Проведено обшуки в офісі Михайла Поплавського. У Київському університеті культури викрили схему розтрати бюджетних коштів. Слідство встановило, що посадовці університету разом із представниками міністерства освіти завищували кількість студентів та штатних працівників, аби отримувати більше асигнувань. Йдеться про державну програму на суму близько 760 мільйонів гривень (2022–2023 роки). Проведено понад 20 обшуків, вилучено комп’ютерну техніку та документи. Розслідування триває. ЗМІ уточнюють, що Михайло Поплавський не затриманий, підозру йому не оголошували. Наразі мова йде про обшуки в ексректора. Злочинцям, які організували схему у Київському університеті культури, загрожує до 12 років в’язниці.
Архіви позначок: обшуки
Обшуки СБУ на «Київтеплоенерго»: Загроза Перебоям з Теплом
12–13 лютого СБУ двічі провела обшуки у головному офісі «Київтеплоенерго». У обох випадках обшуки були проведені на підставі одного й того ж рішення суду. КМДА повідомляє, що ці дії можуть призвести до затримок у відновленні теплопостачання для 2600 будинків у Києві.
НАБУ провело обшуки за участю топменеджера “Нафтогазу”
ЗМІ зафіксували обшуки, які провели детективи Національного бюро розслідувань у директора Групи “Нафтогаз”— Віталія Бровка. Раніше він обіймав ключову посаду в Офісі генпрокурора. 19 листопада відбулися обшуки за місцем проживання Бровка. Генеральний прокурор Руслан Кравченко 8 серпня звільнив Віталія Бровка з посади начальника департаменту нагляду за ДБР. Бровко задекларував суттєві криптовалютні активи своєї дружини Тетяни. Серед цих активів: Tether (USDT) на суму понад 35 млн грн на платформі Binance, Ripple (XRP) на суму 1,96 млн грн (дружина) та 1,24 млн грн (Віталій Бровко), Toncoin вартістю 712,4 тис. грн, Ethereum (ETH) – 107,2 тис. грн, Zcash, Ethereum Classic, Monero, Dash та інші активи на загальну суму близько 2 млн грн. Слідчі дії можуть бути пов’язані з плівками Міндіча та діяльністю Бровка на попередній посаді в Офісі генпрокурора. Підозри йому поки не оголошено.
Затримання депутата-лікаря на Одещині: Розслідування щодо військовозобов’язаних
На Одещині керівника Березівської центральної міської лікарні та депутата міськради Геворга Бзнуні відправили до СІЗО через підозри у махінаціях з військовозобов’язаними. За даними слідства, він вимагав гроші за «вирішення питання» з військово-лікарською комісією, обіцяючи вплинути на її рішення та допомогти визнати чоловіка непридатним до служби. Гроші передавалися частинами: спочатку 50 тисяч гривень, а згодом — понад 1,6 тисячі доларів. Під час обшуків у кабінеті та вдома було вилучено значні суми готівки в різних валютах. Загальна сума вилучених коштів перевищує 5 мільйонів гривень. Суд визначив запобіжний захід — 59 днів тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі майже 2 мільйони гривень. Підозрюваний своєї провини не визнає.
Обшуки в Archer: Директор стверджує про тиск з боку правоохоронців
Обшук як спосіб тиску: як силові структури навідалися до співробітника Archer.Генеральний директор компанії Archer Олександр Яременко відкрито заявив про застосування силового тиску на бізнес після ранкового обшуку в одного зі співробітників компанії. За його словами, у суботу близько 7 ранку представники прокуратури Київської області разом зі слідчими ДБР з’явилися додому до працівника відділу логістики Archer. Як зазначає Яременко, обшук проводився в стилі відвертого «маски-шоу» та більше нагадував показову акцію залякування, ніж законні слідчі заходи.За твердженням керівника компанії, силовики прийшли з кувалдою, поводилися зухвало і замість суворого дотримання процесуальних норм дозволяли собі провокаційні висловлювання та психологічний тиск. Як заявляється, головною метою було не вилучення доказів, а спроба змусити співробітника дати свідчення, потрібні слідству. Яременко наголошує, що жодних чітких роз’яснень щодо суті претензій до співробітника надано не було, а сам обшук супроводжувався погрозами та пресингом.Олександр Яременко прямо пов’язує те, що сталося, не з об’єктивним розслідуванням, а з імовірним втручанням конкурентів. Зокрема, він згадує виробника оптики ATN, з яким в Archer склалися конкурентні відносини. На його думку, силові органи могли бути залучені як інструмент тиску на компанію через звичайних співробітників, не пов’язаних із прийняттям ключових рішень.По суті, йдеться про типову схему: силовий візит на світанку, показова жорсткість, психологічний вплив і спроба нав’язати слідству зручну версію подій. За оцінкою Яременка, такі дії спрямовані не на пошук істини, а на підрив діяльності компанії та створення атмосфери страху серед співробітників.Заява голови Archer відображає тривожну тенденцію, коли кримінально-процесуальні механізми стають інструментом конкурентної боротьби та тиску на бізнес. У цьому випадку ключовим залишається питання не лише про законність дій прокуратури Київської області та ДБР, а й про те, хто виступив ініціатором такого «розслідування» і в чиїх інтересах воно здійснюється.
