Неправомірні дії в Національному природному парку: нові підозри ексдиректора

Співробітники Державного бюро розслідувань виявили нові факти протиправної діяльності колишнього керівника Національного природного парку «Білобережжя Святослава», розташованого в Миколаївській області, і повідомили йому про додаткові підозри. Раніше ДБР викрило посадовця у схемі «відкатів» з премій, які отримували його підлеглі. Починаючи з 2022 року, директор спільно з заступником та головним бухгалтером щомісяця вилучав частину нарахованих премій у співробітників. За два роки вони незаконно привласнили майже 3 мільйони гривень. Обвинувальні акти вже були направлені до суду. У процесі подальшого розслідування слідчі виявили нові епізоди. Зокрема, керівник організував фіктивне працевлаштування чоловіків, які бажали отримати бронь від мобілізації. Троє «працівників» формально були в штаті, але фактично не виконували жодних обов’язків. Крім того, посадова особа застосувала ще одну схему — оформила на роботу знайомого, який не потребував бронювання, але регулярно передавав частину зарплати керівнику. Протягом більше року йому безпідставно виплатили майже півмільйона гривень. На даний момент фігурант звільнений з посади. Йому висунуто підозру у: санкції статей передбачають до 8 років позбавлення волі. Досудове розслідування триває, а процесуальне керівництво здійснює Миколаївська обласна прокуратура.

Атака на Миколаївщину: число постраждалих зросло до 10, серед них дві дівчини та жінка в критичному стані

Внаслідок удару по Воскресенській громаді на Миколаївщині кількість постраждалих зросла до 10 осіб, повідомляє обласна військова адміністрація. БПЛА приземлився на території місця відпочинку. За інформацією місцевої влади, 40-річна жінка та дві дівчини, 13 і 15 років, перебувають у критичному стані, тоді як ще шестеро дітей отримали травми середньої тяжкості. У результаті атаки постраждали три житлові будинки, декілька магазинів та автомобіль.

Судова перемога Дмитра Казака: пенсійні обмеження скасовано

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов 23 березня 2026 року задовольнив позов 36-річного колишнього прокурора Миколаївської області Дмитра Казака. Рішення було опубліковано 26 березня. Суд зобов’язав Пенсійний фонд України у 2026 році не застосовувати коефіцієнти до пенсії експрокурора. Дмитро Казак наразі проживає у Швеції. Як зазначається в матеріалах справи, пенсія позивача становить 156 692,50 грн, проте вона була обмежена сумою у 44 733,25 грн, що підтверджується документами справи. Вважаючи дії відповідача протиправними, Казак звернувся до суду з позовом. Хоча про пенсію Казака повідомили численні ЗМІ, він продовжує відстоювати своє право на виплату, розмір якої значно перевищує зарплату діючого прокурора на аналогічній посаді. Це створює аномальну ситуацію для пенсійної системи, адже пенсія вважається достатньою, якщо вона досягає 40% від звичайного заробітку. Виплата Казака суттєво перевищує його середній дохід до виходу на пенсію. Суддя Котеньов у своїй мотивації рішення зазначив, що зменшення виплат через закон “Про бюджет”, як це зробив уряд, є незаконним. Для скорочення пенсій спецпенсіонерів уряд мав би внести окремий законопроект, а Верховна Рада — його затвердити. “Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій, передбачених у спеціальних законах, суперечить ст. 6, ч. 2 ст. 19, ст. 130 Конституції України”, — йдеться в рішенні суду. Дмитро Казак очолив Закарпатську обласну прокуратуру у 31-річному віці, отримуючи пенсію вже кілька років. У 29 років він оформив інвалідність. Раніше в Україні виник скандал через велику кількість працівників з інвалідністю в окремих обласних прокуратурах, оскільки прокурори зі статусом особи з інвалідністю можуть оформити велику прокурорську пенсію, маючи лише 10 років стажу. Після скандалу Офіс генерального прокурора зобов’язав всіх працівників пройти повторну медкомісію для підтвердження діагнозу. Деякі прокурори відмовилися і звільнилися. Казак залишив прокуратуру ще до скандалу, тому його інвалідність вже неможливо перевірити. Більше того, статус особи з інвалідністю дозволив йому без перешкод покинути країну та переїхати до Швеції, де він живе з дружиною.

