Верховна Рада України оголосила про тривалу перерву у своїй діяльності. Згідно з повідомленням народного депутата Ярослава Железняка, пленарні засідання не проводитимуться у період із 17 вересня до 13 жовтня. Загальна тривалість цієї паузи складе 26 днів. Як зазначає Железняк, таке рішення ухвалено на фоні труднощів із ухваленням законопроєктів, які є критично важливими для отримання зовнішнього фінансування. Раніше через дефіцит бюджетних коштів було припинено фінансування капітальних видатків, що безпосередньо вплинуло на будівництво та ремонт лікарень, доріг, енергетичних укриттів та інших об’єктів інфраструктури. Президент Володимир Зеленський охарактеризував дефіцит державного бюджету як «космічний» та звернувся до європейських партнерів із закликом допомогти у його покритті.
Місячні архіви: Вересень 2026
Наслідки ворожого обстрілу Комишан: поранено літню жінку
Внаслідок артилерійського удару російських військ по селищу Комишани, що на Херсонщині, постраждала 69-річна місцева жителька. Про інцидент поінформували у Херсонській міській військовій адміністрації. Подія сталася 18 вересня, коли жінка перебувала на власному подвір’ї. Медики діагностували у потерпілої мінно-вибухову травму, акубаротравму без пошкодження барабанних перетинок, а також гостру реакцію на стрес.
Удар по Одесі: кількість постраждалих зросла до семи
Внаслідок ворожого удару по центральному району Одеси кількість травмованих мешканців зросла до семи осіб. Усім потерпілим наразі надають потрібну медичну допомогу. За інформацією Одеської обласної військової адміністрації, на місці події активно працюють екстрені служби, які виконують аварійно-рятувальні заходи та ліквідовують наслідки ворожої атаки.
У Донецькій області загинув 34-річний воїн із Луцька Станіслав Ходаковський
Луцька громада зазнала непоправної втрати: у боях за українську державу загинув Станіслав Ходаковський. До лав Збройних сил України він приєднався наприкінці минулого року, а після перемоги мріяв відвідати столицю Чехії. Життя військовослужбовця обірвалося у віці 34 років 15 вересня в Покровському районі, що на Донеччині. Трагічну новину оприлюднила Луцька міська рада, зазначивши, що громада знову зустрічає полеглого Героя “на щиті”. Станіслав народився в місті Луцьк 26 червня 1992 року. Отримавши середню освіту, він продовжив навчання у Луцькому національному технічному університеті. Протягом життя чоловік пробував свої сили в різних професійних галузях. На одному з місць праці він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Тетяною, з якою офіційно оформив стосунки десять років тому. Обов’язок захисту Батьківщини він почав виконувати у грудні 2025 року. Дружина Героя згадує його як людину, яка щиро любила рідний Луцьк, вважаючи його найкращим куточком світу. Станіслав захоплювався футболом та вирізнявся дотепністю й чудовим почуттям гумору. За словами Тетяни, він вирізнявся надзвичайно доброю вдачею, завжди готовий був прийти на допомогу та поділитися останнім. Найбільше він прагнув завершення бойових дій та повернення до рідної домівки. Окрім того, він мріяв після закінчення війни побувати в Празі, адже раніше вже працював у Чехії і хотів побачити це місто знову. Станіслав Ходаковський загинув 15 вересня 2026 року біля села Бокове у Покровському районі Донецької області, до останнього виконуючи свій військовий обов’язок задля збереження незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. На полеглого захисника вдома, крім дружини, чекали батьки.
Нова хвиля гібридних атак Росії в Європі несе загрозу для цивільних — Bloomberg
Протягом літніх місяців російські гібридні операції в Європі значно активізувалися. Європейські посадовці висловлюють занепокоєння, що ескалація таких дій, що включають диверсії, підпали, кібератаки, використання безпілотників та порушення повітряного простору, може призвести до жертв серед цивільного населення. Відповідні висновки наведено у звіті видання Bloomberg, яке проаналізувало останні події в європейських державах та провело розмови з представниками влади, безпекових структур і оборонної сфери.
Серед недавніх інцидентів агентство виділяє події 11 серпня біля узбережжя Румунії, де військові водолази ліквідували два дрони поблизу газової платформи в Чорному морі. Вже через дев’ять днів Бухарест був змушений задіяти два винищувачі F-16 для знищення морського безпілотника біля тієї самої платформи, де на той момент перебували сотні працівників.
Крім того, на початку серпня німецькі правоохоронці знайшли озброєний дрон у повітряній гавані Лейпцига. А 15 вересня літаки НАТО перехопили та збили безпілотний апарат, який порушив повітряний простір Литви зі сторони Білорусі. У кожному з цих випадків керівництво держав прямо звинувачувало Кремль.
