Місячні архіви: Лютий 2026

Виїзд нардепа Лабазюка до Європи: Суд задовольнив прохання та встановив заставу

Оприлюднено автором

Вищий антикорупційний суд дозволив народного депутата Сергію Лабазюку виїзд до країн Європи. Рішення прийняла колегія суддів у складі Тетяни Крикливої, Віталія Дубаса та Євгена Крука. Поїздка запланована на період з 16 по 22 березня, повідомили у Центрі протидії корупції.

Депутат є головою підкомітету з питань аграрної політики та бере участь у роботі делегації з п’яти народних обранців. Метою поїздки є участь у переговорах щодо аграрної політики та квот між ЄС та Україною. Лабазюк наголосив на наявності у нього досвіду переговорів та звернувся до суду з проханням про надання дозволу на виїзд.

У разі незгоди з термінами повернення, з депутата буде стягнуто заставу в розмірі 40 мільйонів гривень.

Нагадаємо, що Сергія Лабазюка звинувачують у наданні 150 тисяч доларів за сприяння у перемозі на тендерах. За версією обвинувачення, кошти планували передати тодішньому віцепрем’єр-міністру Олександру Кубракову та Мустафі Найєму. Раніше Вищий антикорупційний суд дозволив депутату виїзд до Молдови — після повернення до України, він був затриманий.

Нещодавно Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили підозру водієві Лабазюка за відмову від надання свідчень у суді.

Засуджена бухгалтерка за організацію виїзду ухилянтів

Оприлюднено автором

У Києві головну бухгалтерку однієї з військових частин засудили за організацію незаконного виїзду військовозобов’язаного чоловіка за кордон під час воєнного стану. За інформацією суду, вона запропонувала укласти з нею фіктивний шлюб, щоб чоловік міг залишити Україну як особа, що супроводжує дружину з інвалідністю.
Вирок у справі № 753/13289/25 ухвалив Дарницький районний суд міста Києва. Дії жінки кваліфіковано за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України — організація незаконного переправлення осіб через державний кордон із корисливих мотивів.
Обставини справи
Обвинувачена, яка працювала у фінансово-економічній службі військової частини, вирішила скористатися обмеженнями воєнного стану. У месенджері Telegram вона розмістила оголошення про можливість переправлення чоловіків за кордон. Так вона знайшла «клієнта».
Вона пропонувала укладення фіктивного шлюбу з нею як особою з інвалідністю. За цю послугу вимагала 9 тисяч доларів.
2 березня 2025 року вона узгодила деталі з потенційним «клієнтом», а 1 квітня 2025 року під час особистої зустрічі в Києві пояснила схему: після реєстрації шлюбу чоловік зможе виїхати як особа, що супроводжує дружину з інвалідністю.
24 квітня 2025 року пара звернулася до Центру надання адміністративних послуг Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації для реєстрації шлюбу. Церемонію призначили на 29 квітня 2025 року.
У визначений день шлюб було зареєстровано. Після отримання свідоцтв про шлюб чоловік передав обвинуваченій частину обумовленої суми — 4 500 доларів США — у салоні автомобіля Renault Talisman.
Під час судового засідання обвинувачена повністю визнала свою провину, підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, та висловила щире каяття. Як мотиви вона вказала складне матеріальне становище, стан здоров’я та необхідність утримувати батьків-пенсіонерів.
Оскільки фактичні обставини ніким не оскаржувалися, суд розглянув справу в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України — без дослідження доказів щодо неоспорюваних обставин. Суд застосував стандарт доведення «поза розумним сумнівом», посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, і дійшов висновку про повне підтвердження вини.
Кваліфікація та призначене покарання
Dії обвинуваченої кваліфіковано як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та усунення перешкод, вчинене з корисливих мотивів (ч. 3 ст. 332 КК України). Суд визнав наявність кількох пом’якшувальних обставин: щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину; вчинення правопорушення через збіг тяжких особистих обставин; добровільне ініціювання розірвання фіктивного шлюбу.
Обтяжувальних обставин не встановлено.
З урахуванням ст. 69 КК України суд призначив покарання нижче мінімальної межі санкції — 5 років позбавлення волі без додаткового покарання у вигляді заборони обіятити певні посади. Водночас на підставі ст. 75 КК України жінку звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки. На неї покладено обов’язки: періодично з’являтися до органу пробації; повідомляти про зміну місця проживання чи роботи; не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.

