У той час, коли українська армія зазнає хронічного дефіциту безпілотників, а суспільство збирає кошти буквально «по гривні» на потреби фронту, державні закупівлі БпЛА стали каналом для вилучення сотень мільйонів гривень.Матеріали розслідувань Бюро економічної безпеки вказують на те, що структури, пов’язані з бізнесменом Сеяром Османовичем Куршутовим, постачали дрони для Агентства оборонних закупівель та Держспецзв’язку із завищенням вартості у 2,5–3 рази порівняно з ринковою ціною.За даними слідства та інформацією РБК-Україна, ключовим елементом схеми виступало ТОВ «Євро Таннелс», пов’язане з Куршутовим. Через цю компанію та афілійовані структури були укладені контракти на постачання дронів Magura UA загальною вартістю понад 720 млн гривень. Із цієї суми близько 460 млн гривень припадало на контракти з Держспецзв’язком і приблизно 260 млн гривень — на Агентство оборонних закупівель. Для надання угодам міжнародного статусу до ланцюжка була включена польська компанія DEEP MATTER Z.O.O.Аналіз закупівельної документації показав, що окремі комплектуючі постачалися державі за цінами, які кратно перевищують реальну вартість. Лише на двигунах, за оцінками слідства, бюджет переплатив близько 28 млн гривень, на контролерах — ще приблизно 11 млн. Йдеться не про спірні методики ціноутворення, а про систематичне завищення вартості, вбудоване в модель постачань.Виконавцями контрактів стали компанії, які раніше не мали досвіду роботи в оборонній сфері. ТОВ «Арес», «Коляда КА», «ГЕ Технолоджі» та «Флайтех Україна» до початку повномасштабної війни займалися діяльністю, не пов’язаною з військовими технологіями. Після 2022 року ці структури раптово опинилися серед ключових постачальників дронів для держави. Паралельно «Євро Таннелс» восени 2023 року отримала статус резидента «Дія.City» і за рік значно збільшила прибуток, що збіглося в часі з отриманням оборонних контрактів.Фігура Сеяра Куршутова в цій історії має давній бекграунд. У 2021 році його було включено до санкційного списку РНБО як великого контрабандиста, однак у 2024 році санкції не були продовжені. В СБУ публічно заявляли, що питання контрабанди втратило актуальність, попри те, що економічна активність Куршутова продовжилася в секторах, які безпосередньо пов’язані з національною безпекою. За інформацією волонтера Георгія Туки, Куршутов має російський паспорт, виданий у 2014 році в Криму; відомість про його ІПН як громадянина РФ містяться в базі ФНС Росії.Українські судові реєстри фіксували також його поїздки до Криму через територію Росії.Окремої уваги заслуговує медіавплив бізнесмена. Куршутов вважається ідеологом і фактичним бенефіціаром телеграм-каналу «Джокер», який використовувався як інструмент тиску та атак на бізнесменів, політиків і великі компанії. Попри публічність цих дій, канал тривалий час залишався поза системною увагою правоохоронних органів.Фізично Куршутов проживає за межами України, у Відні, де його родина веде бізнес, зокрема AmbraCosmetics GmbH і бренд Zielinski & Rozen. Останній позиціонується як міжнародний, однак має російське походження і сплачує податки до бюджету Російської Федерації.Таким чином, одна й та сама особа заробляє сотні мільйонів гривень на постачаннях для українського оборонного сектору і паралельно веде комерційну діяльність у юрисдикції держави-агресора.Історія з трикратною націнкою на дрони — це не поодинокий збій і не одиничне зловживання. Це симптом інституційного провалу системи оборонних закупівель, у якій формальні процедури не запобігли очевидному завищенню цін, а санкційні та контррозвідувальні механізми виявилися відключеними. Питання тут виходить далеко за межі однієї прізвища і впирається у відповідальність тих державних структур, які допустили подібні схеми у критично важливій сфері під час війни.
