Архіви позначок: Офис Генпрокурора

Пенсія у 33 роки та 156 тисяч на місяць»: як прокурори та судді стають мільйонерами коштом звичайних українців

Оприлюднено автором

В Україні з’явився новий вид «айтівців» — прокурори-пенсіонери. Дмитро Казак у 36 років отримує 156 тис. грн пенсії на місяць. Вийшов на «відпочинок» у 33! Поки ви чекаєте на 60 років і 35 років стажу, спецзаконодавство дозволяє силовикам ставати мільйонерами ще до першої сивини. Справедливість? Не чули.170 мільярдів гривень на рік — стільки Україна витрачає на спецпенсії для 1,3 млн осіб. Середня виплата судді — 112 тис. грн. Максимальна — 390 тис. грн. Водночас борг ПФУ за судовими рішеннями — 85,5 млрд. Ми будуємо систему, де податки працюючих ідуть на захмарні виплати тим, хто «правильно» відсудив собі старість у 45 років. Економічна правда розповідає про те, хто і як виходить на пенсію в молодому віці і скільки держава витрачає на привілейовані пенсіонери.

Прокурори, судді та правоохоронці можуть виходити на пенсію до 45 років та отримувати від держави по кількасот тисяч гривень. Як їм це вдається і що з цим планує робити уряд?

Аби отримувати пенсію за віком, необхідно досягти 60-річного віку і мати щонайменше 35 років трудового стажу. При цьому розмір виплати, на який може претендувати пересічний українець за підсумками своєї трудової діяльності, становитиме лише 30-40% від його середньої зарплати. Однак є в Україні й ті, кого держава підтримує вже із 40 років або раніше, а розмір цієї підтримки в десятки разів перевищує середню пенсію в країні. Зрештою, на цю проблему звернув увагу уряд і навіть підготував проєкт пенсійної реформи, яка мала б зробити всю систему більш справедливою. Поки доля цих змін під питанням.

30-річні пенсіонери

На початку 2026 року багатьох шокувала новина про колишнього очільника Миколаївської обласної прокуратури Дмитра Казака, який у 36-річному віці отримує пенсію 156 тис. грн на місяць.У грудні 2025 року він виграв суд проти Пенсійного фонду. Справа стосувалася обмежувальних коефіцієнтів, які уряд запровадив для надвеликих пенсій (понад максимально дозволені на той час 23,1 тис. грн). Експрокурор вимагав, аби рішення уряду не застосовувалося до нього. Суд з цим погодився.Додаткового резонансу справі Казака додає те, що, за даними суду, він має другу групу інвалідності. Раніше розгорівся справжній скандал навколо прокурорів з фіктивними інвалідностями, який призвів до відставки генпрокурора Андрія Костіна та ліквідації медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).

Згідно з матеріалами справи, Казак почав отримувати пенсію у вересні 2022 року. На той момент йому було 33 роки. Наявність інвалідності стала однією з причин, але не єдиною, раннього виходу на пенсію.У тому ж рішенні суду йдеться про те, що, попри наявність інвалідності, експрокурор отримує пенсію за вислугу років – аналог пенсії за віком. Однак якщо більшість українців можуть претендувати на такі виплати, маючи мінімум 35 років трудового стажу, то Казак отримує їх у 36 років. Його приклад не унікальний.

Насправді прокурорам не обов’язково отримувати статус осіб з інвалідністю для виходу на пенсію в відносно ранньому віці. Для цього достатньо мати 20 років трудового стажу, з яких десять – у прокуратурі, і трохи терпіння.Хоча законодавство визначає умовою виходу на пенсію для прокурорів наявність 25 років трудового стажу (з них 15 – у прокуратурі), але юридично-підкованих осіб це обмеження не зупиняє. Вони подають до суду на Пенсійний фонд і вимагають, аби той нарахував їм пенсію не за чинним законом “Про прокуратуру” від 2014 року, а за законом від 1991 року, у якому вимоги до трудового стажу лояльніші.Ба більше, старий закон гарантував прокурорам набагато вищі пенсії: 80-90% від зарплати проти 60% у чинному. Цією лазівкою скористався і Казак, попросивши суд зобов’язати Пенсійний фонд рахувати йому пенсію за нечинним законодавством.У 2025 році середній вік виходу прокурорів на пенсію за вислугу років становив 47 років. При цьому в Україні нараховувалося шість прокурорів-пенсіонерів, яким не виповнилося навіть 40 років. Як правило, такі люди продовжують працювати в органах прокуратури, отримуючи і пенсії, і зарплати.

