У столиці не вщухають скандали навколо намірів звести житловий комплекс на території колишнього дитячого садка “Якірець”, розташованого за адресою вул. Юрківська, 25. Нещодавно компанія “Юртейд”, яка володіє будівлею (що на папері дивним чином перетворилася на житловий будинок) та належить до сфери впливу відомого бізнесмена Михайла Бродського, домоглася скасування арешту земельної ділянки під цим об’єктом. Суд скасував обмеження на проведення різноманітних робіт, які були накладені в рамках кримінального провадження. Фірмі “Юртейд” вдалося переконати суддів у тому, що будівельні роботи на ділянці ще не починалися, а докази руйнування об’єктів культурної спадщини наразі відсутні. Ця територія розташована одразу в чотирьох охоронних зонах, а арешт було застосовано за зверненням правоохоронних органів, які звинувачують компанію в неналежній організації археологічних розвідок. Окрім того, відкрито ще одне кримінальне провадження стосовно ймовірних порушень з боку міської влади під час відведення цієї землі, проте ця справа може навіть не дійти до судового розгляду. Як стало відомо, 4 вересня 2026 року Подільський районний суд Києва скасував арешт земельної ділянки площею 0,51 га на вул. Юрківській, 25, де раніше функціонував дитсадок “Якірець”. Заборону на цю землю той самий суд наклав 25 червня 2026 року на підставі клопотання Подільської окружної прокуратури в межах кримінального провадження №42023102070000264 від 25 серпня 2023 року, розслідуванням якого займається Подільське управління Нацполіції Києва. Фігурантам справи попередньо інкримінують злочини за ч. 2 ст. 298 (умисне нищення, руйнування чи пошкодження об’єктів культурної спадщини), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) та ч. 1 ст. 367 (службова недбалість) Кримінального кодексу України. Скасування арешту відбулося за зверненням ТОВ “Юртейд”, яке орендує згадану територію в міської громади і володіє будівлею колишнього дитсадка. У рамках цього провадження правоохоронці аналізують можливі порушення під час здійснення будівельних планів у Подільському районі (кадастровий номер ділянки – 8000000000:85:323:0001). Слідство зазначає, що будівельні роботи не були належним чином погоджені, хоча забудовник зобов’язаний був це зробити, оскільки ділянка на вул. Юрківській, 25 лежить у межах пам’ятки археології місцевого значення «Культурний шар Подолу», Центрального історичного ареалу, зони регулювання забудови ІІ категорії, державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» та пам’ятки місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра». Згідно із законодавством, будь-які земляні роботи на цій території дозволені лише після археологічної розвідки або розкопок у межах «Культурного шару Подолу». У 2025 році на замовлення ТОВ “Юртейд” було проведено археологічну розвідку, яка встановила глибину культурного шару приблизно на рівні 0,35 м. У березні 2026 року орендар замовив Інституту археології НАН України додаткові дослідження, розраховані на цю саму глибину. Проте, на думку слідства, такі показники не узгоджуються з даними експертного звіту щодо проєктної документації майбутнього ЖК, де для секцій 1-4 передбачено підземний поверх глибиною до 3,6 метра. Прокуратура стверджувала, що проводити будівництво до завершення повноцінних досліджень на глибину орієнтовно до 4 метрів неприпустимо. Більше того, на думку правоохоронців, дозвіл на забудову міг бути виданий передчасно, оскільки забудовник мав внести пам’яткоохоронні обмеження до проєктної документації заздалегідь, а не постфактум. У зв’язку з цим прокуратура вимагала накласти арешт із забороною на будь-які роботи, що могли б змінити стан ділянки, і суд спочатку задовольнив це клопотання. Проте компанія “Юртейд” оскаржила обмеження, заявивши, що слідчі не зафіксували реального проведення будівельних робіт на вул. Юрківській, 25, на майданчику не було виявлено техніки, а ознаки руйнування пам’яток культурної спадщини були відсутні. Ці аргументи стали підставою для зняття арешту.
