Архіви позначок: ВВП

Країни НАТО стикаються з труднощами у збільшенні оборонних витрат до 5% ВВП

Оприлюднено автором

Багато країн НАТО досі не можуть знайти кошти, щоб підвищити оборонні витрати до 5% ВВП, як було вирішено на саміті Альянсу минулого року. Про це повідомляє Reuters.

Найбільші труднощі мають Франція, Велика Британія та Італія, тоді як Іспанія принципово відмовляється виконувати нові вимоги.

Німеччина готова збільшувати військові витрати, але робить це шляхом зростання державного боргу. Згідно з проєктом бюджету, Берлін планує скористатися новим правилом, яке виводить оборонні витрати з-під жорстких обмежень на запозичення, і довести їх більш ніж до 200 млрд євро (228,38 млрд доларів) до 2030 року.

Велика Британія оголосила про намір додати на оборону 15 млрд фунтів стерлінгів, однак третина цієї суми досі не має фінансування. Крім того, в документах не зазначені терміни досягнення рівня в 3% ВВП — наразі витрати залишаються нижчими за цю позначку.

В Італії плани зі збільшення оборонного бюджету є непопулярними серед виборців напередодні парламентських виборів. Тому значну частину додаткового фінансування планують забезпечити за рахунок статей на внутрішню безпеку, зокрема поліцію.

Французькі плани, оприлюднені в квітні, передбачають зростання військових витрат до 2,5% ВВП до кінця десятиліття, тоді як зараз цей показник становить близько 2%. Це відбувається попри необхідність скорочувати загальний дефіцит бюджету відповідно до правил єврозони, а також на тлі наближення президентських виборів.

Соціалістичний уряд Іспанії, схоже, не збирається відмовлятися від позиції, за якою витрати на оборону не повинні перевищувати 2,1% ВВП. Додаткові кошти переважно планують спрямувати на технології подвійного призначення.

Польща, Литва та Естонія вже рухаються до нових цільових показників. Минулого року Варшава спрямувала на оборону 4,3% ВВП.

Рютте назвав головне завдання майбутнього саміту НАТО в Анкарі

Оприлюднено автором

Майбутній саміт НАТО в Анкарі, який незабаром відбудеться, матиме важливе значення для міжнародної безпеки. Країни Альянсу налаштовані втілити узгоджені рішення, і саме цього, за словами Марка Рютте, найбільше боїться російський диктатор Володимир Путін.

Про це генеральний секретар НАТО Марк Рютте сказав у коментарі Atlantic Council.

Рютте зазначив, що у 2025 році держави блоку погодилися спрямовувати на оборону 5% ВВП. Також, за його словами, союзники домовилися про суттєве посилення підтримки України.

Він додав, що торік оборонні витрати НАТО перевищили попередні плани на 20%. Генсек підкреслив, що це стало чітким сигналом для Путіна.

«Найголовніше, щоб у Москві зрозуміли: ми готові протистояти вам уже зараз і гарантуємо, що будь-яка необдумана агресія проти нас отримає жорстку відповідь», — заявив Рютте.

Генеральний секретар також висловив переконання, що саміт Альянсу в Гаазі був успішним, оскільки його учасники взяли на себе конкретні зобов’язання.

«Однак не менш важливо ці зобов’язання виконати. Саме це, на мою думку, має відбутися в Анкарі — і це найважливіше. Путін не боїться обіцянок, він боїться їхньої реалізації. Саме це ми й робимо. Володимире, ми будемо захищатися», — звернувся Рютте до російського диктатора.

Українські підприємці в Польщі: Рекордну активність за два роки

Оприлюднено автором

Під час виступу в Сеймі Польщі, міністр закордонних справ Радослав Сікорський підкреслив високий рівень професійної активності українських іммігрантів у країні. За період з 2022 року українці відкрили в Польщі понад 120 тисяч підприємств. Ці компанії сприяють створенню робочих місць, фінансовому внеску в бюджет та розширенню торгівлі між Польщею та Україною.
Сікорський зазначив, що професійна активність іммігрантів з України переважує показники серед місцевого населення. Він підкреслив, що внесок українців стане особливо важливим у мирний час, демонструючи принцип «польської солідарності».

Український бізнес стимулює економічне зростання Польщі

Оприлюднено автором

Бізнес, створений українцями, зараз становить близько 3% ВВП Польщі. Це було заявлено маршалком Сейму Влодзімежем Чажастим під час виступу у Верховній Раді 23 лютого в Києві. Він підкреслив, що внесок українських підприємців є значною частиною польської економіки.

Під час виступу було зазначено, що українські громадяни активно створюють підприємства в Польщі, і ці компанії працюють у різних сферах – від будівництва до IT. Вони також вносять вклад у ринок праці.

Польська влада продовжує забезпечувати умови для легальної праці та проживання українців. Згідно з даними, від початку повномасштабної війни українці зареєстрували в Польщі понад 123 тисячі підприємств. Близько 109 тисяч з них є індивідуальними підприємцями, а 14,5 тисячі – компаніями з українським капіталом.