Декларація заступника голови Миколаївської ОДА: Значні кошти та державні виплати

Заступник голови Миколаївської ОДА Микола Марінов оприлюднив щорічну декларацію за 2025 рік. Посадовець зареєстрований і мешкає у Миколаєві (дружина Вікторія, дочка Марія та син Олександр). Марінов володіє двома земельними ділянками площею по 2,5 тис. кв. м у селі Ясна Поляна, набутими у 708 і 2021 роках. У цьому ж селі він має житловий будинок площею 242 кв. м, придбаний у жовтні 2021 року. У спільній власності з Аллою Маріновою є ще один будинок у тому ж селі площею 381,3 кв. м, набутий у 2008 році. У Миколаєві дружина посадовця володіє квартирою площею 119,9 кв. м, придбаною у грудні 2021 року за 1 мільйон гривень. Марінов має право постійного користування цією нерухомістю. Також Вікторія Марінова є власницею гаража площею 17,3 кв. м вартістю 200 тисяч гривень. Серед цінного рухомого майна задекларована гібридна система електропостачання на основі фотоелектричних модулів, придбана у жовтні 2024 року за 480 тис. гривень. У власності заступника голови Миколаївської ОДА — вантажний Volkswagen Amarok (2018), придбаний у 2022 році за 436 тис. гривень, вантажний ГАЗ 3307 (2006) та причіп. У серпні 2025 року дружина придбала легковий автомобіль Mercedes-Benz GLA 200 CDI (2018) за 742 тисячі гривень. За 2025 рік посадовець отримав 1,2 млн гривень заробітної плати. Його дружина задекларувала 144 тис. гривень зарплати у міській раді. Подружжя також отримувало державні виплати за програмами “Зимова підтримка” та Національний кешбек “Зроблено в Україні”. Загальна сума таких виплат склала 3 тисячі гривень для посадовця, 1 тисячу гривень для дружини, а також 2 366 і 288 гривень відповідно у межах програми кешбеку. Дочка отримала 6 040 гривень стипендії у медичному фаховому коледжі. Дружина посадовця отримала 620 тисяч гривень доходу від відчуження рухомого майна. Минулого року вона мала 130 тисяч доларів готівкою. Готівкою Микола Марінов зберігає 170 тисяч доларів, його дружина — 128 тисяч доларів. У декларації вказано кредит, оформлений у вересні 2024 року на суму 468 тис. гривень. У 2025 році було сплачено 48 тисяч гривень основного боргу, залишок заборгованості на кінець року становить 420 тисяч гривень. Забезпеченням за кредитом є обладнання для відновлюваної енергетики.

Космічна пенсія експрокурора Миколаївщини

Експрокурор Миколаївщини Дмитро Казак, який перебував за кордоном, отримав пенсію в розмірі 156 тисяч гривень. Казак переїхав до Швеції. Він домігся підвищення пенсії через суд. Схожа схема використовувалася з десятками високопосадовців прокурорів у Харківському окружному адміністративному суді. Після розголосу скандалу управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, але це було зроблено із запізненням на рік, що призвело до відмови у відкритті апеляційного провадження. Фактично бездіяльність ПФУ дозволила молодій прокурору, перебуваючи за кордоном, отримати право на велику пенсію, розмір якої перевищує його зарплату. Експрокурор двічі обійшов закон. Він подав заяву про перехід на прокурорську пенсію за вислугою років у 2022 році, коли йому було лише 32 роки, а стаж становив близько 10 років. Прокурори перебувають в особливому становищі: якщо вони мають інвалідність, то для виходу на пенсію достатньо лише 10 років стажу. Раніше Офіс Генерального прокурора зобов’язав усіх співробітників із оформленою інвалідністю пройти повторну перевірку. У частини прокурорів інвалідність було скасовано. Але Казаку таку перевірку не потрібно, оскільки він звільнився з прокуратури. Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області мало б подати апеляцію та довести в суді наступної інстанції, що рішення про призначення великої пенсії прокурору є незаконним. Однак, скаргу було подано лише 5 лютого 2026 року.

