12 лютого 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області виніс вирок Анатолію К., який протягом восьми років систематично ґвалтував свою названу доньку. Чоловік отримав 15 років позбавлення волі за три епізоди насильства, скоєні у 2016, 2020 та 2024 роках. Згідно з матеріалами справи, К., житель села Тихопілля Лозівського району, вчинив перше ґвалтування взимку 2016 року, коли дівчинці було лише 7 років. Тоді він завів пасербицю до сараю на подвір’ї їхнього будинку та скористався її безпорадним станом через малолітній вік. “Обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій і знав, що потерпіла не може чинити опір”, – зазначено у вироку. Другий епізод стався навесні 2020 року (дівчинці було 11 років) у спальні будинку, а останній – 19 серпня 2024 року на кухні, коли підлітку виповнилося 15 років. У кожному випадку насильство включало вагінальне проникнення без згоди потерпілої, з використанням фізичної переваги. Потерпіла, нині 16-річна дівчина, детально описала події в суді та під час слідчого експерименту. “Спочатку я намагалася чинити опір, адже це було грубо і боляче, але з часом зрозуміла, що краще не пручатися – інакше все триватиме довше”, – розповіла вона. Дівчина пояснила, що мовчала роками через страх розпаду сім’ї та докори обвинуваченого: “Він казав, що його посадять, і ти ж не хочеш, щоб тата не було?” Травма вплинула на її психосексуальний розвиток, як встановила судово-психологічна експертиза: “Події можуть призвести до спотвореного сприйняття сексуальних контактів у майбутньому”. Обвинувачений частково визнав свою провину, заперечуючи лише перший епізод 2016 року. “Я шкодую про свої дії, засуджую свою поведінку”, – заявив К. у суді, стверджуючи, що статеві акти з названою донькою відбувалися “приблизно 10 разів” із 2020 року, але без опору з її боку. Захисник просив виправдати за першим епізодом через брак доказів і мінімальне покарання за рештою, посилаючись на щире каяття. Проте прокурор і представник потерпілої вимагали максимального покарання – довічного ув’язнення, наголошуючи: “Ця справа має дати дівчині надію, що справедливість існує, і жоден злочин не залишиться безкарним”. Суд кваліфікував дії К. за ч. 4 ст. 152 КК України (ґвалтування малолітньої у 2016 році, 14 років), ч. 6 ст. 152 (ґвалтування дитини до 14 років у 2020 році, 15 років) та ч. 3 ст. 152 (ґвалтування неповноткої у 2024 році, 12 років). За сукупністю – 15 років. Обтяжувальною обставиною визнали сімейні зв’язки з потерпілою. Чоловіка внесуть до Єдиного реєстру засуджених за злочини проти статевої недоторканності дітей. Мати потерпілої, колишня дружина К., дізналася про насильство лише у жовтні 2024 року під час сварки: донька вигукнула “Тобі нагадати, що ти робив зі мною все моє дитинство?” Жінка переконала дівчину звернутися до поліції. Свідки, зокрема бабуся та шкільні педагоги, описали зміни в поведінці підлітка з 7-річного віку до замкнутої, сором’язливої дівчини, яка уникала розмов про сім’ю. Експертизи підтвердили факти: поліграф виявив реакції, що вказують на причетність К., а медичний огляд – порушення цілісності дівочої плівки через давність. На телефоні обвинуваченого знайшли порнографічні файли, але без прямих доказів злочину. К., який вживав алкоголь і страждав на залежність, був визнаний осудним за висновком психіатрів. Ця справа підкреслює проблему домашнього насильства в Україні: за даними експертів, лише 10-15% жертв сексуального насильства звертаються по допомогу. Суд наголосив на конституційному захисті дітей від експлуатації, посилаючись на Стамбульську конвенцію.