Згідно з даними Польського економічного інституту, більшість польських бізнесменів не вважають українські компанії серйозними конкурентами. При цьому рівень закриття українських ІП значно нижчий, ніж середній показник по Польщі.

Українці демонструють високу професійну активність: рівень зайнятості сягає 90% серед мігрантів, які прибули до війни, і 75% серед біженців. У 2025 році кількість нових бізнесів зросла на 72% порівняно з 2022 роком, а частка жінок серед підприємців становить 37%. Експерти зазначають, що власний бізнес допомагає мігрантам краще реалізувати свої навички та загалом зміцнює економіку Польщі.

Зниження прогнозів зростання української економіки: Оцінки ЄБРР

Оприлюднено автором

Європейський банк реконструкції та розвитку у своєму новому звіті суттєво знизив прогноз зростання економіки України на 2026 рік, зменшивши його вдвічі. Якщо раніше очікувалося зростання ВВП на рівні 5%, то тепер прогнозується лише 2,5%. Експерти ЄБРР пов’язують це із триваючою війною та складнощами у досягненні мирної угоди. За базового сценарію, якщо війна Росії проти України триватиме весь 2026 рік, передбачається, що реальне зростання ВВП становитиме 2,5% у 2026 році, а у 2027 році воно зросте до 4,0%, якщо конфлікт завершиться. Укладення мирної угоди на початку 2026 року може значно прискорити економічне зростання в обидва роки. Однак нестача електроенергії, низькі результати в сільському господарстві та обмеження на ринку праці залишаються серйозними короткостроковими ризиками. Зростання ВВП у 2025 році, за різними оцінками, становило від 1,8% до 2,2%. Темпи зростання минулого року виявилися нижчими порівняно з 2,9% у 2024 році та 5,5% у 2023 році.

Слабка економічна активність США: ВВП впав, інфляція зростає

Оприлюднено автором

У 2025 році економіка США продемонструвала помітне сповільнення. Річне обчислення ВВП склало 1,4%. Зниження споживчих витрат пов’язане з зупинкою роботи уряду. Інфляція також значно прискорилася: у грудні ціни зросли на 3% у річному обчисленні, що перевищує цільовий рівень Федеральної резервної системи. Ці показники викликають питання щодо попередніх даних про зайнятість та інфляцію. Президент США Дональд Трамп звинуватив демократів та голову ФРС Джерома Пауелла у слабких результатах. Він заявив, що «страйк демократів коштував США щонайменше двох процентних пунктів ВВП» та критикував Пауелла за небажання знизити процентні ставки. Внаслідок економічних показників спостерігається значне падіння рейтингу схвалення Трампа – на 23 процентних пункти.

Внесок українських біженців у економіку Європи: новий погляд на вплив міграції

Оприлюднено автором

Українські біженці, які отримали притулок у країнах Європейського Союзу (ЄС), стали важливою силою на місцевому ринку праці та створили додатковий попит на супутні послуги – страхування, транспорт, торгівлю, мобільний зв’язок. Завдяки цьому вони стали джерелом надходжень у розмірі десятків, а можливо, й сотень мільярдів євро.Про це заявив керівник Офісу міграційної політики Василь Воскобойник. За його словами, на тлі старіння населення Європи українці стали ключовим фактором стабільності.

“Якщо до країн ЄС прибуло від 5 до 7 мільйонів українців, які щодня відвідують магазини, користуються транспортом, банківськими послугами, мобільним зв’язком, – це автоматично створює додатковий попит і стимулює економіку тих країн, де вони перебувають”, – зазначає експерт.

Досвід ПольщіПерший міграційний “удар” у 2022 році прийняла на себе сусідня Польща, яка й досі залишається другою серед країн ЄС за кількістю українців із статусом тимчасового захисту. Спрощена система працевлаштування призвела до того, що українці зайняли значну частку ринку праці та становлять:

Це свідчить про те, що українці формують критичну масу робочої сили. Вони дозволили польській економіці розширитися, заповнивши ніші, де протягом багатьох років бракувало працівників:

Переваги від такої ситуації отримують і поляки. Завдяки припливу української робочої сили їх частіше призначають на керівні посади, а завдяки кар’єрному зростанню їхні доходи збільшуються.

Так, за підсумками 2024 року українці внесли до бюджету Польщі близько 99 млрд злотих, що становить приблизно 2,7% ВВП країни – це майже дорівнює видаткам польського бюджету на оборону. “На кожен злотий соціальних виплат, що припадав на українців, польський бюджет отримував близько 5 злотих надходжень”, – пояснює Воскобойник.

Підтримка українців – можливість для ЄвропиЄвропа зіткнулася зі старінням населення: кількість людей, які виходять на пенсію, перевищує кількість молоді, що вступає на ринок праці. У цьому контексті українці – переважно люди віком до 50 років – стали важливим фактором стабільності.

“Попит існує не на українців як таких – попит є на робочу силу. Українці просто виявилися тими, хто готовий працювати та швидко інтегруватися”, – зазначає експерт.

Він підкреслює, що міграція після 2022 року стала не лише гуманітарним явищем, а й значним економічним фактором для Європи. Її наслідки вже вимірюються не відсотками, а мільярдами.