У військового омбудсмана закликали передати примусову мобілізацію правоохоронцям

В Офісі військового омбудсмана заявили, що військовослужбовці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не повинні займатися примусовою мобілізацією. Про це там повідомили у відповіді на запит LIGA.net, коментуючи інциденти з нападами на військовослужбовців ТЦК та СП.

У відповіді зазначено, що відповідно до законодавства примусовою мобілізацією мають займатися правоохоронні органи, зокрема спеціально підготовлені поліцейські, які ефективніше захищають себе та краще комунікують із цивільними.

В Офісі також наголосили, що основними завданнями військових ТЦК та СП є розробка мобілізаційного плану, облік особового складу, його розподіл і надання соціальної підтримки. Йдеться, зокрема, про повідомлення про втрати, супровід поранених, сімей зниклих безвісти та загиблих, а також організацію поховань.

Крім того, Офіс військового омбудсмена створив робочу групу для розділення функцій ТЦК та СП. У Решетиловій вважають, що одні й ті самі військовослужбовці не повинні одночасно виконувати завдання з мобілізації та соціального супроводу. Частину цих обов’язків пропонують передати обласним військовим адміністраціям і органам місцевого самоврядування, зокрема у питаннях допомоги родинам і організації поховань.

Водночас голова Національної поліції Іван Вигівський в інтерв’ю РБК-Україна заявив, що останнім часом у суспільстві посилилося негативне ставлення до поліцейських, зокрема через їхню участь у мобілізації разом із ТЦК.

За його словами, поліція прагне, щоб люди довіряли їй і зверталися по допомогу, коли щось стається. Однак нині громадяни нерідко вагаються перед дзвінком до поліції, бо побоюються, що після виклику можуть забрати їх, родича, близького чи когось іншого.

Наркотична мережа U420: розкриття злочинної організації “Хімпром”

Поліція повідомила, що злочинна група “Хімпром”, очолювана російським наркобароном Єгором Буркіним, відома також як Мексиканець, створила мережу магазинів U420 для продажу наркотиків. Буркін переховується в Мексиці з 2019 року і оголошений у міжнародний розшук. На брифінгу голова Нацполіції Іван Виговський зазначив, що ця група також займається шахрайством через кол-центри та застосовує насильство проти конкурентів, включаючи погрози на адресу співробітників поліції та їхніх родичів, зокрема, керівнику Департаменту з боротьби з наркотиками Дмитру Торгалo.

З метою безпосередньої торгівлі наркотиками в українських містах, злочинці намагалися перешкоджати поліції у внесенні відповідних речовин до постанови Кабміну. У грудні 2025 року були затримані співорганізатор та п’ятеро виконавців, а до відповідальності притягнуто 23 члени ОПГ. Начальник Головного слідчого управління Нацполіції Максим Цуцкірідзе нагадав, що ще у 2019 році 30 учасникам організації “Хімпром” було пред’явлено підозри, а двоє організаторів залишаються у міжнародному розшуку. В рамках першого провадження вже засуджено 19 осіб, матеріали щодо 28 фігурантів направлено до суду, а розгляд справи щодо 8 триває.

Лідером угруповання є громадянин Росії, який виїхав за кордон і з 2019 року перебуває у міжнародному розшуку. Після викриття групи він адаптував свою діяльність, щоб зменшити ризики, розділивши угруповання на кілька незалежних напрямків. Перший напрямок стосується безпосереднього збуту наркотиків. Вони одними з перших почали використовувати маркетплейси для продажу наркотиків, систематично збуваючи їх через Telegram та даркнет, запозичивши цю методику з Росії. Угруповання також навчало “хіміків” виготовляти наркотики за відеоінструкціями, що дозволило забезпечити стійкість “Хімпрому”.