Щоразу, коли розміри їхніх зарплат змінюються, вони звертаються до суду з вимогою перерахувати розміри пенсії, аби вони становили 80-90% від заробленого. У 2025 році в Україні було 5 739 прокурорів, які отримували пенсію за вислугу років. З них 2 262 працювали. З них 1 150-м не виповнилося 50 років.Прокурори – не єдині, хто може виходити на відпочинок у відносно ранньому віці. Пільговий пенсійний вік держава передбачила і для інших категорій громадян.

Зокрема – для колишніх кадрових військових та працівників правоохоронних органів (45 років), “чорнобильців” (50-55 років), суддів (законодавство не обмежує мінімальний вік, у якому суддя може отримувати довічне грошове утримання), людей, які працювали на небезпечних виробництвах (45-55 років).Деякі громадяни можуть поєднувати пенсійні пільги за різними законами, тому є чимало тих, хто отримує пенсію у віці до 45 років. За даними Пенсійного фонду, у грудні 2025 року таких було 7,6 тис. З них 3 тис. отримували пенсію за віком, 4,6 тис. – за вислугу років (колишні військові, правоохоронці, прокурори та судді).

Без обмежень

Законодавство чітко встановлює мінімальний та максимальний розміри пенсії. Вона не може бути меншою за прожитковий мінімум (ПМ) для осіб, які втратили працездатність (у 2026 році – 2 595 грн), та більшою за десять таких прожиткових мінімумів (25,95 тис. грн). Ці обмеження поширюються на всі пенсії.Проте так було не завжди. Пенсії для прокурорів, колишніх правоохоронців та кадрових військових обмежували поступово, аби запровадити єдині стандарти для всіх видів пенсійних виплат. Незгодні з такими обмеженнями оскаржували їх у Конституційному Суді. Посилаючись на його рішення, пенсіонери зобов’язували Пенсійний фонд нараховувати їм виплати в розмірі понад десять ПМ.Розмір максимальних спецпенсій вимірюється сотнями тисяч гривень на місяць. Середній розмір довічного утримання судді (аналог пенсії) у січні 2026 року становив 112,39 тис. грн, найбільша виплата судді у 2025-му сягнула 390 тис. грн.1 січня 2026 року в Україні було 35,2 тис. пенсіонерів, розміри виплат яких перевищували встановлені законодавством ліміти. З них 23,9 тис. – колишні правоохоронці та кадрові військові, 10,1 тис. – “чорнобильці”, 1,1 тис. – прокурори.

На проблему надвеликих пенсій, які перевищують встановлені законодавством ліміти, звернув увагу уряд. У закон “Про державний бюджет на 2025 рік” Кабмін заклав спеціальні обмежувальні коефіцієнти. Вони застосовуються до виплат, що перевищують десять ПМ. Ця норма перекочувала в бюджет-2026.Спочатку рішення урядовців спрацювало і найбільші пенсійні виплати вдалося суттєво скоротити, проте це тривало недовго. За даними Пенсійного фонду, у січні-вересні 2025 року 7,5 тис. пенсіонерів оскаржили застосування коефіцієнтів. Так само зробив Казак, якому суд повернув пенсію 156,7 тис. грн. Після застосування обмежувальних коефіцієнтів вона становила 42,11 тис. грн.

Надвеликі виплати – це питання не лише справедливості пенсійної системи та довіри до неї, а й відчутне навантаження для державних фінансів.У січні-вересні 2025 року (останні дані Пенсійного фонду) на виплату спецпенсій уряд спрямував 127,07 млрд грн (170 млрд грн, якщо екстраполювати на весь 2025 рік). Отримувачами таких виплат були 1,3 млн українців, більшість з яких – колишні кадрові військові, правоохоронці та “чорнобильці”.Виплата спецпенсій спричиняє ще один фінансовий наслідок для держави. Більшість таких виплат здобуваються або оскаржуються через суди. Останні зобов’язують Пенсійний фонд не лише переглянути розміри виплат, а й повернути пенсіонерам-позивачам “недоплачені” кошти за попередні періоди.Як правило, на виконання цієї частини рішень судів у бюджеті коштів немає. Через це заборгованість Пенсійного фонду становить 85,5 млрд грн.

