Працівники ДБР у взаємодії з СБУ та за сприяння Держаудитслужби викрили начальника фінансової служби військової частини на Київщині, який продовжував нараховувати грошове забезпечення звільненим військовослужбовцям.Обвинувальний акт скеровано до суду.Офіцер упродовж року після звільнення двох військовослужбовців не припинив нарахування виплат. За висновком судово-економічної експертизи, через такі дії посадовця держава втратила майже 500 тисяч гривень.Начальнику фінансової служби інкримінують недбале ставлення до служби, що заподіяло істотну шкоду, вчинене в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 425 КК України).Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.Крім того, у межах кримінального провадження подано цивільний позов з метою повернення незаконно виплачених коштів у державну власність.Процесуальне керівництво здійснює Дарницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.
Архіви позначок: ДБР
Колишній прокурор підозрюється у колаборації: ДБР порушив справа проти Костянтина Петренка
Державне бюро розслідувань порушило справу проти Костянтина Петренка, колишнього прокурора Херсонської області, підозрюваного у державній зраді.
За даними слідства, Петренко, який розпочав свою кар’єру у прокуратурі у 2000 році, після повномасштабного вторгнення Росії у 2021 році обіймав посаду прокурора Каховської окружної прокуратури. У липні 2022 року він перейшов на бік окупантів, працюючи в «Департаменті туризму і курортів» окупаційної адміністрації Херсонської області, а згодом став начальником відділу «Міністерства туризму Херсонської області» та заступником міністра туризму Херсонської області.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів вже звільнила Петренка з посади в українській прокуратурі через грубе порушення прокурорської етики.
Розслідування: Фінансові операції слідчого ДБР – квартира, іпотека та нерухомість
Колишній співробітник СБУ та поточний слідчий Державного бюро розслідувань (ДБР) Дмитро Сидоренко потрапив до скандальної ситуації, пов’язаної з його фінансовою діяльністю. Згідно з даними, він придбав квартиру в Києві за 5,3 мільйона гривень, використовуючи програму «єОселя» та сплативши частину суми власними коштами.
У листопаді 2024 року Дмитро Сидоренко купив квартиру площею 83,9 кв. м у Києві за ціну понад 5,3 млн грн. Для фінансування покупки він взяв іпотеку на 3,8 млн грн, а решту – 1,5 млн грн – сплатив з особистих коштів. До того ж, з 2023 року, він і його родина безкоштовно проживали у квартирі площею 41,3 кв. м, що належала тещі, Невмержицькій Тетяні Миколаївні, ймовірно, це житло більше не використовується родиною Сидоренка.
Поруч із цим, з 2019 року, Дмитро Сидоренко зареєстрований у київській квартирі, що належить Головному управлінню Національної поліції України у м. Києві. Окрім цього, він володіє земельною ділянкою на 200 соток у Сумській області, придбаною у 2019 році, але дані про місце розташування та вартість земельної ділянки були приховані.
Сидоренко не володіє особистим автомобілем, проте використовує HYUNDAI IX35 2013 року випуску, який належить його дружині, Лілії Сидоренко. Автомобіль було придбано у 2024 році за 495 тис. грн. До цього він користувався автомобілем свого тестя, Сергія Невмержицького – OPEL ASTRA 1.4 2008 року випуску.
За 2024 рік Сидоренко отримав 1,4 млн грн зарплати в ДБР, а також соціальні виплати, компенсацію за кредит «єОселя» та дохід від оренди земельної ділянки. Він зберігав $20 тис. готівкою, а Лілія Сидоренко – $15 тис., а загалом подружжя накопичило понад 1,5 млн грн.
Реформа ДБР: ключова умова ЄС для України у 2026 році
На початку 2026 року українське політичне море знову заштормило. Президент України публічно оголосив курс на оновлення Державного бюро розслідувань (ДБР), доручивши підготувати відповідний законопроєкт до кінця січня. Для тих, хто стежить за новинами, це не стало громом серед ясного неба. Реформа Бюро — це не просто бажання «поміняти обличчя», а одна з десяти критичних умов Євросоюзу на 2026 рік. Це частина процесу так званого frontloading’y — нашої спроби відкрити переговорні кластери з ЄС навіть за умови збереження угорського вето. Простими словами: ми маємо довести Брюсселю свою цивілізованість швидше, ніж Орбан передумає нас блокувати.
Про це пише видання ZN.ua. Державне бюро розслідувань сьогодні — це орган із величезною концентрацією влади, який, на жаль, частіше фігурує в заголовках про політичний тиск, ніж у звітах про боротьбу з катуваннями в поліції. Оновлення ДБР — це тест для влади на здатність відмовитися від ручного управління силовими структурами. Чи зможемо ми перетворити цей орган на незалежну інституцію, чи це буде чергове «перекладання тек» з місця на місце?
Ідея створення ДБР у 2018 році була благородною. Уявіть ситуацію: поліцейський катує затриманого або прокурор фальсифікує справу. Хто має це розслідувати? Раніше цим займалася прокуратура, що створювало очевидний конфлікт інтересів — колеги розслідували колег. ДБР мало стати тим самим «незалежним арбітром», який демонструє: над законом немає нікого, навіть людини у формі чи з високим мандатом. Це завдання було прописане в Конституції ще 1996 року, але реалізували його лише через 22 роки.
