Непублічний заступник ДБР: таємниці та статки Ростислава Пекаря

Журналісти виявили інформацію про заступника керівника Державного бюро розслідувань, про якого раніше не було жодних відомостей. Ім’я Ростислава Пекаря не зустрічається на офіційному сайті ДБР, у реєстрі декларацій або в звітах Бюро. Це стало відомо завдяки розслідуванню Bihus.Info. Журналісти дослідили біографію цього “таємного” чиновника і виявили значну нерухомість, бізнес дружини, який зростав разом з кар’єрою чоловіка, а також можливі причини його “секретності”. Згідно з інформацією джерел Bihus.Info, Ростислав Пекар став заступником директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова у 2025 році. Хоча призначення на цю посаду передбачає відкритий конкурс, інформації про його проведення немає. Більше того, немає жодних згадок про Пекаря як заступника – ні в деклараціях, ні на сайті, ні у звітах Бюро, навіть у Google. Ростислав Пекар сідає у службове авто біля свого будинку в “Золоче”. Незважаючи на свою “непублічність”, заступник директора отримує зарплату понад 3 мільйони гривень на рік і користується новим службовим Toyota Prado, вартість якого приблизно 60 тисяч доларів. До приходу Пекаря в ДБР у 2021 році, він провів 20 років у податковій міліції. За чотири роки в Бюро, за даними джерел Bihus.Info, він піднявся з посади оперативного працівника до заступника директора. Однак журналістів насторожило не лише його стрімке кар’єрне зростання, а й покращення фінансового стану та розширення бізнесу його родини, які відбувалися паралельно з його кар’єрою. Дружина Пекаря, Анна, почала отримувати значні доходи від свого бізнесу після того, як з’явилася в декларації посадовця у 2017 році. Тоді Пекар займав посаду начальника оперативного управління податкової інспекції Київського району. Після переходу Пекаря до ДБР, Анна запустила виробництво власної лінії косметики, а у 2024 році зареєструвала компанію в Польщі. З початком успіху в бізнесі, Анна Пекар почала активно інвестувати в нерухомість, незважаючи на те, що раніше не проявляла інтересу до інвестицій. У 2017 році вона придбала квартиру в елітному ЖК “А52” в центрі столиці та земельну ділянку під Києвом. Наступного року дружина Пекаря інвестувала в столичний офіс площею 160 квадратних метрів, а у 2019 році стала власницею будинку в дорогому котеджному містечку “Золоче”. Загалом, за кілька років спільного життя з Пекарем, вона інвестувала щонайменше 300 тисяч доларів у нерухомість. Не лише дружина Пекаря може похвалитися дорогою нерухомістю, але й його батько та теща. У 2017 році Нар’ян Пекар, батько ДБРівця, придбав комерційне приміщення в Харкові за приблизно 180 тисяч доларів. Теща Пекаря у 2020 році стала власницею ста квадратів комерційної нерухомості в елітному столичному ЖК “Einstein Concept House”, вартість якої становила приблизно 5 мільйонів гривень. Проте журналісти не змогли з’ясувати, звідки у родини Пекаря кошти на такі дорогі покупки. Сам Пекар відмовився коментувати джерела походження коштів на цю нерухомість. Окрім збігів між кар’єрним зростанням Пекаря, дорогими покупками нерухомості його родини та розширенням бізнесу дружини, журналісти виявили ще кілька обставин, які можуть пояснити, чому діяльність Пекаря в ДБР залишається такою “таємною”. За інформацією джерел Bihus.Info, після приходу Пекаря в ДБР до Бюро зайшов постачальник, який почав укладати з органом “таємні” договори. За цими контрактами компанії могли виплатити приблизно 50 мільйонів гривень. Відомо, що вона спеціалізується на кібербезпеці. Також, за даними журналістів, до призначення на посаду заступника Пекар очолював Головне оперативно-технічне управління, що безпосередньо пов’язане з профілем діяльності цієї компанії. Крім того, директор цієї компанії, як і сам Пекар, раніше служив у податковій міліції. У відповідь на запит журналістів, Пекар зазначив, що не має жодних позаслужбових чи дружніх стосунків із директором цієї компанії, а також запевнив, що його службові обов’язки не включають участь у процедурах закупівель.

