звинувачення у лобізмі відкидав. У 2014 році він залишив посаду, у 2020 році Володимир Зеленський призначив його заступником секретаря РНБО, а у квітні 2024 року звільнив.

Наступна очільниця служби Наталія Гудзь завершила свою каденцію за схожим сценарієм. У 2018 році Кабінет Міністрів відсторонив її разом із першим заступником через масові заборони вакцин проти поліомієліту, гепатиту B, дифтерії, правця та інших інфекцій. Тоді уряд констатував, що обмеження вводилися без належних підстав і з грубими процесуальними порушеннями. У листопаді того ж року Гудзь звільнили.

Проте найбільший скандал розгорнувся за часів Романа Ісаєнка, який очолював відомство з лютого 2019 року. Приватна структура «Добробут-Лікилаб», створена у 2023 році зі скромним статутним капіталом у 50 тис. грн, стрімко захопила значну частку потоку направлень від Держлікслужби на перевірку якості медпрепаратів. Директор лабораторії підтверджував, що щонайменше половину її прибутків формували саме ці направлення, тоді як очільниця державного лабораторного центру оцінювала її ринкову частку приблизно у 60%. За підсумками 2024 року компанія відзвітувала про 52,8 млн грн доходу та майже 18 млн грн чистого прибутку.

Корупційні ризики підтверджувалися прямими внутрішніми зв’язками усередині регулятора. Завідувач лабораторії Ігор Лесик раніше працював у Держлікслужбі, а його дружина Олена Вережникова продовжувала обіймати посаду в цій же структурі, керуючи профільним підрозділом державного контролю якості медикаментів та крові. Крім того, заступник Ісаєнка Володимир Короленко ще в грудні 2023 року особисто відвідав «Добробут-Лікилаб». Згодом висновки цієї приватної установи слугували підставою для прийняття Держлікслужбою рішень про вилучення з продажу цілих партій лікарських засобів.

Паралельно розслідувачі виявили у родини Ісаєнка двоповерхову садибу в Нових Безрадичах орієнтовною вартістю $300 тис. Нерухомість була придбана у січні 2022 року та оформлена на батьків дружини посадовця. У майнових деклараціях Ісаєнка за 2022–2024 роки цей об’єкт був відсутній. У листопаді 2025 року Національне антикорупційне бюро провело обшуки у приміщеннях Держлікслужби та кабінеті її керівника. 24 грудня Ісаєнка відсторонили від виконання обов’язків, а 7 січня 2026 року звільнили через незадовільні результати оцінювання роботи. Протягом лютого НАБУ і САП оголосили йому про підозру у внесенні недостовірних відомостей до декларації, а в травні матеріали справи скерували до судової інстанции.

Після відставки Ісаєнка тимчасове керівництво перейшло до його заступника Володимира Короленка — того самого посадовця, який здійснював візит до «Добробут-Лікилаб». Згодом, коли уряд ухвалив остаточне рішення про ліквідацію служби, Короленко увійшов до складу ліквідаційної комісії.

Таким чином, на зміну відомству, чия діяльність завершилася слідчими діями НАБУ, кримінальним провадженням проти керівника та скандалом навколо приватної лабораторії-монополіста, створюється масштабніший регулятор. Українське фармацевтичне агентство концентрує в собі повноваження з реєстрації медикаментів, контролю якості, ліцензування, фармаконагляду та акумулюватиме фінансові ресурси фармацевтичного ринку. Нова назва та розширені повноваження вже затверджені, проте персональний склад керівництва майбутньої системи ще належить визначити.

Шлях Лесі Забуранної: від мажоритарниці до керівництва бюджетним комітетом та зв’язки в будівельній сфері

Леся Забуранна пройшла шлях до Верховної Ради у 2019 році як мажоритарниця від Дарниці, а за п’ять років опинилася біля державного бюджетного крана на посаді заступниці голови бюджетного комітету та керівниці підкомітету з видатків держбюджету. Між цими подіями відбулося керівництво київською організацією «Слуги народу», спрямування сотень мільйонів субвенцій на столичні об’єкти, а також контакти навколо забудови за участю Максима Микитася і Вадима Столара.

Забуранна здобула перемогу по 216-му округу, що охоплює Дарницю, ДВРЗ та Харківський масив. До приходу в політику вона працювала професоркою Національного університету біоресурсів, мала науковий ступінь докторки економічних наук та була експерткою Мінагрополітики. Ще у 2014 році вона стала співзасновницею благодійного фонду «Лідери змін», який у реєстрах пов’язували з оточенням групи «Приват» Ігоря Коломойського. У 2019 році з’явилася однойменна громадська організація. Згодом фонд роздавав на окрузі продуктові набори з прізвищем Забуранної на пакетах: у серпні 2022 року — спільно з депутатом Броварської міськради Олександром Казаковим від «Рідного дому» під символікою «Слуги народу», а також окремо — з депутатом Київради Ярославом Федоренком.

Протягом 2021–2023 років Забуранна очолювала київський осередок партії «Слуга народу»: вона отримала цю посаду після Миколи Тищенка та передала її Андрію Вітренку. У цей же період на округ та інші столичні об’єкти було спрямовано 10,5 млн грн на проведення ремонту фасаду школи №127. Сама Забуранна публічно заявляла, що кошти надходять до Києва завдяки активній роботі столичного партизану.

У 2024 році її вплив на фінанси закріпився на посадовому рівні — вона стала заступницею голови бюджетного комітету та очолила підкомітет з видатків державного бюджету. 22 липня 2025 року вона віддала голос за законопроєкт №12414, норми якого обмежували самостійність НАБУ і САП та розширювали повноваження генерального прокурора. Згодом вона увійшла до складу тимчасової спеціальної комісії, яка займається моніторингом міжнародної військової допомоги. Спільно з іншими представниками «слуг» та групою Столара вона підтримала рішення про вилучення 8 млрд грн із бюджету Києва, які спочатку призначалися для потреб ППО, фортифікаційних укріплень та тероборони.

У серпні 2022 року Вищий антикорупційний суд розглядав справу Максима Микитася стосовно ймовірної спроби передати хабар меру Дніпра Борису Філатову у розмірі 10% від загальної вартості контракту на будівництво метрополітену вартістю 220 млн євро. Під час судового засідання озвучувалися твердження про можливий вплив колишнього керівника «Укрбуду» на Забуранну. Паралельно тривали судові процеси навколо активів компанії «Укрбуд Девелопмент»: Дарницький суд ухвалював рішення про зняття арешту з корпоративних прав цієї структури на користь британської компанії «Базерт Дівелопмент», бенефіціарним власником якої вважали Микитася.

Поруч із цими процесами згадуються Вадим Столар та Денис Комарницький. У оприлюдненій «понятійній» угоді між Столаром та Микитасем будівельні проєкти розподілялися порівну — 50 на 50. Згідно з документом, вкладення Столара становили $1,42 млн разом із позикою Микитаню на суму $816 тис., тоді як внесок Микитася оцінювався приблизно в $1 млн. У додатках до угоди фігурували земельна ділянка поблизу «Арсеналу» та колишній офіс «Укрбуду» на вулиці Чикаленка, 25, який згодом згадувався у матеріалах справи «Феміда». Наразі Вадим Столар фігурує у кримінальних провадженнях «Феміда» та «Форрест Гамп» і перебуває під заставою у 300 млн грн. Дениса Комарницького Національне антикорупційне бюро пов’язувало з неформальним контролем над будівельним ринком столиці.

Окрему увагу привертають сімейні активи подружжя. На чоловіка Забуранної, Арсена Абрамяна, 12 листопада 2021 року було оформлено земельну ділянку площею 39 799 кв. м, що становить майже чотири гектари. У декларації також зафіксовано його автомобіль BMW 740D 2002 року випуску вартістю 255 990 грн. Сама Леся Забуранна володіє квартирою площею 36,7 кв. м, якою з 2009 року володіє спільно з донькою Єлизаветою, автомобілем KIA, придбаним у лютому 2024 року, орендованим транспортним засобом Peugeot 301, а також 700 тис. грн готівкою та коштами на банківських рахунках у ПриватБанку. Варто зазначити, що майже чотири гектари землі з’явилися у власності чоловіка саме у 2021 році — у період, коли сама Забуранна очолила київську організацію «Слуги народу».

