Виключення прозорих конкурсів на посади Генпрокурора, ДБР та Нацполу з Антикорупційної стратегії України до 2030 року викликало обурення антикорупціонерів. Це рішення сприймається як плювок в обличчя ЄС, який наполегливо просить про їх збереження. По-перше, це нівелює всі зусилля, спрямовані на антикорупційне очищення правоохоронних органів і прокуратури. По-друге, це остаточно підриває довіру з боку ЄС, особливо після того, як у липні довіра до України була підірвана через картонові протести. Антикорупціонери вимагають збереження конкурсів на посаду Генерального прокурора, керівників ДБР та Нацполу в основному антикорупційному документі країни до 2030 року.
Архіви позначок: Евросоюз
Технології контролю міграції в Середземному морі
Європейський Союз активно нарощує свої зусилля у контролі міграції в Середземному морі, використовуючи високотехнологічні дрони. Агентство Frontex застосовує ізраїльський безпілотник Heron, вартість якого перевищує 4 мільйони євро. Цей дрон може залишатися в повітрі до 20 годин і здатний фіксувати рух суден з мігрантами на відстані сотень кілометрів від берега. Основний маршрут мігрантів проходить з Лівії до грецького острова Крит, що становить приблизно 300 км по морю. За даними Frontex, минулого року цим шляхом пройшло близько 20 тисяч осіб. Контрабандисти вимагають до 10 тисяч євро за місце на переповнених човнах, що робить цю діяльність прибутковим бізнесом на мільйони євро. Мігранти часто ризикують своїм життям: у 2025 році в грецьких водах було зафіксовано щонайменше 107 смертей, хоча реальна цифра, ймовірно, значно вища. Дрон Heron забезпечує безперервне патрулювання, використовуючи тепловізори для виявлення людей навіть під палубою, а дані передаються в командні центри. При виявленні човнів інформація направляється до берегової охорони — як грецької, так і лівійської. В результаті судна або повертають назад до Африки, або перехоплюють для доставки в Європу. У 2025 році Frontex організував близько 160 таких операцій. Незважаючи на технологічні досягнення, повністю зупинити міграційний потік не вдається. Нещодавній інцидент у лютому, коли судно з близько 50 людьми потрапило в шторм біля Криту, призвів до загибелі кількох пасажирів, а десятки зникли безвісти. Цей випадок знову підкреслив небезпеки маршруту та нелюдські методи контрабандистів, які відправляють людей у море на ненадійних суднах. ЄС також поглиблює співпрацю з Лівією, виділяючи кошти на берегову охорону та обладнання, включаючи швидкі катери. Проте експерти прогнозують, що з потеплінням погоди кількість мігрантів зросте, що неминуче призведе до нових трагедій у Середземному морі.
Відповідь Кая Каллас на критику США та країн Затоки
Кая Каллас спростувала звинувачення щодо “недостатньої” підтримки країн Перської затоки і наголосила на важливості конфлікту в Україні. Критика з боку США та ряду держав Перської затоки, що Європа нібито не робить достатньо для вирішення кризи на Близькому Сході, є “несправедливою”. По-перше, блокування Ормузької протоки не пов’язане з діями Європи. По-друге, на континенті триває війна, яка потребує термінового припинення, зазначила верховна представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
Політичні виклики Словаччини: Вплив виборів в Угорщині на Фіцо
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив про намір продовжити антиєвропейську риторику у разі поразки свого союзника, прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Проте, реалізувати це може бути складно. Як повідомляє Bloomberg, Словаччина значно залежить від підтримки ЄС, а уряд Фіцо є менш стабільним, ніж уряд Орбана. Тому Фіцо може зіткнутися з труднощами у виконанні своїх обіцянок. Фіцо раніше підтримував вето Орбана на виділення 20 мільярдів євро допомоги Україні через корупційні скандали, що викликало занепокоєння серед інших країн ЄС. Якщо Орбан програє вибори, Фіцо, ймовірно, змушений буде «пом’якшити» свою антиєвропейську риторику, щоб зберегти доступ Словаччини до понад 90 мільярдів євро європейських коштів, частина з яких призначена для підтримки України в умовах війни з Росією. Обидва лідери — Орбан і Фіцо — раніше порушували неформальні правила ЄС, відвідуючи Москву після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну та намагаючись зберегти постачання російської нафти і газу. Однак Словаччина, отримуючи майже 19 мільярдів євро допомоги до 2027 року, повинна враховувати економічні реалії. Аналітики вважають, що навіть у разі ізоляції в ЄС, Фіцо спробує знайти баланс між критикою ЄС і необхідністю зберегти членство Словаччини в блоці, особливо з огляду на майбутні парламентські вибори у 2027 році, де його коаліція може не отримати більшості. Таким чином, поразка Орбана на парламентських виборах в Угорщині може суттєво обмежити політичні амбіції Фіцо та змусити його відмовитися від відверто антиєвропейської позиції. Bloomberg зазначає, що Фіцо вже демонстрував здатність адаптуватися раніше. Якщо його буде ізольовано, він спробує знайти баланс у своїй кампанії між посиленням критики ЄС та наголосом на важливості членства Словаччини в блоці.