Місячні архіви: Вересень 2026
Вибух на військовому полігоні у Швеції: семеро постраждалих
На військовому полігоні Крокс шьютфельт поблизу міста Карлсборг стався вибух, унаслідок якого постраждали семеро співробітників Збройних сил Швеції. Про це інформує видання Dagens Nyheter, посилаючись на слова представника Міністерства оборони Швеції Мікаеля Огрена. Він зазначив, що потерпілі є військовослужбовцями збройних сил, а не призовниками, проте їхні військові звання він уточнювати не став.
За інформацією Скараборгської лікарні, до мед закладу госпіталізували чоловіків віком від 20 до 30 років. П’ятеро з них перебувають в інтенсивній терапії, а двоє отримали легкі травми. Повідомлення про вибух надійшло приблизно о 16:00 за місцевим часом. На місце події прибули співробітники поліції, рятувальники та військовослужбовці.
Наразі поліція розслідує інцидент як нещасний випадок на робочому місці. Як повідомляє Aftonbladet, вибух міг трапитися під час робіт зі знешкодження старих нерозірваних боєприпасів.
Столар заявляє про блокування банками 300 мільйонів гривень застави для ВАКС
Народний депутат Столар, який є підозрюваним у справі Мудрої-Микитася, наразі не може внести визначену судом заставу у розмірі 300 мільйонів гривень. Парламентар запевняє, що має намір виконати рішення суду і потрібні гроші в нього наявні, проте він зіткнувся з «незаконними діями банківських установ, які полягають в абсолютно безпідставних відмовах у переказі моїх власних коштів та коштів моєї родини на казначейський рахунок ВАКС». Через це Столар подав звернення до Національного банку та поліції.
Шлях до «Сполучених Штатів Європи»: пропозиції французького кандидата в президенти Атталя
Французький кандидат у президенти Габріель Атталь висловився на підтримку нового етапу євроінтеграції, висунувши ідею відродження концепції «Сполучених Штатів Європи». Цю заяву він зробив сімнадцятого вересня у місті Реймс, коментуючи майбутнє Євросоюзу одразу після щорічної промови Урсули фон дер Ляєн щодо стану ЄС.
На думку Атталя, сучасне покоління зобов’язане запобігти сценарію, за якого Європейський Союз перетвориться на «п’ятдесят перший штат Америки» або «двадцять четверту провінцію Китаю». Політик підкреслив, що час «щасливого васалітету» минув, тож європейським державам вкрай важливо самотужки зміцнювати власний авторитет на міжнародній арені.
План політичного діяча передбачає поглиблення міждержавної кооперації у межах ЄС. Зокрема, йдеться про уніфікацію економічних і податкових стандартів разом із трудовим правом, а також про побудову єдиного простору в галузях економіки, екології та технологій. Водночас Атталь підтримує концепцію «Європи двох швидкостей», де коаліція держав, які прагнуть тіснішого зближення, мала б змогу просуватися далі без необхідності очікувати на решту членів блоку.
Ця ініціатива з’явилася на хвилі дебатів стосовно стратегічної автономії Європи у секторі безпеки, технологій та економіки. Протягом останніх місяців усередині Європейського Союзу дедалі активніше лунають закляки до нарощування власних потужностей із метою зниження рівня залежності від таких зовнішніх гравців, як Китай та Сполучені Штати Америки.
