Полковник ЗСУ та Герой України Дмитро Кащенко висловив своє занепокоєння щодо нелюдського ставлення у Силах оборони. У своєму пості на Фейсбуці він запитує: “Якщо Головнокомандувач говорить про нелюдське ставлення, то що саме він має на увазі і чому з цим досі не борються?” Кащенко також звертає увагу на питання жорстких покарань: “Якщо Головнокомандувач говорить про жорсткі покарання, то за які саме жорсткі покарання, окрім переведення до штурмових підрозділів?” Він підкреслює, що важливо мати чіткий план дій, який включає збір інформації про проблему СЗЧ та її всебічний аналіз з залученням фахівців, таких як психологи та юристи. Кащенко зазначає, що наразі незрозуміло, як саме вирішувати проблему: через СЗЧ чи шляхом посилення покарань. Він також ставить під сумнів, чи Головнокомандувач сам розбирався з проблемою СЗЧ. Кащенко зауважує, що, на його думку, ситуація виглядає так, ніби адекватні генерали та комбригів були усунуті, а безтолкові контратаки лише демотивували особовий склад, від солдата до генерала. Він закликає до більш людяного ставлення до військових. Раніше Головнокомандувач Олександр Сирський висловився проти посилення покарання за СЗЧ, зазначивши, що основною причиною є небажання проходити службу та страх за своє життя. Він вважає, що для уникнення проблем з мобілізацією представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки повинні ставитися до мобілізованих з повагою.
Місячні архіви: Квітень 2026
Атака на житловий будинок у Харкові
У Харкові стався прямий удар безпілотника у висотний житловий будинок. Голова ОВА Олег Синєгубов повідомив, що БПЛА типу “Шахед” влучив у будівлю в Київському районі міста. Внаслідок цього удару виникла пожежа на другому та третьому поверхах. Ліквідація наслідків триває. Двоє жінок, 61-річна та 52-річна, зазнали травм. Атака продовжується, і в повітряному просторі над Харковом все ще фіксуються ворожі безпілотники.
Захист народного депутата: справа Железняка та Міндіча
Масі Найєм, ветеран та засновник юридичної компанії «Міллер», оголосив про свій намір захищати народного депутата Ярослава Железняка у справі, що стосується позову про захист честі, гідності та ділової репутації, поданого бізнесменом Тимуром Міндічем, який також є фігурантом справи «Мідас». Найєм зазначив, що його компанія поки що не отримала матеріали позову. «Я не бачив, що саме оскаржується, які вимоги заявлені і на чому вони базуються. Тому без оцінок по суті. Бо позиція має починатися з фактів, а не з припущень», — написав адвокат. Він також додав, що разом з ним над цією справою працюватимуть Альона Боднар і Катерина Кужель. Железняк підтвердив, що його інтереси представлятиме адвокатське обʼєднання «Міллер», але не надав деталей. «Станом на сьогодні матеріали позову ще не отримані, тому поки вміст оскаржуваних висловлювань мені наразі не повідомляється. Але переконаний, що тема, пов’язана з цим позовом, потребує детального аналізу», — зазначив він.
Колишній рятувальник з України став символом російської пропаганди в Криму
Протягом десяти років колишній український рятувальник розвивав свою кар’єру в окупаційному «МНС» і став відомим обличчям російської пропаганди на півострові. До лютого 2014 року він очолював один з секторів кримського управління ДСНС України. Однак після початку анексії він не повернувся на материкову частину, а прийняв пропозицію зайняти посаду заступника начальника відділу в незаконно створеній структурі окупантів. У 2016 році тернополянин отримав підвищення, ставши керівником «відділу дізнання». Слідчі ДБР з’ясували, що, перебуваючи на цих посадах, він активно підтримував ворога та виступав на пропагандистських платформах, зокрема на каналах «Крым 24» та «Радио Крым». Наразі колишньому офіцеру загрожує до 15 років позбавлення волі. Розслідування цієї справи проводить львівське управління ДБР під наглядом Тернопільської прокуратури.
Схема розкрадання бюджетних коштів на фальшивому розмінуванні в Херсонській області
У Херсонській області викрито схему, за якою було вкрадено понад 6 млн грн на фіктивних роботах з розмінування. Директор приватної компанії спільно з керівницею саперської групи підробляли документи, що стосуються нібито розмінування 122 гектарів сільськогосподарських угідь, які насправді були очищені ДСНС у 2023–2024 роках. Для отримання бюджетних коштів вони симулювали знешкодження вибухівки та підробляли акти виконаних робіт. За даними слідства, зловмисники привласнили понад 6 млн грн державних коштів, і їм загрожує до 12 років ув’язнення.