Мільйони на проєкти: більша частина коштів Миколаївщини лежить у шухлядах

За чотири роки повномасштабної війни на Миколаївщині коштом бюджету замовили архітектурних та інженерних проєктів майже на 1 мільярд гривень. Журналісти проаналізували закупівлі з проєктування та виявили, що майже половина з найбільших проєктів протягом років очікує реалізації. З часом їх доводиться коригувати і ці додаткові правки знову оплачують з бюджету. «Nikcenter» проаналізував 50 найдорожчих закупівель розробки архітектурних проєктів та інженерних послуг у 2022-2025 роках. У результаті 19 з 50 проєктів так і не перейшли до реалізації. За сумою договорів на проєкти «з дальньої шухляди» припадає 46%: 50,3 млн грн зі 109,3 млн грн. Наприклад, проєкт будівництва теплотраси на вулиці Пограничній за 3,5 млн грн розробили, але коштів на будівництво не знайшли. У 2023 році, коли Миколаїв регулярно обстрілювали, КП «Миколаївоблтеплоенерго» провело торги на проєктування заміни магістральної теплотраси – ключової артерії для теплоносія ТЕЦ, аварії на якій регулярно зривали опалення у двох великих мікрорайонах. Переможцем торгів стало ТОВ «Нафтогазмонтаж», яке виконало проєкт за 3,5 млн грн. Очікувана вартість будівництва за проєктом становила 513 млн грн. Але роботи так і не розпочалися. Директор ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» Микола Логвінов заявив, що будувати теплотрасу й не збиралися, а тендер проводили, щоб «зрозуміти реальний бюджет проєкту». «Нам ці торги були потрібні, щоб зрозуміти реальний бюджет цього всього. Тому що, згідно з проєктом, там 513 млн грн було, а торги відбулися на 480 млн грн, тобто на 30 млн грн менше від запропонованої вартості» – сказав Логвінов. Від «Наших грошей»: тобто замість того, щоб замовити професійну оцінку або аналіз ринку, чиновники змусили бізнес готувати тендерні пропозиції, а самі витратили 3,5 млн грн на папір, який тепер просто лежить. Відтоді минуло два роки. Пів мільярда на нову теплотрасу у бюджеті так і не знайшлися, а проєкт за 3,5 мільйона нікому не треба. Стару теплотрасу на Пограничній латають клаптиками, за окремими проєктно-кошторисними документами. Попри повномасштабну війну, бюджетні витрати на архітектурні та інженерні послуги у Миколаївській області вимірюються сотнями мільйонів гривень щороку. Відсутність прозорого вибору розробників проєктно-кошторисної документації та практика розробки ПКД «про всяк випадок» має ще один результат: вкрай широкі рамки очікуваної вартості будівництва, які закладає саме розробник проєкту.

Розслідування масштабних збитків у закупівлях для Сил оборони

Правоохоронні органи проводять розслідування щодо збитків на 3,2 мільярда гривень, виявлених під час закупівель для Сил оборони. У Одещині та Миколаївщині виявили нові схеми придбання паливної деревини за завищеними цінами. Колишнім посадовцям КЕВ висунуто звинувачення у завданні збитків державі на суму в понад 4,4 млн грн. Окрім цього, колишньому начальнику та уповноваженій особі з закупівель КЕВ Миколаєва оголошено про підозру за ч. 5 ст. 191 ККУ за організацію схеми придбання деревини. Замість того, щоб купувати деревину в «Лісах України» за ринковими цінами, вони уклали договір із підконтрольним підприємством, яке фактично не функціонувало. Дрова насправді були закуплені у сторонніх осіб за нижчою ціною, а різницю у 2,4 млн грн привласнили.

