Компанія ДТЕК повідомила про пошкодження свого шахтоуправління в Дніпропетровській області. За даними підприємства, внаслідок інциденту загинув один працівник, ще п’ятеро дістали поранення.
Удар спричинив серйозні руйнування. Через це 86 працівників залишилися без електроенергії в шахті, після чого їх евакуювали.
Наразі роботу підприємства призупинено.
У Кремлі прокоментували заяву Володимира Зеленського про готовність до зустрічі з Володимиром Путіним у Костянтинівці.
Прессекретар Кремля заявив, що Костянтинівка «повністю перейшла під контроль ЗС РФ», хоча напередодні Зеленський це спростовував.
За словами Пєскова, якщо пан Зеленський таким чином демонструє готовність приїхати до Росії, у Кремлі це вітають. Водночас він нагадав, що Путін раніше говорив про готовність прийняти його в Москві. «Адже столицею РФ є Москва, а не Костянтинівка. Тому він може приїхати до Москви, як тільки буде готовий прийняти важливі відповідальні рішення», — заявив Пєсков.
На війні за Україну загинув молодий прикордонник із Житомирщини Кирило Немодрук. 27-річний воїн поліг 15 червня 2026 року поблизу населеного пункту Новий Донбас на Донеччині, захищаючи свободу, незалежність і майбутнє України від російської агресії.
Кирила Немодрука, який повернувся додому на щиті, поховали у рідному Овручі. Про втрату повідомили у Державній прикордонній службі України. Днями в Овручі навіки попрощалися із земляком — воїном-прикордонником, який загинув на фронті.
У ДСНС зазначили, що Кирило був молодим, сильним і щирим, мав усе життя попереду, любив футбол, працював із дітьми, будував плани на майбутнє та був надійною опорою для рідних. Коли ворог прийшов на українську землю, він без вагань став на її захист. За покликом серця Кирило обрав шлях воїна, підписав контракт із Державною прикордонною службою України і до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та своєму народові.
Герою було лише 27 років.
У ДСНС також висловили співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам Кирила, наголосивши, що його мужність, відвага та самопожертва назавжди залишаться прикладом справжнього патріотизму й безмежної любові до Батьківщини. Там підкреслили, що вся Україна розділяє біль цієї втрати, а пам’ять про воїна-прикордонника Кирила Немодрука житиме в строю та в пам’яті народу.
Також у ДСНС опублікували світлини з церемонії прощання.
У румунських туристичних селах Бран і Моєчу дедалі більше власників виставляють на продаж вілли, будинки, котеджі та пансіони. Причина полягає у зниженні туристичного потоку, через що звичний формат відпочинку більше не приносить очікуваного прибутку. За даними місцевого ринку нерухомості, за рік кількість таких оголошень збільшилася на 86%, а заповнюваність туристичних об’єктів у Брані скоротилася приблизно на 20%. Про це повідомляє StirileproTV.
Попри це, на перший погляд Бран і Моєчу й далі здаються привабливими для туристичного бізнесу. Це гірські місцевості з мальовничими краєвидами, які давно користуються популярністю серед мандрівників завдяки замку Бран, що часто пов’язують із легендою про Дракулу. Протягом тривалого часу нові дороги, гарні пейзажі та постійний потік відпочивальників створювали враження, що будинок для відпочинку або невеликий пансіон тут майже гарантовано даватиме дохід.
Однак тепер ситуація інша. Частина власників, які раніше інвестували в туристичну нерухомість або планували будівництво пансіонів, відмовляються від цих планів. Причина зрозуміла: гостей стало менше, конкуренція посилилася, а туристи більше не готові платити лише за кімнату та можливість провести час у дворі.
Один із місцевих власників повідомив румунським журналістам, що колись купив землю для пансіону, але в підсумку вирішив не починати будівництво. За його словами, якби об’єкт уже був зведений, то, найімовірніше, йому довелося б просто дивитися на порожні кімнати.
