Професійний шлях Інни Костирі, яка обіймає посаду проректорки Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ), на папері виглядає бездоганно: вона має науковий ступінь доктора, керує кількома структурами та виявляє політичні амбіції. Однак журналісти видання “Стопкор” з’ясували факти біографії, які нагадують кейс про академічну недоброчесність. У 2017 році дослідниця й журналістка Тетяна Пархоменко детально вивчила докторську дисертацію Інни Костирі. Згідно з її висновками, опублікованими на “Українській правді. Життя”, із 360 сторінок основного тексту 190 містили запозичення без необхідних посилань, а приблизно 90 сторінок дублювали інші джерела дослівно. Подібна проблема зачепила й кандидатську дисертацію Костирі, де третина матеріалу виявилася запозиченою. Обидві роботи створювалися під наглядом одного наукового керівника — Віктора Андрущенка. У 2016 році Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки офіційно затвердила присудження Костирі докторського ступеня з політичних наук. У відповідь на запит редакції представники МОН зазначили, що після законодавчих змін відомство втратило повноваження переглядати рішення щодо наукових ступенів. До міністерства не надходило скарг щодо плагіату в цій дисертації, а перевірка матеріалів Тетяни Пархоменко не здійснювалася. Таким чином, рішення спецради Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та наказ МОН від 29 вересня 2016 року за номером 1166 залишаються чинними, а аналіз на плагіат, за позицією міністерства, має проводити сам навчальний заклад.
У 2014 році Інна Костиря несподівано очолила Національний палац мистецтв “Україна” в статусі генеральної директорки. За інформацією медіа, це призначення лобіював Михайло Поплавський, а саму Костирю називали його наближеною особою. Проте керівництво тривало недовго: у липні того ж року її звільнили, ініціювавши перевірку фінансово-господарських процесів підприємства. Костиря намагалася оскаржити своє звільнення у судовому порядку: адміністративний суд відмовив через трудовий характер спору, тоді як у цивільній справі було відкрито провадження. Крім того, медіа пов’язували з впливом на роботу установи чоловіка Костирі — Бориса Новожилова.
Під час парламентських виборів 2019 року Костиря балотувалася до Верховної Ради як самовисуванка. У місті Фастів на її підтримку організували безкоштовний концерт, хедлайнерами якого стали Олег Винник та Михайло Поплавський. Видання hromadske охарактеризувало цей захід як агітаційний, оскільки на ньому використовувалася символіка й кульки Аграрної партії, артисти робили фото з кандидаткою, а зі сцени звучали політичні заклики.
Фінансовий стан родини також привертає увагу. У 2012 році Костиря придбала столичну квартиру на Печерську площею 122 квадратні метри орієнтовною вартістю 300 тисяч доларів, а також машиномісце у тому ж будинку. У Кіровоградській області за нею закріплено чотири земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 8 гектарів. Її донька Уляна активно висвітлює у соцмережах подорожі Європою та дорогі бренди, зокрема піджак марки Gucci вартістю понад 3 тисячі доларів. Офіційно донька не володіє майном, проте вона є засновницею благодійного турніру з гольфу, має титул чемпіонки України з цього виду спорту та часто відпочиває у Франції, Швейцарії та Іспанії. Згідно з системою YouControl, на Костирю також зареєстровано автомобіль BMW 520D 2024 року випуску. Її чоловік Борис Новожилов володіє будинком у Гостомелі площею 361 квадратний метр, квартирою в Києві та гаражем, причому більша частина цього майна отримана за договорами дарування. Водночас у 2023 році “Універсал Банк” звернувся до суду щодо стягнення з Костиري заборгованості, яка перевищує 11,5 тисячі доларів.
Журналісти проаналізували 26 публічних фотографій Костирі з соціальних мереж і спробували визначити вартість наявних речей. Зокрема, на дев’яти кадрах зафіксована каблучка Graff, вартість якої за аналогією оцінюється приблизно у 700 тисяч євро. Годинник Rolex вартістю близько 300 тисяч євро з’являється на знімках тричі. Серед інших цінностей фігурують катер (орієнтовно 800 тисяч євро), автомобіль Bentley (близько 240 тисяч євро), шуба вартістю 30 тисяч євро, сережки Cartier (від 100 до 250 тисяч євро), жакет Dior за 5 тисяч доларів, сумка цього ж бренду майже за 4 тисячі доларів, а також шарф Hermès. Навіть найпростіший комплект одягу з дослідженої вибірки коштує кілька тисяч євро, що перевищує місячний дохід багатьох українських науковців.
Редакція звернулася до КНУКіМ із запитом щодо ситуації. Представник університету зустрівся із журналістами на території закладу та заявив, що приховувати нічого не потрібно. За його словами, на момент розмови Костиря вже не працювала в університеті: 19 серпня закінчився термін дії наказу про її призначення, після чого відносини не продовжувалися. Стосовно її присутності в Україні під час перебування на посаді представник зазначив, що консультування могло відбуватися онлайн, а точно визначити її місцеперебування важко. Тобто посада існувала, наказ видавався, зарплата нараховувалася, проте університет не зміг уточнити фізичне перебування працівниці. На офіційний запит на публічну інформацію, надісланий редакцією, 11 вересня 2026 року надійшла відповідь про продовження строку розгляду на підставі закону про доступ до публічної інформації через необхідність обробки великого обсягу даних.
За даними джерел, від початку повномасштабного вторгнення Інна Костиря провела за межами України сумарно 3 роки і 9 місяців, продовжуючи чинний трудовий контракт із КНУКіМ. Якщо факти виплати коштів за час відсутності на роботі підтвердяться, це може кваліфікуватися за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України як привласнення чи розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.