Протягом 18–20 вересня Російська Федерація організовує голосування на тимчасово окупованих землях України в межах так званих «виборів» до Державної думи РФ. Міністерство закордонних справ України офіційно заявило про невизнання як самого процесу голосування, так і його підсумків. У відомстві підкреслили, що подібні дії Росії жодним чином не впливають на міжнародно визнаний статус українських територій. Згідно з позицією України, тимчасова окупація не надає державі-окупанту жодних суверенних прав на ці землі. МЗС нагадало про низку резолюцій Генеральної асамблеї ООН, ухвалених після 2014 року, які підтверджують територіальну цілісність України та вимагають від РФ виведення військ у межах міжнародно визнаних кордонів. Зокрема, було згадано голосування, під час якого 143 держави-члени ООН підтримали відповідну резолюцію. Україна звернулася до міжнародної спільноти, іноземних держав та організацій із закликом не визнавати результати цього голосування як вияв законної волі населення окупованих територій. Також МЗС закликало утриматися від участі в цьому процесі, попередивши, що подібні дії можуть призвести до правових наслідків у національних та міжнародних юрисдикціях. У заяві наголошується, що Автономна Республіка Крим, місто Севастополь, а також окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей залишаються невід’ємною частиною України. Крім того, МЗС зазначило, що включення до складу Держдуми осіб, обраних на окупованих територіях, ставить під сумнів легітимність усього російського парламенту. Окремо відомство розкритикувало стан політичних свобод у Росії, вказавши на відсутність демократичних механізмів, свободи слова та політичного плюралізму. Міжнародну спільноту закликали розглядати ці вибори в контексті загальної політики Росії щодо України.
Місячні архіви: Вересень 2026
Призначення суддів часів Майдану: чому виникли питання до доброчесності
Протягом останнього місяця безстрокові повноваження отримали троє суддів: Тарас Заєць, Марина Лозинська та Олена Ізовітова-Вакім. Усі вони раніше мали негативні висновки Громадської ради доброчесності та тривалий час працювали без повноважень через завершення п’ятирічного терміну призначення.
Марина Лозинська із Солом’янського районного суду Києва під час Революції Гідності обрала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для побитого активіста, який мав черепно-мозкову травму. Згідно з матеріалами щодо її діяльності, вона не відобразила цю інформацію у своїх деклараціях, а після 2014 року відвідувала Москву та окупований Крим. Хоча новий склад ВККС визнав її такою, що не відповідає посаді, після скасування цього рішення Верховним Судом її призначили безстроково за старою рекомендацією, оминувши повторний розгляд пленарним складом комісії.
Аналогічна ситуація склалася з Оленою Ізовітовою-Вакім із Харківського окружного адміністративного суду. У листопаді 2013 року вона заборонила проведення мирних зібрань у Харкові, зокрема акції «Євротиждень у Харкові» та безстроковий протест біля лікарні «Укрзалізниці» №5. Попри рішення нового складу ВККС про невідповідність посаді, після скасування цього вердикту Верховним Судом її призначили безстроково на основі старої рекомендації. Примітно, що указ про її призначення з’явився, поки справа ще розглядалася Великою Палатою Верховного Суду.
Третій суддя, Тарас Заєць зі Святошинського районного суду Києва, у лютому 2014 року відправив під варту учасника Майдану, приховавши це рішення у деклараціях. Також виникали питання щодо його майна: придбання Audi Q7 вартістю близько $90 тисяч при задекларованому доході у 277 тисяч гривень за 10 років, активів на батьків та рішень, винесених під час перебування за кордоном чи на навчанні. Заєць не пройшов пленарну співбесіду ВККС, провалив конкурс до апеляційного адміністративного суду, проте отримав довічне призначення на посаду судді першої інстанції під час оскарження результатів конкурсу.
Ці призначення привернули увагу на тлі кримінального провадження НАБУ та САП, у якому фігурує колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра. Під час засідань ВАКС обвинувачення оприлюднило матеріали негласних слідчих дій, де йшлося про можливу торгівлю посадами та формування «пулу» з близько 30 суддів. Ці твердження є частиною позиції обвинувачення і ще не встановлені судом. Оскільки Ірина Мудра раніше курувала судовий напрямок в Офісі президента, виникають питання щодо доцільності реалізації старих рекомендацій для суддів із негативною репутацією саме зараз.
У Дніпрі затримали організатора схеми незаконного переправлення чоловіків за кордон
У Дніпрі правоохоронці викрили схему незаконного виїзду за межі України. Операцію провели військовослужбовці Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України разом із працівниками Національної поліції під процесуальним керівництвом Західної окружної прокуратури міста Дніпра.
За інформацією Держприкордонслужби, організатор незаконної діяльності пропонував свої послуги за 10 тисяч доларів. Згідно з даними слідства, під час зустрічі з потенційним клієнтом зловмисник надав інструкції та пообіцяв особисто супроводити його до Закарпатської області для подальшого незаконного перетину кордону.
