Нові деталі у справі Ширшина: підозрювані виявилися колишніми поліцейськими з ймовірними зв’язками з правоохоронцями

У розслідуванні про можливе підкидання наркотиків військовослужбовцю Івану Ширшину виявлено нові зв’язки між затриманими бійцями 225-го окремого штурмового полку та поліцейськими, які здійснювали обшук його машини. Водночас засідання для обрання запобіжного заходу підозрюваним відбулося в закритому форматі. Про це стало відомо від журналісток Анни Калюжної та Ольги Худецької.

Згідно з оприлюдненими даними, всі троє підозрюваних військовослужбовців 225-го ОШП — Тельман Алієв, Владислав Гармаш і Максим Лимар — ще декілька місяців тому були працівниками Національної поліції. Лимар залишив службу в поліції в червні, а Гармаш — у травні. При цьому Гармаш раніше обіймав посаду оперуповноваженого в тому ж відділенні поліції, де минулого року в карному розшуку працював Марк Аліханов. Саме Аліханов першим обшукував автомобіль Ширшина та виявив там заборонені речовини.

Як зазначає Анна Калюжна, Аліханов чітко знав, які частини транспортного засобу слід відкрити. На думку слідства, саме туди Гармаш разом зі спільниками могли заздалегідь покласти наркотики. У той же час патрульний із екіпажу, який зупинив машину Ширшина, під час слідства заявив, що не знайомий з Аліхановим, назвавши його оперативником з іншого відділку.

Калюжна також звернула увагу на дії Аліханова після того, як у ЗМІ з’явилася інформація про ймовірне фальшування з наркотиками. За її інформацією, він разом із кількома невідомими пішов з місця події і надалі не долучався до роботи слідчо-оперативної групи.

Окрему увагу привернув судовий процес щодо обрання запобіжного заходу підозрюваним. Прокурори наполягали на відкритому розгляді справи, проте суддя Печерського районного суду міста Києва Хайнацький задовольнив клопотання захисту про закритий режим. Адвокати підозрюваних заявляли, що пильна увага ЗМІ є тиском на суд. Крім того, вони стверджували, що взяти військовослужбовців на поруки мав намір командувач 225-го ОШП Олег Ширяєв. За твердженням захисту, суддя відмовив у цьому.

Секрети гучних назв операцій НАБУ та САП: чому їх так називають

Останнім часом гучні кодові найменування спецоперацій НАБУ та САП, серед яких «Мідаas», «Форрест Гамп», «Феміда» та «Карфаген», привертають до себе чималу увагу. Вибір таких псевдонімів зумовлений різними чинами — від забезпечення суворої таємності розслідувань до прагнення зацікавити громадськість. Про це повідомили політолог Олег Саакян та Ярослав Юрчишин, який обіймає посаду першого заступника голови парламентського комітету, що опікується питанням антикорупційної політики.

Зауваження Ярослава Юрчишина стосуються того, що подібна традиція шифрування не є унікальною для України і активно застосовується за кордоном, зокрема правоохоронними структурами Сполучених Штатів Америки. Народний депутат зазначив, що ФБР США під час розслідувань також використовує завуальовані шифри заради конспірації. За його словами, НАБУ спільно з САП намагаються запобігти розголошенню суті справ у розмовах та уникнути передчасного попередження осіб, чиї голоси звучать на аудіозаписах.

З іншого боку, використання яскравих імен, зокрема персонажів кінематографа, міст, а також античних божеств і правителів, здатне виконувати завдання з привернення інтересу суспільства до слідчого процесу.

На думку політолога Олега Саакяна, подібні рішення можуть бути складовою інформаційної політики антикорупційних відомств. Експерт підкреслив, що кожна слідча дія супроводжується потужним медійним супроводом заради підтримки суспільства, а виразні найменування формують необхідний фокус у ЗМІ в межах стратегічних комунікацій.

Додатковим мотивом може слугувати спроба НАБУ та САП зміцнити власну незалежність. Масштабний резонанс серед громадян, викликаний у тому числі запам’ятовуваними іменами справ, слугує захистом відомств від різноманітного тиску, включно з політичним.

При цьому самі антикорупційні органи у складі НАБУ і САП досі не надали офіційних роз’яснень щодо критеріїв вибору конкретних імен для власних спецоперацій.