Обурення антикорупціонерів через виключення прозорих конкурсів

Виключення прозорих конкурсів на посади Генпрокурора, ДБР та Нацполу з Антикорупційної стратегії України до 2030 року викликало обурення антикорупціонерів. Це рішення сприймається як плювок в обличчя ЄС, який наполегливо просить про їх збереження. По-перше, це нівелює всі зусилля, спрямовані на антикорупційне очищення правоохоронних органів і прокуратури. По-друге, це остаточно підриває довіру з боку ЄС, особливо після того, як у липні довіра до України була підірвана через картонові протести. Антикорупціонери вимагають збереження конкурсів на посаду Генерального прокурора, керівників ДБР та Нацполу в основному антикорупційному документі країни до 2030 року.

Скандал з елітними квартирами в Києві: розслідування ДБР

Державне бюро розслідувань 13 квітня оголосило про завершення розслідування щодо організованої групи, очолюваної адвокатом, яка намагалася заволодіти елітними квартирами в Києві. Про це повідомляє “Судовий репортер”. У ДБР опублікували архівне фото своїх співробітників поруч із фігурантом справи. Денис Федоркін, про якого йдеться, виїхав за кордон у липні 2022 року і з того часу не повертався, наразі він офіційно оголошений у розшук. У січні 2023 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області позбавила його права займатися адвокатською діяльністю. За версією слідства, Федоркін познайомився з подружжям програмістів не пізніше 2018 року через спільних знайомих. Дізнавшись, що вони мають дві квартири в престижних районах Києва, він уклав з ними договори про надання правової допомоги, отримавши копії паспортів та документів про право власності. Федоркін, нібито, скористався цими документами та підробив довіреності від імені потерпілих, уповноваживши пенсіонера Сергія Пшеничного бути їхнім представником. Нотаріус, не знаючи про злочинний план, посвідчила довіреність. У 2021 році Пшеничний на підставі довіреностей вніс обидві квартири до статутного капіталу ТОВ «Печерська-Плаза», директором якого був Володимир Плотніков, нібито син водія Федоркіна. Вартість внеску була суттєво знижена — до 2 мільйонів гривень, тоді як реальна вартість квартир становила 25 мільйонів. Це надало Плотнікову 80% статутного капіталу та фактично право розпоряджатися майном. Право власності на квартири було повністю переоформлено на «Печерська-Плаза». Паралельно подружжя програмістів отримало виклик до слідчого Святошинського управління поліції для допиту в кримінальному провадженні. Анастасія Т. стверджувала, що шахраї заволоділи її 20 мільйонами гривень під виглядом позики. Програмісти все ще вважали Федоркіна своїм адвокатом і звернулися до нього за допомогою. Він нібито запевняв їх у своїх можливостях вирішити будь-які питання, посилаючись на зв’язки в правоохоронних органах. Під час затримання у Федоркіна вилучили мобільний телефон, на якому знайшли докази його причетності до підготовки заяви Анастасії Т. У месенджері Signal третя особа надіслала Федоркіну копії паспорта та ідентифікаційного номера цієї жінки. Також у телефоні Федоркіна виявили листування, в якому він пропонував комусь повідомити, що “Богдан А., генеральний прокурор Венедіктова І. та міністр юстиції — його друзі”. У жовтні 2021 року Федоркін озвучив клієнтам умови вирішення проблем — передачу йому однієї квартири, двох паркінгів та 70 тисяч доларів США. Якщо вони хотіли зберегти це майно, то мали заплатити 600 тисяч доларів. Пізніше адвокат згодився на 400 тисяч, які довірив отримати посереднику. 28 жовтня 2021 року, після передачі “кур’єру” 400 тисяч доларів, Федоркіна затримали, але він швидко вийшов із СІЗО під заставу в 8 мільйонів гривень. У листопаді 2021 року Господарський суд Києва визнав недійсними довіреності та інші документи, витребувавши квартири на користь законних власників. Справу закривали двічі. 26 лютого 2022 року, на другий день повномасштабного вторгнення РФ, прокурор закрив кримінальну справу стосовно Федоркіна, посилаючись на неможливість продовження розслідування в умовах війни. Через пів року Федоркін виїхав в Іспанію. У травні 2023 року за скаргою потерпілої прокурорське рішення про закриття справи скасували. Замкерівник Київської міської прокуратури визнав, що слідство було неповним. Через два тижні після поновлення слідства підозри в співучасті отримали старший слідчий Святошинського управління поліції та ще один адвокат, які, за версією слідства, були пособниками Федоркіна. Слідчий поліції нібито підробив протокол допиту дівчини, а спільник-адвокат підготував судовий позов від імені псевдопотерпілої. Досудове розслідування стосовно Федоркіна було зупинено через його розшук. Проте в грудні 2023 року суддя Печерського суду скасував постанову про зупинення слідства, не знайшовши доказів, що підозрюваний дійсно переховується. У квітні 2024 року прокуророві довелося закрити кримінальне провадження через закінчення строку досудового розслідування. Федоркін спробував оскаржити рішення про позбавлення права займатися адвокатською діяльністю, але Київський окружний адмінсуд вирішив, що закриття кримінального провадження не свідчить про відсутність дисциплінарного проступку. У листопаді 2025 року Федоркіну вдруге повідомили підозру в кримінальному провадженні за тими ж обставинами. Суд арештував його нерухоме майно та корпоративні права. Пшеничному, на якого оформлені довіреності, також було повідомлено про підозру. Третім підозрюваним стала адвокатка, яка подавала підроблені документи для реєстрації права власності на квартири. Їй застосували нічний домашній арешт. Розслідування завершили в лютому 2026 року, але захисники Федоркіна не відвідали ДБР для ознайомлення з матеріалами справи. 20 березня суд вирішив, що після 30 березня захисники вважатимуться такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. На сайті Печерського районного суду зареєстрували справу за обвинуваченням Федоркіна та Пшеничного. ДБР повідомило, що йдеться про шахрайство, підроблення документів, легалізацію майна та створення фіктивних підприємств, що загрожує до 12 років позбавлення волі. У Печерському суді перебувають матеріали за обвинуваченням чоловіка та жінки, які видавали себе за потерпілих, а також слідчого поліції, який вважається спільником Федоркіна. Федоркін у своїх коментарях стверджує, що є жертвою замовного переслідування, пов’язаного з його професійною діяльністю. Він також заявляє, що подав заяву до іспанських правоохоронців про погрози та вимагання, пов’язані з його справою.

