Спроба вивезення авіазапчастин до Німеччини завершилася вироком

Яворівський районний суд Львівської області визнав винним Дмитра Гончарова, директора ТОВ «АН Сервіс», у спробі незаконно відправити до Німеччини комплектуючі до військової авіації. Підсанкційні товари військового призначення він намагався передати звичайним рейсовим автобусом. Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на справу № 944/1460/26.

Слідство встановило, що Дмитро Гончаров, підприємство якого спеціалізується на торгівлі запчастинами до суден та літаків, знав про обов’язковість дозволів від Держекспортконтролю для вивезення такої продукції. Попри це, у лютому 2025 року він вирішив діяти в обхід закону.

Вранці 1 лютого 2025 року Гончаров приїхав до автостанції «Київ» біля залізничного вокзалу. Там він зустрів водіїв рейсового автобуса марки «Vanhool», який курсував за маршрутом «Одеса — Швайнфурт» (Німеччина), і передав їм пакунки. Водіям він сказав, що всередині нібито знаходяться лише «старі трансформатори», які не заборонено перевозити.

Однак того ж дня на митному посту «Краковець» спроба провалилася. Під час перевірки технічного відділення автобуса львівські митники знайшли не трансформатори, а спеціальне обладнання. Серед виявленого були два блоки захисту БЗУ-4А-2С, які встановлюються на ударні військові гелікоптери Мі-24, а також два радіовисотоміри А-037-1Г, що входять до складу обладнання винищувачів МіГ-29 та військово-транспортних гелікоптерів Мі-8МТВ та Мі-171.

Експертиза підтвердила, що ці прилади належать до товарів суто військового призначення, міжнародна передача яких перебуває під жорстким державним контролем. Жодних дозволів на експорт цих виробів Гончаров не мав.

Під час судового засідання Дмитро Гончаров повністю визнав провину та розкаявся. Суд узяв до уваги, що він є пенсіонером, має ІІІ групу інвалідності та раніше не був судимим. Обтяжуючою обставиною визначили те, що злочин було вчинено у змові з іншою особою, яка на момент суду померла.

16 квітня 2026 року суд ухвалив визнати Гончарова Дмитра Миколайовича винним за ч. 1 ст. 333 КК України — порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю. Йому призначили штраф у розмірі 34 000 гривень. Крім того, суд застосував спеціальну конфіскацію: усі блоки керування гелікоптерами та радіовисотоміри винищувачів передали у власність держави.

Штраф за контрабанду тютюну: вирок жінці на Львівщині

Мостиський районний суд Львівської області ухвалив рішення щодо Наталії Рак, яка була затримана на пункті пропуску «Шегині» під час спроби ввезти в Україну велику партію жувального тютюну без акцизних марок. За цю спробу жінці призначили значний штраф, а товар підлягає знищенню. Інформацію про це оприлюднив телеграм-канал «Судом по схемах», посилаючись на вирок суду від 8 квітня 2026 року (справа № 944/6866/25). Суть справи: «замовлення» з Медики. Як з’ясувало слідство, Наталія Рак, не маючи статусу підприємця, вирішила отримати прибуток від реалізації підакцизних товарів. 10 жовтня 2025 року, перебуваючи в польському селі Медика, вона отримала від невідомої особи 480 банок жувального тютюну (снюсу) відомих марок «ODENS» та «SIBERIA». Жінка завантажила товар у мікроавтобус «Mercedes-Benz Sprinter» і близько 12:45 того ж дня прибула на митний пост «Мостиська». Під час поглибленого огляду автомобіля митники виявили прихований вантаж: • 240 банок «ODENS EXTREME COLD WHITE DRY SLIM»; • 240 банок «SIBERIA -80°C EXTREMELY STRONG WHITE DRY SLIM». На жодній банці не було акцизних марок України, що є порушенням податкового законодавства. Угода з прокурором та вирок. Наталія Рак повністю визнала свою провину в незаконному транспортуванні підакцизних товарів з метою їх збуту (ч. 1 ст. 204 КК України). Наприкінці грудня 2025 року вона уклала угоду про визнання винуватості з прокурором Львівської обласної прокуратури. Суд врахував пом’якшувальні обставини: жінка не мала судимостей, виховує двох дітей (одна з яких неповнолітня) та щиро розкаялася. Згідно з рішенням суду: • Наталію Рак визнано винною за ч. 1 ст. 204 КК України. • Їй призначено штраф у розмірі 85 000 гривень. • Вся партія тютюну (480 банок) підлягає конфіскації та знищенню. Автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter», на якому перевозили контрафакт, суд вирішив повернути власниці. Додаткова інформація: Стаття 204 КК України передбачає відповідальність за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, пальне).