Питання щодо декларації Андрія Мікуліна: подвійний статус та невказана вартість майна
Андрій Вікторович Мікулін, кандидат на посаду судді апеляційного суду, отримав недоброчесний статус від Громадської ради доброчесності (ГРД) і наразі працює в Бюро економічної безпеки (БЕБ). Згідно з документами, він займає посаду старшого детектива в Територіальному управлінні БЕБ у Києві, а його річна заробітна плата становить 1 100 945 гривень. Сім’я Мікуліна складається з дружини Анни Валеріївни, сина Тимофія Андрійовича та падчерки Діани Артемівни Адаменко. У декларації зазначені такі об’єкти нерухомості: квартира площею 76 кв. м у селищі Гостомель, придбана у 2019 році; нежитлове приміщення площею 4,8 кв. м у тому ж селищі; квартира площею 60,1 кв. м у Бучі, яку у вересні 2025 року набула падчерка Діана Адаменко. У декларації також вказано один автомобіль: BMW 520D (2015), придбаний у 2020 році. Грошові активи сім’ї складають 500 000 гривень готівкою (спільна власність подружжя) та незначні залишки на рахунках у ПриватБанку, Райффайзен Банку та Універсал Банку. Доходи членів сім’ї за 2025 рік: дружина Анна Мікуліна отримала 485 тис. гривень заробітної плати від Верховного Суду України та пенсію 75 802 гривні, а також додаткові соціальні виплати та кешбеки на кілька тисяч гривень. Громадськість звертає увагу на ряд невідповідностей у декларації. По-перше, Мікулін, проходячи кваліфікаційне оцінювання на посаду судді апеляційного суду, одночасно вказує себе як старшого детектива БЕБ. По-друге, падчерка Діана Адаменко стала власницею квартири в Бучі у вересні 2025 року, при цьому вартість цього об’єкта в декларації не вказана.
Викриття директора Павлоградської телерадіокомпанії: порушення на 3,7 мільйона гривень
Директора Павлоградської телерадіокомпанії Руслана Керімова викрили у декларуванні недостовірних відомостей на суму 3,7 мільйона гривень. Керімов, який очолює КП «Павлоградська телерадіокомпанія» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, вказав у розділі «Інформація про суб’єкта декларування» зареєстроване та фактичне місце проживання — місто Київ. Проте з 8 листопада 2024 року він зареєстрований у Павлограді, у будинку, що належить його колезі по телекомпанії Тетяні Костельнюк. Додатково, посадовець не вніс дані про два закордонні паспорти. Також не задекларована квартира в Павлограді, де Керімову належить 1/7 частка з 2006 року. Щодо власної квартири в Києві (39,9 м², придбана у 2017 році), він вказав не реальну вартість 1,02 мільйона гривень, а позначку «Не застосовується». Ці дані він коректно вказував у деклараціях 2017-2018 років. Керімов зазначив вартість Mazda CX-5 (2023) лише 250 тисяч гривень, тоді як реальна ціна за договором купівлі-продажу від 17 квітня 2024 року становить 1,3 мільйона гривень. Платіж на цю суму він здійснив особисто через «Асвіо Банк» того ж дня. Посадовець пояснив цю помилку «приблизним розміром ПДВ» та станом здоров’я (стаціонарне лікування), але НАЗК відкинуло ці пояснення, оскільки лікування відбулося вже після покупки автомобіля, а за два тижні до цього він коректно задекларував іншу квартиру за 729 тисяч гривень. Найсерйозніше порушення стосується розділу «Доходи». Керімов не вказав дохід у 2,65 мільйона гривень, отриманий 16 квітня 2024 року від відступлення права вимоги на квартиру в ЖК «Подол-Градь» (49,93 м²) на користь Сергія Сєдіна. Ця історія триває з 2017 року: Керімов інвестував у фонд фінансування будівництва понад 1,8 мільйона гривень, але жодного разу не задекларував ані об’єкт незавершеного будівництва, ані майнові права. У 2018 році він перерахував 572 тисячі гривень на будівництво, хоча офіційний дохід того року становив лише 365 тисяч гривень. НАЗК прямо вказало, що пояснення Керімова суперечать закону та його попереднім деклараціям. Матеріали перевірки передані до правоохоронних органів за частиною 1 статті 366-2 ККУ (внесення завідомо недостовірних відомостей у декларацію).
Фінансові особливості життя українських дипломатів в ОАЕ
Компенсації українських дипломатів в Об’єднаних Арабських Еміратах значно перевищують їхні офіційні доходи. Консул України в Дубаї Олексій Ляшенко та його дружина, радник посольства з економічних питань Наталія Корольова, у 2025 році задекларували понад 8,3 мільйона гривень компенсацій. Ці суми в кілька разів більші за їхні зарплати і фактично формують основний фінансовий потік сім’ї, як повідомляє Телеграф. Згідно з декларацією, Ляшенко отримав 4 392 429 гривень компенсацій, включаючи виплати в іноземній валюті за оренду житла, тоді як Корольова отримала 3 949 865 гривень. Загалом, за рік сім’я отримала 8 342 294 гривні. На ці кошти вони орендують дві квартири в Дубаї площею 60 і 133 квадратних метри.