Реформа (не) на часі

Наприкінці 2024 року Міністерство соціальної політики напрацювало проєкт пенсійної реформи, яка мала врахувати демографічні реалії України і зробити пенсійну систему більш справедливою та легшою в адмініструванні.Реформа передбачала довгоочікуване запровадження другого рівня пенсійної системи (його існування на рівні закону передбачили ще у 2003 році, але реалізувати це досі не вдалося) – обов’язкових накопичувальних пенсій.Зміни передбачалися і для першого, солідарного, рівня пенсійної системи: пропонувалося запровадити базову виплату (однакову для всіх) та спростити розрахунок страхової, яка залежить від трудового стажу людини.Проєкт реформи стосувався і спецпенсій. За задумом, усі спеціальні пенсійні режими мали об’єднати в один закон, а джерелом виплати збільшених пенсій мали стати додаткові внески роботодавців у професійні накопичувальні пенсійні фонди, аби це навантаження не лягало на плечі платників податків.

Чи зробить такий підхід пенсійну систему справедливішою? За підрахунками Мінсоцполітики, упродовж життя “спецпенсіонери” (зокрема, прокурори) роблять до Пенсійного фонду внесків на 3,1-3,8 млн грн менше, ніж потім держава виплачує їм у вигляді пенсій. Підвищений розмір ЄСВ може перекрити цю різницю.

Суд заблокував рахунки «Даймонд Пей» Яхнія

Оприлюднено автором

Київський апеляційний суд задовольнив скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора та скасував рішення слідчого судді Шевченківського районного суду, яким було відмовлено в накладенні арешту на 183,6 млн грн на рахунку «Даймонд Пей» (ексчлена КРАІЛ Євгена Яхнія). Суд виніс нове рішення, яким накладено арешт на грошові кошти на транзитному рахунку ПАТ «МТБ Банк». Банк зобов’язаний надати детективам БЕБ довідку про залишок коштів та виписки по рахунку на день накладення арешту. Грошові кошти фігурують у кримінальному провадженні №72024001500000001 від 3 травня 2024 року. Розслідуються злочини за ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК (незаконна діяльність з надання фінансових послуг, легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом, ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах). Член КРАІЛ Яхній нав’язував онлайн-казино співпрацю з власними платіжними компаніями. За версією слідства, ТОВ «Даймонд Пей» використовувалося як основний платіжний сервіс для кількох великих онлайн-казино (зокрема пов’язаних з брендами VBET та Cosmolot), а після відкликання НБУ ліцензії у липні 2024 року почали застосовуватися схеми виведення / легалізації коштів через фіктивні борги та судові рішення. Таким чином створювалися штучні борги через позови компаній з ознаками фіктивності (ТОВ «Тач-Стар», «ТРК Тех», «Мідлскай», «Кирамит», «Лентіс Девілс» тощо). Ці компанії вигравали суди (в тому числі в судах на непідконтрольних територіях або в зонах бойових дій), після чого приватний виконавець намагався примусово стягнути кошти. Кілька таких спроб (на 86 млн грн у листопаді 2024 та на 183,6 млн грн у квітні 2025) були зупинені банками через підозру в легалізації, а значна частина коштів вже визнана речовими доказами. Рішення апеляційного суду є остаточним і не підлягає оскарженню в касаційному порядку (ч. 4 ст. 424 КПК).