Депутата Маєрчика підозрюють у приховуванні мільйонів та легалізації коштів
Депутату Ужгородської міської ради від партії “ОПЗЖ” Павлу Маєрчику, який раніше мав судимість, повідомлено про підозру у недекларуванні активів на суму понад 13,8 млн грн.Виявлено, що сума недостовірного декларування становить 13,8 млн грн, а сума легалізації незаконно отриманих активів — 11,5 млн грн.За інформацією слідства та результатами повної перевірки декларації за 2022 рік, проведеної НАЗК, встановлено, що депутат свідомо не зазначив у декларації дані про низку активів і фінансових зобов’язань.Зокрема, у декларації не вказано інформацію про об’єкти нерухомості, якими користувалися члени його родини, зокрема приватний житловий будинок в Ужгороді площею близько 360 кв. м, а також нерухомість у Києві.Крім того, не задекларовано понад 315 тисяч доларів США готівкою, які підозрюваний передав третій особі, оформивши їх як позику. Слідство встановило, що таким чином він намагався легалізувати кошти невідомого походження.Також у декларації відсутні відомості про понад 1,3 млн грн на особистих банківських рахунках, майже 800 тис. грн боргових зобов’язань та близько 70 тис. грн отриманої заробітної плати.Дії депутата кваліфіковано за ч. 2 ст. 366-2 ККУ (умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації) та ч. 2 ст. 209 ККУ (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).Під час санкціонованих обшуків вилучено два годинники відомих світових брендів, дев’ять картин відомих художників, Mercedes-Benz S-class та Mercedes-Benz GLE (2021), мобільні телефони, документи щодо оренди приміщень та готівкові кошти.Ініційовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 20 млн грн, а також арешт майна депутата з метою подальшої конфіскації.Раніше Маєрчика було засуджено до умовного строку за ч. 3 ст. 197-1 ККУ.
Розслідування: Чи використовували судді для вирішення земельних спорів?
Громадська рада доброчесності ухвалила висновок про невідповідність кандидатки на посаду судді Київського апеляційного суду — судді Обухівського районного суду Висоцької Ганни Володимирівни — критеріям доброчесності та професійної етики.
Про це повідомляється у висновку ГРД.
Причиною стала приватизація службової квартири свекрухи-судді. Ця колишня суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ отримала в Києві простору квартиру як службове житло. У 2015 році цю квартиру приватизували кандидатка, її чоловік Артем Висоцький та їхній малолітній син (83,1 м²). Сама свекруха в приватизації участі не брала. ГРД вважає, що це типова схема незаконної приватизації службового житла: виведення квартири з фонду службового житла без обґрунтованих підстав із подальшою приватизацією членами родини судді.
Закон чітко зазначає: службове житло надається конкретній особі на основі її трудових відносин, а не її родичам. Члени сім’ї судді не мали права приватизувати таке житло. Свекруха раніше вже приватизувала іншу квартиру в Шахтарську (Донецька область) як суддя місцевого суду, і там також виникають питання щодо законності цього процесу.
Надалі ГРД дослідила сумнівне походження коштів на придбання великої квартири (127,2 м²). У 2015 році свекруха та свекор подарували синові (чоловікові кандидатки) чотирикімнатну квартиру вартістю ≈ 1,41 млн грн (≈ 176 тис. доларів на той час). Проте з 1998 по 2013 роки родина заробила лише 164 тис. доларів. При цьому чоловік кандидатки раніше придбав:
– будинок у 2006 році за 22 771 грн (при доході ≈ 20 780 грн за період 2000–2006);
– автомобіль Subaru Legacy (2006);
– разом із кандидаткою — Ford Focus (2013).
ГРД виявила низку рішень, у яких Висоцька Г.В. задовольняла позови чоловіків щодо визначення місця проживання дитини саме з ними (справи №372/568/23, №372/5856/23, №372/6582/24, №372/3648/22). Позови визнавалися без спору (матері визнавали позов).
Такі рішення могли створювати штучні підстави для відстрочки від мобілізації.
Крім того, суддя ухвалювала рішення російською мовою (близько 36 рішень до 2012–2015 років), хоча судочинство має проводитися виключно українською. Чоловік кандидатки мав зв’язки з політиками та бізнесом, а також фігурував у журналістських розслідуваннях щодо сумнівних гонорарів адвокатів.
Розслідування у КМДА: Затримано керівника Департаменту фінансів
У Департаменті фінансів Київської міської ради розпочалися обшуки, пов’язані з підозрою у фінансових правопорушеннях. Керівнику Департаменту фінансів було повідомлено про підозру.
За результатами слідчих дій виконується рішення Київської міської ради від 2020 року «Про здійснення запозичення», яке передбачало випуск облігацій внутрішніх місцевих позик.
Волинська митниця спростовує звинувачення у незаконних операціях
Волинська митниця спростувала інформацію про існування «чорної каси» та вилучення грошових коштів під час обшуків Національного Бюро розслідувань (НАБУ). За словами речниці Валентини Черниш, жодних грошових коштів не було вилучено, та підозр жодним із посадовців не оголошувалося.
Обшуки, які розпочалися близько 17:00 вчора, тривали до ранку і були спрямовані на робочі місця та за місцем проживання окремих посадовців. Черниш зазначає, що документи були вилучені слідчими НАБУ.
«Ми не розуміємо, звідки взялися ці фото, наскільки вони правдиві. Їхнє походження викликає серйозні сумніви», – прокоментувала вона, відзначаючи, що інформація про «чорну касу» поширена деякими народними депутатами України – Ярославом Железняком та Данилом Гетьманцевим.
Обшуки в помешканні колишнього голови Держприкордонслужби: Розслідування справи про контрабанду
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) здійснюють обшуки за місцем проживання колишнього голови Державної прикордонної служби України Сергія Дейнека.
Як повідомили джерела в правоохоронних органах, обшуки проводяться в рамках розслідування справи, що стосується отримання неправомірної вигоди у зв’язку з контрабандою цигарок.