За даними Національного інституту статистики Румунії, у Брані та Моєчу є понад 1700 тимчасово незаселених житлових об’єктів, які переважно використовують як будинки для відпочинку. Водночас офіційно зареєстрованих туристичних об’єктів у цих населених пунктах налічується близько 600. Місцева влада фіксує помітне падіння заповнюваності таких об’єктів протягом останнього року.
Особливо складною ця ситуація стала для тих, хто купував або будував нерухомість у кредит. Представники місцевої влади зазначають, що багато власників розраховували на стабільний потік туристів, який дозволив би покривати платежі та отримувати прибуток. Але зі зменшенням кількості гостей утримання такого бізнесу стає дедалі важчим.
Нині на одній із платформ нерухомості в цих районах продаються 62 будинки, вілли, котеджі та пансіони. Це на 86% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Вартість залежить від локації та стану нерухомості: у Брані середня ціна квадратного метра становить близько 1306 євро, а в Моєчу — приблизно 1116 євро.
Ще одним чинником спаду стала зміна очікувань туристів. Як пояснюють представники туристичного сектору, люди вже не їдуть до пансіону лише для того, щоб проводити час усередині. Вони шукають враження, активний відпочинок, якісний сервіс, цікаву територію, умови для дітей, прогулянкові маршрути та гастрономічні пропозиції.
Впливає на ситуацію і стан інфраструктури. Місцеві жителі говорять про скупчення людей, нестачу паркувальних місць і базових зручностей. У популярному Брані, незважаючи на великий туристичний потік, бракує навіть громадських туалетів. Для курорту, який претендує на стабільний потік гостей, такі речі стають серйозною проблемою.
Представники готельної індустрії Румунії також звертають увагу на те, що частина пансіонів застаріла й давно потребує модернізації. На тлі зростання конкуренції клієнти стають дедалі вимогливішими. Тому масовий продаж вілл у популярних районах Румунії не свідчить про втрату туристичної привабливості цих місць. Швидше це сигнал про те, що сама наявність будинку біля відомого курорту вже не гарантує прибутку.
Корупція у сфері державних закупівель України давно вийшла за рамки простого привласнення бюджетних грошей і перетворилася на складні юридичні та технічні механізми. Про це пише ZN.ua.
Показовою є типова ситуація, коли укриття вже придбали, ним користуються діти, а через рік ДАСУ виносить припис про розірвання договору. Аудит у таких випадках відбувається вже після витрачання коштів і завершення робіт. Стратегія-2030 декларує намір змінити цей підхід, але поки що закупівлі часто працюють за принципом «вгадай намір замовника».
Цього літа парламент планує ухвалити оновлену Антикорупційну стратегію, яка визначатиме державні пріоритети у сфері протидії корупції до 2030 року. У документі окреслено основні проблеми, що потребують вирішення, а також цілі, яких мають досягти. Один із розділів присвячено публічним закупівлям. Його основу становить дослідження корупційних ризиків, підготовлене командою DOZORRO TI Ukraine на замовлення НАЗК.
Перед розглядом проблем важливо врахувати два моменти. Перший полягає в тому, що не всі недоліки, які можна побачити в Prozorro, стосуються саме процедур закупівель. Наприклад, у 2022 році Коломия намагалася придбати металеву писанку за 600 тис. грн. Навіть за бездоганного проведення тендера залишалося б питання, чи була місту потрібна саме така фігура в той період і чи не варто було спрямувати кошти на інші потреби. Це вже сфера бюджетного планування, а не самої закупівельної процедури. Після розголосу закупівлю скасували, а писанку місто отримало безплатно.
Другий момент у тому, що не кожне порушення є ознакою корупції. Працівники, відповідальні за закупівлі, можуть помилятися, не встигати або не мати достатнього знання законодавства. У багатьох установах не вистачає персоналу, тому закупівлями нерідко займаються додатково до основної роботи і за невелику доплату. Це безпосередньо впливає на якість процесу.