Прокурора ОГП Сергія Онікеєнка притягнуть до дисциплінарної відповідальності

Оприлюднено автором

Фіктивний інвалід — прокурора Офісу генпрокурора Сергія Онікеєнка за рішенням КДПК буде притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Згідно з матеріалами дисциплінарної справи, протягом 2023-2024 років Онікеєнко отримав 478 тис. гривень пенсії як особа з інвалідністю ІІ групи без законних підстав. Інвалідність безстроково була присвоєна йому спеціалізованою нейроофтальмологічною медико-соціальною експертною комісією. До медичного закладу для перевірки встановлення групи інвалідності Онікеєнко не з’явився. У зв’язку з цим у липні 2025 року його групу інвалідності було скасовано. Онікеєнко пояснив, що його робочий день є ненормованим, процесуальні та слідчі дії можуть проводитися вночі, доводиться багато часу проводити за комп’ютером, а також посилався на високий рівень стресу та інтенсивність праці, що призвело до виникнення численних хронічних захворювань. Стан здоров’я погіршився після хвороби у 2020 році. Також вплинули воєнні дії, евакуація родини з Марганця Дніпропетровської області та смерть батька у 2022 році. Прокурор наполягав, що мав підстави для отримання статусу інваліда. При цьому він підкреслив, що за видачу документів і призначення пенсії відповідальність несуть уповноважені особи МСЕК та Пенсійного фонду, на рішення чи дії яких він не мав впливу. Онікеєнко підтвердив, що його викликали на стаціонарне обстеження до медичного закладу в Дніпрі. Він нібито планував поїхати і навіть придбав квиток, але не зміг цього зробити через хворобу, оскільки офіційно перебував на лікарняному. Спроба зателефонувати та домовитися про перенесення обстеження виявилася безрезультатною, оскільки йому повідомили, що час вже було надано, а повторних викликів не передбачено. Проте комісія критично поставилася до пояснень прокурора. Для обстеження в медичному закладі було виділено півтора місяця — на думку комісії, цього часу було достатньо, щоб скоригувати свій графік. Онікеєнко працює в органах прокуратури з грудня 2002 року. Під час службового розслідування у жовтні 2024 року він повідомив, що не має групи інвалідності. Через два дні він вжив заходів для переходу на пенсію за вислугу років. Таким чином, складається враження, що Онікеєнко намагався приховати від службових осіб прокуратури свій статус особи з інвалідністю. Крім того, прокурор зазначив, що з грудня 2024 року перейшов на пенсію за вислугу років, тому більше не отримує виплат за інвалідністю і не створює додаткового навантаження на бюджет. Наразі Онікеєнко обіймає посаду прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ Офісу генпрокурора.

Судовий процес щодо пенсії: спроба одержати рішення за недіючим законом

Оприлюднено автором

Пенсійна схема прокурорки Оксани Невідомої (Ломакіної).Невідома — колишня заступниця експрокурора Закарпаття Казака.Пенсія у розмірі 590 тис. грн «відсуджена» за недіючим законом за відомою схемою:- отримати судове рішення за недіючим законом (що суперечить уже наявним рішенням Верховного Суду та апеляційних судів у подібних справах,- рішень апеляції та касації на користь “молодих пенсіонерів” за недіючим законом немає,- шляхом зловживання процесуальними правами та маніпуляцій із розподілом справ через подання кількох аналогічних позовів домогтися потрапляння позову до потрібного судді.Підрозділ Пенсійного фонду подає апеляцію з процедурними порушеннями (зазвичай це порушення строків на апеляційне оскарження), щоб суд не мав можливості розглянути апеляцію по суті та повернув її. Таким нехитрим способом рішення набирає чинності без оцінки апеляційним судом по суті.Позови, подані у 2022 році та відкликані Ломакіною/Невідомою, справи: – 520/9760/22, – 520/11890/22, – 520/10975/22, – 520/10350/22, – 520/9234/22.Позивач при поданні заяв не сплачує судовий збір, щоб убезпечити себе від розгляду справи «неправильним» суддею, а згодом, у разі невигідного розподілу справ, відкликає позов без ризику.У квітні 2024 року жінка на прізвище Невідома, прокурорка, звернулася з черговим позовом про призначення пенсії за недіючим законом (справа №520/8575/24, суддя Спірідонов, Харківський ОАС).При поданні судовий збір не був сплачений, а після розподілу справ суддя Спірідонов 8 квітня 2024 року ухвалою залишив позов без руху до сплати збору, і вже 11 квітня відкрив провадження, а 25 квітня того ж місяця задовільнив позов і зобов’язав підрозділ ПФУ виплачувати пенсію в повному обсязі без обмеження граничного розміру та перераховувати пенсію за вислугу років, виходячи з 90% від суми заробітної плати.Швидкості розгляду позовної заяви можна лише позаздрити (звичайний строк розгляду становить від кількох місяців до кількох років).Згодом Пенсійний фонд подав апеляцію, але суд відмовив у відкритті провадження та повернув скаргу через несплату судового збору, неусунення вказаного недоліку, а пізніше, після сплати збору – повернув через порушення процесуальних строків на оскарження (ухвали від 27 червня та 18 вересня 2024 року).

