Згідно з інформацією RND, опираючись на статистику Федерального відомства з міграції та справ біженців, протягом серпня німецька сторона прихистила понад три тисячі українських громадян призовного віку. Це сталося попри те, що п’ятого серпня Європейський Союз завершив дію відповідної програми захисту для цієї категорії осіб. Загальна кількість людей, які вимушено прибули через воєнні дії в Україні та перебували на території Німеччини на завершення серпня, становила 1 358 212 осіб. Зокрема, у червні цей показник дорівнював 413 633, у липні зафіксовано 416 409 осіб, а в серпні — 419 613.
Архіви позначок: військовозобов’язані
Німеччина й надалі надає тимчасовий захист українським чоловікам призовного віку
У Німеччині українські чоловіки призовного віку, як і раніше, можуть оформити тимчасовий захист. За словами українців, які мешкають у землі Північний Рейн-Вестфалія, додаткові перевірки щодо військового обліку на місцях поки не запроваджені.
Як повідомляють вони, 50-річний чоловік із Дніпра нещодавно звернувся по тимчасовий захист через возз’єднання сім’ї та отримав його в той самий день.
Під час подання документів у нього не уточнювали, на яких підставах він виїхав з України, а також не питали, чи підлягає він військовій службі. Крім того, від нього не вимагали показувати дані з «Резерв+».
Перекладач, який супроводжував цього чоловіка під час оформлення документів у відомстві у справах іноземців, розповів, що міграційні органи Німеччини наразі не мають інструкцій щодо механізму перевірки військовозобов’язаних українців. Саме тому документи поки що приймають у звичайному порядку.
У Словаччині українцям призовного віку відмовляють у тимчасовому захисті через дані в «Резерв+»
У Словаччині виявили випадки, коли громадянам України відмовляли в наданні тимчасового захисту через відсутність оновлених даних у застосунку «Резерв+». Зокрема, у словацькому місті Сніна вісім українців призовного віку не змогли отримати потрібний статус.
Про це розповів автор блогу в соціальній мережі TikTok.
Як стверджує автор відео, раніше подібну норму вже запровадили в Чехії. Водночас про офіційне ухвалення таких законодавчих змін у Словаччині раніше не повідомлялося. Незважаючи на це, місцеві органи відмовляють у легалізації тим, хто не може підтвердити свій військовий облік.
Оформлення статусу тимчасового захисту для українських чоловіків у європейських країнах стає дедалі складнішим. Такі випадки відмов можуть свідчити про посилення вимог до документів військовозобов’язаних осіб під час оформлення легального перебування за кордоном.
Польща повідомила про можливі нові умови в’їзду до ЄС для українців
У Польщі заявили, що вже в липні може запрацювати заборона на в’їзд до ЄС для українців призовного віку, зокрема для жінок. Про це в коментарі виданню Rzeczpospolita повідомив заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мацей Душчик.
За його словами, обмеження, які, за всіма ознаками, набудуть чинності ще в липні, не стосуватимуться тих, хто вже має тимчасовий захист у країнах ЄС. Йдеться лише про громадян, які тільки планують звертатися по такий статус.
Мацей Душчик окремо наголосив, що нові правила можуть поширюватися не тільки на чоловіків, які підлягають мобілізації, а й на жінок.
Для в’їзду до ЄС і отримання тимчасового захисту всім громадянам України буде потрібна довідка про звільнення від мобілізації.
Як зазначається, із таким проханням до ЄС звернулася сама Україна. Раніше вона також намагалася домогтися від країн Євросоюзу депортації громадян, які ухилялися від мобілізації шляхом сплати хабарів, але ці плани реалізовані не були.
У «Резерв+» знову працюють сервіси для оформлення відстрочки за інвалідністю
У застосунку «Резерв+» відновили роботу сервісів, що стосуються підтвердження даних про інвалідність через державні інформаційні системи.
Також оператори територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки знову можуть перевіряти відповідні відомості через державні реєстри.
У Міноборони зазначили, що тимчасове призупинення цих сервісів було потрібне, щоб запобігти помилкам під час обробки заяв. Причиною стали некоректні відповіді реєстрів соціальної сфери, які могли впливати на правильність опрацювання інформації.
У ЄС планують змінити умови тимчасового захисту для українців
ЄС почне вимагати від українських чоловіків, які прибувають до країн союзу, документи про звільнення від військової служби. Про це з посиланням на джерела в Брюсселі повідомляє «Українська правда».