Мільйонні статки, розкішні бренди та академічний плагіат: що відомо про кар’єру та майно проректорки КНУКіМ Інни Костирі
Професійний шлях Інни Костирі, яка обіймає посаду проректорки Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ), на папері виглядає бездоганно: вона має науковий ступінь доктора, керує кількома структурами та виявляє політичні амбіції. Однак журналісти видання “Стопкор” з’ясували факти біографії, які нагадують кейс про академічну недоброчесність. У 2017 році дослідниця й журналістка Тетяна Пархоменко детально вивчила докторську дисертацію Інни Костирі. Згідно з її висновками, опублікованими на “Українській правді. Життя”, із 360 сторінок основного тексту 190 містили запозичення без необхідних посилань, а приблизно 90 сторінок дублювали інші джерела дослівно. Подібна проблема зачепила й кандидатську дисертацію Костирі, де третина матеріалу виявилася запозиченою. Обидві роботи створювалися під наглядом одного наукового керівника — Віктора Андрущенка. У 2016 році Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки офіційно затвердила присудження Костирі докторського ступеня з політичних наук. У відповідь на запит редакції представники МОН зазначили, що після законодавчих змін відомство втратило повноваження переглядати рішення щодо наукових ступенів. До міністерства не надходило скарг щодо плагіату в цій дисертації, а перевірка матеріалів Тетяни Пархоменко не здійснювалася. Таким чином, рішення спецради Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та наказ МОН від 29 вересня 2016 року за номером 1166 залишаються чинними, а аналіз на плагіат, за позицією міністерства, має проводити сам навчальний заклад.
У 2014 році Інна Костиря несподівано очолила Національний палац мистецтв “Україна” в статусі генеральної директорки. За інформацією медіа, це призначення лобіював Михайло Поплавський, а саму Костирю називали його наближеною особою. Проте керівництво тривало недовго: у липні того ж року її звільнили, ініціювавши перевірку фінансово-господарських процесів підприємства. Костиря намагалася оскаржити своє звільнення у судовому порядку: адміністративний суд відмовив через трудовий характер спору, тоді як у цивільній справі було відкрито провадження. Крім того, медіа пов’язували з впливом на роботу установи чоловіка Костирі — Бориса Новожилова.
Під час парламентських виборів 2019 року Костиря балотувалася до Верховної Ради як самовисуванка. У місті Фастів на її підтримку організували безкоштовний концерт, хедлайнерами якого стали Олег Винник та Михайло Поплавський. Видання hromadske охарактеризувало цей захід як агітаційний, оскільки на ньому використовувалася символіка й кульки Аграрної партії, артисти робили фото з кандидаткою, а зі сцени звучали політичні заклики.
Фінансовий стан родини також привертає увагу. У 2012 році Костиря придбала столичну квартиру на Печерську площею 122 квадратні метри орієнтовною вартістю 300 тисяч доларів, а також машиномісце у тому ж будинку. У Кіровоградській області за нею закріплено чотири земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 8 гектарів. Її донька Уляна активно висвітлює у соцмережах подорожі Європою та дорогі бренди, зокрема піджак марки Gucci вартістю понад 3 тисячі доларів. Офіційно донька не володіє майном, проте вона є засновницею благодійного турніру з гольфу, має титул чемпіонки України з цього виду спорту та часто відпочиває у Франції, Швейцарії та Іспанії. Згідно з системою YouControl, на Костирю також зареєстровано автомобіль BMW 520D 2024 року випуску. Її чоловік Борис Новожилов володіє будинком у Гостомелі площею 361 квадратний метр, квартирою в Києві та гаражем, причому більша частина цього майна отримана за договорами дарування. Водночас у 2023 році “Універсал Банк” звернувся до суду щодо стягнення з Костиري заборгованості, яка перевищує 11,5 тисячі доларів.
Журналісти проаналізували 26 публічних фотографій Костирі з соціальних мереж і спробували визначити вартість наявних речей. Зокрема, на дев’яти кадрах зафіксована каблучка Graff, вартість якої за аналогією оцінюється приблизно у 700 тисяч євро. Годинник Rolex вартістю близько 300 тисяч євро з’являється на знімках тричі. Серед інших цінностей фігурують катер (орієнтовно 800 тисяч євро), автомобіль Bentley (близько 240 тисяч євро), шуба вартістю 30 тисяч євро, сережки Cartier (від 100 до 250 тисяч євро), жакет Dior за 5 тисяч доларів, сумка цього ж бренду майже за 4 тисячі доларів, а також шарф Hermès. Навіть найпростіший комплект одягу з дослідженої вибірки коштує кілька тисяч євро, що перевищує місячний дохід багатьох українських науковців.