Захисник ЗСУ Олександр Курсик загинув у бою

Оприлюднено автором

Стало відомо про смерть журналіста, депутата Рівненської міської ради та військовослужбовця ЗСУ Олександра Курсика. Про смерть чоловіка 26 лютого повідомила у Facebook його колега, депутатка Галина Кульчинська. “Назавжди молодий, красивий і радісний. На жаль, дива не сталося. Світла памʼять тобі, Саню… Честь тобі, Воїне!” — написала вона у своєму дописі.

Також про це повідомила у Facebook дружина Олександра Курсика Євгенія: “Запамʼятайте його таким! Справжнім світлим воїном, який щиро посміхається! Я вимолила тебе на війні. Але не змогла зараз… Дякую тобі за все. За наших чудових діток. Кохаю і кохатиму. Назавжди в моєму серці. Для мене та для наших дітей ти герой навіки!”

Олександр Курсик народився 1 жовтня 1985 року, як зазначено на сайті Рівненської міської ради. Чоловік працював кореспондентом служби новин та ведучим на радіо “Край” Рівненської обласної державної телерадіокомпанії, на базі якої було створено Суспільне мовлення. Пізніше працював на телеканалах “Рівне 1”, “НТН”, “Інтер”, був власним кореспондентом “ТСН” та директором зі стратегічного розвитку телерадіокомпанії “РИТМ”.

З листопада 2007 року по червень 2008 року був помічником народного депутата Юрія Прокопчука. Тоді ж склав присягу державного службовця та отримав сьомий ранг державної служби.

З 2010 року Олександр Курсик був обраний депутатом Рівненської міської ради. З 2013 року — голова фракції ВО “Батьківщина”.

У 2016 році чоловік служив у зоні проведення Антитерористичної операції. На початку повномасштабного вторгнення він приєднався до лав ЗСУ і воював у складі 14 окремої механізованої бригади. Був нагороджений медаллю “За військову службу Україні”.

Знайдено розчленоване тіло на Балі: Розслідування пов’язане з викраденням Комарова

Оприлюднено автором

На Балі виявлено розчленоване тіло. Поліція з’ясовує, чи пов’язано це з викраденням Ігоря Комарова.

На пляжі Кетевел в окрузі Гіаньяр (Балі) знайдені розчленовані людські останки — голова, фрагменти тулуба, ноги та внутрішні органи. Тіло перебувало в стані сильного розкладання; за попередньою інформацією, смерть настала понад три дні тому. Візуально визначити особу та стать загиблого неможливо.

Поліція Балі проводить експертизу ДНК для ідентифікації жертви. У ході розслідування правоохоронці співпрацюють з консульством України. У матері громадянина України Ігоря Комарова, викраденого 15 лютого в районі Джимбаран, взяли зразок ДНК для порівняння.

Поліція підкреслює, що наразі немає доказів того, що знайдені останки належать Ігорю Комарову. Слідство утримується від будь-яких висновків до отримання офіційних результатів судово-медичної експертизи та аналізу ДНК.

Відомо, що в Ігоря Комарова є татуювання на грудях і руках. На одному зі знайдених фрагментів тіла також виявлено татуювання з римськими цифрами, але його зв’язок із Комаровим поки не підтверджено.

Усі знайдені останки доставлені до лікарні в Денпасарі для подальшого вивчення. Поліція продовжує огляд місця події та пошук інших можливих частин тіла.

Стрийський суд засудив священника Свідків Єгови до реального терміну за ухилення від мобілізації