Проте очікуваного «вау-ефекту» не сталося. ДБР досить швидко забуло про свою первинну місію — боротьбу зі службовими злочинами (катуваннями, незаконними затриманнями) — і почало позиціонувати себе як «ще один антикорупційний орган». Замість того щоб карати поліцейських-садисів, Бюро взялося за корупцію середнього рівня. У підсумку найважливіший напрямок — захист прав людини від свавілля силовиків — став найменшим пріоритетом.
Перші роки роботи Бюро (2018–2019) нагадували управлінський хаос. Модель управління була побудована на «тріумвіраті»: директор і двоє його заступників мали погоджувати кожен крок. Це паралізувало роботу і призвело до гучного скандалу з «плівками Труби» — записами розмов у кабінеті тодішнього директора Романа Труби, які натякали на неформальний вплив з боку високих кабінетів на хід розслідувань. Реакція влади була радикальною: у грудні 2019 року парламент просто розігнав керівництво ДБР одним законом. Це виглядало справедливо в очах суспільства, але стало небезпечним прецедентом. Конституційний Суд пізніше наголошував: парламент не може підміняти кадрові процедури політичними рішеннями. Якщо ви хочете звільнити силовика — доведіть його провину через прозору процедуру, а не голосуванням у Раді. Таке «ручне» звільнення зробило Бюро інституційно вразливим: кожен наступний керівник тепер розумів, що його доля залежить не від результатів роботи, а від настрою депутатів.
Нинішній директор Олексій Сухачов, який прийшов після конкурсу у 2021 році, має працювати до кінця 2026-го. Проте шквал критики свідчить: проблема не в прізвищах, а в самій системі, де ДБР перетворилося на «розслідувача всього». Гігантська машина без фокуса. Сьогодні ДБР — це структура, яка розривається між тисячами справ. В умовах війни 80–90% усіх проваджень Бюро — це злочини військових (СЗЧ, дезертирство, порушення порядку несення служби). Статистика шокує: у 2024 році з 98 тисяч справ 89 тисяч стосувалися саме військових. Орган, який створювали для боротьби з катуваннями, фактично став військовою поліцією на максималках, при цьому не маючи для цього належної спеціалізації.
Крім того, ресурси Бюро розпорошуються на корупцію, яка часто не дотягує до масштабів НАБУ, але забирає купу часу. А от справи про катування та фальсифікацію доказів знову лежать «під сукном». Експерти іронізують: якщо ви хочете передати ДБР ще й справи про національну безпеку (реформувавши СБУ), то орган просто задихнеться під вагою паперів. Вже зараз звучать пропозиції забрати у ДБР військову підслідність і передати її окремому Бюро військової юстиції.
Реформа ДБР у 2026 році — це перевірка України на зрілість. Ми маємо довести, що здатні будувати органи, які захищають закон, а не тих, хто цей закон пише. Без цього жодні «світлі обличчя» в керівництві не допоможуть — старі практики повернуться швидше, ніж ми встигнемо підписати угоду про вступ до ЄС.
Івано-Франківський прокурор потрапив у поле зору через незвичайні подарунки
Прокурор відділу представництва інтересів держави в суді Івано-Франківської обласної прокуратури Андрій Піварчук опинився під пильним пилом правоохоронних органів після отримання від лікаря Наталії Тершак серії цінних подарунків. Загальна вартість нерухомості та обладнання, переданих прокурору, сягає 1,035 мільйона гривень.
Згідно з декларацією, Піварчуку було подаровано:
- Ділянку площею 669 м² у місті Косів вартістю 260 тис. гривень.
- Ділянку площею 634 м² у тому ж місті вартістю 260 тис. гривень.
- Домоволодіння площею 60,2 м² у Косові вартістю 240 тис. гривень.
- Сонячну електростанцію потужністю 30 кВт (панелі Longi, інвертор Solis) вартістю 450 тис. гривень.
Ці об’єкти були набуті 15 січня. З’являються питання щодо реальної оцінки вартості нерухомості та обладнання, яка може значно відрізнятися від ринкової.
Крім нерухомості, прокурор також придбав автомобіль VOLKSWAGEN ID.4 (2022) за 670 тис. гривень у Богдана Дерена, що сталося після того, як у його попередній декларації про транспортні засоби не було згадок. За 2024 рік Піварчук задекларував доходи понад 1,1 мільйона гривень, включаючи квартиру для дружини та готівкові активи в доларах і євро.
Сім’я прокурора володіє також іншою нерухомістю: квартирою площею 67,6 м² в Івано-Франківську та нежитловим приміщенням у власності дружини. Звернення до ГБР та НАЗК щодо можливої легалізації майна через подарунки від родичів викликає занепокоєння.