Редакція звернулася до КНУКіМ із запитом щодо ситуації. Представник університету зустрівся із журналістами на території закладу та заявив, що приховувати нічого не потрібно. За його словами, на момент розмови Костиря вже не працювала в університеті: 19 серпня закінчився термін дії наказу про її призначення, після чого відносини не продовжувалися. Стосовно її присутності в Україні під час перебування на посаді представник зазначив, що консультування могло відбуватися онлайн, а точно визначити її місцеперебування важко. Тобто посада існувала, наказ видавався, зарплата нараховувалася, проте університет не зміг уточнити фізичне перебування працівниці. На офіційний запит на публічну інформацію, надісланий редакцією, 11 вересня 2026 року надійшла відповідь про продовження строку розгляду на підставі закону про доступ до публічної інформації через необхідність обробки великого обсягу даних.
За даними джерел, від початку повномасштабного вторгнення Інна Костиря провела за межами України сумарно 3 роки і 9 місяців, продовжуючи чинний трудовий контракт із КНУКіМ. Якщо факти виплати коштів за час відсутності на роботі підтвердяться, це може кваліфікуватися за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України як привласнення чи розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.
У Німеччині викрили фейкове відео про «дрон-інсценування» на аеропорт
У німецькомовних соціальних мережах активно поширюється відеоролик, на якому чоловік, що видає себе за працівника аеропорту Лейпциг/Галле, запевняє, ніби спроба атаки за допомогою дрона була інсценуванням. За його версією, це нібито зробили для того, щоб звинуватити Росію. Однак у самому відео відсутні будь-які докази того, що цей чоловік справді працевлаштований в аеропорту. Зокрема, цей ролик поширювали Анатолій Шарій та Аліна Ліп.
Низка тверджень із цього відео прямо суперечить офіційним даним німецьких слідчих. Наприклад, чоловік називає безпілотник звичайним магазинним дроном. Натомість, згідно з даними розслідування, йшлося про модифікований гоночний квадрокоптер 10-дюймового класу. Його конструкція містила деталі, виготовлені на 3D-принтері, а сам апарат був адаптований для транспортування вибухівки.
Версія про інсценування також суперечить ходу офіційного розслідування. Після того, як біля українського вантажного літака було виявлено перший дрон із вибухівкою, слідчі знайшли ще один безпілотник та вибухові речовини. Першого вересня МВС Німеччини офіційно заявило, що наявні у розпорядженні влади дані вказують на осіб, які діяли за дорученням російських державних структур. Згодом німецькі медіа повідомили про можливий зв’язок організаторів із російською військовою розвідкою ГРУ.
Особа чоловіка з поширюваного відео, як і походження самого запису, офіційно не підтверджені. Наразі німецькі слідчі продовжують роботу над встановленням усіх учасників та організаторів цієї операції.