Оприлюднено автором

Стрийський міськрайонний суд Львівської області виніс обвинувальний вирок у справі № 456/5004/24 щодо священника Свідків Єгови, якого звинувачували за статтею 336 Кримінального кодексу України — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.Суд визнав провину доведеною та призначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.Обставини справиЯк встановив суд, 16 квітня 2024 року обвинувачений прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де пройшов військово-лікарську комісію. За довідкою ВЛК № 1622 його визнали придатним до військової служби у воєнний час. Того ж дня йому вручили повістку з вимогою з’явитися 17 квітня 2024 року для відправлення до навчальної військової частини. Особу письмово попередили про кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації.У зазначений час до ТЦК та СП чоловік не з’явився. Працівники центру склали акт про неявку. Суд встановив, що обвинувачений не мав підстав для відстрочки, передбачених статтею 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а його дії були умисними.Позиція обвинуваченого й захистуОбвинувачений своєї провини не визнав. Він пояснив, що є охрещеним Свідком Єгови з 2013 року, а з 2023 року — священнослужителем (старійшиною) релігійної громади. За його словами, віровчення забороняє проходження військової служби у будь-якій формі, включаючи навчання військовим спеціальностям. Він зазначив, що письмово звертався із заявами про заміну військової служби на альтернативну (невійськову) та готовий виконувати цивільний обов’язок перед державою.Захист наполягав, що частина четверта статті 35 Конституції України гарантує право на заміну військового обов’язку альтернативною службою у разі конфлікту з релігійними переконаннями. Посилалися на практику Верховного Суду та рішення Європейського суду з прав людини щодо сумлінної відмови від військової служби. На думку сторони захисту, відсутність механізму альтернативної служби під час мобілізації не може бути покладена у провину особі.Правова оцінка судуСуд ретельно проаналізував положення Конституції України, законів «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про альтернативну (невійськову) службу», а також практику Верховного Суду, зокрема висновки об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 27 жовтня 2025 року у справі № 573/838/24.У вироку вказано, що альтернативна служба в Україні передбачена як заміна строкової військової служби, але не служби за призовом під час мобілізації. Законодавство не визначає процедури заміни мобілізаційної служби на альтернативну. В умовах воєнного стану держава має законну мету — забезпечення оборони та збереження існування нації, а право на свободу віросповідання не є абсолютним і може бути обмежене, якщо це передбачено законом і є пропорційним.Суд дійшов висновку, що обвинувачений, будучи військовозобов’язаним та придатним до служби, усвідомлював обов’язок з’явитися за повісткою та умисно його не виконав. Сукупність доказів — довідка ВЛК, акти про відмову та неявку, копія повістки, показання свідків, матеріали досудового розслідування — підтвердила провину поза розумним сумнівом.Яке покарання призначив судОбставин, що пом’якшують або обтяжують покарання, суд не виявив. Враховано, що обвинувачений раніше не судимий, має сім’ю та малолітню дитину, але вчинив злочин в умовах воєнного стану. Суд відмовив у застосуванні статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням, посилаючись на усталену практику Верховного Суду у справах про ухилення від мобілізації.Покарання призначено у мінімальній межі санкції статті 336 КК України — три роки позбавлення волі. Строк відбування визначено з дня фактичного затримання для виконання вироку.Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Зловживання в ремонті Трипільської ТЕС: Розслідування масштабної схеми з викраденням державних коштів

Оприлюднено автором

Під час проведення ремонтних робіт на Трипільській ТЕС виявили масштабну схему привласнення коштів державного підприємства. Група підприємців скористалася ситуацією, коли країна відновлювала енергетичну систему після обстрілів. Посадовці кількох приватних компаній організували схему, що полягала у завищенні цін на товари та послуги через формальну конкуренцію. Ціни на окремі позиції «накручувалися» у кілька разів. Різниця між реальною вартістю та тією, що вказана в документах, отримувалася готівкою. Для «відмивання» коштів укладалися фіктивні угоди з підприємствами тіньового сектору. Досудовим розслідуванням зафіксовано систематичну доставку готівки так званими «кур’єрами» до офісів учасників схеми. За попередніми даними, через цю аферу було обготівковано щонайменше 50 млн грн. Шістьом особам, залежно від їхньої «ролі» у злочинній схемі, повідомлено про підозру у привласненні майна в особливо великих розмірах та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Двоє фігурантів наразі перебувають під домашнім арештом, щодо ще трьох подано до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 51 млн грн для кожного. Місцеперебування ще однієї особи встановлюється.

Українські підприємці в Польщі: Рекордну активність за два роки

Оприлюднено автором

Під час виступу в Сеймі Польщі, міністр закордонних справ Радослав Сікорський підкреслив високий рівень професійної активності українських іммігрантів у країні. За період з 2022 року українці відкрили в Польщі понад 120 тисяч підприємств. Ці компанії сприяють створенню робочих місць, фінансовому внеску в бюджет та розширенню торгівлі між Польщею та Україною.
Сікорський зазначив, що професійна активність іммігрантів з України переважує показники серед місцевого населення. Він підкреслив, що внесок українців стане особливо важливим у мирний час, демонструючи принцип «польської солідарності».