Чоловік запевняв, що володіє зв’язками, які дозволяють безперешкодно долати блокпости та отримувати дані про маршрути прикордонних нарядів. Його затримали безпосередньо під час отримання грошей. Наразі розглядається питання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчі дії тривають для з’ясування всіх обставин справи та пошуку можливих спільників.
Новий інцидент у Південнокитайському морі: зіткнення суден Філіппін та Китаю
Берегова охорона Філіппін повідомила про зіткнення свого судна, що належить Бюро рибальства та водних ресурсів, із кораблем берегової охорони Китаю в Південнокитайському морі. Як повідомляє Reuters, інцидент призвів до пошкодження палубних конструкцій філіппінського корабля.
Подія сталася в п’ятницю об 11:13 за місцевим часом, приблизно за 54 морські милі (близько 100 км) від узбережжя провінції Палаван. Філіппінське судно виконувало логістичну місію, спрямовану на постачання пального для човнів місцевих рибалок.
За даними філіппінської сторони, китайський корабель здійснив низку небезпечних маневрів перед тим, як навмисно протаранив цивільне урядове судно. У результаті зіткнення було пошкоджено поручні правого борту, деформовано металеві стійки та опорні конструкції, а також зміщено палубне обладнання. У Береговій охороні Філіппін наголосили, що судно виконувало гуманітарну місію та місію забезпечення ресурсами. Китайська сторона наразі не надала коментарів щодо цього інциденту.
Це загострення є черговим у серії конфліктів між Манілою та Пекіном. Раніше, у липні, Філіппіни звинувачували Китай у використанні водометів проти своїх суден біля мілини Скарборо, а також повідомляли про випадок біля Другої мілини Томас, де, за твердженням Маніли, співробітника ВМС Філіппін побили дерев’яною палицею.
Китай продовжує претендувати на більшу частину акваторії Південнокитайського моря, попри те, що у 2016 році міжнародний арбітраж визнав відсутність юридичних підстав для китайських претензій у межах «дев’ятиштрихової лінії». Пекін не визнає це рішення. Регіон має стратегічне значення для міжнародної торгівлі та багатий на поклади нафти й природного газу.
Наслідки ворожого удару по Кременчуцькому району: є постраждалі
Російські окупаційні війська здійснили атаку на приватне підприємство, розташоване у Кременчуцькому районі Полтавської області. Про це поінформував начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич. У результаті обстрілу було пошкоджено автомобілі та будівлі, що знаходилися неподалік. За попередньою інформацією, двоє осіб отримали травми середнього ступеня тяжкості, після чого їх було госпіталізовано.
Позиція Київського метрополітену щодо справи про транспортування вагонів з Варшави
КП «Київський метрополітен» 17 вересня виступило з офіційною заявою, у якій наголосило, що процес отримання вагонів з Варшави відбувався виключно в межах чинного законодавства. Це повідомлення стало реакцією на інформацію від НАБУ про викриття схеми заволодіння 137,5 млн грн під час закупівлі послуг із транспортування цього транспорту. Підприємство заперечує звинувачення та стверджує, що всі тендерні процедури були проведені згідно із законом, намагаючись дистанціюватися від підозр, висунутих п’ятьом фігурантам, серед яких є колишній посадовець комунального підприємства.
Згідно з інформацією на сайті КМДА, у 2023 році через систему «Prozorro» було обрано переможця тендеру на перевезення вагонів. У метрополітені підкреслюють, що закупівля відповідала Закону України «Про публічні закупівлі», а Державна аудиторська служба України у своєму висновку не виявила жодних порушень.
У КП пояснюють високу вартість послуг складністю логістики: кожен вагон метро є великогабаритним вантажем довжиною близько 20 метрів та вагою понад 30 тонн. Процес вимагав спеціального завантаження, страхування, погодження маршрутів з органами Польщі та України, а також професійного супроводу. На сьогодні 30 отриманих вагонів вже адаптовані та використовуються для перевезення пасажирів на Сирецько-Печерській лінії.
Представники метрополітену запевнили, що протягом 2024-2026 років надавали правоохоронцям усю необхідну документацію та готові продовжувати співпрацю зі слідством.
Раніше НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної групи, яка, за версією слідства, привласнила 137,5 млн грн під час організації доставки 60 безоплатних вагонів від Варшавського метрополітену. Слідство вважає, що тендери були виграні заздалегідь визначеною компанією за завищеними цінами. Отримані кошти нібито переказувалися на рахунки підконтрольних фірм за кордоном, де частина суми виплачувалася реальному перевізнику, а 137,5 млн грн привласнювалися учасниками схеми. Підозри отримали колишній посадовець КП «Київський метрополітен», троє службовців підприємства, двоє співорганізаторів та директор підконтрольної компанії. Їхні дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Міжнародний арбітраж: Україна захищається від позову компанії, пов’язаної з оточенням Деркача
Міністерство юстиції України 31 серпня уклало договір з польським підприємцем Войцехом Садовським, який представляє міжнародну юридичну фірму «Queritius». Вартість послуг становить 7 400 доларів США (близько 340 тис. грн). Згідно з даними системи «Прозорро», компанія надаватиме юридичні консультації та представлятиме інтереси держави у справі за позовом американської компанії «Spectrum UA Credit LLC» до 15 грудня 2026 року. Послуги надаватимуться на території України, США, Польщі, Хорватії, Угорщини та Сербії. Погодинна ставка для партнерів та юристів «Queritius» встановлена на рівні 320 доларів, а для помічників — 120 доларів.