Архіви категорії: Розслідування
Експосадовець «Чернівцігазу» підозрюється у масштабному відмиванні грошей
Колишній посадовець газової компанії на Буковині інкримінують відмивання понад 7 млн грн. Як повідомляє Чернівецька обласна прокуратура, перебуваючи на посаді керівника групи заробітної плати АТ «Чернівцігаз», чоловік мав доступ до бухгалтерських програм і системи «Клієнт-банк». За даними слідства, він умисно вносив неправдиві відомості до платіжних і фінансових документів, штучно завищував суми нарахувань та забезпечував перерахування коштів товариства на власні банківські рахунки, надалі використовував їх на власні потреби (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України). У такий спосіб з січня 2022 року по вересень 2024 року посадовець незаконно перерахував собі майже 6 млн грн у вигляді заробітної плати, премій, відпускних та лікарняних. Наразі це кримінальне провадження слухається у суді. Крім того, за процесуального керівництва прокурорів Чернівецької обласної прокуратури чоловікові повідомлено про підозру ще в одному епізоді легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 1 ст. 209 КК України). За аналогічною схемою він перерахував на власні банківські рахунки ще понад 1,3 млн грн коштів товариства. Отримані кошти він знімав готівкою, перераховував на рахунки казино та букмекерських компаній, а також використовував для оплати товарів і послуг для власних потреб, чим здійснив їх легалізацію. Деталі справи повідомили й у ТУ БЕБ у Чернівецькій області: У співпраці з департаментами безпеки ТОВ «Газорозподільні мережі України» та НАК «Нафтогаз України» детективи встановили нові факти протиправної діяльності експосадовця. Раніше вже було розкрито схему привласнення та легалізації 5,9 млн грн у період 2022-2024 років, проте у ході слідства з’ясувалося, що фігурант діяв протягом тривалого часу. Наразі встановлено, що впродовж 2017-2021 років він легалізував додатково ще 1,3 млн грн, здобутих злочинним шляхом. Перебуваючи на посаді керівника групи заробітної плати, чоловік систематично вносив неправдиві дані до платіжних документів, штучно завищуючи суми нарахувань, а отриману різницю перераховував на власний банківський рахунок. З метою приховання походження коштів посадовець знімав їх готівкою та витрачав на власні потреби, зокрема на різноманітні покупки, розваги та азартні ігри.
У Білгород-Дністровську закупили ремонт укриття за завищеними цінами
Управління освіти Білгород-Дністровської міської ради 4 лютого за результатом торгів замовило ТОВ «Малоун Груп» реконструкцію підвального приміщення за 10,28 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».До вересня на вулиці Олімпійська, 18 повинні відремонтувати підвал Гімназії №5, щоб використовувати як укриття для 165 осіб. Зокрема, планують підсилити склепінне перекриття над підвалом та влаштувати другий зовнішній евакуаційний вихід. Для цього розширять наявний віконний проріз і облаштують приямок під підіймальний механізм МНГ. Також передбачено облаштування двох евакуаційних виходів із посиленими дверима індивідуального виготовлення. У приміщенні облаштують нові санвузли зі стандартними кабінками та окремою кабінкою для маломобільних груп населення, а також встановлять бак запасу води та бойлер. Заплановані оздоблювальні роботи стін і стель зі шпаклюванням та фарбуванням, улаштування бетонних підлог тощо.
Проєкт виконав ФОП Горбовий Олег Любомирович. Позитивний експертний звіт надала Одеська філія ДП «НДІпроектреконструкція». Роботи фінансуються за кошти ЮНІСЕФ, окрім суми ПДВ, яку сплачує Управління освіти Білгород-Дністровської міської ради. Договірна ціна тверда без витрат на інфляцію.
У підсумковій відомості ресурсів арматуру класу А-ІІІ діаметром 12 мм замовили по 57 833 грн/т, а діаметром 16-18 мм по 55 037 грн/т (тут і далі ціни та суми вказано з ПДВ). «Метінвест СМЦ» продає її по одній ціні 32 900 грн/т, що майже вдвічі дешевше, а «Залізний Світ» по 34 630 грн/т, що на 37-40% дешевше. Нещодавно Раухівська сільрада Одеської області для реконструкції садочка замовляла арматуру класу А-ІІІ діаметром 12 мм по 33 960 грн/т, що на 41% дешевше.
Невідому цементно-вапняний тиньк врахували по 13 грн/кг. «Епіцентр» продає цементно-вапняний тиньк Siltek PM-10 по 7 грн/кг, що майже вдвічі дешевше, а тиньк Ceresit по 9 грн/кг, що на 31% дешевше.
Бетон В20 (М250) замовили по 4 427 грн/куб. м. Одеський виробник «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг» продає такий бетон по 3 170 грн/куб. м, що на 28% дешевше. Відділ освіти Лиманської сільради Одеської області для будівництва укриття ліцею замовляв бетон В20 по 3 120 грн/куб. м, що на 30% дешевше.
Ймовірна переплата лише на виявлених «Нашими грошима» позиціях може складати близько 900 тис. гривень.Середньомісячна заробітна плата на одного робітника в режимі повної зайнятості та розряді робіт 3,8 складає 20 329 грн. За даними Пенсійного фонду, показник середньої зарплати для обчислення пенсії вищий – 20 653 грн, а середня зарплата за вакансіями у будівельній галузі на порталі «Work.ua» в Одесі ще вища – 30 000 грн.Якщо насправді на будівництві робітникам середнього розряду треба платити в середньому не 20 329 грн, а 40 000 грн в місяць, то зарплатний фонд мав би бути збільшений вдвічі — з 1,24 млн грн до 2,48 млн грн. Тобто нестачу у 1,24 млн грн гіпотетично можуть компенсувати виплатою неоподаткованих зарплат в конвертах із маржі, яку закладають в будматеріали.