Претенденти на керівництво «Енергоатома»: репутаційні загрози та шлейф скандалів навколо Павла Павлишина
Кадровий конкурс на посаду очільника компанії передбачає пошук фахівця з бездоганною професійною історією та навичками управління масштабними стратегічними структурами. Чи відповідає цим високим вимогам Павло Павлишин? Нагадаємо, він обіймає посаду першого заступника міського голови Вараша, раніше тривалий час керував Рівненською АЕС як генеральний директор, а також виконував обов’язки керівника «Енергоатому». У червні 2022 року його перевели з керівної посади на РАЕС до структури «Атомремонтсервісу». Тоді керівництво пояснювало такий крок необхідністю гарантувати неупереджене розслідування кримінальної справи, фігурантом якої став його син Євген. Згодом Павло Павлишин намагався оскаржити цей перехід через судові інстанції, проте його позов залишили без розгляду. Крім того, з’ясувалося, що під час керівництва станцією він працевлаштував свого молодшого сина Антона до реакторного цеху. За інформацією медіа, це було зроблено заради отримання броні від мобілізації. Окремою проблемою поставало питання допуску Павлишина до ядерних установок: профільний регулятор свого часу анулював дію відповідної ліцензії через регулярні порушення її норм. Восени 2023 року Міністерство освіти і науки позбавило посадовця наукового ступеня кандидата технічних наук через виявлення плагіату в його роботі, хоча він і намагався оскаржити це рішення в суді. Згодом Павло Павлишин розпочав роботу в органах місцевого самоврядування, ставши першим заступником мера Вараша. На цій позиції його прізвище знову опинилося в центрі скандалів: місцеві активісти висували звинувачення щодо ймовірних махінацій із тендерами та бюджетними коштами через пов’язані компанії та ФОПІв. Серед таких фігурувало підприємство «Варашрембуд», а сферами впливу називали медицину, комунальне господарство та благоустрій. Тим часом Євген Павлишин, син колишнього очільника Рівненської АЕС і чинного першого віцемера, навіть після розгляду в апеляції отримав два роки умовного покарання за напад на пенсіонерку та її доньку. Після інциденту з нетверезим Павлишиним жінка зазнала тяжких травм, струсу мозку та згодом померла в медзакладі. Експертиза дійшла висновку про відсутність прямого зв’язку між смертю та побиттям, через що Павлишина судили за хуліганськими статтями, а не за вбивство. Кілька років тому об’єднання Young Business Club наводило цитату Євгена Павлишина про те, що кожен, хто всього досяг, шукає рівного за силою суперника. Проте рівною за силою 64-річна Тамара Володимирівна не виявилася: після зіткнення з «підприємцем» вона опинилася в лікарні та померла за кілька днів. Події розгорталися влітку 2022 року на території приватної бази відпочинку «Холодок» у Вараському районі. Біля входу в переобладнаний кунг жінка помітила нетверезого Павлишина, який, згідно з матеріалами справи, справляв природні потреби біля входу, і зробила йому зауваження. Коли потерпіла підійшла до порога житла, Євген Павлишин завдав їй удару кулаком у голову, від чого вона втратила рівновагу та впала всередину приміщення. Надалі він увійшовсередину та продовжив бити лежачу жінку ногами. Дочка Наталія намагалася захистити матір, але нападник вдарив і її кулаком в обличчя, після чого вона теж впала. З численними забоями, переломами ребер та струсом мозку Тамару Володимирівну госпіталізували до Вараської багатопрофільної лікарні, де вона померла за кілька днів. Батько засудженого публічно заявляв про наклеп і брехню, однак сам підсудний у залі суду визнав свою провину й отримав умовний термін, зобов’язавшись періодично відмічатися та інформувати про пересування. Судово-медична експертиза встановила, що потерпіла нібито впала самостійно вже в лікарні, отримавши додаткову травму голови, яка й стала причиною смерті, не пов’язаною безпосередньо з початковим побиттям. Володимирецький районний суд у 2025 році визнав молодшого Павлишина винним за ч. 1 ст. 296 ККУ, призначивши рік обмеження волі, але звільнив від нього через закінчення строків давності. Цим же рішенням його засудили за ч. 1 ст. 122 КК України до двох років позбавлення волі із заміною на випробувальний термін тривалістю два роки за ст. 75 КК України. Цивільні позови від потерпілих були задоволені частково: суд стягнув із засудженого по 50 тисяч гривень моральної компенсації на користь кожної з них. Апеляційна інстанція залишила без змін вирок у частині кваліфікації та покарання, однак скасувала рішення щодо відшкодування моральної шкоди, направивши цю частину на новий розгляд до першої інстанції в рамках цивільного судочинства.