Офіцер ЗСУ, який ухилявся від служби, потрапив у казино під час фейкового лікування

Офіцер ЗСУ з Дніпропетровщини, який пішов на «лікарняний», насправді відвідував казино. Державне бюро розслідувань завершило розслідування щодо цього випадку. За даними слідства, офіцер підробив довідку про стаціонарне лікування з квітня по вересень 2025 року, щоб уникнути служби. Натомість він займався особистими справами та організовував незаконні схеми. Протягом цього часу він відвідував казино та витрачав значні суми грошей, продовжуючи отримувати грошове забезпечення. Раніше його вже викривали у схемах, пов’язаних із «службою» для депутатки та організацією виїзду військових за кордон. Тепер йому інкримінують ухилення від служби під час воєнного стану та шахрайство, що може призвести до 10 років ув’язнення. Офіцер наразі перебуває під вартою.

Фінансові таємниці: як Віталій Бровко приховує активи

Віталій Бровко, колишній начальник департаменту нагляду за ДБР в Офісі Генерального прокурора та теперішній керівник безпекового напрямку «Нафтогазу», задекларував значні суми в криптовалюті. Особливу увагу привертає велика кількість криптовалюти, зареєстрованої на ім’я його дружини Тетяни Сергіївни, а також значні доходи від продажу криптовалюти та підприємницької діяльності. Сім’я проживає в Києві. Бровко задекларував право користування квартирою площею 183,2 м² у столиці, яка оформлена на іншу особу, та житловим будинком площею 350 м², також на третю особу. Обидва об’єкти використовуються сім’єю на правах проживання. Орендну плату родина не вказує.

Серед транспортних засобів, які використовує сім’я:
– Toyota RAV4 (2022) вартістю 2,3 млн грн — на праві користування як члена сім’ї;
– Lexus RX450 (2020) вартістю 2,6 млн грн — дружина користується майном своєї матері;
– Ford Expedition (2018) вартістю 1,64 млн грн — на праві користування.