Офіційні зарплати значно скромніші: дохід Ляшенка за 2025 рік становить 870 339 гривень, а Корольової — 486 155 гривень. Сумарно їхні зарплати складають близько 1,35 мільйона гривень. Таким чином, компенсації в шість разів перевищують їхні доходи і стають основним джерелом фінансування.
Порівняння з ринковими цінами вказує на невідповідність. За доступними даними, оренда квартири площею 60–65 квадратних метрів у Дубаї коштує приблизно 900 тисяч гривень на рік. Навіть з урахуванням преміум-варіантів і додаткових витрат загальний обсяг у 8,3 мільйона гривень не відповідає характеристикам житла. Деталі витрат у деклараціях не розкриті.
Сім’я також інвестує в активи. У 2025 році вони придбали автомобіль Chevrolet Equinox 2018 року за понад 331 тисячу гривень. Ринкові ціни на подібні моделі коливаються від 550 до 850 тисяч гривень, що свідчить про занижену вартість у декларації.
Кар’єрний шлях підтверджує їхній статус у дипломатичній службі. Ляшенко став консулом у Дубаї у липні 2024 року, раніше працюючи в Канаді та Перу. Корольова до 2018 року служила в посольстві України в Росії та була одружена з дипломатом Денисом Киричуком, який наразі є першим секретарем посольства України в Казахстані.
Отже, при зарплатах близько 1,3 мільйона гривень на рік сім’я отримує понад 8 мільйонів гривень компенсацій, які класифікуються як витрати на проживання. Саме ці компенсації визначають реальний рівень їхнього добробуту. Усе це задекларовано офіційно, але різниця між зарплатами, ринковими цінами та сумами компенсацій залишається без пояснень.
Викриття корупційної схеми в ДПЗКУ: заволодіння зерном на 776 мільйонів
НАБУ та САП виявили значну корупційну схему, пов’язану із заволодінням зерном АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ). У злочинну групу входили колишні високопосадовці корпорації та представники іноземної компанії. У 2021 році керівники ДПЗКУ уклали чотири зовнішньоекономічні угоди з компанією-нерезидентом на постачання фуражної кукурудзи. Незважаючи на умови контрактів, які вимагали 100% оплати перед переходом права власності, оригінали коносаментів на зерно потрапили до покупця. Це дозволило безперешкодно розвантажити судна та розпоряджатися неоплаченим зерном. Щоб замаскувати ці дії та створити видимість контролю за майном, в ДПЗКУ залишили копії коносаментів з фальшивими підписами та печатками. Внаслідок цих дій державна корпорація втратила близько 106 тисяч тонн зерна на суму 776 мільйонів гривень.
Махінації з експортом: суд покарав директорку фірми з Кропивницького
Суд підтвердив рекордний штраф у розмірі 29,5 мільйона гривень для директорки кропивницької фірми за махінації з експортом до Іспанії. Кропивницький апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції у справі № 404/7564/25, визнавши колишню керівницю ПП «АГРОЛОГІСТІКА» Ганну Шишову винною у порушенні митних правил через заниження вартості товарів під час експорту соняшникового концентрату. Протягом 2022–2023 років підприємство «АГРОЛОГІСТІКА» експортувало до Іспанії великі партії фосфатидного концентрату (соєвого та соняшникового). Директорка Ганна Шишова подавала документи з суттєво заниженою вартістю товару під час оформлення 14 митних декларацій. Махінації були викриті завдяки міжнародній співпраці: українська митниця надіслала запит до іспанських колег, і відповідь від Національного бюро розслідувань Іспанії виявила, що ціни в інвойсах, поданих в Україні, були в кілька разів нижчими за ті, що вказані в документах при імпорті в Іспанії. Наприклад, в одній із поставок ціна в Україні становила 19,5 тис. євро, тоді як іспанська сторона зафіксувала реальну вартість у 30,1 тис. євро. В іншій декларації вартість була занижена ще більше: замість реальних 106,6 тис. євро в українських документах було вказано лише 8,5 тис. євро. Слідство також з’ясувало, що товар нібито продавався через литовську компанію «UAB Agrologistika LT» та малайзійську фірму. Виявилося, що кінцевим бенефіціаром українського ПП «АГРОЛОГІСТІКА» та литовської фірми-посередника була одна й та сама особа. Суд дійшов висновку, що така схема дозволяла виводити реальний прибуток від експорту на рахунки закордонних компаній, залишаючи український бюджет без належних надходжень. Захист Ганни Шишової намагався скасувати штраф, стверджуючи, що експортне мито становить 0%, тому держава нібито не зазнала шкоди. Адвокати також зазначали, що директорка не була належним чином повідомлена про засідання у першій інстанції. Проте суддя Кропивницького апеляційного суду Людмила Ткаченко відхилила ці доводи, наголосивши на відповідальності за подання документів з неправдивими відомостями про вартість товару, незалежно від розміру мита. У підсумку суд визнав Шишову Ганну Юріївну винною за ч. 1 ст. 483 МК України та стягнув з неї штраф у розмірі 50% від вартості предметів правопорушення, що становить 29 473 375,50 грн. Постанова набрала законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.