Другий напрямок включає кол-центри для вербування закладчиків. Після початку повномасштабного вторгнення РФ організатор дав вказівку вербувати людей, які втекли від війни до сусідніх країн, навчати їх і використовувати для вербування українців на роботу закладчиками. Ці особи почали працювати у кол-центрах, дзвонячи громадянам ЄС і представляючись працівниками банків або правоохоронних органів, в результаті чого вони виманили у потерпілих понад 50 млн грн. Цуцкірідзе зазначив, що в рамках цього епізоду затримано співорганізатора та п’ятьох активних виконавців, яким пред’явлено підозру у шахрайстві в особливо великих розмірах у складі злочинної організації.

Третій напрямок полягає в застосуванні силового тиску на опонентів та колишніх спільників, які вийшли з-під контролю. 17 квітня правоохоронці провели спецоперацію для документування таких дій “Хімпрому”. Ще одним напрямом діяльності “Хімпрому” стала мережа U420, де магазини оформлювалися через 145 різних ФОПів, кожен з яких виконував окрему функцію. Більшість осіб, на яких оформлені ці ФОПи, походять з неблагополучних верств населення і часто навіть не знають, що є підприємцями. Ця схема була розроблена для ухилення від податків та для можливості перекласти відповідальність на формальних осіб у разі викриття.

Тиждень тому було проведено близько 300 обшуків, під час яких вилучено продукцію з вмістом синтетичних наркотиків на суму 75 мільйонів гривень. На даний момент чотирьом учасникам вже пред’явлено підозру у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні та збуті наркотичних засобів, вчинених за попередньою змовою групою осіб. Суд обрав їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. Також накладено арешт на 416 рахунків суб’єктів господарювання, залучених до схеми, і заблоковано криптовалюту на майже мільйон USDT.

Стрільба в Голосіїві: коментарі та пояснення Нацполіції

Голова Нацполіції Іван Вигівський розповів про події, що сталися під час стрілянини в Голосіївському районі Києва 18 квітня. Інцидент почався через побутову суперечку: спочатку стрілець вистрелив у сусіда травматичним пістолетом, після чого повернувся до своєї квартири, підпалив її та взяв бойову зброю. Вигівський намагався виправдати дії патрульних, які, за його словами, не втекли, а йшли по аптечку, щоб надати допомогу пораненій дитині. Цю інформацію він озвучив під час брифінгу 19 квітня. Виклик до поліції надійшов о 16:32 і стосувався конфлікту між громадянами на вулиці. Проте вже під час виїзду патрульним повідомили про наявність стрільця на місці. “Коли надійшов виклик, у цієї особи вже був травматичний пістолет. Він вистрелив у бік сусіда, з яким мав конфлікт, а потім забіг до квартири, взяв іншу зброю та підпалив помешкання”, — зазначив Вигівський. Незважаючи на суспільний резонанс, голова Нацполу захищає патрульних, які втекли після пострілів. Він запевняє, що правоохоронці не тікали, а прямували до автомобіля по аптечку. Вигівський пояснив, що патрульні, виїжджаючи на виклик, не усвідомлювали масштабу ситуації. Діставшись місця, вони почули постріли, залишили службове авто біля будинку та побігли до під’їзду, де знаходилися дитина з жінкою та поранений чоловік. Вигівський пояснює дії поліцейських: “Одна з них підійшла до дитини з пораненням голови й планувала повернутися до машини по аптечку. Тоді пролунав постріл, і патрульні побігли до автомобіля”. Цей момент, підкреслює керівник Нацполіції, зафіксували камери, а відео поширилося в соцмережах. Вигівський також зазначив, що поліцейські повідомили про ситуацію по радіозв’язку, і була введена спецоперація. Він уточнив, що стрілець почав пересуватися, а патрульні біля дитини почули постріли. Вигівський визнає, що патрульні мали зробити попереджувальний постріл у повітря або застосувати зброю за наявності загрози, але цього не зробили. Двох поліцейських, які стали свідками подій, відсторонили від служби. Один з них працює в поліції з 2024 року, інший — з 2015-го. ДБР зареєструвало кримінальну справу щодо їхніх дій за підозрою в службовій недбалості, що призвела до тяжких наслідків. Їм загрожує від 2 до 5 років ув’язнення.

