Мільйони «на армію» без прозорого маршруту: куди поділися кошти у справі Злочевського

У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду з Миколою Злочевським, призначивши йому штраф у розмірі 68 тисяч гривень. Водночас громадськості повідомили про мільйонні суми, які повинні були спрямувати на потреби оборони. Проте з документацією щодо повного фінансового маршруту ситуація залишається не до кінця прозорою. Про це інформує видання «Викривач». У межах цієї справи фігурували 5,95 мільйона доларів США вилучених коштів, які після ухвалення відповідних рішень мали переказати на рахунки військових частин Сил спеціальних операцій. Ще 50 тисяч доларів США мали надійти до державного бюджету. Окрім того, Спеціалізована антикорупційна прокуратура звітувала про 500 мільйонів гривень для «Армії дронів», 160 мільйонів гривень у вигляді обладнання від компаній, пов’язаних із родиною Злочевського, 100 мільйонів гривень від Андрія Кічі, а також його заставу у розмірі 30 мільйонів гривень та ще 50 мільйонів гривень від Ілляшенка. Однак ці цифри не можна просто підсумувати та охарактеризувати загальною фразою «гроші на армію». Штраф, кошти внесеної застави, конфісковані активи, добровільні внески та передане обладнання мають зовсім різну юридичну природу, а також відмінні процедури та механізми передачі. Важливим нюансом є те, що обвинувачення проти Миколи Злочевського було змінено. За твердженням сторони обвинувачення, він не був обізнаний щодо конкретного кінцевого отримувача неправомірної вигоди, а дії посередників перевищили межі доведеного спільного умислу. Після цього судовий розгляд завершився підписанням угоди та призначенням штрафу в розмірі 68 тисяч гривень. Виникає закономірне питання: де ж документальний шлях заявлених мільйонів? Які саме військові частини фактично отримали кошти, яке обладнання вартістю 160 мільйонів гривень було передано і де можна побачити документальні підтвердження цих транзакцій? Коли йдеться про такі значні фінансові ресурси, загальних тверджень про те, що кошти «пішли на армію», явно недостатньо. Суспільство заслуговує бачити не лише кінцевий результат, а й увесь прозорий фінансовий потік із відповідними документами.

Нове життя для Sky Towers: продаж недобудови за 560 мільйонів гривень

Один із найбільш відомих довгобудів Києва — багатофункціональний комплекс Sky Towers на проспекті Берестейському — нарешті отримав нового власника. Під час останнього аукціону недобудований комплекс було продано за 560,47 млн грн, що є лише невеликою частиною від його первісної оцінки. Про результати торгів свідчить офіційна інформація на сайті електронних аукціонів OpenMarket. Переможцем аукціону стало ТОВ «Тех Інвест Постач Плюс», яке належить Роману Чумаку. Ця особа цікава тим, що його бізнес-діяльність тісно пов’язана з активами родини екс-міністра екології та природних ресурсів Миколи Злочевського. Зокрема, до липня 2025 року Роман Чумак через свою компанію «Фінанс Облік Консалт» володів фінансовою установою «Юніверсал компані». Наразі ця компанія змінила назву на «Скайфол Фінанс» і офіційно належить дочкам Злочевського — Анні та Каріні. Аналогічна схема власності спостерігається і в компанії «Сторенс», яка займається розробкою газового родовища на Прикарпатті: раніше вона належала Чумаку, а тепер перейшла у власність сестер Злочевських. Будівництво Sky Towers розпочалося у 2007 році компанією KDD Group. Серед акціонерів у різні часи були Олександр Левін, структури агрохолдингу Kernel Андрія Веревського та брати Константіновські. Під час фінансової кризи 2008 року девелопер отримав кредит в Укрексімбанку на суму, еквівалентну 3 млрд грн, але в 2015 році роботи повністю зупинилися. Через величезні борги Укрексімбанк у 2021 році виграв суд і виставив об’єкт на продаж. Історія торгів показує катастрофічне падіння вартості недобудови: в результаті об’єкт було продано за 560,47 млн грн, що в 12 разів менше за стартову ціну п’ятирічної давнини. Сьогодні готовність Sky Towers становить лише 51%. Згідно з проектом, комплекс має складатися з двох веж висотою 47 та 34 поверхи, з’єднаних стилобатом. Функціональне наповнення об’єкта передбачає: