Українські біженці, які отримали притулок у країнах Європейського Союзу (ЄС), стали важливою силою на місцевому ринку праці та створили додатковий попит на супутні послуги – страхування, транспорт, торгівлю, мобільний зв’язок. Завдяки цьому вони стали джерелом надходжень у розмірі десятків, а можливо, й сотень мільярдів євро.Про це заявив керівник Офісу міграційної політики Василь Воскобойник. За його словами, на тлі старіння населення Європи українці стали ключовим фактором стабільності.

“Якщо до країн ЄС прибуло від 5 до 7 мільйонів українців, які щодня відвідують магазини, користуються транспортом, банківськими послугами, мобільним зв’язком, – це автоматично створює додатковий попит і стимулює економіку тих країн, де вони перебувають”, – зазначає експерт.

Досвід ПольщіПерший міграційний “удар” у 2022 році прийняла на себе сусідня Польща, яка й досі залишається другою серед країн ЄС за кількістю українців із статусом тимчасового захисту. Спрощена система працевлаштування призвела до того, що українці зайняли значну частку ринку праці та становлять:

Це свідчить про те, що українці формують критичну масу робочої сили. Вони дозволили польській економіці розширитися, заповнивши ніші, де протягом багатьох років бракувало працівників:

Переваги від такої ситуації отримують і поляки. Завдяки припливу української робочої сили їх частіше призначають на керівні посади, а завдяки кар’єрному зростанню їхні доходи збільшуються.

Так, за підсумками 2024 року українці внесли до бюджету Польщі близько 99 млрд злотих, що становить приблизно 2,7% ВВП країни – це майже дорівнює видаткам польського бюджету на оборону. “На кожен злотий соціальних виплат, що припадав на українців, польський бюджет отримував близько 5 злотих надходжень”, – пояснює Воскобойник.

Підтримка українців – можливість для ЄвропиЄвропа зіткнулася зі старінням населення: кількість людей, які виходять на пенсію, перевищує кількість молоді, що вступає на ринок праці. У цьому контексті українці – переважно люди віком до 50 років – стали важливим фактором стабільності.

“Попит існує не на українців як таких – попит є на робочу силу. Українці просто виявилися тими, хто готовий працювати та швидко інтегруватися”, – зазначає експерт.

Він підкреслює, що міграція після 2022 року стала не лише гуманітарним явищем, а й значним економічним фактором для Європи. Її наслідки вже вимірюються не відсотками, а мільярдами.