Реакція МВС на інцидент у Києві

Вчора в Києві сталося трагічне подія, зафіксоване на відео, де видно, як поліцейські тікають від пострілів, залишивши жертву нападника. Після публікації цього відео, яке демонструє, як правоохоронці втікають від стрільця, Міністерство внутрішніх справ України оголосило про початок розслідування. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко дав вказівку голові Національної поліції України Івану Виговському провести службове розслідування дій поліцейських під час теракту в Києві та надати всю інформацію до Державного бюро розслідувань.

Відсторонення поліцейських через інцидент у Києві

Поліцейських тимчасово відсторонили від виконання своїх обов’язків під час проведення перевірки, як повідомив Вигівський. “Необхідно з’ясувати всі деталі події без жодних винятків: аналізуються наявні відеозаписи, зокрема ті, що стали популярними в інтернеті, а також проводяться допити свідків”, — підкреслив голова Нацполіції. Вся зібрана інформація буде передана до ДБР.

Тест на справедливість: чому розслідування загибелі поліцейських та ветерана на Черкащині є визначальним для МВС

Чесне та неупереджене розслідування трагедії на Черкащині, що забрала життя чотирьох поліцейських і ветерана війни, стане випробуванням для всієї правоохоронної системи, вважають експерти. Від результатів цього розслідування, наголошують вони, залежить не лише «честь мундира», а й довіра до поліції загалом. В іншому разі прірва між правоохоронцями та тими, хто воював, може лише поглибитися.
Про це пише Радіо Свобода.
Подібних трагедій можна було б уникнути, якби поліцейські мали реальний бойовий досвід і розуміли психологічний стан ветеранів, кажуть експерти. Адже служба на фронті допомагає оцінювати ризики під час обшуків і затримань, а також помітити наявність зброї чи ознаки ПТСР. Коли ж поліцейські та ветерани не «на одній хвилі», навіть звичайна слідча операція може обернутися трагедією.
Що розповідає син загиблого ветерана? Чи міг колишній військовий мати конфлікт із місцевим депутатом? Яка позиція керівництва поліції? Що відомо про спецоперацію на Черкащині?
27 січня український інформаційний простір сколихнула новина про загибель чотирьох поліцейських на Черкащині. За офіційною версією поліції, правоохоронці проводили слідчі дії, щоб встановити причетність місцевого жителя до тяжкого злочину.
Коли чоловік побачив поліцейських, він нібито спробував втекти до лісу. А під час затримання – відкрив вогонь, внаслідок чого четверо поліцейських загинули, а п’ятий – отримав поранення. Спецпризначенці ліквідували стрільця на місці.
Загинули четверо поліцейських Черкаської області, зокрема командир взводу швидкого реагування, його заступник, інспектор роти поліції особливого призначення та поліцейський офіцер громади.
Поліція пізніше повідомила, що під час обшуку в його будинку нібито знайшли зброю, боєприпаси та наркотичні речовини.
Стрільцем виявився місцевий житель і ветеран війни Сергій Русінов. Йому було 59 років.
Голова Національної поліції Іван Вигівський назвав його «холоднокровним вбивцею» і закликав не героїзувати його, зазначивши, що статус ветерана не є виправданням.
Реакції побратимів та ветеранів
Частина військових і ветеранів поставилася до офіційної версії з недовірою. Вони наголошують, що не виправдовують злочин, але вимагають справедливого розслідування.
Місце трагедії у селі Нехворощ
Побратими Русінова припускають, що перестрілка могла стати останнім епізодом тривалого конфлікту Русінова з місцевим депутатом Віталієм Сторожуком.
Зокрема, колишній секретар Черкаської міської ради та військовослужбовець Ярослав Нищик заявив, що між ними виник конфлікт через земельний пай, який Русінов отримав від міськради, а Сторожук нібито намагався його відібрати.
Крім того, у грудні минулого року в Корсуні згорів автомобіль Сторожука, після чого поліція відкрила справу за статтею «замах на вбивство». За словами Нищика, одним із підозрюваних у справі і був Русінов. Він також зазначив, що Сторожук мав дружні стосунки з керівництвом місцевої поліції.