Розслідування викрило схему ухилення від сплати податків аптечними мережами

Оприлюднено автором

Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про припинення масштабної схеми, внаслідок якої аптечні мережі нібито вивели в тінь більше ніж 2 млрд грн коштом фіктивних, маніпулятивних послуг із дезінфекції приміщень. За версією слідства, до схеми залучили близько 10 мереж, які об’єднували 183 підприємства по всій Україні; організатору та низці посадовців повідомлено про підозри.Про це повідомляє “Стопкор”.Прокуратура міста Києва в партнерстві з Державною податковою службою викрила багаторічну оборудку, у якій, за даними слідства, використовувалися фальшиві ліцензійні виплати за нібито використання “патентів” на дезінфекцію приміщень та обробку приміщень від гризунів – ультразвуком.Ці платежі переводилися з аптечних підприємств на підконтрольні структури як роялті й служили механізмом мінімізації податку на прибуток та легалізації коштів.За інформацією Генпрокуратури, схема діяла у 2022–2025 роках; у ній брали участь близько 10 аптечних мереж і загалом 183 підприємства по всій Україні. Загальна сума, виведена “у тінь”, за підсумками досудового розслідування та податкових перевірок, перевищує 2 млрд гривень.Генеральний прокурор Руслан Кравченко і офіс генпрокурора мав принципову позицію: розібратися з цим питанням.Слідство встановило, що “патенти” не мали реального економічного змісту: нібито йшлося про інструкції та методики дезінфекції/обробки, що фактично не застосовувалися, або про “неіснуючі” способи прибирання гризунів.Для прикриття операцій організатор створив в Україні іноземне представництво й укладав із аптечними підприємствами фіктивні ліцензійні договори, підробляв акти надання послуг та залучив до ланцюга підконтрольних людей: директорів, головних бухгалтерів.У рамках провадження директору та головному бухгалтеру підконтрольних структуру повідомлено про підозру у службовому підробленні; організатору – у службовому підробленні та у легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Тривають слідчі та процесуальні заходи, у тому числі податкові дослідження й арешти рахунків/активів за потреби.За інформацією видання UA.News фігурантом цього провадження, імовірно, є компанія фармацевтичної групи ТОВ “ФАРМАСТОР”, власником якої є Ігор Червоненко. Видання також стверджує, що часткою цього фармацевтичного бізнесу володіє Тимур Міндіч.

Звинувачення в експлуатації: Прокурор Вербицький та використання військових ЗСУ

Оприлюднено автором

Керівник Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Дмитро Вербицький, можливо, причетний до перешкоджання діяльності ЗСУ. Відповідну заяву було зареєстровано ще наприкінці грудня 2025 року Генеральним штабом ЗСУ.Згідно з інформацією з документа, Вербицький “забрав” із військової частини А0501 (92-га окрема штурмова бригада імені кошового отамана Івана Сірка) чотирьох штурмовиків.Йдеться про таких бійців ЗСУ: Фалендиш І.А., Гарбуз С.В., Нос М.І. та Нонг Д.Л. Вони нібито відряджені до спецпрокуратури як спеціалісти з кримінальних злочинів, передбачених ст. 407, 408 ККУ.Проте насправді вони готують їжу, прибирають помешкання в ЖК “Резиденція” та миють автомобіль пана Вербицького. Вечерю для прокурора готує військовослужбовець із мотопіхотної бригади Харківщини, який був мобілізований і раніше працював су-шефом у ресторані на Вінниччині. Зазначається, що у разі будь-якої провини військовослужбовця прокурор Вербицький телефонує командиру бригади полковнику Нашубському В.І. та дає вказівку забрати військового й направити на найнебезпечніший напрямок. Тим, хто виконує накази, нараховують “бойові” виплати.З цього приводу вже триває розслідування в Генштабі ЗСУ. Нагадаємо, за ч.1 ст.-114-1 ККУ “Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період” передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Дмитро Вербицкий: Нова Декларація – Зміни та Суттєві Зміни в Фінансовому Стані