Значну увагу викликає розділ про нематеріальні активи. На ім’я дружини задекларовано великий портфель криптовалюти, зокрема:
– Ripple (XRP) — кілька позицій загальною кількістю понад 170 тисяч XRP. На дату подання декларації (30 березня 2026) ринкова вартість однієї XRP становила близько 1,32–1,33 долари, що робить загальну вартість позиції XRP приблизно 7,5–8 млн гривень;
– значні обсяги Tether (USDT) на Binance (понад 81 тис. USDT);
– Ethereum Classic, Monero, Dash, Tron, Toncoin, PEPE та інші альткоїни.

Загальна задекларована вартість криптоактивів на момент набуття сягала кількох мільйонів гривень. Доходи за 2025 рік включають:
– зарплата в Офісі Генерального прокурора — 1,18 млн грн;
– зарплата в НАК «Нафтогаз України» — 2,23 млн грн;
– дохід дружини від продажу криптовалюти — 2,5 млн грн;
– дохід дружини від підприємницької діяльності — 9,2 млн грн.

Грошові активи включають готівку (170 тис. грн та 60 тис. доларів на дружину), кошти на рахунках у «ПриватБанку», «Універсал Банку», «Укргазбанку», а також рахунки в іноземних банках (Словакія, Чехія).

Серед потенційних невідповідностей можна відзначити:
– високі доходи від криптовалюти та підприємництва при посаді високопосадовця в прокуратурі;
– значний портфель криптоактивів на ім’я дружини;
– використання дорогих автомобілів та нерухомості, оформлених на третіх осіб;
– наявність рахунків за кордоном та іноземних паспортів у дітей, народжених у США.

НАЗК не проводило перевірку щодо розкішного майна Бровка та його родини.

Повернення Юрія Бахмата до «Київзеленбуду»: нові деталі справи

Юрій Бахмат, генеральний директор КО «Київзеленбуд», який раніше був затриманий у справі про ймовірні «відкати», може відновити виконання своїх обов’язків після зміни запобіжного заходу. У комунальному об’єднанні ситуацію не коментують, але джерела повідомляють про зміну запобіжного заходу. Як стало відомо, журналіст звернувся до приймальні КО «Київзеленбуд» з проханням організувати коментар керівника підприємства або надати інформацію щодо його статусу. У відповідь приймальня повідомила, що керівник відсутній, і порадила звертатися до прессекретаря. Прессекретарка підприємства відмовилася коментувати ситуацію довкола керівництва комунального об’єднання, зазначивши: «Ми не коментуємо цю ситуацію». Журналісти також намагалися зв’язатися з Юрієм Бахматом для отримання коментаря щодо його подальшої роботи в «Київзеленбуд», але відповіді не отримали. За інформацією джерел, Юрій Бахмат мав вийти на роботу 3 квітня, оскільки йому змінили запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на нічний, що потенційно дозволяє повернення до виконання посадових обов’язків. Офіційного підтвердження його поновлення чи звільнення з посади наразі немає, проте формально він залишається генеральним директором КО «Київзеленбуд». Тимчасові обов’язки керівника підприємства виконує Ольга Манько, яка раніше керувала КП по утриманню зелених насаджень Подільського району. Вона вступила на посаду після затримання Юрія Бахмата, який очолював «Київзеленбуд» з 19 жовтня 2023 року. Питання фактичного управління підприємством залишається відкритим. У березні 2025 року правоохоронці заявили про викриття ймовірної злочинної організації в КО «Київзеленбуд», до якої входили керівник підприємства, його перший заступник та інші посадовці. За процесуального керівництва Київської міської прокуратури шістьом особам було повідомлено про підозру за участь у злочинній організації та одержання неправомірної вигоди. Слідство встановило, що посадовці налагодили схему отримання коштів від підрядників комунального об’єднання у вигляді так званих «відкатів» у розмірі 15% від суми укладених договорів. Лише за лютий 2025 року зафіксовано кілька випадків отримання неправомірної вигоди на загальну суму понад 3 млн гривень. Загалом, за оцінками слідства, учасники схеми планували отримати щонайменше 25 млн гривень. Кошти передавалися після підписання актів виконаних робіт, а також як «плата» за можливість подальшої участі у тендерах «Київзеленбуду». У межах кримінального провадження правоохоронці провели обшуки, під час яких вилучили документацію, електронну техніку та частину грошових коштів, які, за версією слідства, призначалися для розподілу між учасниками схеми. Генерального директора, його першого заступника та ще одного посадовця затримали, а Печерський районний суд Києва обрав їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Розмір застави для окремих фігурантів становив 51,4 млн гривень. Столичний міський голова висловлював намір звільнити підозрюваних посадовців. Досудове розслідування проводить територіальне управління Державного бюро розслідувань у місті Києві за оперативного супроводу Нацполіції.