Тривале рабство: жахливі умови життя людини на Львівщині

У Львівській області правоохоронці виявили 56-річного чоловіка, якого підозрюють у тривалій експлуатації людини протягом понад 20 років. Протягом цього часу жертва виконувала важку безкоштовну працю та жила в неналежних умовах. За даними слідства, підозрюваний скористався важким становищем чоловіка, який не мав фіксованого житла та стабільного доходу, залучивши його до безкоштовної роботи. Потерпілий проживав у господарському приміщенні, яке не відповідало умовам для життя, без базових побутових зручностей. Влітку його вивозили за межі населеного пункту для виконання робіт, де він мешкав у металевому контейнері в антисанітарних умовах. За інформацією поліції, для контролю та примусу до праці застосовували фізичне та психологічне насильство — його регулярно били, якщо робота не відповідала очікуванням підозрюваного. Крім того, з’ясувалося, що протягом усього періоду експлуатації потерпілому жодного разу не надавали медичної допомоги. Наразі у нього діагностовано хронічні хвороби, і він перебуває під медичним спостереженням. Підозрюваному вручили повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 149 КК України (торгівля людьми). Йому загрожує від 5 до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна або без неї. Досудове розслідування триває.

Незадекларовані доходи: як у Львівській області виявили 67 мільйонів від продажу монет

Бюро економічної безпеки Львівщини забезпечило повернення понад 13 мільйонів гривень несплачених податків. Як повідомляє ВИЙ, детективи Територіального управління БЕБ завершили досудове розслідування у справі про умисне ухилення від сплати податків. Державі було відшкодовано понад 13 мільйонів гривень завданих збитків. Слідство встановило, що у 2024 році фізична особа продавала колекційні монети за готівку, не декларуючи отримані доходи та не відображаючи їх у податковій звітності. Внаслідок таких дій до бюджету не надійшло понад 13 мільйонів гривень податку та військового збору. Під час санкціонованого обшуку детективи вилучили грошові кошти в різних валютах на загальну суму 67 мільйонів гривень, отриманих від продажу монет і не задекларованих. Фігуранту справи було повідомлено про підозру за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України. Протягом досудового розслідування він повністю відшкодував завдані державі збитки, що стало підставою для подання клопотання до суду про звільнення його від кримінальної відповідальності. Процесуальне керівництво у цій справі здійснювали прокурори Львівської обласної прокуратури. Ця історія викликає сумніви: як БЕБ вдалося визначити обсяги виручки за рік? І хто ж ця фізична особа, яка змогла реалізувати монети на 67 мільйонів гривень? Це привертає увагу медіа, але не вистачає чітких ланцюгів подій.