Фірма отримала підряд без конкуренції, бо на відкриті торги більше ніхто не прийшов.Управління освіти Білгород-Дністровської міської ради очолює Олена Принц.Голова Білгород-Дністровської міськради Віталій Граждан – тимчасово відсторонений від посади міського голови. За інформацією СБУ, Віталій Граждан у 2024 році очолював угрупування, яке намагалось незаконно заволодіти базою відпочинку в селищі Сергіївка Білгород-Дністровського району. Для цього вони змусили власницю відмовитися від 50% корпоративних прав, а потім призначили «свого» директора. Чоловік підшуковував покупців на даний комплекс, зазначили у відомстві. Коли ті знайшлись, у жінки вирішили забрати решту прав на будівлю бази відпочинку.За матеріалами справи, для реалізації схеми мер залучив знайомого адвоката, а також підконтрольних реєстраторів і нотаріусів. Вони мали переоформити турбазу на потенційних покупців.Правоохоронці затримали Граждана під час того, як він отримав 30 тисяч доларів завдатку від покупців. Йому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 27 і ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України та обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Посадовцю загрожує до 12 років ув’язнення.Одеська «Малоун Груп» належить Наталі Рибак з села Крижанівка на Одещині.
Відсторонення мера Галича: Судовий розгляд та тимчасовий усунення
Суд відсторонив голову Галицької громади Олега Кантора від посади через підозру в корупції. 9 лютого Івано-Франківський міський суд привів до виконання рішення про відсторонення Олега Кантора від виконання обов’язків до 4 квітня 2026 року. Причиною стали підозра в корупції та загрози для проведення слідства. Прокуратура заявляла, що Кантор може впливати на співробітників, депутатів та свідків, а також перешкоджати розслідуванню. Суд підтримав ці аргументи та задовольнив відповідне клопотання частково. Захист вважав підозру «необґрунтованою» та застерігав про можливі негативні наслідки відсторонення для роботи громади. Водночас, виконання обов’язків мера поклали на секретаря міськради Віру Костишин. 4 лютого Кантора затримали, а 6 лютого суд ухвалив рішення про арешт його рухомого та нерухомого майна, без участі самого підозрюваного. Раніше з’являлася інформація, що Кантор може фігурувати у ще одній справі щодо можливого підроблення медичних документів. Правоохоронні органи продовжують розслідування. Внаслідок цього, посада мера тимчасово вакантна.
Прокурор Чернігівщини: Відсутність задекларованого майна та фінансові зобов’язання
Очільник Чернігівської обласної прокуратури Сергій Дейнека веде стриманий облік своїх фінансових активів. У його деклараціях відсутнє власне житло, а також будь-які заощадження. Однак, він має борги перед іншими прокурорами. Це відбувається на тлі його річної зарплати, що перевищує мільйон гривень. За інформацією з відкритих джерел, у лютому 2022 року Дейнека отримав позику у розмірі 250 тисяч гривень від прокурора Офісу генпрокурора Андрія Андрєєва. Андрєєв, який у той період придбав кілька маєтків у Кончі-Заспі на землі з неоднозначним минулим, не вказав цю позику у своїй декларації. Сім’я Дейнеки проживає в орендованій квартирі у Києві. Витрати на оренду не зафіксовані у його деклараціях. Частина дітей прокурора проживає у квартирі його колишньої дружини, вартість якої постійно зменшується у документах. В родині є один автомобіль – Toyota RAV4 2014 року, придбаний за 320 тисяч гривень. У 2024 році Сергій Дейнека отримав майже 1,6 мільйона гривень зарплати. Його дружина задекларувала лише мінімальні соціальні виплати. За даними документів, у родині немає грошових активів.
Харківські посадовці підозрюються в масштабному зловживанні коштами
У Харкові розслідують підозру посадовців комунального підприємства у привласненні значної суми грошей. Слідство встановило, що керівниця підприємства та її заступники оформляли чоловіків на виробничо-технічні посади, не пов’язані з виконанням роботи. Ці «працівники» отримували доступ до банківських карток, на які щомісяця перераховувалися грошові виплати. Внаслідок цього з бюджету було незаконно виплачено майже 1,8 мільйона гривень, які були розподілені між посадовцями.