У межах дослідження зафіксували понад сотню проблем і вразливостей — від незначних до системних. Після того як відсіяли ті, що не пов’язані з корупцією, згрупували решту та провели консультації з експертами, визначили п’ять пріоритетних напрямів.
Перший із них — дискримінація та надмірні вимоги. Це один із найпоширеніших інструментів для маніпуляцій з боку замовників, які орієнтуються на «своїх» постачальників. Вимоги можна виписати так, щоб їм відповідав лише один виробник, скоротити терміни подання пропозицій, вимагати велику кількість довідок або поставку за кілька годин.
Серед прикладів у закупівлях вугілля були вимоги надати сертифікат про рівень володіння державною мовою або експертний висновок про ринкову кон’юнктуру. Наслідком такої дискримінації стає зростання цін: у закупівлях із незаконними обмеженнями замовники в середньому переплачували 40 %.
Повністю заборонити дискримінаційні умови неможливо, адже тоді замовники втратять можливість формувати адекватні вимоги відповідно до власних потреб. Тому йдеться про точкове виправлення найпроблемніших місць, спрощення механізму оскарження для бізнесу та допомогу АМКУ в оперативнішому розгляді скарг. Окремо пропонують посилити електронізацію тендерної документації, щоб швидше виявляти «заточки».
Другий напрям — зловживання під час зміни договорів. Він безпосередньо пов’язаний із попередньою проблемою. Після того як умови закупівлі сформульовано так, щоб прибрати конкурентів, наступним кроком може стати зміна умов договору зі «своїм» підрядником на вигідніші для нього. Попри наявність правил зміни контрактів, їх дотримуються не всі, а самі норми мають прогалини.
Одним із найяскравіших прикладів стали закупівлі дизельного пального для «Укрзалізниці». У 2024 року ВАКС засудив начальника одного з управлінь УЗ на три роки позбавлення волі, а керівника приватної компанії — на понад п’ять років через безпідставне підвищення цін у договорах. Збитки залізниці становили майже 103 млн грн.
Серед запропонованих рішень — удосконалення правил укладання та зміни договорів, щоб вони були зрозумілішими для всіх учасників, а також розвиток електронного контрактингу, який дасть змогу автоматично блокувати недопустимі зміни.
Третій ризик — зловживання прямими закупівлями. Після початку повномасштабної війни уряд дозволив укладати великі контракти без тендерів, обмежуючись звітуванням у Prozorro. Це справді дало змогу оперативно реагувати у критичних обставинах, однак окремі замовники почали використовувати такі винятки не за призначенням.
Як приклад наводиться Кривий Ріг, де в листопаді 2024 року уклали прямий договір на 77 млн грн на ремонт тепломереж, пояснивши це терміновістю перед зимою. Однак, як встановила ДАСУ, ці роботи планували ще з липня, тому часу для проведення тендера було достатньо.
Оскільки ситуація у сфері закупівель уже стабілізувалася, пропонують скоротити перелік підстав для укладення прямих договорів. Крім того, необхідно зобов’язати замовників публікувати документи, які обґрунтовують такий вибір, а також надати чіткі рекомендації щодо розрахунку вартості.
Четверта проблема — недостатня ефективність контролю. Навіть за наявності електронної системи та формально зрозумілих правил людський фактор не зникає. Саме тому критично важливо своєчасно виявляти порушення. Основна роль у цьому належить Державній аудиторській службі, яка проводить моніторинги.
На практиці перевірки часто стартують запізно. Так сталося, зокрема, із закупівлею укриття на Дніпропетровщині: договір підписали в червні 2023-го, а моніторинг розпочався лише в липні 2024-го. Порушення виявили, контракт розірвали, але на той момент роботи вже були повністю завершені. Частка превентивних моніторингів зросла з 20 % до понад 30 %, однак цього поки недостатньо.
Серед необхідних змін називають запуск моніторингів на ранніх етапах, оптимізацію процедур, обов’язковий контроль найбільших закупівель і пришвидшений судовий розгляд висновків ДАСУ.