Оприлюднено автором

Керівник Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Дмитро Вербицький (не плутати з іншим Вербицьким з Одеси) демонструє ознаки недостовірного декларування у своїх діях.Працюючи в Харкові, Вербицький проживає в елітному житловому комплексі «Резиденція» на вулиці Новгородській, хоча, згідно з декларацією, у місті Харкові у нього немає жодної нерухомості (ані в оренді, ані в безоплатному користуванні). Крім значного автопарку електромобілів, на роботу він їздить на незадекларованій Toyota Sequoia.Під час щорічної відпустки з 20 грудня по 5 січня, перебуваючи в заміському будинку матері у Вишгороді Київської області (Тетяна Вікторівна Вербицька), він використовує службові картки на пальне для заправки Toyota Sequoia на місцевих АЗС. Загалом було витрачено майже 500 літрів пального на суму понад 30 тис. гривень бюджетних коштів. Прокурор їздить на автомобілі з “підвісними” номерами.Подейкують, що Toyota Sequoia була привезена якимось представником азербайджанської діаспори. Нагадаємо, що прокурор Аміл Омаров має тісні зв’язки з цією діаспорою через свого дядька, якому сприяє у його корупційному бізнесі.

Судова битва за «космічну» пенсію: Прокурор Казак знову оскаржує обмеження виплат у Швеції

Оприлюднено автором

Дмитро Казак, 36 років, колишній керівник Миколаївської обласної прокуратури, продовжує боротьбу за високу пенсію, яку він отримує у Швеції. У січні 2026 року він знову подав позов проти Пенсійного фонду України (ПФУ), щоб скасувати обмеження своєї виплати, яка становить майже 156 тисяч гривень на місяць. Казак оформив пенсію по інвалідності, що дозволяє прокурорам з інвалідністю отримувати прокурорську пенсію, маючи лише 10 років стажу. Хоча він звільнився з прокуратури, його право на високу пенсію залишилося незмінним.

Історія Казака сталася через резонанс, коли інформація про його пенсію (досягнення 156,7 тис. грн) з’явилася у багатьох ЗМІ. Він вже виграв позов щодо виплати у 2025 році та тепер оскарблює обмеження на 2026 рік. У своєму позові до Харківського окружного адміністративного суду він вимагає перерахунку та виплати пенсії без застосування коефіцієнтів, що обмежують розмір виплат для тих, хто їх перевищує.

Подібний кейс має і Андрій Саханов, колишній військовий прокурор, який після обмеження отримав 251 171 грн, та Віктор Чумак, колишній головний військовий прокурор, який через суд змінив розмір своєї пенсії на 239 451 грн.

Корупційний Скандал: Прокурор Придбав Квартиру за Кошти Державного Бюджету

Оприлюднено автором

Антикорупційний проєкт “190” виявив порушення у декларації прокурора Офісу Генпрокурора Андрія Похила. У березні 2024 року він придбав квартиру площею 67,8 кв. м у селі Софіївська Борщагівка під Києвом за 3 мільйони гривень, використовуючи програму “єОселя”. Іпотека на суму 2,3 мільйони гривень була оплачена іпотекою, а решту – 686 тисяч гривень – власними коштами.

До цього прокурор Похил володів 20% часткою (51,9 кв. м) квартири у Смілі, яка належить його батькам. Протягом 2024 року він отримував прокурорську зарплату в розмірі 1,1 мільйона гривень та компенсацію частини процентної ставки за іпотекою на суму 68 тисяч гривень, що сукупно склало понад 1,17 мільйона гривень. Його дружина, Анастасія Похил, отримала 4 тисячі гривень допомоги на проживання як внутрішньо переміщена особа (ВПО) та не мала офіційного місця роботи.

На кінець 2024 року, у Похила було 5 тисяч доларів готівки та 200 тисяч гривень на банківському рахунку, а загальний обсяг заощаджень склав майже 500 тисяч гривень. Жодних активів не було задекларовано дружиною.

Андрій Похил працює в Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Офісу Генерального прокурора з 2023 року, раніше працював у Київській спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері та був слідчим у Державному бюро розслідувань.