Суд відмовив чоловіку у перерахунку аліментів

Суд у Братську розглянув скаргу чоловіка, який намагався довести, що його платіж у розмірі 65 тисяч гривень мав бути врахований виключно на погашення аліментів для колишньої дружини. Суд встановив, що перераховані кошти були розподілені між двома чинними провадженнями та не можуть бути враховані у новому рішенні.Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.Два провадження – один платіж: як розподілено коштиБратський районний суд Миколаївської області розглянув скаргу на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні, що виникло на підставі рішення у справі № 471/645/22 про стягнення аліментів.Скарга була подана боржником на дії головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Боржник наполягав на тому, що його кошти у розмірі 65 тисяч грн, сплачені 2 лютого 2023 року, потрібно перерахувати на погашення заборгованості зі сплати аліментів на утримання колишньої дружини. На його думку, саме цим платежем виконано зобов’язання, а тому подальше нарахування заборгованості є неправомірним. Ситуація ускладнювалась тим, що на момент здійснення даного платежу існували два виконавчі провадження. Перше було відкрито 27 липня 2022 року щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. А друге – 5 січня 2023 року: на підставі заочного рішення суду від 10 листопада 2022 року про стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 1/4 усіх видів доходу платника. Саме в межах цього провадження боржник і здійснив платіж.Державний виконавець розподілив кошти між двома провадженнями: 21408,56 грн було зараховано на провадження щодо утримання дитини, а 43346,44 гривень – на провадження щодо утримання дружини. Проте 2 березня 2023 року провадження щодо утримання дружини було закінчено – у зв’язку зі скасуванням заочного рішення суду.19 квітня 2023 року суд ухвалив нове рішення, визначивши розмір аліментів на дружину – у частці 1/10 доходів платника. На підставі цього рішення 26 серпня 2024 року було відкрито ще одне виконавче провадження. Станом на 4 вересня 2025 року за цим провадженням існувала заборгованість у розмірі 62485,70 грн. Боржник наполягав, що його платіж у лютому 2023 року необхідно врахувати саме у цьому новому провадженні, адже він був здійснений на виконання рішення про утримання дружини. Саме тому чоловік неодноразово звертався до відділу державної виконавчої служби із заявами про перерахунок. Проте отримав відповідь-відмову: кошти були розподілені відповідно до чинних на той момент проваджень і тому не можуть бути перенесені на інший рахунок. Дослідивши матеріали справи, суд встановив: платіж у розмірі 65 тисяч гривень був здійснений до відкриття нового провадження, а тому у державного виконавця не було правових підстав для його зарахування у рахунок заборгованості за іншим виконавчим документом. Крім того, боржник не оскаржував дії виконавця щодо розподілу коштів у момент їх здійснення і не заявляв про фактичне виконання рішення після перегляду заочного рішення суду.Принцип формальної визначеності: відмова у скарзіУ своїй ухвалі суд послався на статтю 447 ЦПК України, яка надає сторонам виконавчого провадження право звертатися до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця. Також було враховано положення Конституції України про обов’язковість судових рішень та статтю 18 ЦПК України, яка закріплює їхню загальнообов’язковість.«Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, шостої, восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця», – наголосив суд першої інстанції. Також суд звернув увагу на те, що на момент здійснення платежу існували два провадження, і державний виконавець діяв у межах своїх повноважень, розподіливши кошти між ними. Після закриття провадження щодо утримання дружини у березні 2023 року кошти, які були зараховані на нього, не могли бути перенесені на інше провадження, відкриття якого відбулося лише у серпні 2024 року.«Державним виконавцем було здійснено розподіл сплачених коштів на два виконавчих провадження відкритих станом на 02.02.2023 року – 21408,56 грн. на ВП 69489138; 43346,44 грн. на ВП 70653593. 02.03.2023 року постановою державного виконавця ВП 70653593 було закінчено у зв`язку зі скасуванням заочного рішення суду, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження». 26.08.2024 року було відкрито виконавче провадження 75904725 за виконанням рішення суду про стягнення аліментів у розмірі 1/10 частини усіх видів доходів. Сплата коштів у розмірі 65000 грн відбулася до відкриття виконавчого провадження 75904725, отже у державного виконавця відсутні підстави для зарахування вказаних коштів в рахунок заборгованості зі сплати аліментів на дружину», – констатував суд.Крім того, після перегляду заочного рішення суду у справі про стягнення аліментів на колишню дружину чоловік не оскаржував дії державного виконавця щодо розподілу коштів між двома виконавчими провадженнями. За таких обставин, суд постановив: у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця – відмовити.Відсутність правових підстав для перенесення коштів на інше виконавче провадження зумовлена принципом формальної визначеності виконавчих документів та обов’язковістю виконання судових рішень у межах конкретного провадження. Оскільки боржник не оскаржив дії виконавця щодо розподілу коштів у момент їх здійснення і не довів фактичного виконання рішення після перегляду заочного рішення суду, скарга на бездіяльність державного виконавця була обґрунтовано залишена без задоволення.