Як історія з обшуками в Оксани Датій завершилася блогом про етикет

У 2023 році ДБР оголосило про обшуки в київської податківиці Оксани Датій. Найбільший розголос тоді спричинили фотографії, зроблені під час обшуку, зокрема новорічні “списки бажань”. На них, серед іншого, було зазначено: заробити мільйон доларів, соболина шуба та швейцарський годинник Breguet.

Попри публічний резонанс, після обшуків ДБР не висунуло експодатківиці підозру. За три роки жодному фігуранту цієї справи так і не повідомили про підозру, хоча розслідування супроводжувалося гучною піар-кампанією з оприлюдненням фото з обшуків.

У повідомленнях про слідчі дії ДБР заявляло, що Датій володіла необґрунтованими активами на суму 1,4 млн доларів. Йшлося про три квартири в Києві загальною вартістю близько 1 млн доларів, будинок за 200 тис. доларів і два автомобілі на 150 тис. доларів. Один із них — Mercedes-Benz GLE 350 2021 року випуску вартістю майже 100 тис. доларів — був оформлений на особистого водія Датій.

Уже в серпні 2023 року Печерський суд скасував арешт цього Mercedes-Benz.

Того ж 2023 року ДБР провело обшуки і в заступниці начальника управління організації роботи податкової Києва Тетяни Лисенко, яку вважали довіреною особою Датій. У неї вилучили близько 530 тис. грн та 160 тис. доларів. Втім, згодом арешт скасували, оскільки ДБР не вжило необхідних заходів, щоб довести зв’язок цього майна зі справою. Після обшуків Лисенко звільнили з податкової, але у 2024 році вона через суд поновилася на посаді.

Оксана Датій теж зверталася до суду з позовом про поновлення на посаді, однак ця справа далі не просунулася, і до податкової вона не повернулася. Нині ж Датій веде блог у соцмережах про етикет і видає книги.

Викриття схем дезертирства у Запоріжжі та на Львівщині

Державне бюро розслідувань викрило дві схеми дезертирства в Запоріжжі та на Львівщині. У Запоріжжі організатор вербував клієнтів через інтернет під виглядом сервісу «Таксі для військових 24/7», обіцяючи за плату поїздки Україною та безперешкодний проїзд через блокпости. До схеми був залучений посадовець військової частини, який під час перевірок виходив на відеозв’язок і представляв поїздки як «рекрутинг». Обох затримали після отримання $4 тис. за втечу бійця. На Львівщині колишній військовий запустив подібний сервіс. За $4 тис. він пропонував обхідний маршрут повз блокпости, інструкції та транспорт, але згодом підняв ціну до $6 тис. Він керував втечею, відстежував охорону та вивіз клієнта до Самбора, де його затримали після передачі коштів. Обидва підозрювані отримали повідомлення про підозру.

Схема уникнення мобілізації на Миколаївщині: підозру оголосили посадовцям ТЦК

Державне бюро розслідувань і надалі визначає одним із пріоритетів протидію незаконним діям ТЦК та СП, які підривають довіру до ЗСУ та негативно впливають на обороноздатність держави загалом.

Працівники ДБР викрили на Миколаївщині схему ухилення від мобілізації. Про підозру повідомили посадовцям одного з відділів Миколаївського районного ТЦК та СП.

За даними слідства, разом із посередником вони сприяли чоловікам в уникненні мобілізації. Організатором слідство називає місцевого безробітного, який за $8 тисяч обіцяв «вирішити питання» через фіктивний призов і подальші відмови від військових частин.

Також слідство встановило, що посадовці ТЦК вносили несанкціоновані зміни до системи «Оберіг» в інтересах клієнтів.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Миколаївська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

Повторне зникнення грошей зі сховища поліції в Києві

У Києві знову зникли кошти з камери зберігання речових доказів поліції. Цього разу, за інформацією джерел, викрали понад 1 мільйон доларів. Це сталося невдовзі після попереднього випадку, коли з тієї ж камери зникло близько 400 тисяч доларів, передає Хрещатик 36.

