У Словаччині українцям призовного віку відмовляють у тимчасовому захисті через дані в «Резерв+»

У Словаччині виявили випадки, коли громадянам України відмовляли в наданні тимчасового захисту через відсутність оновлених даних у застосунку «Резерв+». Зокрема, у словацькому місті Сніна вісім українців призовного віку не змогли отримати потрібний статус.

Про це розповів автор блогу в соціальній мережі TikTok.

Як стверджує автор відео, раніше подібну норму вже запровадили в Чехії. Водночас про офіційне ухвалення таких законодавчих змін у Словаччині раніше не повідомлялося. Незважаючи на це, місцеві органи відмовляють у легалізації тим, хто не може підтвердити свій військовий облік.

Оформлення статусу тимчасового захисту для українських чоловіків у європейських країнах стає дедалі складнішим. Такі випадки відмов можуть свідчити про посилення вимог до документів військовозобов’язаних осіб під час оформлення легального перебування за кордоном.

Україна та Німеччина обговорюють механізми повернення українців мобілізаційного віку

Україна та Німеччина в межах спільної робочої групи обговорюють механізми повернення українців мобілізаційного віку, які незаконно виїхали за кордон. Про це в інтерв’ю повідомив посол України Олексій Макеєв.

За його словами, координація повернення українців має дві складові. Перша — це Unity Hub, тобто робота держави з українською громадою для роз’яснення наявних можливостей. Друга — визначення того, яким чином можна сприяти поверненню спільно з німецькою стороною. Саме для цього між українськими й німецькими відомствами створено робочу групу, в межах якої відбувається обмін інформацією.

Макеєв зазначив, що для України важливо розуміти структуру української громади в Німеччині. За його словами, сьогодні близько 1 мільйона 300 тисяч українців перебувають у Німеччині. Він також підкреслив, що суттєво зростає частка тих, хто вже працює, не лише отримує допомогу, а й сплачує соціальні внески. Хоча ці показники ще не такі, як у Польщі, велика частина українців уже інтегрувалася.

Водночас посол наголосив, що Київ і Берлін зацікавлені у збереженні зв’язку цих людей з Україною. За його словами, це відповідає інтересам обох сторін, адже на фахово підготовлених українців можна буде розраховувати під час відбудови України.

Коментуючи повернення чоловіків мобілізаційного віку, які незаконно залишили Україну, дипломат підтвердив, що відповідні механізми вже опрацьовуються. Водночас деталей він не розкрив, зазначивши, що вони саме обговорюються в межах роботи цієї робочої групи.

У ЄС планують змінити умови тимчасового захисту для українців

ЄС почне вимагати від українських чоловіків, які прибувають до країн союзу, документи про звільнення від військової служби. Про це з посиланням на джерела в Брюсселі повідомляє «Українська правда».

За словами співрозмовників видання, у Європі вже готуються відмовляти в наданні тимчасового захисту. Попереднє рішення з цього питання було озвучено вчора.

Обмеження стосуватимуться не лише чоловіків віком 23–60 років, яким за українським законодавством заборонено виїзд за кордон. Відмову в захисті також отримуватимуть чоловіки молодше 23 років і жінки-добровольці, які служать у ЗСУ, — до моменту їх звільнення з армії.

Крім того, якщо військовозобов’язаний або військовослужбовець легально виїде до ЄС за дозволом, але не повернеться в Україну, він також не зможе розраховувати на тимчасовий захист. Технічні деталі реалізації цього заходу в матеріалі не розкриваються.

Загалом механізм надання тимчасового захисту виглядатиме так: під час подання заяви чоловік 23–60 років повинен буде документально підтвердити законність свого виїзду з України, тобто надати довідку про звільнення від військового обов’язку.

Водночас українські чоловіки зможуть подавати заяви на інші форми захисту в ЄС, зокрема на «статус біженця в загальному порядку», навіть після відмови в тимчасовому захисті.

Як зазначає «УП», у такому випадку вищі шанси на отримання притулку мають ті, хто самовільно залишив частину (СЗЧ), або ухильники.

Згідно з нормами ЄС, умови служби, що порушують права людини, або наслідки ухилення від призову можуть бути визнані переслідуванням за Конвенцією про статус біженців. Зокрема, йдеться про непропорційне покарання, дискримінацію, катування або незаконне позбавлення волі.