За словами співрозмовників видання, у Європі вже готуються відмовляти в наданні тимчасового захисту. Попереднє рішення з цього питання було озвучено вчора.
Обмеження стосуватимуться не лише чоловіків віком 23–60 років, яким за українським законодавством заборонено виїзд за кордон. Відмову в захисті також отримуватимуть чоловіки молодше 23 років і жінки-добровольці, які служать у ЗСУ, — до моменту їх звільнення з армії.
Крім того, якщо військовозобов’язаний або військовослужбовець легально виїде до ЄС за дозволом, але не повернеться в Україну, він також не зможе розраховувати на тимчасовий захист. Технічні деталі реалізації цього заходу в матеріалі не розкриваються.
Загалом механізм надання тимчасового захисту виглядатиме так: під час подання заяви чоловік 23–60 років повинен буде документально підтвердити законність свого виїзду з України, тобто надати довідку про звільнення від військового обов’язку.
Водночас українські чоловіки зможуть подавати заяви на інші форми захисту в ЄС, зокрема на «статус біженця в загальному порядку», навіть після відмови в тимчасовому захисті.
Як зазначає «УП», у такому випадку вищі шанси на отримання притулку мають ті, хто самовільно залишив частину (СЗЧ), або ухильники.
Згідно з нормами ЄС, умови служби, що порушують права людини, або наслідки ухилення від призову можуть бути визнані переслідуванням за Конвенцією про статус біженців. Зокрема, йдеться про непропорційне покарання, дискримінацію, катування або незаконне позбавлення волі.
Отже, якщо людина доведе, що зазнавала жорстокого поводження в армії або ТЦК, або що їй загрожує таке поводження, вона має шанс отримати статус біженця.
Ще однією підставою може бути відмова від військової служби за релігійними переконаннями, якщо немає можливості альтернативної служби. Саме за це Україну вже давно критикують міжнародні організації.
Водночас, як підтверджують джерела, нові правила не поширюватимуться на тих, хто вже перебуває в ЄС. Захист у чоловіків, які прибули раніше, відкликати не планують, навіть якщо їм уже виповнилося 23 роки.
Взаємодія між законом і реальністю: думка експерта про функції ТЦК
У територіальних центрах комплектування, за словами колишнього військовослужбовця, робота організована не за звичним графіком, а відповідно до планових показників. Він зазначає, що лише близько 10% військовозобов’язаних доставляються до ТЦК працівниками поліції. Колишній військовослужбовець ТЦК, який наразі служить у бойовій бригаді, в анонімному коментарі для LIGA.net поділився своїм баченням організації роботи системи комплектування під час мобілізаційних заходів. Він пояснив, що за законом, розшук і доставлення військовозобов’язаних, які не з’являються за повістками, мають виконувати працівники Національної поліції України. Проте, за його словами, на практиці поліція забезпечує доставлення лише приблизно кожного десятого громадянина, тоді як решту випадків фактично виконують працівники ТЦК. Ця ситуація створює значний розрив між законодавчими нормами та реальним виконанням функцій. Як наслідок, співробітники територіальних центрів часто виконують дії, які формально не входять до їхніх повноважень, що, за його словами, призводить до конфліктних ситуацій. “Отже, реформи необхідні для приведення системи у відповідність до закону, де основну роль у доставленні повинна відігравати поліція. Або ж слід легалізувати фактичну практику, надавши ТЦК відповідні повноваження та правовий захист”, – додав він. Цікаво, що робота в ТЦК не відбувається за звичним робочим графіком, а базується на встановлених планових показниках. Він пояснив, що в підрозділах визначаються щоденні, тижневі та місячні завдання, а фактичне завершення роботи залежить від їх виконання. Також він підкреслив високий рівень суспільної напруги навколо діяльності ТЦК, що часто супроводжується конфліктами та агресією щодо їхніх працівників. Додатково, за його словами, існують проблеми з обліковими базами, через які виникають помилкові повістки або оголошення в розшук навіть тих осіб, які вже проходять військову службу. Водночас в Офісі військового омбудсмана в коментарі LIGA.net зазначили, що між законодавчими нормами та реальною практикою існує розрив. Вони підкреслюють, що примусове доставлення громадян має бути функцією правоохоронних органів, тоді як ТЦК повинні зосереджуватися на обліку, плануванні та соціальному супроводі без виконання силових функцій.