П’ятий напрям стосується складності притягнення порушників до відповідальності. Навіть коли порушення вже встановлено, покарати винних непросто. Серед причин — проблеми з доступом до персональних даних, короткі строки розгляду справ і застарілий перелік правопорушень. За 2024 рік за результатами моніторингів до суду передали лише 211 протоколів, а до відповідальності притягнули тільки 67 осіб. В інших випадках суди або обмежувалися зауваженнями, або не підтверджували порушення.
Цей блок потребує глибшого аналізу, однак уже тепер пропонують оновити перелік порушень у КУпАП та інтегрувати Prozorro із судовими реєстрами.
Подолання цих проблем не буде швидким і простим, адже йдеться про тривалий процес. Водночас за останні роки АМКУ вже вдалося зменшити окремі види дискримінаційних вимог, а ДАСУ підвищила якість моніторингів. Україна не є винятком у таких викликах, і миттєвих рішень тут немає. Проте послідовні кроки впродовж наступних п’яти років можуть зробити систему закупівель значно чеснішою та прозорішою.
На тлі гострого дефіциту пального в Росії, спричиненого ударами українських дронів по НПЗ, Китай почав постачання пального до РФ. Такий висновок можна зробити на підставі повідомлень російських ЗМІ про ситуацію на пункті пропуску «Забайкальськ» — одному з найбільших транспортних хабів на кордоні з Китаєм.
Губернатор Забайкальського краю Олександр Осіпов підписав постанову, згідно з якою з 3 липня запроваджувалася заборона на проїзд усіх вантажівок через АПП «Забайкальськ», окрім бензовозів.
Причиною такого рішення називали довгі черги, у яких паливозаправники стояли разом з іншими фурами.
Втім, цей документ фактично блокував значну частину імпорту з Китаю, тому федеральні органи влади одразу його скасували, а сам проєкт зник з офіційного сайту. За даними логістичних компаній, 3 липня вантажівки перетинали кордон у «Забайкальську» у штатному режимі.
У мережі оприлюднили відео, на якому зафіксовано політ українських крилатих ракет FP-5 “Фламінго” над територією Російської Федерації. Повітряні цілі зняли очевидці під час однієї з останніх атак на російські регіони.
Згідно з описом до опублікованого відео, кілька українських крилатих ракет летіли на низькій висоті. Зафіксовано, що вони рухалися в повітряному просторі у напрямку міста Воткінськ (Удмуртська Республіка, РФ).
Відео було зняте цивільними особами безпосередньо із землі під час прольоту ракет над житловими або промисловими секторами. На кадрах видно силуети крилатих ракет, а також чутно характерний звук роботи їхніх реактивних двигунів. Подальші результати атаки та влучання наразі не уточнюються.
Фінляндія на кілька годин закрила частину повітряного та морського простору над східною частиною Фінської затоки через загрозу появи безпілотників. Обмеження запровадили на тлі масштабної атаки українських дронів по території Росії. Про це повідомили Сили оборони Фінляндії.
Тимчасові обмеження для авіаційного та морського руху ввели вранці 4 липня 2026 року. У військовому відомстві країни зазначили, що це рішення ухвалили як запобіжний захід для гарантування безпеки цивільного населення та забезпечення безперебійної роботи державних органів.
За результатами перевірки, жоден безпілотник не порушив кордонів країни, тому за кілька годин усі обмеження оперативно скасували. Фінські військові також закликали пілотів цивільної авіації та операторів БПЛА ретельно перевіряти чинні обмеження перед польотами.
Фінські медіа припускають, що ці заходи безпеки безпосередньо пов’язані з війною Росії проти України. Ймовірною ціллю масованої атаки українських безпілотників був Санкт-Петербург, тому існував ризик випадкового заходження дронів у повітряний простір Фінляндії.
Обмеження запровадили невдовзі після заяв Міноборони РФ про нібито перехоплення 327 українських безпілотників. Тієї ж ночі російські війська здійснили масовану атаку по Україні, внаслідок якої у Києві загинули щонайменше 17 людей. Також на початку червня Фінляндія вже закривала простір поблизу міст Котка та Хаміна, а у травні попереджала про ризики появи БПЛА в регіоні Уусімаа.