За інформацією Bloomberg, останнім часом Москва концентрує свої зусилля на логістичних вузлах та підприємствах оборонної промисловості, що забезпечують допомогу Україні. При цьому диверсійні акції плануються таким чином, щоб мінімізувати прямі докази причетності російської сторони.
Окрім цього, європейські країни фіксують спроби кібератак на життєво важливі інфраструктурні об’єкти, диверсійні акти, підпали, а також посягання на транспортні й комунікаційні мережі. Зокрема, у Польщі повідомлялося про удари по об’єктах енергетики, водопостачання та медичних закладах. Поломку на залізничній магістралі між Варшавою та українським кордоном також пов’язують із діяльністю російської розвідки.
Попри збільшення кількості таких інцидентів, підтримка України в Європі не зменшилася. Навпаки, ці події стали каталізатором для вимог наростити оборонні бюджети, посилити взаємодію між контррозвідками та прийняти нові обмежувальні заходи проти Росії.
Одне з джерел Bloomberg, наближене до Кремля, зазначило, що мета Росії полягає в тому, щоб змусити Європу “заплатити” за допомогу Україні. За цим твердженням, Москва має намір “перетворити життя Європи на пекло за допомогою асиметричних гібридних операцій”.
Зі свого боку, в країнах Балтії наголошують на зростанні небезпеки для мирних жителів. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс зазначив, що йдеться не просто про гібридну війну, а про реальну вибухівку, здатну завдати шкоди та призвести до загибелі людей. За його словами, ігнорування таких загроз може призвести до подальшого загострення ситуації.
Перевірка інформації про вибух на околицях Кишинева: що відомо
Вранці 18 вересня жителі околиць Кишинева повідомили про гучний вибух. Близько 04:20 до служби 112 надійшли відповідні виклики, після чого поліція розпочала перевірку вказаних районів. За даними пресслужби поліції, наразі правоохоронці не виявили слідів вибуху, небезпечних предметів або інших загроз для громадян. Згідно з повідомленнями місцевих жителів, звук вибуху було чутно у південно-західній частині села Колоніта, у напрямку Тохатін. Поліцейські одразу вирушили на місця та провели перевірки в Колоні Па і Хумулі, а також додатково перевірили Долинно та Максимівку. Під час обстеження жодних об’єктів, слідів вибухів чи небезпеки для населення виявлено не було. На даний момент перевірка триває, а правоохоронці встановлюють усі обставини події, тому інформація залишається попередньою. Поліція звернулася до громадян із закликом не наближатися і не торкатися підозрілих предметів у разі їх виявлення. У таких ситуаціях необхідно відійти на безпечну відстань та негайно повідомити про це за номером 112.
Нові подробиці у справі «Карфагена»: що обговорювали в суді щодо Сергія Кропиви та його справи
Під час судових засідань Вищого антикорупційного суду, які пройшли 15 і 16 вересня 2026 року, розглядалося питання щодо запобіжного заходу для Сергія Кропиви. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури наполягав на утриманні підозрюваного під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 120 мільйонів гривень, тоді як захист клопотав про домашній арешт та зменшення цієї суми до двох мільйонів. Суд залишив попередню постанову без змін, проте слухання дозволили оприлюднити чимало нових обставин у провадженні, відомому як справа «Карфаген».
Питання ймовірних надходжень від незаконних кол-центрів стало предметом гострих дискусій. За словами адвокатів, слідчі органи не навели жодних відомостей про конкретні установи, яким нібито сприяв Кропива, а також не встановили осіб, які передавали кошти, чи закриті кримінальні провадження. Захист наголошував на абсурдності таких звинувачень з огляду на попередній досвід роботи підозрюваного в Одеській обласній державній адміністрації, Національній поліції та Офісі генерального прокурора. Натомість прокурор САП навів дані з аудіозаписів за березень 2026 року, де згадувалося 505 кол-центрів із щомісячною платою у сім тисяч доларів з кожного, що загалом могло становити близько 3,5 мільйона доларів на місяць. Обвинувачення також послалося на протоколи спостереження від 24 жовтня 2025 року, згідно з якими водій Сергій Куций та спеціаліст Данило Сліпчук вносили готівку через пункт обміну валют. Сам Сергій Кропива повністю відкинув звинувачення в отриманні неправомірної вигоди та кураторстві таких структур.