Вибух гранати в Бахмачі: троє постраждалих через конфлікт за участю військового в СЗЧ

У місті Бахмач увечері 11 вересня біля багатоквартирного будинку стався вибух гранати. Внаслідок інцидентів постраждало троє осіб, серед яких — 33-річний чоловік, який, за інформацією поліції, самовільно залишив військову частину. Про це повідомила поліція Чернігівської області. Інформація про вибух надійшла на спецлінію «102» приблизно о 21:45. Свідки повідомили, що перед вибухом біля багатоповерхівки лунали крики. Правоохоронні органи з’ясували, що двоє чоловіків спільно розпивали алкогольні напої, після чого між ними виникла суперечка. Під час конфлікту 33-річний військовослужбовець дістав предмет, схожий на гранату, та витягнув чеку. Інший учасник суперечки, 22-річний чоловік, намагався забрати боєприпас, у результаті чого стався вибух. Через детонацію обоє учасників конфлікту зазнали травм. Зокрема, 22-річний потерпілий отримав мінно-вибухову травму, втрату верхньої лівої кінцівки та численні осколкові травми нижніх кінцівок. У 33-річного чоловіка медики зафіксували чисельні осколкові поранення тулуба і обох нижніх кінцівок. Крім того, осколкове поранення правої долоні отримав 20-річний місцевий мешканець, який проходив поруч. Усіх трьох постраждалих госпіталізували до Бахмацької міської лікарні. За цим фактом правоохоронці відкрили досудове розслідування відповідно до частини 1 статті 263 Кримінального кодексу України, яка стосується незаконного поводження зі зброєю, боєприпасами або вибухівкою. Наразі вирішується питання щодо оголошення 33-річному чоловікові підозри та обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років.

Контрабанда фруктів: у Чернівцях оштрафували директорку турецької компанії та конфіскували вантаж

Чернівецький районний суд притягнув до адміністративної відповідальності директорку турецької компанії Елчін Джейлан. Причиною стало подання до митного контролю документів, що містили недостовірні відомості про вагу та кількість вантажу. Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 725/8750/26 від 02 вересня 2026 року.

Наприкінці серпня 2026 року через пункт пропуску «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці намагалася в’їхати вантажівка «SCANIA» з напівпричепом-рефрижератором, що належала перевізнику ТОВ «МАТВІЙ ТРАНС». Вантаж прямував із Туреччини від компанії «TERRA FRESH LOJISTIK SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI» на адресу українського отримувача ТОВ «НОВА ФРУТ».

Згідно з наданими документами, загальна вартість партії фруктів, до якої входили нектарини, персики, інжир, виноград та груші, становила 31 490 доларів США. Проте під час митного огляду та зважування було виявлено розбіжності між фактичними даними та поданими документами. Зокрема, було конфісковано 800 кг винограду.

Оскільки турецька фірма-відправник надала інвойс із неправдивими даними щодо ваги та кількості вантажних місць, ці документи були визнані такими, що містять неправдиві відомості для митного оформлення. Дії Елчін Джейлан кваліфікували як подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості про вагу та кількість товарів.

Представник турецької компанії на засідання суду не з’явився, тому справу розглянули без нього. Суддя Чернівецького районного суду міста Чернівців Піхало Н.В. визнала докази Чернівецької митниці, зокрема протокол про ПМП № 0545/UA408000/2026 від 23.08.2026, достатніми та винесла відповідну постанову.

У Києві блогерці загрожує великий штраф за зйомку відео у жилеті «Поліція»

Під час моніторингу соціальних мереж київські правоохоронці виявили відеозапис, на якому жінка у світловідбивальному жилеті з написом «Поліція» знімала провокативні ролики. У поліції зазначили, що такі дії дискредитують роботу правоохоронних органів та створюють хибне уявлення про їхню діяльність.

Особу жінки оперативно встановили. Нею виявилася 30-річна підприємиця, яка не має жодного відношення до служби в Національній поліції України. За словами правоохоронців, образ «поліцейської» вона використовувала виключно для створення розважального контенту та залучення нових підписників у соцмережах.

Співробітники Голосіївського управління поліції склали щодо порушниці адміністративний протокол за статтею 184-3 КУпАП (незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції). Тепер блогерці загрожує штраф у розмірі до 34 тисяч гривень.

Суд поновив на посаді львівську патрульну, яку звільнили після ДТП біля McDonald’s

Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення поновити на посаді патрульну поліцейську, яку звільнили після дорожньо-транспортної пригоди біля ресторану McDonald’s. Окрім поновлення на службі, Департамент патрульної поліції зобов’язаний виплатити їй понад 123 тисячі гривень компенсації за період вимушеного прогулу.

Інцидент стався у жовтні 2025 року на вулиці Володимира Великого у Львові. Старша лейтенантка поліції, яка обіймала посаду інспекторки відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у Львівській області, у свій вихідний день перебувала за кермом автомобіля Opel Vectra. Вона не впоралася з керуванням та в’їхала у скляну огорожу закладу McDonald’s. Перевірка на місці події за допомогою приладу Drager зафіксувала у водійки вміст алкоголю в крові на рівні 1,03 проміле.