Тендери на дрова: як Східне КЕУ збільшує витрати та чи є корупційний ризик
Східне квартирно-експлуатаційне управління (КЕУ) наприкінці грудня оголосило 60 тендерів на придбання дров очікуваною вартістю 432,39 млн грн. Наразі укладено 10 контрактів на суму 71,27 млн грн. Про це повідомляється в «Прозорро» (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10).
Ще 50 тендерів перебуває на етапі визначення переможців, і угоди будуть укладені ближчим часом. Замовляють дрова для забезпечення потреб 300 військових частин у Донецькій, Харківській, Сумській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Дрова твердих порід – бук, дуб, граб, ясен. Метрові, без гнилі. Постачання на 15 складів, більшість у зоні бойових дій.
Аналіз закупівель Східного КЕУ показав, що за п’ять місяців конкуренція на торгах фактично зійшла нанівець, а закупівельні ціни зросли на чверть. За найскромнішими оцінками, схема може принести її бенефіціарам щонайменше 50 млн грн чистої маржі.
Влада забезпечує цими закупівлями начальник КЕВ, якому раніше вже оголосили кримінальну підозру за “недбале ставлення” до служби при закупівлі армійських ліжок зі збитком державі 4 млн грн. Але він тендерить далі.
Рік тому ЗМІ викрили Запорізький КЕВ на закупівлі дров вдвічі вище від ринкової ціни. В результаті активних дій правоохоронців було оголошено підозру керівнику Запорізького квартино-експлуатаційного відділу. А головним закупівельцем дров для фронту став Східний КЕУ.
На перших торгах у серпні 2025 року була значна конкуренція – на торги приходило до чотирьох учасників. Середня ціна дров становила 1 946 грн за складометр (складометр – дрова, складені більш щільно ніж просто насипом).А потім почалась тендерна магія і вже у грудні на торги почали приходити лише по одному ФОПу, а середня ціна дров зросла на 25% – до 2 457 грн.
Спочатку КЕВ замовляв доставку окремо по областям. З листопада все змінилося. Тепер замовник казав, що місце доставки може бути будь-яке з прифронтових областей. І строк поставки велетенських партій 1 110 до 3 000 складометрів дров становив всього 15 днів з моменту отримання заявки. Тобто в будь-який момент на протязі дії контракту фірма могла отримати замовлення на виконання в повному обсязі і повинна була швидко організувати доставку до сотні рейсів вантажівок в добу. Що фізично неможливо.
У листопаді-грудні КЕВ розірвав понад десяток угод з постачальниками саме через те, що вони не змогли вчасно поставити всі дрова (двом фірмам і чотирьом ФОПам КЕУ викотило вимогу поставити одразу повний обсяг дров ‒ 1 100, 1 500, 3000 складометрів, який вони не виконали за 15 днів). Після цього вся конкуренція почала сходити нанівець.
Для відлякування «чужих» замовник встановив строк оплати 120 днів після поставки. Це дуже довго, зазвичай постоплата у державних замовниках сягає одного місяця.
А для допуску «своїх» встановив вкрай поблажливі умови для учасників. КЕВ не вимагав ані підтвердження наявності транспорту, ані персоналу, ані досвіду виконання аналогічних контрактів. Для якості дров було достатньо лише пояснювальної записки з описом.
ФОПи приходили на тендери в алфавітному порядку за окремими винятками. На торги, оголошені 20 грудня, заявляли підприємці з прізвищами переважно від А-О, 21 грудня ‒ П-Ч, 22 грудня від К-Р).
В результаті ціна дров у підписаних договорах коливається в межах 2 440 грн – 2 478 грн/складометр і в середньому складає 2 457 грн/складометр. Для порівняння, деякі цивільні замовники в цей самий період купували дрова твердих порід з близькими якісними характеристиками дешевше ‒ 1 378 грн/складометр, 1 050 грн/складометр, 1 628 грн/складометр. В прифронтових регіонах по 1 523 грн/складометр, 2 012 грн/складометр, 1 260 грн/складометр.
Полковник Олег Лупійчук, який очолює Східне КЕУ, фігурує у кримінальному провадженні ДБР щодо недбалого ставлення до служби, що спричинило надлишкове перерахування 3,99 млн грн бюджетних коштів. Він отримував догану за корупційне діяння.
Автор: Оксана Цокур
Джерело: «Наші гроші»
Прикордонник вимагав гроші за допомогу з працевлаштуванням
Департамент розслідувань ГБР завершив розслідування щодо прикордонника, який обіцяв знайомому службу в тилу за 5000 доларів.
За даними слідства, до інспектора одного з прикордонних постів звернувся друг з проханням допомогти в працевлаштуванні до прикордонних підрозділів Дніпропетровщини — в найвіддаленішу від зони бойових дій місце.
Правоохоронець погодився та вказав ціну своїх «послуг» – 5 тисяч доларів, запевняючи, що за ці гроші зможе домовитися з керівництвом загону.
Під час операції зловмисник не уточнив, що мобілізація до підрозділів Державної прикордонної служби України відбувається на загальних засадах і не передбачає жодних платних «умов», продовжуючи вимагати гроші.
Чоловіка затримали під час передачі коштів.