Щодо легалізації активів, позиція адвокатів полягала у відсутності доказів первинного походження коштів та чіткої оцінки майна, вартість якого, на їхню думку, могла бути подвійно порахована. Прокурор нагадав про розслідування Bihus.Info «Хто інвестує мільйони в Буковель під час війни: від лікарів ВЛК до прокурорської рідні», опубліковане 9 лютого 2026 року щодо апартаментів у комплексі Glacier. За даними слідства, після виходу матеріалу фігуранти обговорювали ціни та варіанти оформлення майна на матір і дружину водія, а також на батька Кропиви через корпоративний інвестиційний фонд і криптовалюту. У межах епізодів за 2025–2026 роки слідство зафіксувало майно на суму 41 мільйон 761 тисяча 850 гривень за даними договорів. Кропива назвав ці твердження припущеннями та пообіцяв надати власні спростування.
Окрему увагу суд приділив питанню існування злочинної організації. Адвокати назвали об’єднання родичів, дівчини-підприємця, водія, помічника з IT та інвестиційного адвоката штучно сконструйованим слідством. Прокурор заперечив це, заявивши, що Кропива чітко розподіляв обов’язки, давав вказівки та контролював їхнє виконання, зокрема через поради щодо вибору КВЕДів та оформлення активів на інших осіб.
Стосовно ризику втечі також виникли суперечки. Захист нагадав, що Кропиву затримали поблизу залізничного вокзалу в центрі Львова, а не на кордоні, і раніше він неодноразово виїжджав з України та повертався. Обвинувачення ж зауважило на відсутність офіційного наказу про відрядження до Львова в Офісі генпрокурора, наявність у підозрюваного оперативних талонів для пересування та спроби розділитися з іншою підозрюваною перед затриманням. Сам Кропива пояснив свій візит робочими комунікаціями з регіональною прокуратурою і запевнив, що залишати країну не планує.
Обговорюючи ймовірність впливу на слідство та адекватність застави у 120 мільйонів гривень, адвокати вказували на відсутність у підозрюваного таких доходів з огляду на офіційні заробітки з 1998 до 2025 року, що становили трохи більше ніж 8 мільйонів гривень. Прокурор наполягав, що сума обґрунтована масштабом прихованих активів, включно з криптоактивами, бізнесом у США та закордонним майном.
Наприкінці засідання розглядалося питання аудіозаписів. Прокурор наголосив на збігу голосів та деталей із подальшими діями фігурантів, тоді як Сергій Кропива заявив, що певні фрази йому не належать, хоча й не став звинувачувати слідство у фальсифікації, пояснивши наявність деяких висловлювань специфічним лексиконом.
РФ стягує бронетехніку та дрони на Добропільський напрямок: попередження ISW про осінні атаки
Росія стягує додаткові сили на Добропільський напрямок, перекидаючи бронетехніку та засоби підтримки безпілотників. Ворог готується до механізованих атак на цьому напрямку вже цієї осені, про що повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).
11 вересня командувач 1-го корпусу (Національна гвардія “Азов”) Збройних сил України бригадний генерал Денис Прокопенко заявив, що російські 51-ша та 8-ма загальновійськові армії (Південний військовий округ) і 41-ша загальновійськова армія (Центральний військовий округ) готуються до майбутніх механізованих атак на Добропільському напрямку восени. Противник розраховує скористатися сезонною зміною погоди, яка сприятиме проведенню механізованих атак.
Таку концентрацію сил розцінюють як ознаку того, що ворог робить ставку на застосування безпілотників задля підтримання повітряного контролю на полі бою, що має забезпечити російські механізовані атаки. За словами Прокопенка, російські війська, ймовірно, почнуть підсилювати наявні штурмові підрозділи, які налічують приблизно 200 піхотинців, механізованими колонами приблизно з 50 одиниць бронетехніки. Це робиться з метою відволікання уваги українських військ та підвищення ймовірності успішного прориву.
Керівник 1-го корпусу Національної гвардії України “Азов” оцінює, що російська наступальна кампанія досягне кульмінації у вересні 2026 року. Він прогнозує перехід російських військ до нової тактики зі спробами механізованих проривів до жовтня 2026 року. Водночас окупанти спробують захопити принаймні одне місто поясу фортець до завершення осінньої кампанії, аби сформувати плацдарм для подальших наступів.
“Як українські, так і російські війська експериментували з поверненням обмежених елементів механізованого маневру на тактичному рівні, щоб вийти з позиційної війни та відновити маневр на полі бою, причому зусилля України поки що значно ефективніші. Накопичення Росією бронетанкових засобів на Добропільському напрямку свідчить про те, що російське військове командування може мати намір розширити роль механізованих десантних військ на тлі осінньої погоди, намагаючись досягти прориву на Добропільському напрямку та охопити фортечний пояс з півдня”, – зазначають в ISW.