Після проведення службового розслідування поліцейську звільнили зі служби. Проте вона не погодилася з цим рішенням і звернулася до суду. Позивачка стверджувала, що розслідування призначили безпідставно, а склад дисциплінарної комісії був упередженим. Зокрема, її сторона вказувала на можливий конфлікт інтересів щодо голови комісії А. Крутеня, який мав би усунутися від участі у розслідуванні.

Згодом, 9 липня 2026 року, Львівський апеляційний суд скасував постанову про притягнення жінки до адміністративної відповідальності, закривши провадження через відсутність складу правопорушення.

Львівський окружний адміністративний суд погодився з аргументами патрульної щодо незаконності обраного виду дисциплінарного стягнення. Суд зазначив, що хоча керівництво поліції має дискреційні повноваження при виборі покарання, воно зобов’язане дотримуватися встановленої процедури та обґрунтовувати, чому за конкретних обставин було обрано саме звільнення, а не менш суворе стягнення.

Також суд встановив, що у матеріалах справи не було відомостей про чинні дисциплінарні стягнення щодо поліцейської. Водночас відповідач не навів обставин, які обтяжували б її відповідальність, та не пояснив, чому м’якше покарання було б недостатнім.

У результаті суд визнав протиправними та скасував накази Департаменту патрульної поліції про дисциплінарне стягнення і звільнення. Поліцейську поновили на посаді інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення патрульної поліції Львівщини.

Крім того, з Департаменту патрульної поліції на її користь мають стягнути 123 171 гривню 44 копійки середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17 грудня 2025 року до 4 вересня 2026 року. З цієї суми будуть відраховані передбачені законом податки та збори.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду ще може бути оскаржене в апеляційному суді.

Бій за дельту: Нижньодністровський нацпарк знову вимагає забрати тисячі гектарів у Григорія Мельниченка

Адміністрація Нижньодністровського національного парку вдруге направила до Одеської обласної ради офіційну вимогу скасувати право користування приблизно трьома тисячами гектарів мисливських угідь, які наразі перебувають у розпорядженні ГО «Товариство мисливців та рибалок XXI століття». Головною підставою для такого кроку стали серйозні екологічні загрози та зведення масштабних гідротехнічних об’єктів на охоронюваній території. Про це інформує видання «Викривач». Керівником зазначеної організації є Григорій Мельниченко, якого у медіа матеріалі називають «правильним зятем», оскільки він доводиться родичем екс-очільнику Одеської ОДА Сергію Гриневецькому. Земельна епопея навколо цієї ділянки триває ще з 2005 року, коли майже 2590 гектарів земель у дельті Дністра надали в довгострокову оренду терміном на 49 років іншій комерційній структурі. Проте у 2015 році через судове рішення угоду анулювали, зобов’язавши орендаря повернути угіддя державі. Пізніше на цих же землях виникла громадська структура, чия назва майже повністю дублює попередню. За інформацією представників нацпарку, для виправдання будівельних та гідротехнічних робіт нові користувачі використовують папери юридичної особи, чиї права на землю були анульовані понад десятиліття тому. Тим часом урочище «Васильки» почало активно заповнюватися різноманітними гідротехнічними спорудами, каналами, а також господарськими та дачними будівлями. На початку лютого 2025 року судова інстанція стала на бік прокуратури, скасувавши низку державних реєстрацій та ухваливши рішення про демонтування самочинно зведених об’єктів. Проте вже в липні 2026 року апеляційний суд скасував це попереднє рішення. На думку фахівців Нижньодністровського нацпарку, наслідки антропогенного втручання вже стали критичними для природи. Інспектори зафіксували появу земляної дамби та вирили близько 10 кілометрів каналів, що повністю зруйнувало природні процеси водообміну. Керівництво заповідника повідомляє про знищення унікального озера Васильки, масову загибель риби та зникнення середовищ існування численних видів птахів і тварин. Загальні попередні збитки навколишньому середовищу оцінюються у суму від 5 до 10 мільярдів гривень і вище. Після того як обласна рада вперше відхилила пропозицію щодо розірвання договору на мисливські угіддя, співробітники парку здійснили додаткову перевірку ділянки. Вже 7 вересня національний парк повторно подав звернення до облради. Наразі остаточний вердикт знову залежить від депутатського корпусу. Фактично перед ними постало принципове завдання: що переважить на чаші терезів — збереження близько трьох тисяч гектарів дельти Дністра чи інтереси впливових осіб, які контролюють ці території.