У попередньому інциденті був причетний співробітник Дарницького районного управління поліції. Тоді інформацію намагалися приховати всередині поліції й не розголошували. Відомою вона стала лише після тиску з боку ЗМІ та громадського резонансу. Лише після цього крадіжку грошей із камери зберігання визнали офіційно.

Нинішній випадок, за попередніми даними, розвивається за схожим сценарієм. Слідча Марина Цибченко з відділу розслідування економічних та службових злочинів ГУНП у Києві мала доступ до сховища речових доказів. Саме звідти викрали гроші бізнесменів, які фігурували у справах як докази. Сума становить приблизно 1 мільйон доларів.

Доступ до таких приміщень суворо обмежений. Це закрита зона без доступу для сторонніх, а всі переміщення реєструються. Попри це, гроші зникають уже не вперше.

Спочатку цей випадок намагалися владнати всередині київської поліції. Розслідування планували проводити ті самі підрозділи, де сталася крадіжка. Згодом справу передали до Державного бюро розслідувань. Слідчу Цибченко арештували.

Викрадені гроші досі не знайдені. Їх не виявили ані під час затримання, ані пізніше. У двох поспіль інцидентах з одного сховища зникли великі суми готівки: спочатку близько 400 тисяч доларів, а потім — понад 1 мільйон доларів. Обидва випадки пов’язані з доступом співробітників до камери та повною відсутністю ефективного контролю.

Викриття військових у Харкові: катування та незаконне утримання

Працівники ДБР висунули підозру групі військовослужбовців одного з районних територіальних центрів комплектування у Харкові, а також військовим інших підрозділів, які діяли спільно. Серед підозрюваних — майор ТЦК, який займав керівну посаду та координував дії своїх спільників. Для реалізації злочинної діяльності майор залучив військовослужбовців підрозділу охорони цього ж центру, а також військових, які відповідали за рекрутинг кандидатів до військових частин під час мобілізації. За даними слідства, підозрювані, прикриваючись «здійсненням заходів оповіщення та призову громадян на військову службу під час мобілізації», увірвалися до приватного домоволодіння. Під час так званого «обшуку» спільники представилися працівниками СБУ та, застосовуючи фізичну силу та погрожуючи зброєю, вимагали зізнання у причетності до злочинної діяльності, пов’язаної зі збутом наркотичних засобів та психотропних речовин. Коли один із чоловіків спробував чинити опір, у нього відкрили вогонь, завдавши йому вогнепального поранення. Після цього двох потерпілих силоміць вивезли до приміщення ТЦК, де їх утримували тривалий час, піддавали побоям, погрожували застосуванням зброї та змушували надавати інформацію, що цікавила спільників. Також фігуранти змусили одного з потерпілих підписати документи, зокрема щодо скасування відстрочки від мобілізації. Зрештою одного з чоловіків відпустили, а іншому вдалося втекти самостійно. Слідство встановило, що до злочинних дій були причетні 6 осіб, які діяли спільно за попередньо розробленим планом. Частина з них — військовослужбовці ТЦК, інші — військові інших підрозділів. Фігурантам висунуто підозру у катуванні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Зловживання службовим становищем: деталі справи у Харкові

Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру співробітникам харківського територіального центру комплектування (ТЦК) у випадках катувань та стрільби. Майор ТЦК залучив своїх підлеглих та військових рекрутерів, які, під приводом «оповіщення та призову», проникли до приватного будинку. Під час «обшуку» вони видавали себе за працівників Служби безпеки України (СБУ), застосовуючи фізичне насильство та погрожуючи зброєю цивільним особам, вимагали визнання у причетності до злочинів, пов’язаних зі збутом наркотиків і психотропних речовин. Коли один з чоловіків намагався чинити опір, у нього вистрілили. Двох постраждалих доставили до ТЦК, де їх тривалий час утримували, били, погрожували зброєю та змушували надавати певну інформацію. Одного з них примусили підписати документи про скасування відстрочки від мобілізації. В результаті одного чоловіка відпустили, а інший зміг втекти самостійно. Загалом підозри висунуті шістьом військовим та військовим комісарам.