Отже, якщо людина доведе, що зазнавала жорстокого поводження в армії або ТЦК, або що їй загрожує таке поводження, вона має шанс отримати статус біженця.

Ще однією підставою може бути відмова від військової служби за релігійними переконаннями, якщо немає можливості альтернативної служби. Саме за це Україну вже давно критикують міжнародні організації.

Водночас, як підтверджують джерела, нові правила не поширюватимуться на тих, хто вже перебуває в ЄС. Захист у чоловіків, які прибули раніше, відкликати не планують, навіть якщо їм уже виповнилося 23 роки.

Пресофіцерка «Айдару» про страх перед військом і міфи серед ухилянтів

Серед українських чоловіків, які не планують долучатися до війська, останнім часом утвердився наратив, ніби армія — це одразу смерть. На думку військовослужбовиці, пресофіцерки полку «Айдар» Анастасії Муцей, це стало наслідком неякісної інформаційної кампанії.

Вона зазначила, що ухилянти справді дуже налякані, і це її дратує. За словами Муцей, вона відфільтрувала своє оточення, і всі її друзі та знайомі або служать у війську, або активно йому допомагають.

Військовослужбовиця також зауважила, що багато її знайомих, які не є військовими, вважають: щойно вони переступлять поріг ТЦК, це означатиме «кінець». На жаль, цей міф дуже поширений, тому деякі чоловіки обирають варіант «відкупитись».

«Вони (ухилянти, – 24 Канал) залякані настільки… Разом зі мною ВЛК проходили мобілізовані – це люди, які плачуть в ТЦК, бо вони “зараз помруть”», – розповіла вона.

Муцей поділилася, що їй важко спілкуватися з такими чоловіками, бо на 5 рік повномасштабної війни вони досі думають, що їх це «обійде і хтось захистить». Водночас військовослужбовці віддають найважливіше, щоб обороняти країну.

Вона додала, що не звинувачує ухилянтів у тому, що через них має бути на фронті. За її словами, вона воює заради свого сина, а не заміняє когось, хто боїться.

Окремо Муцей звернула увагу на слова головного сержанта роти снайперів спеціального призначення Миколи «Раптор», який також зазначив, що люди, які ховаються, часто уявляють собі найгірший сценарій ще до того, як узагалі потрапляють усередину системи. Водночас реальність інша: після проходження ВЛК людей із реальними проблемами зі здоров’ям відпускають.

Юридичні наслідки для українців у Європі: підроблені документи та виїзд

Приблизно 70 тисяч українських чоловіків могли виїхати за кордон з порушеннями, проте не всі випадки є однаковими з юридичної точки зору. Адвокат Олег Мицик зазначив, що існує три категорії таких осіб. “Згідно з законодавством, частина людей перетнула кордон законно, але вчинила непорядно. Використання підроблених документів є підставою для юридичної відповідальності”, – пояснив він. Водночас, за його словами, країни Європи не можуть примусово повертати українців лише через призовний вік, оскільки це суперечить їхнім правовим принципам і може призвести до масових позовів. Як можливий механізм повернення, адвокат запропонував ідею державних гарантій, зокрема бронювання на підприємствах для тих, хто готовий легалізувати свій статус в Україні.

Відсутність механізмів для повернення чоловіків з-за кордону в Україні

В Україні немає механізмів, які б дозволяли примусово повертати чоловіків з-за кордону. Про це заявив Арсеній Пушкаренко, заступник голови комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики. Він зазначив, що єдиним можливим варіантом є перевірка законності виїзду громадян країнами, куди вони виїхали. “Ми не можемо зобов’язати тих, хто виїхав свідомо, повернутися. Використання сили в цьому випадку також є недопустимим. Якщо іноземні держави, які готові вжити заходів для повернення українців призовного віку, почнуть перевіряти правові підстави для перетину кордону, це може призвести до певних рішень”, – підкреслив Пушкаренко. Крім того, Україна не має інформації про кількість чоловіків, які перебувають за кордоном, оскільки більшість з них не реєструються в консульствах. Також невідома загальна кількість чоловіків призовного віку, які залишили країну, оскільки багато хто виїжджає нелегально.