Новий очільник Офісу генпрокурора Антон Ковальський: що відомо про кар’єру та декларацію
Після звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора Володимир Зеленський призначив наступним очільником відомства Антона Ковальського. Він став виконувачем обов’язків керівника Офісу генпрокурора України. Указ про відповідне призначення президент видав 17 вересня, повідомляє ВВС.
Антону Ковальському 42 роки. Він народився у Вінниці та починав свою кар’єру в прокуратурі цього міста, де обіймав посаду начальника відділу нагляду за дотриманням законів органами фіскальної служби та заступника прокурора області. Ковальський має профільну освіту: у 2011 році він закінчив Національну академію прокуратури за спеціальністю «Правознавство».
Після роботи у Вінниці він очолив Чернівецьку обласну прокуратуру, якою керував з листопада 2021 року до липня 2025 року. З липня 2025 року Ковальський обійняв посаду керівника Хмельницької обласної прокуратури. На Хмельниччину він переїхав після кадрових змін через скандал у місцевій прокуратурі.
Наприкінці 2024 року стало відомо, що понад 60 прокурорів обласної прокуратури, що становить близько 20–25% штату, мали оформлену інвалідність переважно II групи. Тодішній керівник облпрокуратури Олексій Олійник також мав статус особи з інвалідністю та був звільнений. Після перевірок Міністерства охорони здоров’я частині прокурорів скасували або змінили групи інвалідності через виявлені порушення, а десятки з них втратили адміністративні посади.
Водночас частина прокурорів почала оскаржувати рішення в судах. За даними розслідувань, щонайменше 18 прокурорів повернули собі статус інвалідності через суд, оскільки судові інстанції часто ставали на їхній бік. Деяким екскерівникам прокуратур правоохоронці вручили підозри за незаконне оформлення пенсій та виплат. Цей скандал призвів не лише до зміни керівника обласної прокуратури, а й до звільнення генерального прокурора Андрія Костіна восени 2024 року.
Новий очільник генпрокуратури одружений, має сина та доньку. Згідно з деклараціями Ковальського на сайті НАЗК, його дружина Оксана має право на тимчасове проживання та захист у Румунії, а також дозвіл на роботу в Канаді. Син Володимир і дочка Олександра мають документи для навчання в Канаді, а також право на тимчасове проживання та захист у Румунії.
Центр протидії корупції вже оприлюднив перелік зауважень до Ковальського. Зокрема, з 2011 року, тобто з моменту купівлі, і до 2022 року прокурор користувався автомобілем, записаним на його брата. Крім того, з 2018 року Ковальський разом із родиною користувався квартирою у Вінниці площею 79 квадратних метрів. Нерухомість була оформлена на матір, але родина прокурора користувалася нею одразу після придбання. У ЦПК зазначають, що житло фактично купувалося для потреб сім’ї прокурора.
Водночас виникають питання щодо походження коштів матері, яка працювала в психоневрологічній лікарні. У 2019 році її доходи без оподаткування склали 51 тисячу гривень, у 2020 році — 72 тисячі гривень, а у 2021 році — 122,5 тисячі гривень. За словами антикорупціонерів, будь-які суттєві заощадження за ті роки були відсутні, через що незрозуміло, як за такі доходи можна було придбати квартиру.
У березні 2023 року дружина Ковальського Оксана зареєструвалася як фізична особа-підприємець (ФОП) і за неповний перший рік отримала дохід у розмірі 5,2 мільйона гривень. У ЦПК зауважують, що, згідно з декларацією, продаж спортивного харчування дозволяв їй заробляти понад 500 тисяч гривень на місяць.
Підозри у справі Марії Трифоновой щодо фальсифікованих ліків та тирзепатиду
Дії Марії Трифонової правоохоронці кваліфікували відповідно до ч. 3 ст. 28 та ч. 2 ст. 321-1 Кримінального кодексу України. Слідчі органи підозрюють її в керівництві збутом підроблених медикаментів у межах діяльності організованого угруповання. Згідно з матеріалами розслідування, Трифонова налагоджувала реалізацію таких препаратів через медичну установу, де обіймає посаду медичного директора, а також під час рекламних і просвітницьких подій. Водночас адвокати заперечують правомірність застосування статті 321-1 КК до даної продукції. Свою позицію захисники аргументують тим, що тирзепатид не проходив державну реєстрацію в Україні, через що товари з його наявністю, на їхнє переконання, не підпадають під визначення фальсифікованих ліків. Отже, адвокати ставлять під сумнів не лише сам процес реалізації, а й факт того, чи здатна подібна продукція виступати об’єктом правопорушення, згідно зі статтею 321-1 КК України. Остаточний вердикт щодо вчинків Трифонової та доводів обох сторін повинен винести суд.