Мільйони «на армію» без прозорого маршруту: куди поділися кошти у справі Злочевського
У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду з Миколою Злочевським, призначивши йому штраф у розмірі 68 тисяч гривень. Водночас громадськості повідомили про мільйонні суми, які повинні були спрямувати на потреби оборони. Проте з документацією щодо повного фінансового маршруту ситуація залишається не до кінця прозорою. Про це інформує видання «Викривач». У межах цієї справи фігурували 5,95 мільйона доларів США вилучених коштів, які після ухвалення відповідних рішень мали переказати на рахунки військових частин Сил спеціальних операцій. Ще 50 тисяч доларів США мали надійти до державного бюджету. Окрім того, Спеціалізована антикорупційна прокуратура звітувала про 500 мільйонів гривень для «Армії дронів», 160 мільйонів гривень у вигляді обладнання від компаній, пов’язаних із родиною Злочевського, 100 мільйонів гривень від Андрія Кічі, а також його заставу у розмірі 30 мільйонів гривень та ще 50 мільйонів гривень від Ілляшенка. Однак ці цифри не можна просто підсумувати та охарактеризувати загальною фразою «гроші на армію». Штраф, кошти внесеної застави, конфісковані активи, добровільні внески та передане обладнання мають зовсім різну юридичну природу, а також відмінні процедури та механізми передачі. Важливим нюансом є те, що обвинувачення проти Миколи Злочевського було змінено. За твердженням сторони обвинувачення, він не був обізнаний щодо конкретного кінцевого отримувача неправомірної вигоди, а дії посередників перевищили межі доведеного спільного умислу. Після цього судовий розгляд завершився підписанням угоди та призначенням штрафу в розмірі 68 тисяч гривень. Виникає закономірне питання: де ж документальний шлях заявлених мільйонів? Які саме військові частини фактично отримали кошти, яке обладнання вартістю 160 мільйонів гривень було передано і де можна побачити документальні підтвердження цих транзакцій? Коли йдеться про такі значні фінансові ресурси, загальних тверджень про те, що кошти «пішли на армію», явно недостатньо. Суспільство заслуговує бачити не лише кінцевий результат, а й увесь прозорий фінансовий потік із відповідними документами.
Шукає адвокатів у Відні та готується просити притулку: де перебуває ексгенпрокурор Кравченко
Колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко вчора перебував у Відні. За інформацією джерел у юридичних колах, він провів переговори з австрійськими адвокатськими фірмами стосовно можливої юридичної допомоги для облаштування за кордоном. Окрім інших варіантів, Кравченко розглядає можливість подати заяву на надання політичного притулку. Варто нагадати, що Кравченко виїхав з України в ніч на понеділок, перед цим оголосивши підозру керівнику НАБУ Кривоносу. Водночас низка народних депутатів заявляють, що НАБУ найближчим часом готується висунути Кравченку підозру у межах справи «Карфаген». У разі реалізації такого сценарію ексгенпрокурор може розцінити це як політичне переслідування та «помсту з боку керівництва НАБУ», використавши даний факт як підставу для запиту на притулок.
Saudi Aramco зупиняє постачання нафти до Європи через атаку на нафтопровід
Державна нафтова компанія Саудівської Аравії «Saudi Aramco» повідомила щонайменше два європейські НПЗ про неможливість здійснити постачання сировини наступного місяця. Причиною став напад на стратегічний нафтопровід, прокладений до Червоного моря. Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на поінформовані джерела. Згідно з їхньою інформацією, такі обмеження зачеплять усіх європейських покупців компанії. Одне з джерел зазначило, що нафтопровід «Схід — Захід» відновить часткову роботу найближчими днями, тоді як повне відновлення займе шість тижнів. Зупинка експорту викликала підвищений попит серед окремих клієнтів «Арамко». Зокрема, починаючи з п’ятниці, польський концерн Orlen SA оголосив понад десять тендерів у пошуках альтернативних постачальників нафти.