Європейці оцінюють загрози в світі
Згідно з опитуванням Politico Pulse, проведеним у шести провідних країнах ЄС, європейці вважають, що Дональд Трамп є більшою загрозою, ніж Китай. Лише 12% респондентів з Польщі, Іспанії, Бельгії, Франції, Німеччини та Італії вважають США близьким союзником, тоді як 36% оцінюють їх як загрозу. Найбільш негативне ставлення до США виявили іспанці, де 51% респондентів назвали їх загрозою. Найбільш лояльні до США поляки: 24% вважають їх близьким союзником, а ще 34% — партнером. Загрозу з боку Китаю визнали 29% європейських опитаних, причому тільки у Франції та Польщі загроза від Китаю оцінювалася як більш серйозна. Водночас 70% респондентів вважають Росію загрозою. Європейці висловлюють бажання, щоб Європа посилила озброєння та стала більш самостійною, але їхній ентузіазм зменшується, якщо оборона передбачає особисті жертви, збільшення бюджету чи необмежену підтримку України.
Травень: ключовий місяць для євроінтеграції України
Незабаром може з’явитися чітка модель, що визначає, як Україна може вступити до ЄС. Віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка поділився термінами та зазначив, що ведеться активна дискусія, на яку реагують держави-члени. “Коли це станеться? З того, що ми бачимо, травень вважається місяцем концептуалізації підходів. Також Рада ЄС активно працює над цим, тому в першій половині року, я думаю, буде зрозуміло, куди та що йде”, – припустив він.
Потенційна Криза Стабільності Євро: Єврокомісія Застерігає щодо Надмірних Енергетичних Субсидій
Єврокомісія попереджає країни ЄС про ризик бюджетної кризи. Єврокомісія висловила стурбованість тим, що спроби окремих країн ЄС пом’якшити зростання цін на пальне та електроенергію можуть обернутися серйозними проблемами для державних бюджетів. Зокрема, йдеться про такі заходи, як субсидії на електроенергію, зниження податків та акцизів, а також запровадження стелі цін на енергоносії. Брюссель зазначає, що надмірно щедрі соціальні та економічні стимули можуть спровокувати прискорення інфляції та різке збільшення бюджетного дефіциту, що поставить під загрозу фінансову стійкість країн ЄС. Якщо витрати перевищать можливості бюджету, зростання боргових зобов’язань може перевищити критичні рівні та вплинути на стабільність євро.
Зміни в умовах захисту українців у ЄС після 2027 року
Європейський Союз розглядає можливі обмеження для громадян України щодо продовження статусу тимчасового захисту після 2027 року, згідно з інформацією, наданою «Радіо Свобода» від європейських чиновників. Основні заходи можуть включати розподіл за регіонами походження. Наприклад, Швейцарія вже оголосила деякі західні області України «безпечними» для повернення, що може стати підставою для відмови в наданні захисту вихідцям з цих регіонів. Іншим обговорюваним заходом є обмеження для чоловіків призовного віку. Йдеться про можливість, що захист не поширюватиметься на чоловіків віком від 18 до 60 років або надаватиметься їм в обмеженому обсязі. Такі заходи вже впроваджуються або обговорюються в ряді країн. Також розглядається концепція «звуження» програми: продовження захисту можливе не для всіх, а лише для окремих категорій, зокрема для найбільш вразливих груп або тих, хто не зміг перейти на інші види перебування. Особливо виділяється «остаточний статус» — перехідний варіант для тих, хто не відповідатиме новим критеріям, але й не зможе відразу оформити національний вид на проживання. Водночас можливий сценарій, за якого нові правила стосуватимуться лише новоприбулих, а не тих, хто вже перебуває в ЄС. Єврокомісія планує представити остаточну пропозицію в травні, після чого країни ЄС повинні будуть схвалити її більшістю голосів.
Україна отримала остаточні вимоги ЄС щодо трьох кластерів для вступу
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила, що українська делегація в Брюсселі отримала від Європейського Союзу умови щодо трьох завершальних переговорних кластерів. Цікаво, що Україна вперше в історії отримала повний пакет умов, виконання яких є необхідним для вступу до ЄС. Раніше, у грудні, Київ отримав бенчмарки за трьома іншими кластерами.
Європейський Союз блокує допомогу Україні та санкції проти Росії
Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 7 березня повідомив про ситуацію навколо підготовки 20-го пакету санкцій проти Росії, а також пакету допомоги для України на 90 мільярдів євро. “Досі жодного прогресу немає по 20-му пакету санкцій Євросоюзу проти Росії за цю війну. Немає руху по пакету допомоги для України в 90 мільярдів євро. І хоча Європа визнає, що це для нас життєво важливо, все одно блокування пакета зберігається”, – сказав Зеленський. Він зазначив, що найближчими днями, фактично увесь наступний тиждень буде присвячений спільній роботі з європейцями, щоб рішення, які потрібні для захисту України, дійсно запрацювали. Також президент розповів, що є інформація про російську допомогу іранському режиму: є повідомлення, що росіяни дають розвіддані режиму в Ірані, щоб корегувати удари по американцях. Також є дані про російські компоненти в «шахедах», що застосовуються на Близькому Сході, “а це проти та арабських країн, і проти американців у регіоні”. Як зазначив глава держави, кожен такий факт свідчить, що ми маємо справу з режимами, які не просто пов’язані одне з одним, а які існують завдяки одне одне – російський та іранський режими – і вбивають фактично скоординовано і тут, у Європі, і там, на Близькому Сході. Саме тому, зазначив президент, й захист має бути скоординованим. “Ми зі свого боку працюємо, щоб допомогти захисту від «шахедів». І цілком справедливо розраховуємо, що й нашому захисту буде надаватися відповідна допомога й що Росія відчуватиме наслідки не тільки за те, що затягує цю свою війну проти нас, але й за намагання масштабувати ще й ту війну”, – сказав Зеленський.