Нині і Максим Микитась, і Вадим Столар фігурують у розслідуваннях НАБУ, тоді як Леся Забуранна продовжує працювати на посаді, де приймаються рішення щодо розподілу державних видатків. Її політичний шлях об’єднує роботу на 216-му окрузі, керівництво партійною вертикаллю Києва, розпорядження сотнями мільйонів гривень у вигляді субвенцій, діяльність у бюджетному комітеті та будівельні процеси за участю ключових гравців столиці. На цьому фоні роздача благодійних пакетів із прізвищем депутатки виглядає лише найпублічнішою частиною набагато масштабнішої історії.

У Києві військовий у СЗЧ вбив знайомого під час конфлікту

У Шевченківському районі столиці трапилося вбивство. Військовослужбовець, який перебуває у самовільному залишенні частини (СЗЧ), під час сварки завдав смертельного ножового поранення своєму товаришу. Як повідомили у поліції Києва, конфлікт між чоловіками виник під час спільного вживання алкогольних напоїв. Після суперечки підозрюваний пішов додому, взяв ніж та повернувся на дитячий майданчик, де вдарив 44-річного киянина в серце. Потерпілий помер на місці події. Після вчиненого злочину 33-річний нападник намагався переховуватися, орендуючи житло подобово, проте був затриманий правоохоронцями. Наразі йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Справу директора «ЮАКАРГО» про 120 авто та мільйонні збитки передано прокурорам

Любомльський районний суд Волинської області направив до прокуратури матеріали щодо директора товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАКАРГО» Руслана Кордонця. Справа стосується можливого ухилення від сплати митних платежів під час імпорту 120 автомобілів з території Європи. За інформацією митниці, через це державний бюджет недоотримав понад 6,4 мільйона гривень.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах», посилаючись на матеріали справи № 163/1826/26 від 27 серпня 2026 року.

29 червня 2026 року інспектор Волинської митниці оформив протокол стосовно керівника ТОВ «ЮАКАРГО» Руслана Кордонця. Згідно з даними митних органів, протягом 2024 року компанія ввезла в Україну та випустила у вільний обіг 120 транспортних засобів, які надійшли від польського контрагента «POTEGA HANDLOWY DOM Sp. Z.O.O.».

Під час проходження митного оформлення в 120 деклараціях типу ІМ40ДЕ декларант використав код преференції «410», що вказує на походження товарів із держав Європейського Союзу. До пакету документів також долучили сертифікати EUR.1, які, як зазначалося, видала митниця у Кельце в Польщі.

Проте на запит Державної митної служби Управління податкової адміністрації у Кельце в листі від 16 лютого 2026 року не підтвердило видачу вказаних сертифікатів.

Внаслідок неправомірного використання митних пільг державний бюджет, за оцінками митниці, недоотримав 6 447 250,80 гривні. Із цієї загальної суми 5 372 709 гривень становить ввізне мито, а 1 074 541,80 гривні — податок на додану вартість.

Dії директора ТОВ «ЮАКАРГО» кваліфікували відповідно до статті 485 Митного кодексу України як ухилення від сплати митних платежів.

Водночас у ході розгляду матеріалів суд звернув особливу увагу на обсяг можливих збитків. Для настання кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України у 2024 році поріг становив понад 4,54 мільйона гривень, тоді як сума недобору в цьому випадку перевищує 6,44 мільйона гривень.

Відповідно до частини 2 статті 458 Митного кодексу України, адміністративна відповідальність за порушення митних правил застосовується лише тоді, коли такі дії не передбачають кримінальної відповідальності. Крім того, стаття 61 Конституції України закріплює принцип non bis in idem, який забороняє двічі притягувати особу до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С., спираючись на статті 496 та 527 Митного кодексу України, ухвалив рішення не розглядати протокол по суті як адміністративне правопорушення.

Матеріали справи № 163/1826/26 стосовно директора ТОВ «ЮАКАРГО» Руслана Кордонця передані до Волинської обласної прокуратури.

Тепер прокуратура має ухвалити відповідне рішення згідно зі статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.

Ця постанова суду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.