Неправомірні дії в Національному природному парку: нові підозри ексдиректора

Співробітники Державного бюро розслідувань виявили нові факти протиправної діяльності колишнього керівника Національного природного парку «Білобережжя Святослава», розташованого в Миколаївській області, і повідомили йому про додаткові підозри. Раніше ДБР викрило посадовця у схемі «відкатів» з премій, які отримували його підлеглі. Починаючи з 2022 року, директор спільно з заступником та головним бухгалтером щомісяця вилучав частину нарахованих премій у співробітників. За два роки вони незаконно привласнили майже 3 мільйони гривень. Обвинувальні акти вже були направлені до суду. У процесі подальшого розслідування слідчі виявили нові епізоди. Зокрема, керівник організував фіктивне працевлаштування чоловіків, які бажали отримати бронь від мобілізації. Троє «працівників» формально були в штаті, але фактично не виконували жодних обов’язків. Крім того, посадова особа застосувала ще одну схему — оформила на роботу знайомого, який не потребував бронювання, але регулярно передавав частину зарплати керівнику. Протягом більше року йому безпідставно виплатили майже півмільйона гривень. На даний момент фігурант звільнений з посади. Йому висунуто підозру у: санкції статей передбачають до 8 років позбавлення волі. Досудове розслідування триває, а процесуальне керівництво здійснює Миколаївська обласна прокуратура.

Незаконні премії: керівник колонії у Вінницькій області під підозрою

У Вінницькій області керівнику однієї з виправних колоній висунули підозру у розтраті бюджетних коштів. Про це повідомила Вінницька обласна прокуратура. За даними слідства, посадовець, зловживаючи своїм службовим становищем, самостійно нараховував собі премії, ігноруючи пряму заборону Міністерства юстиції України на преміювання окремих категорій працівників пенітенціарних установ. Цей процес тривав з вересня 2023 року до червня 2025 року. За цей час він нарахував собі премій на суму близько 400 тисяч гривень і фактично їх отримав. Внаслідок цих дій державному бюджету завдано збитків на цю ж суму. Посадовцю висунуті обвинувачення за відповідними статтями. Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, а також відсторонив його від посади. У разі доведення вини, посадовцю загрожує до 8 років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Розслідування дій поліції в Одесі після інциденту з мобілізацією

В Одесі під час насильницької мобілізації патрульні поліцейські, разом зі співробітниками ТЦК, спричинили чоловіку перелом плеча. Про це повідомив омбудсмен Дмитро Лубінець. Він зазначив, що водій не становив загрози для життя чи здоров’я, і самостійно відкрив центральний замок автомобіля. Таким чином, дії патрульних, ймовірно, були перевищенням повноважень, оскільки фізична сила була застосована в ситуації, де це не було виправдано. Внутрішнє розслідування визнало дії поліції законними, а ГБР не відреагувало на цей випадок. Проте офіс омбудсмена домігся відкриття кримінальної справи прокуратурою.

Корупційні схеми на митниці: нові деталі справи в Кропивницькому

Державне бюро розслідувань завершило розслідування щодо посадовця митниці в Кропивницькому. За інформацією з джерел, ДБР направило до суду справу заступника начальника управління митниці, який використовував видачу сертифікатів якості для власного бізнесу. Суть схеми полягала в тому, що посадовець вимагав гроші від експортерів за «зелене світло» на документи. Сценарій був стандартним: платиш — отримуєш сертифікат без затримок. Якщо ж відмовлявся, то стикався з штучними перевірками, затягуванням термінів та блокуванням експорту. За таку «лояльність» фігурант щомісяця отримував десятки тисяч гривень. У січні 2026 року ДБР затримало його на гарячому під час отримання чергового платежу. Які наслідки? Посадовця вже звільнено, і його обвинувачують за частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом). Санкція передбачає до 5 років позбавлення волі.