Запобіжний захід для депутата Ковальчука: деталі справи

Соломʼянський районний суд, реагуючи на клопотання детектива, ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу до Володимира Ковальчука, депутата Сокальської міської ради Львівської області. Його підозрює Національне антикорупційне бюро у наданні неправдивих свідчень. Про це повідомляє «Судовий репортер», посилаючись на ухвалу від 18 березня. У серпні 2024 року підозру в незаконному збагаченні отримав голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко. Детективи НАБУ виявили у родичів його дружини 21 об’єкт нерухомості та розкішний автомобіль. Офіційно справою Кириленка почали займатися після публікації журналістського розслідування програми «Схеми». У липні 2025 року НАБУ та САП передали справу до Вищого антикорупційного суду для розгляду. Кириленко, разом із дружиною, постане перед судом за незаконне збагачення. Різниця між вартістю спірного майна та офіційними доходами посадовця та його дружини становить 72 млн грн. Кириленко заперечує свою провину. Захист стверджує, що родичі дружини заробили гроші через бізнес та інвестиції. Тесть Кириленка, Олександр Матієнко, свідчив, що позичив 800 тис. доларів для купівлі елітної нерухомості в Києві. Під час обрання запобіжного заходу для Кириленка виявилося, що суддя Печерського суду Києва у відставці Віта Бортницька листувалася з невідомою особою щодо кримінальної справи Кириленка. У переписці обговорювалися плани щодо приховування злочину та створення версій захисту. Прокурор зачитував проєкт свідчень, які має дати тесть Кириленка, а також обговорювалося, хто може виступити позикодавцем. На мобільному телефоні тещі Кириленка знайшли листування з контактом «Берча Саша», який у липні 2024 року надіслав фото договору позики, а жінка запитала про контакти цього позикодавця. 6 грудня 2024 року та 30 червня 2025 року Володимир Ковальчук під час допиту в НАБУ заявив, що в липні 2021 року позичив тестю Кириленка 800 тисяч доларів. У березні 2025 року Ковальчук подав щорічну декларацію до НАЗК, вказавши цю позичку, хоча раніше не декларував цей борг. У квітні 2025 року Ковальчук звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом про стягнення 800 тисяч доларів з тестя та тещі Кириленка, подавши, за версією НАБУ, підроблений договір позики. У серпні 2025 року Ужгородський міськрайонний суд задовольнив позов Кириленка, постановивши стягнути кошти. Спеціалізована антикорупційна прокуратура оскаржила це рішення, спростовуючи дійсність договору. Подружжя Матієнків визнало існування боргу, підтвердивши, що позичило гроші на інвестиції в нерухомість для подальшого продажу з метою отримання прибутку. Матієнки просили відмовити у задоволенні позову та подали апеляцію, оскільки не можуть повернути ці кошти, які були вкладені в арештовану нерухомість у рамках кримінального провадження. У березні 2026 року Ковальчуку було повідомлено про підозру в наданні завідомо неправдивих показань свідка, пов’язаних зі штучним створенням доказів захисту, використанням завідомо підробленого документа та внесенням завідомо недостовірних відомостей до декларацій про майновий стан. Ковальчук не визнає свою провину. Його адвокат заявив, що підозра є необґрунтованою. У матеріалах справи немає експертного висновку, який би підтверджував підробку договору. Раніше в Ужгородському міськрайонному суді прокурор надав висновок експерта Одеського НДІСЕ, який зазначав, що рукописні записи на договорі позики не відповідають даті, а підписи мають ознаки штучного старіння. Проте, під час судового засідання з’ясувалося, що дослідження провів експерт, чий сертифікат на момент видачі висновку вже був скасований. Крім того, печатка Одеського НДІСЕ на документі була неналежної якості, тому суд відмовився приймати цей доказ. У кримінальному провадженні Соломʼянський райсуд Києва, за клопотанням прокурора, призначив Ковальчуку запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 66 560 гривень. У декларації за 2025 рік депутат Ковальчук, окрім позички тестеві Кириленка, вказав на інші значні активи, які належать йому та членам його сімʼї: 3,2 млн грн, 1,1 млн євро, 1,6 млн доларів США, внесок до житлово-будівельного кооперативу на 20,9 млн грн та інше майно.

Вирок за підробку документів: випадок з митником та ДТП на Львівщині

Сокальський районний суд Львівської області ухвалив рішення щодо Ігоря Процика, який у червні 2025 року погодився взяти на себе відповідальність за ДТП, що сталася на трасі поблизу села Борятин Шептицького району. Цю аварію вчинив п’яний митник Волинської митниці Володимир Багрій. Поліцейські склали протокол не на митника, а на підставну особу. Ігоря Процика визнали винним у службовому підробленні та оштрафували на 51 тис. грн. Згідно з матеріалами справи, ДТП сталася вранці 24 червня 2025 року на дорозі «Ковель – Жовква», коли автомобіль марки Citroen DS 4 в’їхав в відбійник, перетнувши зустрічну смугу. За кермом був Володимир Багрій, який мав явні ознаки алкогольного сп’яніння. Після аварії на місце події прибув знайомий митника Ігор Процик, який надав поліцейським документи для складання адміністративних матеріалів та підписав протоколи з неправдивими даними, щоб Багрій уникнув відповідальності. Процик визнав свою провину, висловив каяття та уклав угоду з прокурором, яку затвердив суд. Суддя Михайло Адамович визнав Ігоря Процика винним у службовому підробленні (ч. 1 ст. 366 ККУ) та призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 51 тис. грн. Вирок може бути оскаржений. Після інциденту митника Володимира Багрія звільнили з Волинської митниці за його власною заявою, а суд оштрафував його на 850 грн за вчинення ДТП. Двох поліцейських Сокальського відділення поліції звільнили з Нацполіції за приховування аварії з п’яним митником, один з них отримав підозру в кримінальному провадженні.