Затримання посадової особи в Дніпропетровській області за вимагання хабаря

Співробітники Державного бюро розслідувань у співпраці з Службою безпеки України затримали працівницю правоохоронного органу в Дніпропетровській області під час отримання хабаря. Як повідомляє ДБР, жінка вимагала 3 тисячі доларів за організацію фіктивного проходження служби в одному з штурмових батальйонів для військовослужбовця, який самовільно залишив частину. Підозрювана дізналася про чоловіка, що перебуває в розшуку за СЗЧ, і через знайомих запропонувала йому свою «допомогу». Вона запевнила, що має зв’язки серед військових і може домовитися про оформлення служби без фактичного виконання обов’язків. За її планом, чоловіка мали формально зарахувати до підрозділу, а гроші, які нараховувалися б як грошове забезпечення, отримували б інші особи. Передача грошей відбулася під час патрулювання на одній з доріг Кривого Рогу. Підозрювана відійшла від свого напарника нібито для розмови і в цей момент отримала 3 тисячі доларів. Після цього її затримали. Жінці оголосили підозру в отриманні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення службовою особою, що поєднується з вимаганням (ч. 3 ст. 369-2 КК). За цією статтею їй загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Слідчі подали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Стрільба в Голосіїві: коментарі та пояснення Нацполіції

Голова Нацполіції Іван Вигівський розповів про події, що сталися під час стрілянини в Голосіївському районі Києва 18 квітня. Інцидент почався через побутову суперечку: спочатку стрілець вистрелив у сусіда травматичним пістолетом, після чого повернувся до своєї квартири, підпалив її та взяв бойову зброю. Вигівський намагався виправдати дії патрульних, які, за його словами, не втекли, а йшли по аптечку, щоб надати допомогу пораненій дитині. Цю інформацію він озвучив під час брифінгу 19 квітня. Виклик до поліції надійшов о 16:32 і стосувався конфлікту між громадянами на вулиці. Проте вже під час виїзду патрульним повідомили про наявність стрільця на місці. “Коли надійшов виклик, у цієї особи вже був травматичний пістолет. Він вистрелив у бік сусіда, з яким мав конфлікт, а потім забіг до квартири, взяв іншу зброю та підпалив помешкання”, — зазначив Вигівський. Незважаючи на суспільний резонанс, голова Нацполу захищає патрульних, які втекли після пострілів. Він запевняє, що правоохоронці не тікали, а прямували до автомобіля по аптечку. Вигівський пояснив, що патрульні, виїжджаючи на виклик, не усвідомлювали масштабу ситуації. Діставшись місця, вони почули постріли, залишили службове авто біля будинку та побігли до під’їзду, де знаходилися дитина з жінкою та поранений чоловік. Вигівський пояснює дії поліцейських: “Одна з них підійшла до дитини з пораненням голови й планувала повернутися до машини по аптечку. Тоді пролунав постріл, і патрульні побігли до автомобіля”. Цей момент, підкреслює керівник Нацполіції, зафіксували камери, а відео поширилося в соцмережах. Вигівський також зазначив, що поліцейські повідомили про ситуацію по радіозв’язку, і була введена спецоперація. Він уточнив, що стрілець почав пересуватися, а патрульні біля дитини почули постріли. Вигівський визнає, що патрульні мали зробити попереджувальний постріл у повітря або застосувати зброю за наявності загрози, але цього не зробили. Двох поліцейських, які стали свідками подій, відсторонили від служби. Один з них працює в поліції з 2024 року, інший — з 2015-го. ДБР зареєструвало кримінальну справу щодо їхніх дій за підозрою в службовій недбалості, що призвела до тяжких наслідків. Їм загрожує від 2 до 5 років ув’язнення.