Українці за кордоном: Зменшилися темпи виїзду

Оприлюднено автором

За кордоном перебуває близько 5,6 мільйонів українців. Найбільша кількість з них зареєстрована в Німеччині та Польщі. Деякі громадяни виявляють бажання повернутися після завершення військових дій, за умови гарантування безпеки, успішної боротьби з корупцією та подальшої інтеграції України в ЄС та НАТО. У 2025 році темпи виїзду зменшилися приблизно на третину.

Українські правоохоронні органи подають запит на екстрадицію підозрюваних у справі “Мідас” з Ізраїлю

Оприлюднено автором

Україна готує документи для процедури екстрадиції ключових фігурантів у справі “Мідас” – бізнесмена Тимура Міндіча та його бізнес-партнера Олександра Цукермана, які зараз перебувають в Ізраїлі. Наразі складно прогнозувати, чи вдасться їх повернути.
Про це в інтерв’ю розповів директор НАБУ Семен Кривонос.
Складний процес повернення
Для НАБУ процедура екстрадиції ніколи не є простою формальністю.
“Це цілий процес, який включає підготовку відповідного запиту, його надсилання, супровід та комунікацію з партнерами. Відверто кажучи, складно сказати на 100%, чи вдасться нам здійснити екстрадицію з Ізраїлю чи будь-якої іншої країни”, – зазначив Кривонос.
Процедура стала складнішою після початку повномасштабної війни
За словами директора НАБУ, процедура екстрадиції є складною і залежить, зокрема, від рішень судів у тих юрисдикціях, де ухвалюється рішення про екстрадицію.
“Наші фігуранти використовують ситуацію в країні як аргумент (мотивуючи неможливість повернення, — ред.). Це може здаватися смішним чи абсурдним, але ми стикалися з такою практикою судів: “Вибачте, у країні небезпечно, це може загрожувати життю”. І суди в європейських юрисдикціях приймають це як аргумент та відмовляють в екстрадиції через безпекову ситуацію”, – пояснив Кривонос.
Водночас він зауважив, що останнім часом ситуація покращилася, і НАБУ вдалося екстрадувати кілька осіб.
Відповідаючи на запитання щодо реакції Ізраїлю на запит про екстрадицію Міндіча і Цукермана, директор НАБУ зазначив: “Наразі ми в процесі підготовки та надсилання екстрадиційного запиту. Нагадую, що запит надсилається через Офіс генерального прокурора, а готується у нас. Документи ще в процесі підготовки”.

МВФ схвалив кредитну програму для України на 8,1 мільярда доларів

Оприлюднено автором

Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила для України нову кредитну програму на 4 роки в рамках Механізму розширеного фінансування (The Extended Fund Facility, EFF) на загальну суму $8,1 млрд. Перший транш у розмірі $1,5 млрд буде наданий негайно. Про це повідомив Національний банк у ніч з 26 на 27 лютого, не зазначаючи конкретних термінів надходження коштів.

Також було уточнено, що у 2026 році планується виділити чотири транші на загальну суму $3,8 млрд, тобто після першого, термінового, траншу підуть ще три менші на суму $2,3 млрд.

У Національному банку також підтвердили інформацію про те, що до кредитної програми МВФ буде прив’язане й інше міжнародне фінансування України. «Для підтримки у вирішенні проблем із платіжним балансом, забезпечення середньострокової зовнішньоекономічної стабільності та відновлення боргової стійкості як у базовому, так і в несприятливому сценаріях», — йдеться у повідомленні НБУ.

Національний банк визначив основні умови нової кредитної програми на $8,1 млрд: 1. Проведення «збалансованої фіскальної політики» з заходами щодо збільшення доходів за рахунок «створення рівних конкурентних умов, скорочення ухилення від сплати податків і податкової оптимізації». Ймовірно, сюди входить заплановане підвищення податків (зокрема для ФОП), голосування за яке у Верховній Раді неодноразово відкладалося. 2. «Забезпечення цінової стабільності та запобігання зовнішнім дисбалансам, у тому числі за рахунок підвищення гнучкості обмінного курсу». Це означає, що буде контролюватися зростання інфляції та відстежуватися вплив на неї девальвації гривні. 3. Підтримання стабільності фінансового сектору. 4. Протидія корупції. «Влада також взяла на себе зобов’язання провести масштабні структурні реформи для забезпечення сталого відновлення після війни та досягнення мети вступу до Європейського Союзу. Ці реформи включають зміцнення фіскальних інститутів і податкового адміністрування, покращення систем управління, а також боротьбу з корупцією та ухиленням від податків», – зазначається у нічному повідомленні Національного банку.