Львівська колекціонерка повертала податкові борги на суму 13 мільйонів гривень

Детективи Теруправління БЕБ на Львівщині викрили місцеву мешканку на умисному ухиленні від сплати податків. Розслідування стосувалося продажу колекційних монет на суму 67 млн грн. У результаті, львів’янка відшкодувала державі 13 млн грн. Під час обшуку детективи вилучили гроші у різних валютах на загальну суму 67 млн грн, які були отримані від продажу монет та не задекларовані. Фігурантці повідомили про підозру в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 212 ККУ). Під час досудового розслідування жінка відшкодувала завдані державі збитки. У зв’язку з цим прокурори скерували до суду клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності.

Витік коштів Укренерго: розслідування щодо ремонту трансформаторів у Львівській області

У Львівській області викрили спробу незаконного використання коштів “Укренерго” під час відновлення енергетичної інфраструктури після обстрілів. Про це повідомило Управління СБУ у Львівській області у Facebook.

За даними розслідування, до організації схеми причетний один з керівників підрозділу Західного територіального обслуговування мережі “НЕК Укренерго” та колишній керівник підрядної компанії.

У грудні 2022 року ПрАТ “НЕК Укренерго” уклало договір з ТОВ на капітальний ремонт та реставрацію пошкоджених трансформаторів на суму 16,3 млн гривень. Під час виконання робіт у звітну документацію вносилися зміни, що призвели до штучного завищення вартості матеріалів та послуг, а також включення робіт, які не виконувалися.

Особа, пов’язана з “Укренерго”, завізувала ці документи, незважаючи на відсутність перевірки якості виконаних робіт.

Таким чином, частина бюджетних коштів, виділених на відновлення енергетичної інфраструктури, була використана незаконним шляхом.

Львівська обласна прокуратура зазначає, що терміновий ремонт лінії був критично важливим, оскільки ця лінія передає значні обсяги електроенергії. “У разі виходу з ладу групи автотрансформаторів передача електроенергії споживачам стає неможливою”, – пояснюють у прокуратурі.

Додано, що вихід з ладу такого обладнання створює значне навантаження на енергосистему, що може призвести до масштабного відключення електроенергії для великої кількості споживачів.

За даними слідства, підрядник провів ремонтні роботи на трьох автотрансформаторах, що входили до групи. Проте у проєктну та звітну документацію було внесено недостовірну інформацію, зокрема, завищено обсяги та вартість робіт і матеріалів, а також відображено виконані роботи, які не проводилися.

Фігурантам повідомлено про підозри за відповідними статтями Кримінального кодексу України.

Стрийський суд засудив священника Свідків Єгови до реального терміну за ухилення від мобілізації