Відсторонення поліцейських через інцидент у Києві

Поліцейських тимчасово відсторонили від виконання своїх обов’язків під час проведення перевірки, як повідомив Вигівський. “Необхідно з’ясувати всі деталі події без жодних винятків: аналізуються наявні відеозаписи, зокрема ті, що стали популярними в інтернеті, а також проводяться допити свідків”, — підкреслив голова Нацполіції. Вся зібрана інформація буде передана до ДБР.

Віталій Борт: поєднання депутатського мандату та бізнесу в окупованому Криму

Народний депутат Віталій Борт, який представляє заборонену партію ОПЗЖ та входить до групи «Платформа за життя і мир», продовжує поєднувати свої обов’язки в парламенті з активною діяльністю за кордоном та бізнес-зв’язками, що охоплюють окуповані території. У його біографії відзначається підтримка так званого референдуму в Макіївці навесні 2014 року, а також заперечення присутності російських військових. Тоді ж він брав участь у засіданні міськради, яке відбулося після захоплення будівлі проросійськими групами, про що повідомляє Радіо Свобода. У парламенті Борт майже не проявляв активності, проте регулярно використовував свій статус депутата для виїздів за кордон. Після публікацій, що вказували на невідповідність маршрутів відряджень фактичним поїздкам, Державне бюро розслідувань відкрило справу щодо можливого підроблення документів. Слідство отримало дані від державних органів і банків, допитало свідків, але публічних результатів поки що немає. Формат поїздок залишився незмінним: оформлюються службові візити, але значну частину часу Борт проводить у Маямі. Під час однієї з поїздок, яка була заявлена як робоча, він провів майже місяць у Флориді. В інші періоди він відпочивав там, пропускаючи засідання Верховної Ради та профільного бюджетного комітету. Ці поїздки відбувалися на фоні російських атак на енергетичну інфраструктуру. У сім’ї депутата в Маямі є апартаменти площею 175 квадратних метрів, оформлені на компанію, пов’язану з його дружиною та дочкою. Бізнес-інтереси сім’ї Борта виходять за межі України і охоплюють окуповані території. У Криму компанія, пов’язана з його оточенням, виконувала дорожні підряди для окупаційної адміністрації, включаючи об’єкти, інтегровані в інфраструктуру траси «Таврида» та логістику сімферопольського аеропорту. У цій структурі працювала мати депутата Валентина Борт, яка отримала російський паспорт і займала посаду заступника генерального директора. Власником компанії став давній соратник Борта Олег Ситько, а керівником — його родич Сергій Полодян. Ще один актив — аграрний бізнес на окупованій частині Запорізької області. Після захоплення території підприємство, пов’язане з родиною депутата, було перереєстровано за російським законодавством через близьких родичів. Це дозволило зберегти контроль над активом і продовжити роботу в правовому полі РФ. За даними російської податкової служби, компанія отримала майже чверть мільярда рублів прибутку та сплатила до бюджету РФ понад 27 мільйонів рублів податків. Паралельно структури, пов’язані з Бортом, продовжують отримувати фінансування з українського бюджету. Компанія, де він раніше обіймав керівну посаду, після його обрання до парламенту отримала 5,5 млрд грн державних підрядів, значна частина з яких — вже після початку повномасштабної війни. Антимонопольний комітет зафіксував антиконкурентні погоджені дії на тендерах, де ця структура взаємодіяла з компанією, пов’язаною з родиною депутата. Зв’язки, поїздки та бізнес-активи Борта формують стійку конструкцію, в якій парламентський статус, закордонна нерухомість, окупаційна економіка та українські бюджетні потоки виявляються частиною однієї системи.