Перемога компанії «Укркапітал» у конкурсі на управління «Моршинською» та «Миргородською» за 1000 гривень на місяць

Компанія «Укркапітал» здобула перемогу в конкурсі, який стосувався управління корпоративними правами виробника «Моршинської» та «Миргородської». При цьому запропонована компанією вартість послуг управління виявилася в 90 разів нижчою порівняно з пропозицією найближчого конкурента. «Укркапітал» погодилася здійснювати управління корпоративними правами за 0,01%. Фактично компанія оцінила власні послуги з управління активом, виторг якого становить 7,4 млрд грн, у суму 1000 грн на місяць. Зазначена пропозиція виявилася в 90 разів нижчою за ставку іншого претендента на управління цим активом. В результаті, відповідно до запропонованої «Укркапіталом» ставки, щомісячна плата за управління великим виробником складатиме лише 1000 грн.

Справа на 5 мільйонів доларів: що відомо про затриманого адвоката Валерія Кудрявцева

Адвокатом, якого затримали у справі про вимагання $5 млн за закриття кримінального провадження, виявився Валерій Кудрявцев. За версією слідства, він вимагав кошти за сприяння у вирішенні питання, а затримали його під час одержання $3,8 млн авансу. Про це повідомляє «Викривач». Кримінальне провадження щодо Кудрявцева за номером 42026000000000888 було зареєстроване 8 липня 2026 року. Його дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України. 4 вересня Печерський районний суд міста Києва обрав адвокату запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 2 листопада, визначивши альтернативу у розмірі застави 66,56 млн грн. Кудрявцев володіє свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №351, яке видане Луганською обласною КДКА. У Єдиному реєстрі адвокатів його робочою адресою вказано Печерський район Києва. У судовій ухвалі також зазначено, що підозрюваний народився у селі Бунчуківка Сватівського району Луганської області. Адвокатська практика не є єдиною сферою діяльності Кудрявцева. Відповідно до відкритих реєстрів, він обіймає посаду керівника та є бенефіціаром ТОВ «МЮК “Грандест”» і ТОВ «МФПК “КВ Груп”», а також пов’язаний із ТОВ «Феміда». Водночас у відкритому судовому розкладі з 2017 року майже відсутня інформація про участь Кудрявцева у справах як адвоката чи представника однієї зі сторін. Тобто юридичний бізнес у нього наявний, проте помітного публічного судового сліду він не залишав. За даними слідства, цього разу йдеться про зовсім інші масштаби. Кудрявцев нібито вимагав $5 млн за допомогу у закритті кримінального провадження та був затриманий при отриманні $3,8 млн як авансу. Отже, розслідування розпочалося задовго до появи публічного розголосу: провадження відкрили в липні, затримання провели у вересні, після чого суд призначив запобіжний захід. $5 млн за «вирішення питання», $3,8 млн авансу та застава в розмірі 66,56 млн грн — саме ці цифри проходять у даній справі. Остаточну правову оцінку діям Кудрявцева має надати суд.

Статки Сергія Чижа з ТСЦ МВС в Обухові: земля на Чернігівщині та мільйонні доходи

Керівник скандального ТСЦ МВС №3244 в Обухові Сергій Чиж володіє значними об’єктами нерухомості, автомобілями та мільйонними заощадженнями. Зокрема, низку майна посадовець набув в один день — 18 грудня 2025 року у селі Савин на Чернігівщині, при цьому у графі вартості вказано «Не застосовується». Загальна площа восьми таких ділянок становить 4,27 га. П’ять із них знаходяться у спільній власності, де 75% належать Сергію Чижу, а 25% — Володимиру Чижу. Інші три ділянки разом із будинком площею 97,7 м² оформлені особисто на посадовця. Протягом 2025 року Сергій Чиж задекларував 630 тис. грн заробітної плати, 250 тис. грн доходу від продажу рухомого майна, а також 1,54 млн грн готівкових коштів. Окрему увагу привертає позашляховик Lexus LX 570, яким посадовець користується починаючи з вересня 2021 року. Автомобіль зареєстровано на Ганну Добринь, тоді як умови користування цим транспортним засобом, за даними НАЗК, з відкритих джерел не встановлені. Родинні зв’язки також ведуть до Ангеліни Хоменко (колишньої — Чиж) та її чоловіка Леоніда Хоменка. У декларації Хоменка за 2025 рік зазначено автомобіль Mercedes-Benz GLE 450D вартістю 4 млн грн, який належить його дружині. Окрім цього, подружжя задекларувало 5,39 млн грн надходжень від продажу рухомого майна, 2,1 млн грн спільної готівки, а заробітна плата дружини склала 37,5 тис. грн. Відповідно, оцінка вартості автомобіля виключно через призму зарплати, без урахування доходів від продажу та заощаджень, була б маніпулятивною. Водночас до родини залишаються питання щодо того, яке саме майно реалізовувалося, яким є джерело походження первинного капіталу та чи носять ці операції системний характер бізнесу.