Федеральна прокуратура Німеччини офіційно висунула обвинувачення українцю Сергію Кузнєцову у причетності до підриву газопроводів «Північний потік-1/2». Як повідомляє Liga.net із посиланням на коментар адвоката у справі Іллі Новікова, ця справа безпосередньо стосується державних інтересів України через фінансові претензії з боку ФРН.
За версією німецького слідства, Сергій Кузнєцов очолював групу військовослужбовців, яка за вказівкою українських державних органів здійснила диверсію в акваторії Балтійського моря. Водночас захист наголошує, що обвинувачення ґрунтується не лише на Кримінальному кодексі ФРН, а й на Кодексі злочинів проти міжнародного права.
Адвокат Ілля Новіков повідомив, що з обвинувального акта прибрали статтю про «саботаж проти конституційного ладу», що певною мірою спрощує комунікацію для України. За його словами, ключовим у справі залишається питання статусу газопроводу під час війни: «Якщо суд визнає, що це була законна воєнна ціль, Україні буде простіше відбити претензії щодо мільйонних компенсацій, виплати яких хочуть у Німеччині».
Українця затримали в Італії за німецьким запитом, після чого екстрадували. Наразі він перебуває у слідчому ізоляторі міста Гамбург у спеціальному відділенні для підозрюваних у тероризмі.
Позиція Сергія Кузнєцова полягає в тому, що він категорично не визнає себе винним, заперечує причетність до вибухів і відмовляється давати свідчення. Захист також заявляє про важкі умови перебування у СІЗО через сильну спеку, хоча Кузнєцову вже дозволили зустріч із дружиною. Крім того, за словами адвоката, Сергію психологічно важко, і він хотів би бачити більше офіційної підтримки з боку України.
Газопроводи були підірвані 26 вересня 2022 року. За версією німецької прокуратури, група виконавців заклала вибухівку на глибині близько 80 метрів. Слідство вважає всіх учасників операції громадянами України.
У 2022 році СБУ провела слідчі дії у таємній штаб-квартирі тодішнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. За інформацією Liga.net із посиланням на власні джерела у Генеральному штабі ЗСУ, цей інцидент шокував військове керівництво держави. Сам генерал розповів про нього лише на початку 2026 року під час скандального інтерв’ю.
Подія сталася після напруженої розмови, або перепалки, Валерія Залужного з президентом Володимиром Зеленським. Офіційно в СБУ заявляють, що йшлося про планові слідчі дії в межах кримінальної справи за адресою конспіративної квартири, де раніше працював джентльменський клуб.
Водночас джерела у Генштабі називають дві інші можливі причини. Перша — перевірка самої локації та її репутації. До повномасштабного вторгнення там діяв стриптиз-клуб із неоднозначною репутацією, який пов’язували з мером Києва Віталієм Кличком та його соратником Артуром Палатним. Друга версія — політичний натяк: одне з джерел припустило, що візит спецслужб був прямим сигналом і елементом тиску на самого Залужного.
Пізніше в СБУ заперечили, що це були саме «обшуки». Там також заявили, що Валерій Залужний і голова СБУ Василь Малюк тоді повністю порозумілися щодо цього інциденту.
Співрозмовники видання також одностайно вважають, що гучне інтерв’ю Залужного агенції AP у лютому 2026 року було чітко спланованим політтехнологічним кроком. На їхню думку, ця публічна заява ексголовкома мала перевести приховані політичні перегони в країні на новий, відкритий рівень.
У тому інтерв’ю Валерій Залужний, який зараз є послом у Великій Британії, звинуватив керівництво держави у зриві контрнаступу 2023 року через брак ресурсів та розтягування сил. Коментуючи заяви посла, президент Зеленський наголосив, що Україні зараз потрібна єдина дипломатична позиція, а всі особисті питання мають вирішуватися згодом.