«Віталій Сторожук неодноразово пробував повішати на Русінова злочини, щоб раз і назавжди позбутись людини, що заважала робити справи. Крайнім випадком стали два «замахи» на депутата. Під час одного з них була спроба підриву авто «Ауді» Q7. Корсунчани в соцмережах запевняють, що це було інсценування. Загиблих поліцейських не повернути. Вони виконували чийсь наказ. Чий? Який? І хто мав право віддавати цей наказ людям на таких посадах? Хлопців розміняли», – написав Нищак.
Світлина з села Нехворощ, де сталася трагедія
Офіційних підтверджень або спростувань цієї версії наразі немає. Сам депутат Віталій Сторожук у соцмережах заперечив конфлікт через землю, заявив, що проти нього ведеться інформаційна атака, та наголосив, що він відкритий до співпраці з правоохоронцями.
Що кажуть у громаді?
Радіо Свобода поцікавилося у депутатки Корсунь-Шевченківської міськради Галини Добровольської-Рибалкіної, чи знали в громаді про можливий конфлікт між ветераном і депутатом. За її словами, публічно цей конфлікт не був помітним. Водночас, Сторожук, як вона стверджує, «кошмарив усю громаду» численними заявами та скаргами.
«Ця людина – дуже хамська. Він міг вимагати особливого ставлення до себе, бо він депутат. За місяць до трагедії сталося спалення його автомобіля. Це відбувалося в прямому ефірі, він сам транслював це на своїй фейсбучній сторінці. Люди тоді не повірили. Дуже всі обговорювали це. В кулуарах говорили, що може він сам його підпалив.У всіх було велике здивування, коли цю справу відкрили саме за звинуваченням у замаху на вбивство. За словами, що ніде в публічному просторі не було, кого саме звинувачують. Які нові питання виникли після з’ясування всіх обставин.», – розповіла депутатка.
Також вона підтверджує, що бачила Русінова з помічником депутата на сесіях міськради, коли розглядали земельні питання.
Протести ветеранів – які їхні вимоги?
Ветеранська спільнота організувала у Черкасах мітинги, вимагаючи об’єктивного розслідування подій, притягнення до відповідальності всіх, хто причетний до загибелі Сергія Русінова, і повернення його тіла для гідного поховання.
Серед вимог ветеранів було й звільнення керівника поліції області.
Після цього очільник обласної поліції Олег Гудима тимчасово припинив виконання обов’язків.
Військовослужбовець ЗСУ Ігор Луценко також звертає увагу на подвійну небезпеку цієї трагедії: вона може призвести до розколу між поліцією та ветеранами і військовими. За його словами, цей розкол вже відчувається в гаслах «поліцейських на фронт», які лунали під час протестів.
«Забудьте про слово «відрядження». Багато людей із заходу України –співробітників прокуратури, Служби безпеки України, Національної поліції – з 2014 року постійно перебували в так званих відрядженнях. Хтось був там умовно, хтось – короткий час, інколи навіть не в зоні бойових дій. При цьому отримували статус учасника бойових дій і так далі. Я не говорю конкретно про тих співробітників, які в цій ситуації загинули або отримали поранення. Я говорю загалом. У нас є стрілецькі полки, є підрозділи Національної гвардії – такі, як «Лють». Ці хлопці разом із нами, разом із Сухопутними військами та іншими підрозділами Збройних сил України виконують реальні бойові завдання. Я вас запевняю: всі, хто пройшов такі підрозділи, а також ті, хто служив у Сумах, Костянтинівці, Куп’янську й перейшов на соціальну службу в поліцію, ніколи б не потрапили в таку ситуацію. Від слова – ніколи. Тому що вони тисячу разів зважують усі «за» і «проти» перед виходом на таке завдання. Люди мають бути «на одній хвилі», щоб правильно оцінювати ризики під час затримань. При цьому, наголосив Ярославський, мова йде не про формальні відрядження, а реальну службу у зоні бойових дій на ротаційній основі».
Голова Національної поліції Іван Вигівський повідомив, що на фронті служать 17 тисяч поліцейських – це, за його словами, кожен п’ятий.