Конфлікт розпочався після того, як 11 грудня 2025 року Мін’юст отримав повідомлення про намір «Spectrum UA Credit LLC» звернутися до міжнародного арбітражу та судів США. Компанія стверджує, що володіє часткою у статутному капіталі київського ТОВ «Спектрум Ессетс». 24 березня 2026 року Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС) у Вашингтоні надіслав Україні запит про арбітраж, а 17 квітня 2026 року повідомив про реєстрацію провадження. Паралельно, 31 березня 2026 року, позивач подав позов до Окружного суду США в окрузі Колумбія, вимагаючи від України щонайменше 127,9 млн доларів (близько 5,71 млрд грн).
Передісторія справи пов’язана з ТОВ «Спектрум Ессетс», чию фінансову ліцензію НБУ анулював у лютому 2025 року. Раніше компанія придбала на державному аукціоні пул активів ліквідованих банків, включаючи кредитні зобов’язання на 2,8 млрд грн. Розслідування «Схем» виявило, що власниця компанії Марина Євсєєва приховала російське громадянство, попри заборону для громадян РФ брати участь у державних аукціонах та управляти фінансовими установами в Україні. Євсєєва не надала документальних підтверджень відмови від громадянства РФ, а також не пояснила свої поїздки до Росії у 2022-2023 роках за російським паспортом. Крім того, офіс «Спектрум Ессетс» розташований у приміщенні, що належить Оксані Тереховій — колишній дружині ексдепутата Андрія Деркача, якого підозрюють у державній зраді. Після оприлюднення цієї інформації бенефіціаром компанії став громадянин США Євген Пікулік.
Мін’юст обрав «Queritius» як найбільш вигідного виконавця серед шести запропонованих юридичних фірм, оскільки закупівля юридичних послуг для захисту інтересів держави дозволена без проведення торгів.
ВАКС переглянув розмір застави для народного депутата Андрія Клочка
Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про зменшення суми застави для народного депутата Андрія Клочка, якого Спеціалізована антикорупційна прокуратура обвинувачує у незаконному збагаченні. Як зазначає «Слово і діло», відповідну ухвалу було винесено 31 серпня. Раніше суд встановив для нардепа заставу у розмірі 12 112 000 грн та зобов’язав його дотримуватися низки процесуальних обмежень: прибувати на вимогу суду, не покидати межі Києва без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, утримуватися від спілкування зі свідками та здати закордонні паспорти. Адвокат депутата подав клопотання про зменшення суми застави до 6 050 000 грн, аргументуючи це тим, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, зменшилися, оскільки суд вже дослідив письмові докази та допитав ключового свідка, а сам Клочко сумлінно виконував покладені на нього обов’язки. Суд частково задовольнив це прохання, зменшивши суму застави до 11 202 001 грн. Таким чином, розмір застави було знижено на 909 999 грн, проте всі інші процесуальні обов’язки для народного депутата залишаються чинними.
Швейцарія не визнає результати російських псевдовиборів на окупованих територіях України
Швейцарія офіційно засудила проведення Росією голосування на тимчасово окупованих територіях України. Відповідну заяву оприлюднив структурний підрозділ МЗС Швейцарії, відповідальний за питання Євразії. У Берні підкреслили, що, як і у 2023 році, не визнають організацію Росією так званих «виборів» на захоплених землях півдня та сходу України. У заяві наголошується, що Російська Федерація продовжує грубо порушувати суверенітет та територіальну цілісність України. Швейцарська сторона офіційно заявила про невизнання включення українських територій до складу РФ, а отже, і не визнає законності проведених там «виборів».
На кордоні з Румунією запрацює новий пункт пропуску «Біла Церква – Сігету-Мармацієй»
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про відкриття нового автомобільного пункту пропуску на українсько-румунському кордоні в Закарпатській області. Відповідна постанова уряду була видана 17 вересня. Згідно з документом, на пункті пропуску «Біла Церква – Сігету-Мармацієй» використовуватиметься тимчасова інфраструктура, що дозволить пропускати легкові автомобілі максимальною масою до 3,5 тонни. Пропускний пункт працюватиме цілодобово у постійному режимі. До моменту завершення будівництва стаціонарних споруд об’єкт функціонуватиме в межах проєкту «Будівництво міжнародного пункту пропуску на українсько-румунському державному кордоні між населеними пунктами Біла Церква (Україна) та Сігету-Мармацієй (Румунія) з під’їзними шляхами до автодорожнього прикордонного мосту у Закарпатській області». Державна прикордонна служба та Державна митна служба отримали доручення забезпечити належну роботу своїх підрозділів на цьому пункті пропуску.