Стрийський міськрайонний суд Львівської області виніс обвинувальний вирок у справі № 456/5004/24 щодо священника Свідків Єгови, якого звинувачували за статтею 336 Кримінального кодексу України — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.Суд визнав провину доведеною та призначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.Обставини справиЯк встановив суд, 16 квітня 2024 року обвинувачений прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де пройшов військово-лікарську комісію. За довідкою ВЛК № 1622 його визнали придатним до військової служби у воєнний час. Того ж дня йому вручили повістку з вимогою з’явитися 17 квітня 2024 року для відправлення до навчальної військової частини. Особу письмово попередили про кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації.У зазначений час до ТЦК та СП чоловік не з’явився. Працівники центру склали акт про неявку. Суд встановив, що обвинувачений не мав підстав для відстрочки, передбачених статтею 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а його дії були умисними.Позиція обвинуваченого й захистуОбвинувачений своєї провини не визнав. Він пояснив, що є охрещеним Свідком Єгови з 2013 року, а з 2023 року — священнослужителем (старійшиною) релігійної громади. За його словами, віровчення забороняє проходження військової служби у будь-якій формі, включаючи навчання військовим спеціальностям. Він зазначив, що письмово звертався із заявами про заміну військової служби на альтернативну (невійськову) та готовий виконувати цивільний обов’язок перед державою.Захист наполягав, що частина четверта статті 35 Конституції України гарантує право на заміну військового обов’язку альтернативною службою у разі конфлікту з релігійними переконаннями. Посилалися на практику Верховного Суду та рішення Європейського суду з прав людини щодо сумлінної відмови від військової служби. На думку сторони захисту, відсутність механізму альтернативної служби під час мобілізації не може бути покладена у провину особі.Правова оцінка судуСуд ретельно проаналізував положення Конституції України, законів «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про альтернативну (невійськову) службу», а також практику Верховного Суду, зокрема висновки об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 27 жовтня 2025 року у справі № 573/838/24.У вироку вказано, що альтернативна служба в Україні передбачена як заміна строкової військової служби, але не служби за призовом під час мобілізації. Законодавство не визначає процедури заміни мобілізаційної служби на альтернативну. В умовах воєнного стану держава має законну мету — забезпечення оборони та збереження існування нації, а право на свободу віросповідання не є абсолютним і може бути обмежене, якщо це передбачено законом і є пропорційним.Суд дійшов висновку, що обвинувачений, будучи військовозобов’язаним та придатним до служби, усвідомлював обов’язок з’явитися за повісткою та умисно його не виконав. Сукупність доказів — довідка ВЛК, акти про відмову та неявку, копія повістки, показання свідків, матеріали досудового розслідування — підтвердила провину поза розумним сумнівом.Яке покарання призначив судОбставин, що пом’якшують або обтяжують покарання, суд не виявив. Враховано, що обвинувачений раніше не судимий, має сім’ю та малолітню дитину, але вчинив злочин в умовах воєнного стану. Суд відмовив у застосуванні статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням, посилаючись на усталену практику Верховного Суду у справах про ухилення від мобілізації.Покарання призначено у мінімальній межі санкції статті 336 КК України — три роки позбавлення волі. Строк відбування визначено з дня фактичного затримання для виконання вироку.Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ДМС виплатить компенсацію Юрію Татомиру: понад 1,37 мільйона гривень

Державна міграційна служба України (ДМС) зобов’язана виплатити ексначальнику Головного управління ДМС у Львівській області Юрію Татомиру понад 1,37 мільйона гривень. Це рішення було прийнято внаслідок судових рішень. Львівський окружний адміністративний суд зобов’язав ДМС виплатити додаткові 534 тисячі гривень за затримку у виконанні рішення про поновлення його на посаді. Сума враховує раніше нараховані 837 тисяч гривень за період вимушеного прогулу. Суд встановив, що рішення про поновлення Татомира на посаді було прийнято в жовтні 2024 року. У квітні 2025 року апеляційний суд підтвердив законність цього рішення. Фактичне виконання відбулося лише на початку серпня 2025 року — після видання відповідного наказу центральним апаратом ДМС. Понад дев’ять місяців — понад 200 робочих днів — Татомир не міг приступити до своїх обов’язків, попри чинне судове рішення. За цей період суд нарахував йому середній заробіток у розмірі 534 тисячі гривень і понад 5 тисяч гривень судового збору. Під час розгляду справи представники ДМС наполягали, що відповідальність за виплати має нести регіональне управління. Однак суд відхилив цей аргумент, зазначивши, що рішення про звільнення та поновлення приймалися центральним органом, а отже саме він відповідальний за несвоєчасне виконання судового рішення. Юрій Татомир був звільнений у серпні 2023 року за результатами службової перевірки. Дисциплінарна комісія ДМС виявила низку порушень, зокрема питання використання бюджетних субвенцій, дотримання строків дисциплінарних проваджень щодо підлеглих, а також недоотримання коштів від надання адміністративних послуг з оформлення посвідок на проживання. У жовтні 2024 року суд визнав звільнення незаконним і поновив його на посаді. У квітні 2025 року апеляційний суд залишив це рішення без змін. Юрій Татомир обіймав посаду керівника львівського управління ДМС з вересня 2022 по серпень 2023 року. Після звільнення він працював у Львівській митниці — на посадах заступника начальника управління та начальника відділу, а у квітні минулого року подав декларацію перед звільненням.