Екссудді Дружківки засуджені до тривалого ув’язнення з конфіскацією активів
Апеляційна палата ВАКС підтвердила вирок для колишнього голови Дружківського міського суду Донецької області Геннадія Молібоги. Його засуджено за отримання неправомірної вигоди. Суд постановив призначити покарання у вигляді 7 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією половини майна та забороною обіймати посади в органах влади та місцевого самоврядування протягом 2 років.
Його співучаснику, експрокурору Василю Ягупецю, також залишили без змін вирок у вигляді 4 років і 6 місяців ув’язнення.
Нагадаємо, що у 2017 році прокурор, використовуючи особисті зв’язки, домовився з головою суду про закриття справи щодо водіння у нетверезому стані. Для Молібоги це не перший вирок. Його також визнали винним у іншій справі щодо хабаря в розмірі 13 тис. грн, і покарання було призначено за сукупністю злочинів. Рішення набуло законної сили з моменту його проголошення.
Корупційний скандал з сіллю: Схорони витрати у комунальному підприємстві
Посадовцю комунального підприємства «ШЕУ Шевченківського району м. Києва» оголошено підозру у зв’язку з переплатою за дорожню сіль, яка склала понад 500 тисяч гривень. Розслідування виявило, що відповідальний за публічні закупівлі працівник не провів достатнього аналізу ринкової вартості продукту, що призвело до закупівель за завищеними цінами наприкінці 2023 року.
Систематичний збір коштів у лісових офісах: працівники «Ліси України» висловлюють стурбованість
«Добровільно-примусово»: як у «реформованих» лісгоспах збирають по 6-8 тисяч з кожного.Працівники кількох філій ДП «Ліси України» масово скаржаться на систематичний примусовий збір коштів із їхньої заробітної плати на користь ГО «Спілка воїнів-лісівників України».За словами лісівників, щомісяця або в певні періоди від них вимагають перераховувати фіксовані суми — від 6000 до 8000 грн з людини — під виглядом «добровільного внеску» на громадську організацію. Насправді ніякої добровільності немає: відмов фіксуються, а списки «нелояльних» передаються на вищий рівень для «кадрових рішень».Що розповідають працівникиФілія Карпатського лісового офісу – Щомісяця вимагають по 8000 грн з кожного працівника лісової охорони. – Ініціатором збору називають посадовця на прізвище Чебан. – Гроші нібито йдуть на ГО «Спілка воїнів-лісівників України». – Відмовників заносять у списки, які, за словами працівників, особисто передають гендиректору ДП «Ліси України» Юрію Болоховцю, якого звинувачують у корупції.Філія Поліського лісового офісу – 7 лютого 2026 року в Луцьку відбулася нарада, на якій надлісничим доручили зібрати з кожного працівника по 6000 грн до 13 лютого.- З двох областей (Волинська та Рівненська) це становить майже 20 млн грн. – Гроші також спрямовуються на ту саму ГО «Спілка воїнів-лісівників України». – Працівники, які не здадуть кошти, потрапляють у «список до Кошмака» — для отримання доган та інших дисциплінарних стягнень.Працівники прямо пов’язують ці збори з:- активним піаром генерального директора Юрія Болоховця; – фінансуванням «відбілювальних» кампаній керівників лісових офісів, які були замішані в скандалах; – інформаційними атаками та публікаціями, спрямованими на покращення репутації одіозних управлінців.Серед прізвищ, які найчастіше згадуються в цьому контексті: Заяць, Касюхнич, Чебан, голова ГО Ковальчук.Наразі офіційних коментарів від ДП «Ліси України» щодо цих звинувачень не надходило.Працівники називають цю ситуацію поверненням до феодальних методів управління під виглядом реформи. Чи стане ця схема об’єктом перевірки правоохоронних органів — покаже час.
Родинний бізнес та призначення лісівником: розслідування
У Костополі з’явився новий керівник надлісництва — Леонід Кльоп, призначений наказом ДП «Ліси України». Формально все виглядає як звичайне кадрове рішення. Але родинні зв’язки швидко додають цьому призначенню зовсім інший характер.
Леонід Кльоп — племінник депутата Рівненської обласної ради Василя Кльопа, який, за даними джерел, і лобіював його призначення. І тут збігів стає забагато, щоб їх ігнорувати. Василь Кльоп володіє деревообробним підприємством ПП «Дизан», що працює саме в Костополі, а також має мисливські угіддя і розташовані вони на території того самого Костопільського надлісництва.
До речі, ще до призначення Леонід Кльоп працював на фірмі свого дядька і займав там керівні посади. Тепер же він очолює структуру, яка визначає, кому і в яких обсягах дістанеться державна деревина. Бізнес родича, як не складно здогадатися, без цієї деревини не існує.
Офіційно це називають «відсутністю конфлікту інтересів». Але з боку ситуація виглядає простіше: один ліс, одна родина і дуже зручне управління ресурсом.